Організаційні (особисті) права учасників корпорацій

Законодавець визначає корпоративні права як поєднан­ня двох груп прав — майнового і немайнового характеру.

Аналіз законодавчих актів, які визначають права учасників господарських товариств, дозволяє виокремити в останню гру­пу такі основні правомочності:

—брати участь в управлінні товариством у порядку, визна­ченому в установчих документах, крім випадків, установлених законом;

—брати участь у розподілі прибутку;

—вийти в установленому порядку з товариства;

—одержувати інформацію про діяльність товариства у по­рядку, встановленому установчими документами.

Як і щодо майнових корпоративних прав, перелік немайно-вих прав не є вичерпним, оскільки учасники господарських то­вариств можуть мати інші права, встановлені установчим доку­ментом та законом. Так, за Законом України «Про акціонерні товариства» акціонери в процесі здійснення права на участь у загальних зборах товариства наділяються низкою прав:

—право на отримання інформації про дату, час і місце про­ведення загальних зборів та іншу інформацію, передбачену ч. З ст. 35 Закону;

—право ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначаються конкретно ви­значене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо) та посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайом­лення акціонерів з документами (ч. 1 ст. 36);

—право ознайомитися з проектом (проектами) рішення з питань порядку денного (ч. 2 ст. 37);

—право внести пропозиції щодо питань, включених до по­рядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства. Пропози-

ції вносяться не пізніше ніж за 20 днів до проведення загальних зборів (ч. 1 ст. 38);

—право знати про зміни в поряду денному (ч. 7 ст. 38);

—право брати участь у загальних зборах особисто або через представника (ст. 39).

Законодавчо визначені нсмайноні корпоративні права при­таманні учасникам усіх господарських товариств, проте їх об­сяг, умови і механізми реалізації залежать від виду товариства. Наприклад:

—учасники товариства з обмеженою відповідальністю, то­вариства з додатковою відповідальністю та акціонерного това­риства здійснюють управління товариством шляхом участі у роботі органів управління та інших органів, до складу яких вони входять;

—учасники повного товариства й повні учасники командит-ного товариства наділені правом управляти товариством не че­рез структурні органи, а безпосередньо, та діяти від імені това­риства;

—вкладники командитного товариства не мають права бра­ти участь в управлінні діяльністю товариства та заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю това­риства. Проте вони можуть діяти від імені товариства за умови видачі їм довіреності;

—акціонери — власники привілейованих акцій певного кла­су беруть участь у роботі загальних зборів акціонерного товари­ства при вирішенні питань, визначених ч. 5 ст. 26 Закону Украї­ни «Про акціонерні товариства»;

—право вимагати скликати позачергові загальні збори ма­ють акціонери, які на день подання вимоги сукупно є власника­ми 10 і більше відсотків простих акцій товариства, та учасники товариства з обмеженою відповідальністю й товариства з додат­ковою відповідальністю, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів. Якщо у встановлені законом строки по­зачергові збори не будуть скликані, акціонери та учасники впра­ві самі скликати загальні збори товариства.

Що таке немайнові корпоративні права, яка їх правова при­рода та які особливості їх здійснення? Ні законодавець, ні юри­дична доктрина чіткої відповіді на ці запитання не дають. Мож­на говорити лише про те, що, по-перше, немайнові корпоративні права окремо та сукупно не можуть бути предметом деяких пра-

12*

Розділ 6

вочинів, оскільки у цивільному обороті корпоративне право ви­ступає як неподільний об'єкт; по-друге, вони переходять до іншої особи при відчуженні акцій чи частки у статутному (складено­му) капіталі товариства; по-третє, їхній зміст та співвідношення із майновими залежить від організаційно-правової форми госпо­дарського товариства.

Дослідники по-різному вбачають сутність цих прав, що, від­повідно, позначається на термінології. Так, В. С Щербина та Н. С. Глусь називають немайнові корпоративні права членськи­ми (управлінськими)¹. Слід підтримати думку І. Б. Саракун сто­совно того, що така назва не є вдалою, оскільки поняття «член­ство» застосовується у непідприємницьких організаціях, а у господарських товариствах використовують поняття «участь» у товаристві².

