Джерела корпоративного права

{ 1. Поняття і види джерел корпоративного права

Корпоративне право, як і будь-яке інше, має свої форми вираження. Вони рівною мірою застосовуються до всіх учасни­ків корпоративних відносин та є виразниками нормативного характеру права. Джерелами корпоративного права є система його форм, в яких містяться корпоративні норми. Насамперед це нормативно-правові акти, сукупність яких становить корпо­ративне законодавство. Воно має комплексний характер, адже цього вимагають практичні потреби максимального врахуван­ня всіх аспектів зв'язків між суб'єктами корпоративних відно­син при реалізації ними корпоративних прав — цивілістичних, адміністративних, фінансових, податкових тощо. Тому корпора­тивне законодавство охоплює нормативно-правові акти, які міс­тять норми і приватного, і публічного права, тобто різних його галузей.

Публічне і приватне право не повинні перебувати у відноси­нах супідрядності, а мають бути рівноправними системами зі своїми сферами й методами регулювання. При цьому важливим є компроміс між публічними і приватними інтересами, виклю­чення їх конфронтації. Очевидною є необхідність досягнення рівноваги, оптимального сполучення приватно- і публічно-пра­вових засад у правовому регулюванні.

Комплексність корпоративного законодавства припускає наявність певного ядра, навколо якого відбувається регулюван­ня корпоративних відносин у всіх їх проявах. Цим ядром є нор­ми цивільного права, що містяться в ЦК і становлять інститут

3-535

34

Розділ 2

юридичних осіб. Предметна і визначена юридична єдність цих відносин, що регулюються корпоративним правом, поступово «притягує» до себе норми інших галузей, підгалузей та інститу­тів права — цінних паперів і їх державного регулювання, фондо­вого ринку, податкового, адміністративного права. Так, доціль­ним є врахування досвіду США, де крім актів, що регламентують положення власне корпорацій, до галузі корпоративного права примикають широкі масиви правового регулювання, що нале­жать до сплати податків, операцій з цінними паперами, контрак­тів, захисту прав споживачів, охорони навколишнього середови­ща, монопольної діяльності, трудових відносин тощо¹.

Особливої значущості набувають норми публічного права в регулюванні діяльності акціонерних тогзарист. Так, Закон «Про акціонерні товариства» передбачає обов'язковий щорічний аудит, звітування, розкриття інформації тощо. Для реалізації корпора­тивних прав на участь у загальних зборах акціонерів та відчу­ження акцій необхідні дані, що містяться в реєстрах власників іменних акцій. При обороті акцій публічного акціонерного това­риства слід враховувати вимоги законодавства про цінні папери та правила фондової біржі тощо. В Україні, крім зазначеного вище, з корпоративним законодавством також безпосередньо пов'язане приватизаційне, банківське, страхове та інвестиційне законодавство. Це спричинено наявністю трьох груп акціонер­них товариств, для яких у спеціальному законодавстві можуть передбачатися особливості правового регулювання: а) акціонер­ні товариства у сферах банківської, страхової та інвестиційної діяльності; б) ті, що створені на базі організацій агропромисло­вого комплексу; в) сформовані на основі приватизованих дер­жавних і комунальних підприємств.

Усе це переконливо свідчить про «перехресне» регулюван­ня корпоративних відносин нормами приватного та публічного права, що містяться не тільки в ЦК, айв комплексних законах та підзаконних нормативно-правових актах.

Отже, корпоративне законодавство є комплексним, ядром якого є нормативно-правові акти, що містять цивілістичні нор­ми, — насамперед ЦК. До того ж воно припускає регулювання як на рівні законів та підзаконних нормативно-правових актів,

¹ Платонова Н. О правовом положении предпринимательской корпора­ции в США / Н. Платонова // Хозяйство и право. - 1997. - № 2. - С. 144.

иороорат иіного права___________________________ 55

іМКМЬНОму рівні. Справа у тому, що нормативно-право-■4 ИМ МІСТЯТЬ лише загальні вимоги, які не тільки не виклю­чають, а ППНОЮ мірою вимагають регулювання різноманітних ПРОЯВІВ та напрямів корпоративних відносин на рівні кожної окремої корпорації. Насамперед це стосується акціонерних то­вариств, структура корпоративної власності та корпоративного управління в яких с складною I потребує додаткових індивіду­альних актів регулювання.

3lUM0В МВМДВМИМИ міркуваннями джс|м-;іами корноратив- ярмввмв^амормативно-правои! локальні акти, які псиним чи- ^v''WSSSnSuil МІЖ собою. Цс Ілюструється, наприклад, відноси­вшої в випуску акцій: # — MB рівні окремої корпорації вони регулюються локалі.ни-

[ ЦИВІЛЬНОГО права - ЦК та законами «Про акціо- ТВа», «Про ЦІННІ папери та фондовий ринок»;

__ 1 адміністративного прана нормативно-правови-

______ і Державної Комісії з цінних паперів та фондового рин-

|f (ДКЦПФР) тощо.

Узагалі ж серед джерел корпоративного права в Україні пер-

I місце посідають зазвичай закони, на відміну від економічно

Винених держав, де становлення законів про компанії супро-

ВСувалося підтримкою правових інститутів. Ці закони не ма-

._) важливого значення, а відіграють відносно незначну, іноді

^Тривіальну* роль. Адже законодавство таких держав має тіс-

" ів'язок з іншими вагомими важелями — правовими, ринко-

I й культурними традиціями норм поведінки посадових осіб

; інвесторів. Не менш важливого значення набуває та-

, практика судових органів, на яку можна по-

4A**jnf