Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Повідомлення акціонерів про загальні збориСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Акціонери AT та учасники ТОВ та ТДВ мають бути повідомлені про скликання загальних зборів за ЗО днів до дати їх проведення (ч. 1 ст. 35 Закону «Про акціонерні товариства», ч. 5 ст. 61 Закону «Про господарські товариства»). Повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів повинно бути персональним, а в разі, якщо в AT більше 1000 акціонерів, робиться також загальне повідомлення шляхом публікації в офіційному друкованому органі. Публічне AT додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами. Персональне повідомлення або розсилається власникам іменних акцій рекомендованою кореспонденцією, або вручається під розписку. Цей порядок визначається статутом AT. Звичайно, що для AT, яке складається з однієї особи, зазначені правила взагалі не застосовуються, як і інші вимоги щодо порядку скликання та проведення загальних зборів (ч. 1 ст. 49 Закону «Про акціонерні товариства»). У повідомленні містяться відомості, що необхідні акціонерам для здійснення ними свого права на участь у загальних зборах, а саме: крім найменування та місцезнаходження AT, дата, час і місце проведення загальних зборів із максимальною дета- лізаціїєю останнього (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери); час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах; дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; перелік питань, що виносяться на голосування, а також відомості про порядок ознайомлення акціонерів з інформацією стосовно питань порядку денного; адреса, на яку будуть прийматися пропозиції щодо доповнень порядку денного. З огляду на особливості розгляду включеного до порядку денного питання про зміну розміру статутного капіталу AT акціонерам надаються додаткові повідомлення. Важливим як для акціонерів, так і для наглядової ради, що організує загальні збори, є вирішення питання про місце його проведення, про технічне забезпечення та інші супутні питання. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації. Звичайно, слід виходити з кількості акціонерів, які очікуються на загальні збори, щоб зал міг їх вмістити і не треба було б переміщення в інше місце для цього. Передують загальним зборам заходи щодо реєстрації акціонерів (їх представників), які прибули для участі у зборах. Ця реєстрація здійснюється згідно з переліком акціонерів, складеним у порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України. Реєстрація проводиться із зазначенням кількості голосів кожного з учасників загальних зборів (акціонерів або їхніх представників). Одночасно перевіряються повноваження представників акціонерів. Реєстрацію здійснює реєстраційна комісія, призначена наглядовою радою, або реєстратор чи депозитарій товариства, шляхом складання переліку акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах, який підписує голова комісії або відповідно представник реєстратора чи депозитарія. Цей перелік потім додається до протоколу загальних зборів. Акціонер, який не зареєструвався, не має права брати участь у загальних зборах. Після закінчення реєстрації акціонерів визначається наявність кворуму для прийняття рішень, тобто правомочність за- 206 Розділ 7 Корпоративне управління
гальних зборів, про що доповідається акціонерам для їх відкриття. Загальні збори вважаються правомочними за наявності акціонерів, що мають у сукупності не менш 60% акцій з правом голосу (ч. 2 ст. 41 Закону «Про акціонерні товариства»). Визначення кворуму дуже важливе, оскільки позитивна відповідь на те, чи є кворум, надає можливість продовжити роботу загальних зборів, а негативна таку можливість виключає. При цьому слід враховувати викладене нижче. По-перше, підрахування кількості голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, здійснюється один раз перед початком загальних зборів за результатами реєстрації акціонерів для участі у них. У разі проведення зборів протягом двох днів наступного дня реєстрація не відбувається. У випадку", якщо загальні збори в процесі їх роботи залишили акціонери, це також не тягне за собою необхідність повторного встановлення наявності кворуму. Тоді виникне інша складність — чи буде набрана більшість голосів за рішення з того чи іншого питання. По-друге, якщо в AT є акції, які ним були викуплені в акціонерів і не реалізовані (не розподілені) до загальних зборів, то ці акції при визначенні кворуму не враховуються, вони виключаються із загальної кількості акцій, що надають право