Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття і способи здійснення корпоративних правСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Здійснення суб'єктивних прав є складовою загальної проблеми реалізації норм права. Загальновизнаним у теорії права є те, що норми за характером передбачуваних ними правил поведінки поділяються на ті, які зобов'язують суб'єктів здійснити дії, передбачені в нормі; ті, що забороняють, приписують утримуватися від дій, які містяться в нормі права; ті, що уповноважують, дозволяють здійснити дії, які складають зміст даної норми. Здійснення корпоративного права не може відбуватися поза правовідношенням, адже прав без обов'язків правовідношення не існує, інша справа, що конкретні виконавці даних обов'язків не завжди точно наперед визначені. Принциповим положенням ст. 12 ЦК є те, що особа здійснює своє цивільне право вільно, на власний розсуд. Це означає, що вона може на власний розсуд здійснювати суб'єктивне право, використовувати його частково або не використовувати взагалі. Під здійсненням корпоративного права потрібно розуміти реалізацію тих можливостей, які передбачені змістом відповідного суб'єктивного права. Здійснення суб'єктивного права може відбуватися шляхом вчинення як фактичних, так і юридичних дій. В. П. Грибанов пропонував розрізняти такі поняття, як «зміст суб'єктивного права» і «зміст здійснення права», і зазначав: «Якщо зміст суб'єктивного цивільного права може бути охарактеризований як загальний тип можливої поведінки уповноваженої Здійснення корпоративних прав учасниками (засновниками)... 263 особи, санкціонований об'єктивним правом, то зміст процесу його здійснення зводиться до здійснення уповноваженою особою реальних, конкретних дій, в яких знаходять своє вираження як воля самої уповноваженої особи, так і специфічні особливості даного конкретного випадку»1. Таке співвідношення цілком можна застосувати і до здійснення суб'єктивного корпоративного права. Закладена в суб'єктивному корпоративному праві можливість реалізується як у момент набуття корпоративного права, так і в момент його здійснення. Відповідно, для переходу можливості у дійсність потрібне встановлення у нормах права і внутрішніх корпоративних актах необхідних умов, які стосуються цих двох моментів, а також їх виконання учасниками правовідносин. Такими умовами в суб'єктивному корпоративному праві є гарантії. Гарантію захисту майнових прав акціонерів закріплено в ч. 2 ст. 152 ЦК. Ідеться, зокрема, про обов'язок акціонерного товариства, що проводить відкриту підписку на акції, щорічно публікувати у засобах масової інформації для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, а також іншу інформацію, передбачену законом. В. П. Грибанов однією з найважливіших форм правових гарантій реального здійснення суб'єктивних прав називав юридичний обов'язок. Обов'язок — це забезпечена законом міра належної поведінки зобов'язаної особи відповідно до вимог уповноваженого. Суб'єкт корпоративних відносин за своїм бажанням може відмовитися від реалізації наданої йому можливості, не здійснювати дії, передбачені законом і внутрішньокорпоративними актами, чи, навпаки, наполягати на них, якщо вони відповідають його інтересу. Тому корпоративне право слід розглядати також і в єдності з інтересами учасника (засновника), адже суб'єктивне корпоративне право — це міра можливої поведінки уповноваженого. Категорія цивільного інтересу на законодавчому рівні закріплена у ч. 2 ст. 15 ЦК, за якою кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного 1 Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. — М.: Статут, 2001. — С. 45. НИНІШНІ....... 264 _________________________________________________ Розділ 9 законодавства. Офіційне тлумачення цього поняття наведене у Рішенні Конституційного Суду від 1 грудня 2004 р. № 18-рп/2004. Відповідно, акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства1. У сучасній літературі наводиться поділ корпоративних інтересів на загальні та індивідуальні. До індивідуальних корпоративних інтересів належать інтереси учасників, засновників, акціонерів; до загальнокорпоративних — інтереси самого підприємства як самостійного суб'єкта правовідносин2. Здійснення чи нездійснення можливості, яка становить зміст суб'єктивного корпоративного права, цілком залежить від волевиявлення самого учасника (засновника). Якщо в учасника (засновника) немає інтересу до реалізації належного йому права, він може відмовитися від здійснення передбачених законом чи внутрішніми документами дій. Під здійсненням корпоративних прав слід розуміти поведінку суб'єкта корпоративних правовідносин, спрямовану на реалізацію тих можливостей, які передбачені змістом корпоративного права, шляхом вчинення ним конкретних вольових дій. У теорії цивільного права дії, що їх здійснює уповноважена особа, називаються способами здійснення суб'єктивного права. Здійснення тієї чи іншої дії залежить насамперед від характеру правової норми. Закон може надавати право уповноваженій особі вчиняти лише одну конкретну дію або вибирати серед інших певний варіант поведінки. Беручи до уваги можливість локального регулювання у корпоративних відносинах, способи здійснення корпоративних прав можуть передбачатися також і 1 Рішення Конституційного Суду від і грудня 2004 р. № 18-рп/2004 по 2 Вінник О. М. Публічні та приватні інтереси в господарських товари Здійснення корпоративних прав учасниками (засновниками)... 265 внутрішніми документами товариства (статутом, установчим договором, положеннями тощо). У деяких випадках реалізація корпоративних прав можлива лише за згодою інших учасників. Наприклад, при відчуженні корпоративних прав учасником (зокрема, ТОВ) інші учасники цього товариства можуть скористатися своїм переважним правом на їх придбання. Лише при відмові учасників від цього права учасник-продавець може відчужити свою частку іншій особі. Вибір способу здійснення корпоративних прав залежить також від мети, яку ставить уповноважена особа. Зокрема, акціонер, який володіє понад 10% голосів, задля вирішення окремих питань має право звернутися до правління із вимогою про проведення позачергових зборів. Якщо правління протягом 20 днів не виконало зазначеної вимоги, акціонер управі сам скликати такі збори. Він може діяти особисто або через представника. Учасник (засновник) може реалізовувати свої корпоративні права безпосередньо — шляхом управління господарським товариством, ведення його справ, управління діяльністю тощо; та опосередковано — шляхом участі у роботі органів управління, зокрема у загальних зборах, наглядовій раді, ревізійній комісії, правлінні тощо. Право учасників браги участь в управлінні товариством Право учасника брати участь в управлінні товариством полягає у можливості здійснення ним низки прав, які не обмежуються тільки участю в загальних зборах. Воно також реалізується шляхом здійснення прав щодо формування органів управління товариства, порядку прийняття ними рішень тощо. Наведені повноваження учасника залежать від порядку скликання зборів, форми їх проведення, порядку голосування, визначення кворуму тощо. Вони мають свої особливості, пов'язані з певним видом господарського товариства1. Здійснення права на одержанні частини прибутку (дивідендів) гмористм Поняття «дивіденд» не є суто юридичним і застосовується у повсякденному житті досить часто, що вимагає чіткого розумін- 1 Детальніше про це див. підрозділ 7.
