Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Та додатковою відповідальністюСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Одним із видів господарських товариств, які наділяються статусом юридичної особи приватного права, є товариства з обмеженою (ТОВ) або додатковою (ТДВ) відповідальністю. Поширеність у господарській практиці ТОВ обумовлено, зокрема, тим, що вони є найбільш доцільною і зручною правовою формою ведення малого або середнього бізнесу одним або невеликою групою підприємців. Особливості правового статусу окремих видів корпорацій 115 Поняття ТОВ визначене у ч. 1 ст. 140 ЦК і ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства». Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких установлений статутом. Статутний капітал ТОВ складається з вартості вкладів, внесених його учасниками. Не допускається звільнення учасника ТОВ під його обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування його вимог до товариства. До моменту державної реєстрації ТОВ його учасники повинні сплатити не менш як п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаче-ною, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства (частини 1-3 ст. 144 ЦК). Особливість правового статусу товариства з обмеженою відповідальністю полягає у тому, що за рахунок статутного капіталу та іншого майна ТОВ відповідає за своїми зобов'язаннями самостійно як юридична особа. Ця відповідальність є, за загальним правилом, повною (зокрема, у формі відшкодування контрагентам заподіяних збитків), якщо тільки за даним видом зобов'язань не передбачено обмеженої відповідальності товариства. Як зазначено у ч. 2 ст. 140 ЦК, учасники ТОВ не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Отже, поняття «обмежена відповідальність» означає, що при зверненні стягнення на майно товариства за його боргами учасник втрачає лише свій внесок, а на решту його майна'відповідаль-ність товариства не поширюється (наприклад, при банкрутстві). Тому словосполучення «учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів», зазначене в ч. З ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», слід було б викласти в редакції ч. 2 ст. 140 ЦК, тобто підкреслити, що учасники несуть лише ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах внесених ними вкладів у статутний капітал і не відповідають перед кредиторами товариства своїм іншим майном за борги товариства. В абзаці 2 ч. 2 ст. 140 ЦК та ч. 2 ст. 50 Закону «Про господарські товариства» зазначено, що учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкла-
І»»"»™»" І «III»«ЯМ ІІШІІШІММММІ 116 ________________________________________________ Розділ 5 ду кожного з учасників. Обов'язок учасника ТОВ сплатити протягом першого року діяльності товариства несплачену частину вкладу існує як його обов'язок перед товариством. Але кредиторам товариства надане право пред'являти вимоги до будь-якого учасника, який не повністю вніс свій вклад, як до солідарного з товариством боржника, проте тільки на суму, що не перевищує невнесену частку його вкладу1. Учасниками ТОВ можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Максимальна кількість учасників такого товариства встановлюється законом. Відповідно до абз. 2 ст. 50 Закону «Про господарські товариства» максимальна кількість учасників ТОВ може досягти 10 осіб. Після перевищення цієї кількості ТОВ підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку — ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі (ч. 1 ст. 141 ЦК). Вимога про ліквідацію ТОВ у зв'язку з перевищенням кількісного складу учасників може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, або за поданням інших органів, які контролюють діяльність товариства (п. «в» ч. 4 ст. 19 Закону «Про господарські товариства»). Зміни у суб'єктному складі учасників ТОВ можуть бути пов'язані з укладенням учасником правочинів щодо розпорядження вкладом або його частиною чи з розподілом вкладу (частки) між правонаступниками (спадкоємцями) учасника. Отже, можливе перевищення граничної чисельності учасників ТОВ, але воно не може бути підставою для визнання недійсним правочину про розпорядження часткою, так само, як і перешкодою для переходу її в порядку успадкування або іншого правонаступництва. Відповідно, орган, що здійснює державну реєстрацію, не вправі відмовити в реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю з тих підстав, що такі зміни призводять до перевищення граничної кількость учасників, встановленої законодавством2. Щодо ТОВ, створеного однією особою, законом (ч. 2 ст. 141 ЦК) передбачено, що таке товариство не може мати єдиним учас- 1 Крупка Ю. М. Науково-практичний коментар Закону України «Про 2 Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / за Особливості правового статусу окремих видів корпорацій __ 117 пиком інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного ТОВ, яке має одного учасника. Якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці особи в разі необхідності визначення взаємовідносин між собою щодо створення товариства укладають засновницький договір у письмовій формі, в якому встановлюються порядок заснування товариства; умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства; розмір статутного капіталу, який повинен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, яка діє на момент створення товариства1; частки у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування ТОВ не є