голосу. По-третє, акції, на які накладено арешт, враховуються при визначенні наявності кворуму. Такий висновок випливає зі ст. 55 Закону «Про виконавче провадження», за якою арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби — в обмеженні права користування майном або вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Арешт акцій регулюється «Порядком накладення арешту на цінні папери»1, згідно з яким такі акції підлягають обов'язковому вилученню та негайній передачі на зберігання до установ Національного банку, їх обіг обмежується шляхом блокування реєстроутримувачем на особовому рахунку власника, що означає припинення реєстрації переходу права власності на іменні цінні папери, обтяжені зобов'язаннями. Отже, метою накладення арешту на акції є часткове обмеження прав акціонера як власника акцій щодо вільного розпоря- 1 Затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 1744 від 22 вересня 1999 р. дження ними, а не позбавлення його можливості реалізації прав, що надаються акцією, на участь в управлінні AT. Відтак, акціонер, акції якого перебувають під арештом, обмежується у своїх «правах на акцію» і не обмежується у своїх «правах з акції». Проведення загальних зборів починається з повідомлення про наявність кворуму. Головує на загальних зборах голова наглядової ради, член наглядової ради чи інша особа, уповноважена наглядовою радою, якщо інше не передбачено статутом. Голова загальних зборів керує їх проведенням, понідомляє про питання порядку денного і надає слово тим, хто ниступає, проводить голосування і підбиває його підсумки. Секретар загальних зборів веде протокол. Після закінчення розгляду кожного питания проводиться голосування за принципом «одна акція — один голос*, крім проведення кумулятивного голосування (ст. 42 Закону «Про акціонерні товариства»). Кумулятивним є голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами. Голосують акціонери-власники простих акцій. Але це право можуть мати й акціонери — власники привілейованих акцій в разі, якщо це передбачено статутом AT, або під час вирішення загальними зборами акціонерного товариства таких питань: 1) припинення AT, що передбачає конвертацію.привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери; 2) внесення змін до статуту AT, що передбачають обмеження прав акціонерів — власників цього класу привілейованих акцій; 3) внесення змін до статуту AT, що передбачають розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, або збільшення обсягу прав акціонерів — власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства (ст. 26 Закону «Про акціонерні товариства»). Одна привілейована акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання. Статутом AT може передбачатися
208 Розділ 7 Корпоративне управління
спеціальний порядок підрахунку голосів — разом чи окремо від голосів за простими та/або іншими класами привілейованих акцій. Особливості голосування мають місце у випадку, якщо одна акція належить декільком особам (які спільно її успадкували, подружжю або особам, які спільно придбали акції). Враховуючи те, що голосують «не особи, а акції», співвласники акції повинні дійти згоди в питаннях голосування. Як правило, вони уповноважують кого-небудь одного голосувати від імені всіх або призначають представника. Рішення загальних зборів AT приймається простою більшістю голосів акціонерів, крім випадків, коли потребується прийняття рішення кваліфікованою більшістю голосів (3/4) від загальної їх кількості, а саме з питань щодо прийняття рішення стосовно: (а) внесення змін до статуту товариства; (б) анулювання викуплених акцій; (в) зміни типу товариства; (г) розміщення акцій; (д) збільшення або зменшення статутного капіталу товариства; (є) виділу та припинення товариства, його ліквідацію зі всіма її наслідками. Статутом приватного товариства можуть бути передбачені інші питання, рішення щодо яких приймаються трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості, крім питань, визначених в абз. 2 ч. З ст. 42 Закону «Про акціонерні товариства». Статутом приватного товариства може також встановлюватися більша кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, крім питань про: дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства; звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству; звернення з позовом у разі недотримання вимог Закону при вчиненні значного правочину. Голосування здійснюється, як правило, шляхом заповнення виданих акціонерам (представникам) при реєстрації бюлетенів. Обов'язковий такий спосіб голосування: (а) в AT, що здійснило публічне