Свого часу Г. Ф. Шершеневич виокремлював майнові та осо­бисті права акціонерів. До останніх належать: право на участь у загальних зборах товариства; право вимагати скликання позачер­гових загальних зборів; можливість вносити пропозиції на роз­гляд загальних зборів; право обирати та бути обраним до вибор­них органів товариства тощо.

Застосовування терміна «особисті» для назви немайнових корпоративних прав підкреслює їхню приналежність тому чи іншому учаснику господарського товариства, адже в основі по­няття «особисте» лежить пов'язаність з особою та стародавній поділ «моє — твоє».

Проте із загального етимологічного погляду поняття «осо­бисте» щодо поняття «право» визначається як прикметник, який характеризує здійснення права безпосередньо, не через інших осіб. З огляду на це використання згаданого терміна на позначен­ня немайнових корпоративних прав з позиції сучасного вітчиз­няного законодавства не відповідає дійсності, оскільки учасни­ки господарських товариств мають право для участі у загальних зборах призначити свого постійного представника чи представ-

¹ Господарське право України: навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2002. —
3-тє вид., перероб. і допов. — С 92; Глусь Н. С Корпорації та корпоративне
право: поняття, основні ознаки та особливості захисту: автореф. дис. на здо­
буття наук, ступеня канд. юрид. наук/ Н. С Глусь. — К., 2000. — С 13.

² Саракун І. Б. Здійснення корпоративних прав учасниками господар­
ських товариств (цивільно-правовий аспект): дис. на здобуття наук, ступеня
канд. юрид. наук: 12.00.03 / І. Б. Саракун. - К., 2007. - С 44.

Поняття і види корпоративних прав та обов'язків 181

ника на певний строк, а учасники товариства з обмеженою від­повідальністю, окрім цього, вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

В юридичній літературі висловлено також пропозицію іме­нувати досліджувану нами групу корпоративних прав як органі­заційні¹. Вони зумовлені суб'єктивним та об'єктивним фактора­ми. Суб'єктивний фактор проявляється и задоволенні учасником товариства власного майнового інтересу, а об'єктивний — орга­нізацією діяльності юридичної особи як суб'єкта права. Разом із тим, ця назва не є точною, оскільки право на інформацію про діяльність товариства, право вийти з товариства в установлено­му порядку за своєю суттю не є організаційними.

Заслуговують на увагу міркування І. В. Снасибо-Фатєєвої. У своїх роботах дослідник неодноразово доводить наявність у корпоративних правовідносинах симбіозу майнових, немайно­вих та організаційних відносин². Саме останні складають питому вагу в корпоративних відносинах, в яких реалізуються майнові та немайнові права. Однак ця ідея стикається з проблемою ви­черпності предмета цивільного права, оскільки організаційні відносини не є предметом цивільно-правового регулювання. Як розв'язання питання правової природи корпоративних прав на­званий автор запропонувала допустити існування організацій­них відносин як цивільно-правових.

Проте в сьогоднішніх дослідженнях І. В. Спасибо-Фатєєвої йдеться вже про подвійний формат корпоративних прав. По­двійність спостерігається в тому, що самі корпоративні права складаються з кількох дрібних прав, які стало загальноприйня­тим поділяти на дві складові — майнові та організаційні права. Ми погоджуємося з дослідником у тому, що такий поділ є певною мірою умовним, але зручний для уявлення про ті можливості,

¹ Кравчук В. М. Корпоративне право. Науково-практичний коментар до
судової практики / В. М. Кравчук. — К.: Істина, 2005. — С 260.

² Спасибо-Фатєєва І. В. Юридична природа права на управління в ак­
ціонерному товаристві /1. В. Спасибо-Фатєєва // Вісник Академії правових
наук України. — 1999. — № 3. — С 77—88; Спасибо-Фатєєва І. В. Про ро­
зуміння акціонерних відносин // Вісник Академії правових наук України.-
2000. — № 3. — С. 91—101; Спасибо-Фатєєва І. В. Поняття майна, майнових
та корпоративних прав як об'єкта права власності / І. В. Спасибо-Фатєєва //
Вісник комерційного права. — 2004. — № 5. — С 9—18.

182 __________________________________________ Розділ 6

яких набувають особи, вкладаючи (інвестуючи) свій капітал у господарське товариство. Насправді ж ніхто з практиків не за­мислювався над правовою природою участі в загальних зборах та вимоги про виплату дивідендів¹.

Корпоративні обов'язки