Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
При здійсненні корпоративних правСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Положення про межі здійснення цивільних прав містяться у ст. 13 ЦК, за якою свої цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Крім урегульованості нормативно-правовими актами на рівні законів і підзаконних актів, для корпоративних відносин важливе значення мають внутрішньокорпоративні норми. Зазначені акти приймаються (затверджуються), як правило, тими суб'єктами, статутні процедури функціонування яких вони регулюють, тобто товариством і його учасниками. Межі їх повноважень визначені законом, оскільки статутне право ґрунтується на законі. За колом осіб такі акти є «суб'єктними», тобто поширюються лише на засновників і тих суб'єктів, що їх прийняли. Отже, господарські товариства, організації (корпорації), які діють на під- Здійснення корпоративних прав учас никами (з асновниками)... __________________ 275 ставі статутів, установчих договорів, входять до єдиного правового поля держави, і на їх діяльність, а також на діяльність учасників (засновників) корпоративних відносин повністю поширюються вимоги щодо додержання законності і правопорядку. Суб'єкти корпоративних правовідносин у процесі реалізації корпоративних прав повинні дотримуватись вимог закону, що встановлює межі, в яких корпоративне право тільки й може бути здійсненим. Межі можуть бути більшими чи меншими, але вони існують завжди і «є невід'ємною ознакою кожного суб'єктивного права». Дискусійними в юридичній літературі залишаються поняття «межі права» і «межі здійснення права». М. О. Стефанчук наводить розмежування понять «межі» та «обмеження» здійснення суб'єктивних цивільних прав і в поняття «межі прана» вкладає всі ті можливості, які особа здатна для себе набути у зв'язку з юридичним закріпленням її прав; «межами здійснення права» автор вважає встановлені актами цивільного законодавства чи правочином способи, якими управомочена особа може набути ті можливості, що передбачені в юридичному закріпленні цих прав. Застосовуючи наведене визначення до суб'єктивного корпоративного права, можна дійти висновку, що межі корпоративного права — це всі юридично закріплені можливості учасника (засновника) щодо набуття, здійснення і розпорядження корпоративними правами. Межі здійснення корпоративного права — це способи, передбачені актами цивільного законодавства, правочином чи внутрішньокорпоративними актами,-якими учасник може набути ті можливості, що передбачені в юридичному закріпленні цих прав. Тобто вони деталізуються у локальних нормах. Слід з'ясувати сутність такого поняття, як «обмеження корпоративних прав». Лексичне тлумачення поняття «обмежувати» означає: встановлювати певні межі чого-небудь; зв'язувати щось обмежувальними умовами; лімітувати; не допускати поширення чого-небудь; локалізувати; бути межею чого-небудь; відділяти, відгороджувати щось від чого-небудь. Найбільш ґрунтовний аналіз обмежень майнових прав фізичних осіб здійснено Є. О. Мучуріним1. Вважаємо, що запропо-
1 Про вибуття учасника з товариства див. підрозділ 5.2. Про порядок і наслідки ліквідації товариства див. підрозділ 3.3. 1 Мічурін Є. О. Обмеження майнових прав фізичних осіб (загальні положення) / Є. О. Мічурін. - X.: Юрсвіт, 2007. - С 143. 18* Розділ 9
новане ним визначення є найбільш вдалим і адекватним і його, з певними змінами, можна застосувати і щодо визначення поняття «обмеження корпоративних прав». Відповідно, ними можна вважати механізм локального регулювання, спрямований на охорону корпоративних прав учасників, здатний за допомогою специфічних заборон, обов'язків чи дозволів впливати на звуження можливостей їх здійснення. Прикладом обмежень корпоративних прав може бути, зокрема, закріплене у статуті AT положення щодо обмеження права голосу власників привілейованих акцій, адже останні не мають права брати участь в управлінні AT, якщо інше не передбачено його статутом. Отже, і межі здійснення корпоративній: прав, і обмеження корпоративних прав встановлюються у внутрішньокорпоратив-них нормах, але ці поняття не є тотожними. Межі здійснення корпоративних прав виявляються у самій поведінці і волі суб'єктів корпоративних відносин. Спроба окремих суб'єктів вийти за межі шляхом використання належних їм корпоративних прав, порушення меж їх здійснення може кваліфікуватися в окремих випадках як зловживання правом. Запитання і завдання для самоконтролю 1. Визначте поняття здійснення корпоративного права. 2. Назвіть способи здійснення учасниками (засновниками) корпоративних прав. 3. За яких умов учасник товариства може здійснювати право на дивіденди? 4. Який порядок виходу учасника з товариства та здійснення ним права на одержання частини активів при ліквідації товариства? 