розміщення акцій; (б) в AT з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 осіб; (в) при голосуванні з питань викупу акціонерним товариством акцій в акціонера за його вимогою. Підрахунок голосів здійснюється лічильною комісією, що фіксується в протоколі про підсумки голосування, який дода- ється до протоколу загальних зборів. Повноваження лічильної комісії за договором можуть передаватися реєстратору або депозитарію товариства. Про підсумки голосування повідомляється голові зборів, який інформує про це присутніх на загальних зборах. Протокол загальних зборів. Рішення загальних зборів учасників корпорації — це особливий юридичний акт, що приймається в процесі реалізації зазначеним органом сноеї компетенції і спрямований на формування волі корпорації1. Послідовність (хід) загальних зборів, тобто всі обговорені на ньому питання, виступи, підсумки голосування, прийняті ним рішення оформлюються протоколом. Ведення протоколу забезпечує секретар. Протокол підписується головою і секретарем, які несуть відповідальність за вірогідність даних, викладених у протоколі. На практиці часто виникає питання, наскільки докладно інформація має фіксуватися у протоколі. Слід зазначити, що протокол не є стенограмою, тобто дослівне наведення усіх виступів у ньому не є доцільним. У протоколі мають міститися відомості, встановлені в ст. 46 Закону «Про акціонерні товариства»: дата, місце проведення, вид, час реєстрації акціонерів, початку та закінчення зборів, відомості про кворум, хто виступав з основною доповіддю, її зміст, виступи у дебатах (обговорення питання), запитання та відповіді, результати голосування, прийняті рішення. Оформлення протоколу загальних зборів і додатків до нього має бути завершене у строк не більш 10 робочих днів з моменту закриття зборів. Він підписується головою і секретарем зборів, підшивається, скріплюється печаткою товариства та підписом голови виконавчого органу товариства (у разі колегіального виконавчого органу) або одноособового виконавчого органу. Законами України передбачаються й інші варіанти проведення загальних зборів — у формі заочного голосування (ст. 48 Закону «Про акціонерні товариства») та методом опитування (ч. 4 ст. 60 Закону «Про господарські товариства»). 1 Синенко А. Ю. Эмиссия корпоративных ценных бумаг: правовое регулирование, теория и практика / А. Ю. Синенко. — М.: Статут, 2002. — С. 19; Пахомова Н. Н. Основы теории корпоративных отношений (правовой аспект): монография / Н. Н. Пахомова. — Екатеринбург: Изд-во «Налоги и финансовое право», 2004. — С. 139. 14 - 535
Розділ 7 Заочне голосування допускається за умов, якщо: (а) це передбачено статутом AT; (б) кількість акціонерів такого AT не повинна перевищувати 25 осіб. Порядок заочного голосування (опитування) такий: (а) проект рішення або питання для голосування надсилається акціонерам — власникам акцій з правом голосу; (б) останні повинні в письмовій формі сповістити щодо нього свою думку; (в) протягом 10 днів з дати одержання повідомлення від останнього акціонера всі акціонери — власники акцій з правом голосу повинні бути в письмовій формі проінформовані головою зборів про прийняте рішення; (г) рішення вважається прийнятим у разі, якщо за нього проголосували всі акціонери — власники акцій з правом голосу. Застосування такого способу голосування надасть змогу оперативно вирішувати необхідні питання, що належать до компетенції загальних зборів, уникати невиправданих витрат та створення штучних ситуацій, які перешкоджають скликанню зборів. Існує багато AT, кількість акціонерів в яких досить незначна, і в них доцільно застосувати такий спосіб ухвалення рішень. До речі, більш захищеними будуть і дрібні акціонери, які зможуть безпосередньо виявляти свою волю письмово, ніж призначати представника, видаючи йому довіреність, як це склалося в Україні. Метод опитування застосовується і при проведенні загальних зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду. Порядок прийняття рішень у цьому випадку визначається нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ч. З ст. 16 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»). Акціонер за наявності підстав для цього може оскаржити рішення загальних зборів, якщо його права та охоронювані законом інтереси порушуються цим рішенням. В Україні однією з найгостріших проблем є відсутність контролю учасників за збереженням змісту тих рішень, що приймаються на загальних зборах. Не виключаються й такі порушення, як внесення згодом виконавчим органом самостійно чи під впливом контролюючих акціонерів будь-яких змін до