Розділ 9 ня його змісту. Воно походить від латинського dividendus — те, що підлягає розподілу. Частиною 1 ст. ЗО Закону «Про акціонерні товариства» поняття «дивіденд» визначається як частина чистого прибутку AT, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано в установленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами AT. Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства. Відповідно до ч. 4 ст. ЗО Закону України «Про акціонерні товариства» для кожної виплати дивідендів наглядова рада AT встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Ця дата не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів. Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство. У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів, право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної в такому переліку. Частиною 1 ст. ЗО Закону «Про акціонерні товариства» передбачено положення, що товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів AT, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року (ч. 2 ст. ЗО Закону). У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства. Здійсненн я корпорат ивних прав учас никам и (засновниками)... 2Ф7 Відповідно до Положення про депозитарну діяльнії тії та І Іо-ложення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, з метою визначення переліку акціонерів, які мають право на отримання дивідендів, акціонерне товариство на початок виплати дивідендів повинне забезпечити складання: а) при документарній формі випуску іменних акцій — реєстру власників іменних акцій, складеному реєстроутримувачем на дату початку виплати дивідендів; б) при бездокументарній формі випуску акцій — зведеного облікового реєстру рахунків власників цінних паперів, складеного депозитарієм на дату початку виплати дивідендів. За рішенням загальних зборів виплата дивідендів може здійснюватися шляхом: виплати грошових коштів через касу товариства; відкриття поточного рахунку в банку; внесення грошових коштів на депозит тощо. Якщо виплата здійснюється через касу товариства, то перед початком виплати дивідендів виконавчим органом має бути подана платіжна відомість із зазначенням акціонерів, які мають право на отримання дивідендів. Відповідно до п. 6.7 Інструкції про відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою НБУ №492 від 12.11.2003 р., для здійснення виплат на користь фізичних осіб, у тому числі дивідендів, юридичні особи можуть відкривати поточні рахунки фізичним особам, уклавши з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб. І, відповідно, після відкриття рахунків товариство повинно належним чином повідомити акціонерів і роз'яснити їм порядок отримання дивідендів у банку. Щодо внесення грошової суми на депозит нотаріуса, то ця форма застосовується, коли акціонер не з'являється за дивідеядв.- ми. Згідно з Інструкцією про порядок обліку депозитних ompt* цій у державних нотаріальних конторах та в приватних ИНЦу* сів, затвердженої наказом Міністерства юстиції ВІД іММЯФр. № 13/5, внесення в депозит приватного нотаріус* МИННММЯ шляхом перерахування готівкових коштів ЧЄ{М><#ВНМІМДЯ* приємства поштового зв'язку чи безготівкомОГ|ИрфірНВМШ з рахунку особи, яка вносить кошти у яеповтШШШЩЯШЛшОВОН' ний рахунок приватного нотаріуса. ДляЯбфМфЮптрашових коштів, прийнятих державними нотаріальЮШН ММГГОрвМН, В органах Державного казначейства відкриваються ВІДПОВІДНІ рахунки для зберігання депозитних сум. 268 ________________________________________________ Розділ 9 Обмеження на виплату дивідендів передбачені ст. 31 Закону «Про акціонені товариства». Так, акціонерне товариство немає права приймати рішення про виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо: 1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано в установленому законодавством порядку; 2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю. Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо: 1) товариство має зобов'язання про викуп акцій відповідно до ст. 68 цього Закону; 2) поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, якщо: 1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано в установленому законодавством порядку; 2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, власники яких мають переваги щодо черговості отримання виплат у разі ліквідації. Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів. Прийняття рішення про розподіл прибутку ТОВ, ТДВ та AT належить до виключної компетенції загальних зборів учасників. Законодавство достатньою мірою не регламентує право на одержання прибутку учасниками ТОВ, ТДВ, ПТ і КТ. Загалом ці питання законодавець відносить до локального регулювання. Рішення про розподіл прибутку повного та командитного товариства ухвалюється за наявності у товариства прибутку та у випадку ухвалення повними учасниками товариства відповідного рішення. Здійснення корпоративних прав учасниками (засновниками)... 269 У разі відчуження корпоративних прав до набувача переходить право на одержання частини прибутку, який ще не виплачено, якщо інше не передбачено договором. Поряд із цим, право на одержання частини прибутку, пропорційне до розміру частки, саме по собі може бути предметом договору.
|
||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 407; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.44.207 (0.008 с.) |