5. На одержання якої інформації про діяльність товариства має право його учасник? 6. Чи існують межі та обмеження при здійсненні корпоративних прав? Розділ 10 РОЗПОРЯДЖЕННЯ КОРПОРАТИВНИМИ ПРАВАМИ Купівля-продаж акцій Відповідно до положень ст. 178 ЦК усі об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити під однієї особи до іншої в порядку правонастуиництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, не обмежені в обороті або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи. Це стосується цінних паперів і, зокрема, акцій акціонерного товариства. Загальне правило щодо переходу та реалізації права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі передбачене ст. 5 Закону «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»1. Іменні цінні папери, випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються у порядку, встановленому для выступления права вимоги (цесії). У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача. Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів (ч. 1 ст. 5 цього Закону). Право власності на цінні папери, випущені в бездокументар- ній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування 1 ВВР. - 1998. - № 15. - Ст. 67. Розділ Ю Розпорядження корпоративними правами
цінних паперів на рахунок власника у зберігача. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухом-лення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі — виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. При цьому виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери; а угоди щодо цінних паперів не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не передбачено законодавством чи угодою сторін. Отже, цим Законом встановлюється один момент для переходу права власності на акції незалежно від форми їх випуску — момент їх передачі набувачеві, тобто зарахування їх на рахунок особи, яка набуває акції. Відповідно, відсутність запису дає підстави для висновку про відсутність володіння акціями. Належність акцій особі та наявність на особовому рахунку власника відомостей про них свідчить про те, що ці акції не вибули з його володіння. Однак слід зазначити, що не всі записи в реєстрі свідчать про володіння акціями. Так, зокрема, запис про облік акцій на особовому рахунку номінального утримувача свідчить про те, що акції обліковуються не в системі реєстру, а на рахунку у цінних паперах власника. Підстави для переходу права власності за цінними паперами регламентовано відомчими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 № 1000, передбачено, що внесення до системи реєстру записів про перехід прав власності за цінними паперами за наслідками цивільно-правових договорів здійснюється реєстроутримувачем на підставі подання таких документів: —передавального розпорядження, складеного від імені зареєстрованої особи (залишається у реєстроутримувача); —сертифіката цінних паперів власника, який передає цінні папери (погашається та залишається у реєстроутримувача); —оригіналу або нотаріально засвідченої копії цивільно-правового договору, що підтверджують перехід права власності на цінні папери (залишається у реєстроутримувача); —оригінали або копії документів, засвідчені в порядку, визначеному законодавством, які підтверджують правомірність участі та повноваження третіх осіб щодо внесення нідіюиідмих змін до системи реєстру від імені зареєстрованої особи (у разі укладання договору або подання документів до реєстроутримувача за участю третіх осіб); — у разі переходу прав власності на акції до юридичної осо Щодо бездокументарних цінних паперів, то відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р. №999, весь комплекс передбачених законодавством дій з обслуговування рахунку в цінних паперах покладається на відповідного зберігача (депозитарія). На підставі належним чином оформленого глобального сертифіката та інших необхідних документів (рішення про випуск цінних паперів, положення про їх випуск та обіг, документи, що свідчать про державну реєстрацію емітента, тощо) депозитарні установи (депозитарії, зберігачі) і емітент укладають депозитарний договір і на його підставі відкривають емітенту рахунок у цінних паперах. Відповідно до п. 6 розділу VI зазначеного Положення до кожного розпорядження про переказ цінних паперів випуску з рахунку емітента на рахунок зберігача емітент або особа, яка управляє його рахунком, додає перелік осіб (депонентів цього зберігача), що придбали цінні папери даного випуску. У зазначеному переліку щодо кожної особи має міститися така інформація:
— повне найменування — для юридичних осіб, nplaMUBfe ім'я та по батькові (для нерезидентів у разі їх наявності) **ЯМ фізичних осіб; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ —ЯШ'Ш/И дичних осіб-резидентів, країна реєстрації та їді ~ " * код з торговельного, судового або банківського де офіційно зареєстрований іноземний суб'ї яльності — для юридичних осіб — не; —паспортні дані або дані іншого особу відповідно до вимог законо, мер платника податків (зазначається ДЛЯ наявності), місце та дата народження — ДЛЯ фізичних осіб; —депозитарний код рахунку в цінних паперах; ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ................................................ Illllillllllllllllllllllinililllliliiiiii» Розділ 10 Розпорядження корпоративними правами_____________________________ 281
— кількість цінних паперів, що підлягають зарахуванню на рахунок у цінних паперах цієї особи в зберігана. Згідно з п. 7 Положення про депозитарну діяльність зарахування цінних паперів на рахунок депонента зберігай здійснює за умови отримання: розпорядження про зарахування цінних паперів від депозитарія, яке депозитарій надає зберігану протягом одного робочого дня з дати зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах цього зберігана в депозитарії; розпорядження про зарахування цінних паперів від депонента та відповідних документів, що підтверджують наявність підстав для проведення цієї депозитарної операції. Право власності на цінні папери, придбані в ході їх розміщення, виникає з моменту їх зарахування, на рахунок у цінних паперах власника у зберігана. Слід враховувати, що відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону «Про цінні папери і фондовий ринок» акціонерне товариство розміщує тільки іменні акції. Окрім того, Законом України «Про акціонерні товариства» протягом двох років після його прийняття передбачається переведення всіх акцій у бездокументарну форму випуску. Відповідно до ст. 7 Закону «Про акціонерні товариства» акціонери публічного AT можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. Статутом приватного AT може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі. Акціонери приватного AT мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Воно діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства. Якщо акціонери не використали своє переважне право на придбання акцій, воно може бути реалізовано іншим особам протягом 10 днів після закінчення строку дії переважного права на придбання цих акцій акціонерами товариства, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства. Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товари- ством відповідного повідомлення. Він припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства та самого товариства отримані письмові.чаяни про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій. Акціонер приватного AT, який мас намір продати свої акції третій особі, зобов'язаний иисі.моно повідомити про це решту акціонерів товариства та саме товаристно із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який маг намір продати свої акції третій особі, товариство зобов'язане протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції. Якщо акціонери приватного AT та/або товариство не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом установленого цим законом або статутом строку, акції можуть бути продані третій особі за ЦІНОЮ та на умовах, що повідомлені товариству та його акціонерам. У разі порушення переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства та/або саме товариство, ЯКЩО статутом товариства передбачено переважне право на прЯДЙВН- ня акцій товариством, має право протягом трьох МІСЯЦІВ 8 моменту, коли акціонер чи товариство дізналися або повмші були дізнатися про таке порушення, вимагати у судовому порядку переведення на них прав та обов'язків покупця акцій. Уступка зазначеного переважного права іншим особам не допускається. Відповідно до ст. 24 зазначеного Закону акції приватного AT не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону. Придбання значного пакета акцій то Особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афі-лійованим особам, становитимуть 10 і більше відсотків простих акцій товариства (значний пакет акцій), зобов'язана не пізніше ніж за ЗО днів до дати придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та опри-
Розділ Ю люднити його, шляхом надання його Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі. У повідомленні повинні зазначатися: —кількість, тип та/або клас акцій товариства, що належать особі (кожній з осіб, що діють спільно) та кожній з її афілійова-них осіб; —кількість простих акцій товариства, які особа (особи, що діють спільно) має намір придбати. При цьому товариство, значний пакет акцій якого набува-ється, не має права вживати заходів з метою перешкоджання такому придбанню (ст. 64 Закону України «Про акціонерні товариства»).
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 406; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.111.116 (0.009 с.) |