рішення загальних зборів. Це стає можливим, оскільки, на відміну від змін до статуту, які підлягають державній реєстрації, після якої виправити текст уже неможливо, більшість інших рішень загальних Корпоративне управління ______________________________________ 211 зборів, включаючи й ті, якими затверджені внутрішні нормативні акти товариства, є абсолютно відкритими для будь-яких подальших «корекцій», що здійснюються в інтересах виконавчого органу або осіб, що його контролюють. У такій ситуації дуже ефективним було б запозичення досвіду інших країн із запровадженням обов'язкового надання реєстратору іменних акцій або іншим особам (нотаріусу, депозитарію) рішень загальних зборів з питань, що становлять виключну їх компетенцію, у п'ятиденний строк з моменту їх ухвалення. Наглядова рада товариства Наглядова рада є постійно діючим органом, призначеним здійснювати контроль за діяльністю виконавчого органу AT та захист прав акціонерів. Обов'язковість наявності ради товариства передбачена в: (a) AT з кількістю більше 10 акціонерів — власників простих акцій; (б) AT, створених у процесі корпоратизації та приватизації; (в) в інвестиційних фондах (статті 14 та 25 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди»), (г) у банківських установах (статті 7 та 37 Закону «Про банки та банківську діяльність»)1. Одразу ж слід зазначити, що чинне законодавство України не містить єдиного визначення цього органу. Якщо в Конституції України (ч. 4 ст. 103; ч. 1 ст. 120), ЦК (ст. 160) та Законі «Про акціонерні товариства» (розділ VIII) цей орган має назву «наглядова рада», то в ГК — «рада товариства (спостережна рада)» (ч. З ст. 89), в Законі «Про банки і банківську діяльність» —спостережна рада (ст. 39), що створює певні незручності при застосуванні різної термінології. Безумовно, таке становище не може бути визнане прийнятним, тому необхідно встановити в законодавстві України єдиний термін для ради AT незалежно від сфери його функціонування (банківської, страхової, інвестиційної тощо). Формування складу наглядової ради У Законі «Про акціонерні товариства» не вказується на те, що вона створюється тільки з акціонерів і що вона покликана 1 Відповідно до чинного законодавства в AT, чисельність акціонерів яких не перевищує 50, рада товариства не створюється (ч. 2 ст. 46 Закону «Про господарські товариства»). 14* Розділ 7 Корпоративне управління 213
представляти їх інтереси. Натомість у ч. 1 ст. 53 цього Закону йдеться про необмеженість кількості представників акціонера в наглядовій раді, а це свідчить про те, що її члени так чи інакше, але представляють інтереси акціонерів у цьому органі AT. Відтак, її можна вважати представницьким та контролюючим органом акціонерів. Втім, це не свідчить про наявність представництва, що регулюється гл. 17 ЦК, адже наглядова рада як орган юридичної особи не перебуває у правовідносинах представництва з акціонерами, а має свою компетенцію, яка функціонально наближена до відносин, для яких властиве представництво інтересів. Незважаючи на порядок формування наглядової ради, завдяки якому до її складу потрапляють представники великих акціонерів, які мають кількість голосів, пропорційну належному ним пакету акцій, член наглядової ради не може розглядатись як представник окремого акціонера чи акціонерів. Наглядова рада має захищати інтереси всіх акціонерів (як групи осіб, інтереси яких часто є протилежними інтересам найманих осіб, менеджерів). Наглядова рада обирається загальними зборами та підзвітна їм у своїй діяльності. Обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування. Для формування складу наглядової ради приватного товариства існують два варіанти: або за принципом пропорційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам акцій з правом голосу, або шляхом кумулятивного голосування. Той чи інший спосіб визначається статутом AT. Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами AT, але з урахуванням вимог Закону про те, що в разі наявності в товаристві акціонерів — власників простих акцій від 100 до 1000 осіб, до складу наглядової ради мають входити не менше ніж п'ять осіб; з кількістю понад 1000 — не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 10 000 осіб — не менше ніж дев'ять осіб. Члени наглядової ради акціонерного товариства обираються з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність. З одного боку, в цьому є сенс, оскільки членство в наглядовій раді має бути функціональним, і її члени повинні здійснювати ту діяльність, яка становить компетенцію цього органу. Відтак, це може бути тільки