установчим документом, тому подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим (ст. 142 ЦК). Установчим документом при створенні ТОВ є його статут, ЯКИЙ Sl всіма подальшими змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення. Учасники ТОВ беруть участь в управлінні справами товариства та вирішенні найважливіших питань його діяльності через загальні збори, які є вищим органом управління товариством. До складу загальних зборів входять учасники товариства або обрані ними представники, які можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник має право у б^удь-який час замінити свого представника у загальних зборах або передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або його представникові. Відповідно до ч. 4 ст. 145 ЦК до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про Тх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства; 1 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15 грудня 2009 p. № 1759-VI. Розділ 5 Особливості правового статусу окремих видів корпорацій____________________ 119
4) визначення форми контролю за діяльністю виконавчого органу, створення і визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутків та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення й інших питань. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників, не можуть бути передані ними до вирішення виконавчого органу товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу ТОВ, порядок ухвалення ними рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються ЦК, іншим законом і статутом товариства. Відповідно до ст. 62 Закону «Про господарські товариства» дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам і організує виконання їх рішень. Дирекція або директор не мають права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Директор не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства. Контроль за діяльністю виконавчого органу ТОВ здійснюється у порядку, встановленому статутом та законом. Загальні збори товариства можуть формувати органи, що здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу. Порядок створення та повноваження контрольного органу встановлюються загальними зборами учасників товариства (частини 1 і 2 ст. 146 ЦК). Законом «Про господарські товариства» (ст. 63) передбачено, що контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше трьох осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії. Але виникає питання: як можна виконати вимогу закону щодо кількісного складу контрольного органу (ревізійної комісії) у товаристві, створеному однією особою? Мабуть, в цьому разі слід керуватися статутними положеннями щодо порядку створення та компетенції контрольних органів такого товариства. Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія мас право вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень. Результати проведених перевірок ревізійна комісія доповідає вищому органу товариства. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах товариства. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників не мають права затверджувати баланс товариства. Ревізійна комісія мае право ставити птання про скликання Для здійснення контролю за ДІЯЛЬНІСТЮ ТОВ ЗГІДНО 3 рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках,передбачених статутом та законом, може призначатися аудиторська перевірка. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства встановлюється статутом товариства, законом, а також умовами договору на проведення аудиту, укладеного товариством з незалежним аудитором чи аудиторською фірмою. На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку різної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. Витрати, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються Розділ 5 на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства. Публічна звітність ТОВ про результати його діяльності не вимагається, крім випадків, установлених законом. До корпоративних майнових прав учасника ТОВ належить, зокрема, право розпорядитися своєю часткою у статутному капіталі товариства. Відповідно до ст. 147 ЦК і ст. 53 Закону «Про господарські товариства» учасник ТОВ має право передати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному чи кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником такого товариства частки або її частини третім особам допускається, якщо інше не закріплено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка може бути відчужена третій особі. При цьому частка учасника може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її вже сплачено. Повідомлення про намір учасника продати свою частку має бути доведене до всіх інших учасників товариства у письмовій формі або іншим способом, який виключає помилкове або неправильне сприйняття ними цієї інформації. Як роз'яснила президія Вищого господарського суду України в рекомендаціях від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» (п. 3.3), переважне право учасника ТОВ на придбання частки у статутному капіталі стосується випадків її оплатного відчуження і, отже, не поширюється на відносини дарування, іншого безоплатного відчуження частки, а також обміну цієї частки на інше майно. Право на викуп частки або її частини, що продається учасником товариства, мають не лише інші учасники, а й саме ТОВ як юридична особа. Як зазначено у ч. 4 ст. 147 ЦК та абз. 5 ст. 53 Особливості правового статусу окремих видів корпорацій __________ 121 Закону «Про господарські товариства», у разі придбання частки учасника самим товариством воно зобов'язується реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити статутний капітал відповідно до ст. 144 Закону «Про господарські товариства». Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством. Перехід частки учасника в статутному капіталі ТОВ тягне за собою зміни у складі учасників, які відповідно до ст. 4 Закону «Про господарські товариства» потребують внесення змін до установчих документів. Частка у статутному капіталі ТОВ переходить до спадкоємців фізичної особи або правонаступника юридичної особи-учас-ника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства (ч. 5 ст. 147 ЦК). Законом «Про господарські товариства» (ч. 1 ст. 55) передбачено як загальне правило, що при реорганізації юридичної особи або у зв'язку зі смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. Однак у статуті товариства може бути передбачено, що перехід частки учасника до його правонаступника допускається лише за згодою Інших учасників товариства (ч. 5 ст. 147 ЦК). Отже, відмовивши спадкоємцю або правонаступнику учасника у прийнятті до товариства, учасники повинні розподілити частку учасника, що вибув, між собою або вменшити статутний капітал. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до ТОВ або відмови товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі чи фізичній особі-спадкодавцю 1 вартість якої визначається на день реорганізації (ліквідації) юридичної особи або смерті фізичної особи-учасника. Однак, якщо спадкоємцю або правонаступнику не було надано згоди на вступ до товариства, а частка учасника, що вибув, була придбана самим товариством і протягом строку, який не перевищує одного року, реалізована третім особам без пропозиції спадкоємцю чи правонаступнику придбати її, спадкоємець 122 Розділ 5 Особливості правового статусу окремих видів ко рпорацій ____________________ 123
(правонаступник) має право вимагати переведення на нього прав покупця (набувача) частки у статутному капіталі товариства (п. 3.2.5 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»). Добровільність і свобода заснування ТО В та вступу до нього фізичних та юридичних осіб — учасників доповнюється свободою виходу учасника з цього товариства. Однак, щоб не порушувати стабільності у діяльності товариства, учасник має повідомити про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений у статуті. Учасник, який виходить із ТОВ, має право одержати вартість частки майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником і товариством виплата вартості частини майна може бути змінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що сплачується учасникові при його виході із товариства, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом (частини 1 і 2 ст. 148 ЦК). Закон «Про господарські товариства» (ст. 54) передбачає, що виплата вартості частки проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов із товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Закон не конкретизує моменту, з якого учасник ТОВ вважається таким, що вийшов із товариства. В рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» (п. 3.5) роз'яснюється, що подання заяви про вихід із товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника на вихід із товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з ТОВ, з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а в разі відсутності такого рішення — з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом для повідомлення про вихід із товариства. Па момент ниходу учасника із товариства визначається і вартість частини майна, що с пропорційною частці учасника у статутному капіталі товариства. І Іри цьому загальна вартість майна встановлюється на рінні сумарної вартості активів товариства за вирахуванням його зобов'язань, тобто включає вартість виробничих і невиробничих фондів, інших цінностей, що відображається в самостійному балансі товариства, суми прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту виходу учасника з товариства, а також майнові права та обов'язки товариства. Таке поняття майна закріплене у ст. 190 ЦК і ст. 66 ГК. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із ТОВ, у тому числі щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом. Крім добровільного виходу з товариства за вільним волевиявленням (заявою), учасник ТОВ може бути виключений зі складу товариства. Відповідно до ст. 64 Закону «Про господарські товариства» учасника ТОВ, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При вирішенні цього питання цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Звичайно, рішення про виключення з товариства учасник може оскаржити в суді. Президія Вищого господарського суду України в рекомендаціях (листі) від 28.12.2007 № 04-5/14 роз'яснює, що у вирішенні господарським судом спорів, пов'язаних з виключенням учасника з ТОВ, слід ураховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції учасників цього товариства, а не господарського суду. Суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним. У рішенні про виключення учасника з господарського товариства (ТОВ) повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання ним його обо- 124 Розділ 5
|
||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 201; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.52.212 (0.014 с.) |