фізична особа. Натомість серед акціонерів є не лише фізичні, а й юридичні особи, а також держава та територіальні громади. Від їх імені в корпоративних відносинах діють певні фізичні особи, які й обираються до наглядової ради. І, з другого боку, в разі припинення зв'язку цих осіб з тією організацією, де вони працювали, неминуче постане питання про збереження чи втрату ними повноважень членів наглядової ради, адже вони туди потрапили не самі по собі, а як представники відповідної юридичної особи, державного органу або органу місцевого самоврядування. Більше того, переобрання до складу наглядової ради замість них інших осіб пов'язуватиметься зі скликанням загальних зборів. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку рекомендує при обранні членів наглядової ради враховувати інформацію про кандидатів, яка повинна, зокрема, містити відомості щодо кількості акцій товариства, які йому належать; його освіти та професійної підготовки; досвіду роботи, у тому числі на керівних посадах; наявності суттєвих зв'язків з товариством, його виконавчим органом або великим акціонером. Члени наглядової ради повинні мати знання, кваліфікацію та досвід, необхідні для виконання своїх посадових обов'язків. Вони повинні мати можливість приділяти роботі у наглядовій раді достатню кількість часу. Критерії підбору кандидатів у члени ради мають визначатись у внутрішніх документах товариства. При визначенні критеріїв підбору та висуненні особи кандидатом у члени ради необхідно обов'язково врахувати, що до складу ради мають входити особи, які володіють необхідними знаннями, навичками та досвідом для виконання своїх функцій. Зважаючи на необхідність здійснення радою загального керівництва та контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства, кожна особа, яка висувається на посаду члена ради, повинна мати на час обрання спеціальну освіту з питань корпоративного управління та володіти базовими навичками фінансового (економічного) аналізу або набути їх під час перебування на посаді. Крім кваліфікації та досвіду кандидатів, при обранні членів ради доцільно враховувати й такі фактори, як репутація та вік кандидата, наявність потенційного «конфлікту інтересів», можлива участь кандидата у вирішенні питань, пов'язаних із здійсненням товариством зовнішньоекономічної діяльності, тощо. Члени наглядової ради AT не можуть бути членами його виконавчого органу та ревізійної комісії. Розділ 7 Член наглядової ради здійснює свої повноваження на підставі договору з товариством, що підписується від імені останнього особою, уповноваженою загальними зборами. Закон при цьому не робить застережень щодо посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування в разі їх обрання до наглядової ради. Вказується лише на те, що виконання повноважень члена наглядової ради державними службовцями здійснюється у випадках та в порядку, визначених законом. Виконання повноважень члена наглядової ради особами, які перебувають на службі в органах місцевого самоврядування, здійснюється відповідно до законодавства. Отже, за Законом «Про акціонерні товариства» члени наглядової ради не можуть перебувати у трудових відносинах з товариством. І це правильно, адже наявність трудових відносин означатиме, що кожний член наглядової ради підкоряється виконавчому органу товариства й, зокрема, його керівникові. Натомість чинне законодавство не забороняє укладати трудові договори з членами наглядової ради. Так, Державний класифікатор професій (ДК 003-95) передбачає наявність зазначених професій (1210.1 — Голова спостережної ради; 2441.2 — член спостережної ради). Про можливість укладення трудових договорів з членами наглядової ради згадується у п. 7.3 Зразкового статуту AT, затвердженого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. До компетенції наглядової ради належать різні питання: (а) стосовно сфери формування виконавчого органу AT та контролю за його діяльністю; (б) ті, що передані їй на вирішення загальними зборами; (в) щодо скликання загальних зборів; (г) інші поточні питання корпоративного управління AT, зокрема щодо його цінних паперів. Статтею 52 Закону «Про акціонерні товариства» передбачено виключну компетенцію наглядової ради, до якої, зокрема, належать прийняття рішення про проведення чергових та позачергових загальних зборів; про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених товариством акцій; затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом; обрання та відкликання повноважень голови і членів виконавчого органу та ін. Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради AT, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, Корпоративне управління 275 крім загальних зборів, за винятком випадків, установлених цим Законом. Наглядова рада повинна визначати, як правило, у тісній співпраці з виконавчим органом AT, шляхи досягнення мети товариства, тобто стратегію його діяльності. Вона має забезпечувати послідовність діяльності AT згідно із встановленою стратегією та здійснювати постійну перевірку її ефективності. Нарешті, наглядова рада повинна визначати політику товариства, тобто методи управління товариством і те, яким чином його діяльність позначається на учасниках корпоративних відносин. У процесі контролю за фінансово-господарською діяльністю товариства наглядова рада повинна здійснювати моніторинг за ходом реалізації виконавчим органом визначеної стратегії та планів товариства. З метою виконання цієї функції вона повинна здійснювати контроль за належним виконанням виконавчим органом своїх обов'язків та регулярно оцінювати результати його діяльності. Крім того, наглядова рада має забезпечувати цілісність та ефективність наявних у товаристві систем обліку та контролю, перевіряти достовірність квартальної та річної фінансової звітності, яка оприлюднюється товариством. Утім, дієвість наглядової ради залежить не від наділення її функціями зі стратегічного керівництва, а в забезпеченні дійсної незалежності її членів. У сучасних умовах в Україні наглядова рада може реально протидіяти виконавчому органові лише у двох випадках — якщо товариство створено в процесі приватизації (корпоратизації) і має державну частку у статутному фонді (капіталі) чи якщо в товаристві спостерігається певний паритет сил (відсутній контролюючий акціонер чи інша особа, яка може контролювати товариство). У цих випадках до наглядової ради можуть потрапити незалежні особи. Проте для України, як і для інших країн континентальної Європи, характерним є тяжіння до концентрації контролю над товариством у руках однієї особи чи групи пов'язаних осіб. Таким чином, дійсно незалежна наглядова рада поки що не стає реальністю за наявності в товаристві контролюючого акціонера (групи акціонерів). Критерії незалежності членів наглядової ради повинні бути визначені у внутрішніх документах товариства. Товариство може встановлювати додаткові та (або) більш вибагливі вимоги до незалежності членів наглядової ради. Наглядова рада повинна щороку визначати відповідність тих чи інших членів наглядової Розділ 7 Корпоративне управління 217
ради вимогам незалежності, встановленим товариством. Інформація про кількість «незалежних» членів наглядової ради повинна розкриватись у річному звіті товариства. Засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради, ревізійної комісії, виконавчого органу чи його члена, інших осіб, визначених статутом AT, які беруть участь у засіданні наглядової ради. Засідання наглядової ради проводяться в міру необхідності з періодичністю, визначеною статутом, але не рідше одного разу на квартал. Вони є правомочним, якщо у них бере участь не менше ніж половина складу наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом AT або положенням про його наглядову раду. Статут або положення про наглядову раду AT може визначати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування). Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо інше не встановлено статутом AT або положенням про його наглядову раду. Голосування відбувається за принципом «один член наглядової ради — один голос», хоча статутом або положенням про наглядову раду AT може передбачатися право вирішального голосу голови наглядової ради у разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийняття рішень. На засіданні наглядової ради ведеться протокол. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку надає також низку рекомендацій щодо організації роботи наглядової ради, зазначаючи, що члени наглядової ради повинні мати доступ до повної, достовірної та своєчасної інформації для прийняття виважених рішень. Право наглядової ради на доступ до інформації, а також обов'язок органів товариства щодо надання інформації наглядовій раді повинні бути детально обумовлені у внутрішніх документах товариства. Забезпечення необхідної інформаційної бази для здійснення наглядовою радою своїх функцій є спільним завданням виконавчого органу (щодо обов'язку збирання інформації) та наглядової ради (щодо обов'язку збору інформації). У разі ненадання виконавчим органом необхідної інформації чи надання неповної інформації члени наглядової ради зобов'язані вимагати від виконавчого органу надання такої інформації у повному обсязі. Члени наглядової ради повинні мати можливість ставити запитання, з'ясовувати та уточнювати незрозумілі питання і отримувати відповіді на них від виконавчого органу. Члени наглядової ради повинні виконувати свої обов'язки особисто і не можуть передавати свої повноваження іншим особам. Залежно від кількісного складу та функцій наглядової ради у складі ради доцільно формувати комітети наглядової ради для попереднього розгляду, аналізу та підготовки проектів рішень з питань, які належать до компетенції наглядової ради; аудиторський комітет та комітет з питань призначень і винагород, більшість членів яких повинні бути незалежними. За підсумками року наглядова рада повинна звітувати перед загальними зборами про свою діяльність та загальний стан товариства. Виконавчий орган товариства Традиційно доктрина цивільного права і законодавство відносять виконавчі органи до класичних органів корпорації, які представляють останню в цивільних правовідносинах. Якщо загальні збори учасників формують волю корпорації, то органом її волевиявлення незалежно від виду є виконавчий орган, який здійснює функцію з безпосереднього управління корпорацією (ч. 1 ст. 161 ЦК; ч. 2 ст. 145 ЦК України, глава IX Закону «Про акціонерні товариства», ст. 62 Закону «Про господарські товариства»). Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦК виконавчим органом AT, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності AT, крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді AT та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені AT у межах, встановлених статутом AT і законом. У частині 2 ст. 161 ЦК передбачено різні моделі побудови виконавчого органу AT. Він може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноосібним (директор, генеральний директор). У товаристві може бути лише один виконавчий орган. Членом виконавчого органу AT може бути будь-яка фізична особа, 218 Розділ 7 Корпоративне управління 219
яка мас повну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії. Відповідно до ст. 52 Закону «Про акціонерні товариства» питання формування виконавчого органу AT віднесені до компетенції наглядової ради. Чинним законодавством України не передбачено вимог щодо кількості та складу виконавчого органу AT. Ці питання мають бути визначені у статуті або внутрішньому положенні про виконавчий орган AT. На практиці існують різні моделі формування колегіального виконавчого органу — до нього можуть обиратися представники великих акціонерів (тобто використовується принцип представництва капіталів), фахівці з певних питань (функціональний принцип), керівники структурних та відокремлених підрозділів (структурний чи територіальний принцип). Ці моделі можуть змішуватися. Закон не містить вимог щодо організації діяльності виконавчого органу. Відповідні норми мають бути закріплені у статуті чи окремому положенні про виконавчий орган (їх зміст залежатиме від того, в якій формі утворений виконавчий орган). На засіданні колегіального виконавчого органу мають право бути присутніми члени наглядової ради, а також представник профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу. На засіданні колегіального виконавчого органу ведеться протокол, який містить відкриту для ознайомлення інформацію. Законодавство дуже лаконічно визначає компетенцію виконавчого органу. Відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦК виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Згідно з ч. З ст. 47 Закону «Про господарські товариства» загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції правління. Незважаючи на такий «залишковий» принцип закріплення компетенції виконавчого органу, в статутах акціонерних товариств питання щодо компетенції цього органу викладається зазвичай дуже докладно. Важливим моментом є розмежування компетенції колегіального виконавчого органу та його голови. Голова колегіального виконавчого органу, який обирається наглядовою радою AT, якщо інше не передбачено статутом товариства, організовує роботу колегіального виконавчого органу, діє без довіреності від іме- ні AT відповідно до рішень колегіального виконавчого органу. Інший член колегіального виконавчого органу в порядку, визначеному законодавством України, також може бути наділений цими повноваженнями, якщо це передбачено статутом товариства. Якщо в AT діє одноосібний виконавчий орган, порядо
|
||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 509; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.171.83 (0.012 с.) |