Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Засновники та учасники підприємницьких товариствСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Засновники та учасники господарських товариств є безпосередніми суб'єктами корпоративних відносин. Для подальшого їх установлення слід звернутися до відповідної термінології, чинного законодавства, наукових джерел та судової практики, що сформувалася у зв'язку з їх застосуванням. У статті 3 Закону України «Про господарські товариства» визначено коло осіб, які можуть виступати «учасниками» та «засновниками» господарських товариств. Підприємства, установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи. Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та ххишганмми особами України, крім ви Згідно із ч. 1 ст. 114 ЦК учат нотами вхииіирвіивиих правовідносин можуть виступати суб'«атяаг*кЦьяого права - фізична або юридична особи. Слід зауважити, що в ЦК відсутнє застосування такого поняття, як «засновки», а в ГК немає й самого визначення цих понять. Щодо судової практики, то у п. 1.1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» вказується на такий склад сторін корпоративного спору: 1) учасник (акціонер, засновник) господарського 7-535 98 ________________________________________________ Розділ 4 товариства, в тому числі такий, що вибув, та товариство або 2) учасники (акціонери, засновники) господарського товариства у спорі між ними, пов'язаному зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням цього товариства (п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України). До виключної компетенції господарських судів належать справи у спорах між учасниками (акціонерами, засновниками) господарського товариства та господарським товариством стосовно реалізації та захисту корпоративних прав. Статус учасника господарського товариства тісно пов'язаний із правом участі у ньому, а правовий зв'язок учасника із товариством робить можливим застосування цього терміна. Якщо говорити про коло осіб, які охоплюються поняттям «учасник», то слід зазначити, що воно включає акціонерів, учасників, вкладників, повних товаришів тощо. Постає питання: чи можна називати особу, яка передплатила акції при створенні товариства, учасником? Відповідь буде позитивною лише щодо учасника установчих зборів. Але його ще не можна вважати повноправним суб'єктом корпоративних правовідносин (наприклад, не набувши права власності на цінний папір, особа, яка передплатила акції, не може його відчужити). Учасником (засновником) може виступати саме підприємницьке товариство, зокрема, коли йдеться про створення дочірніх підприємств. Юридичні особи у своїй діяльності керуються статутом, а тому вони можуть виступати учасниками товариства в разі, якщо таке право передбачене їх статутами, і законодавство не встановлює щодо цього явних обмежень чи заборон. Філії та представництва не є юридичними особами, проте й вони можуть бути суб'єктами корпоративних правовідносин. Зауважимо також, що юридичну особу можна вважати основним суб'єктом корпоративних відносин, оскільки останні складаються саме у зв'язку зі створенням юридичної особи та існують за її участю. Відповідно до частин 5 і 6 ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати у зобов'язання, виступати в суді та третейському суді від свого імені. Причому придбання часток (акцій), активів інших господарських товариств має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Суб'єкти (учасни ки) корпоративних відносин Отже, учасниками корпоративних відносин є і господарські товариства, які набули статусу юридичної особи (з дня їх державної реєстрації — ч. 4 ст. 87 ЦК) і право участі в діяльності яких як учасників підтверджене відповідним документом (акцією в акціонерному товаристві, рішенням зборів учасників або статутом товариства з обмеженою відповідальністю, установчим договором повного товариства тощо). Поряд із фізичними та юридичними особами особливу роль у корпоративних відносинах відіграє держава як акціонер. У процесі приватизації в Україні було створено велику кількість відкритих акціонерних товариств, у статутному капіталі яких збереглася частка державного майна. Такі товариства мають певні особливості, зумовлені як наявністю у складі акціонерів держави, так і розміром державної частки1. Відповідно до ст. 168 ГК корпоративні права держави здійснюються визначеними законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Держава виступає у корпоративних правовідносинах І як суб'єкт державного (правового) регулювання, і як безпосередній учасник (акціонер) в особі спеціально уповноважених Ів та їх посадових осіб. Для державних підприємств зако- ач«є окреме обмеження: державні підприєм- Цшіяиккх організацій, підприємств буді- ,___ удімякнмх матеріалів, які є засновниками ...-.^-г_____ і товариств, шо здійснюватимуть проектування та перспективне будівництво аа кордоном) не можуть виступати засновниками господарських товариств- (ст. І Декрету «Про " ктпі пипрмсмшщької діяльності,: гідпрюмств* від 81.Ш992 р.)2 , - - 1 профеаультатаї
ЧтштМЩШШйтршт ■ IUUIHJ—ЛІИІН ЮКфиствах за 2005 р., уттродо»ж*)ИЯвт «рек 7' 100 ________________________________________________ Розділ 4 досвід свідчить, що підприємства з державною часткою в капіталі стикаються з рядом специфічних управлінських проблем. Зокрема, вони можуть постраждати як від щільного та політично мотивованого втручання держави, так і від надто пасивного здійснення державою функцій власника. З іншого боку, може «розмиватися» відповідальність таких підприємств в силу їх захищеності від двох основних загроз, що постають перед менеджментом цілком недержавних компаній, — поглинань та банкрутства1. Як зазначають дослідники, справи, що виникають з приводу управління державними корпоративними правами (корпо-ратизовані підприємства), не належать до поширених категорій спорів. Натомість такими є справи, позовні вимоги по яких ґрунтуються на договорах про здійснення функцій управління державними корпоративними правами (Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.98 р. № 1741 «Про управління державними корпоративними правами»), а також спори про передачу корпоративних прав уповноваженому державному органу на виконання вимог нормативних актів. Отже, управління державними корпоративними правами є виключною функцією Фонду державного майна України, який може здійснювати таке управління самостійно, а може передавати функції з управління іншим особам на договірній основі. Управління державними корпоративними правами здійснює уповноважена особа на підставі чинного законодавства та договору (доручення чи довірчого управління) у порядку, встановленому законом. Держава виступає у цьому випадку як суб'єкт корпоративних правовідносин. У разі участі представника Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при проведенні реєстрації акціонерів його не можна вважати суб'єктом корпоративних відносин, оскільки він не є учасником товариства. Тому не слід ототожнювати відносини щодо контролю за дотриманням корпоративного законодавства із самими корпоративними правовідносинами. Здатність іноземного громадянина набувати статусу учасника господарського товариства визначається особистим законом цього громадянина. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України від 23.06.05 р. «Про міжнародне приватне право» № 2709-IV особис-
Суб'єкти (учасники) корпоративних відносин тий закон фізичної особи визначається за його громадянством1. Зміст корпоративних прав встановлюється за правом країни, до якої належить юридична особа. Відповідно до ч. 1 ст. 25 цього Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Як зазначається у п. 6.1 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», діяльність акціонерного товариства, зареєстрованого в Україні як юридичної особи, відносини між акціонерним товариством і акціонерами, а також між акціонерами цього товариства з приводу діяльності останнього регулюються виключно законами та іншими нормативно-правовими актами України. У разі укладення акціонерами — іноземними юридичними або фізичними особами — угоди (правочину) про підпорядкування іноземному праву відносин між акціонерами, а також між акціонерами і акціонерним товариством з приводу діяльності товариства, такий правочин є нікчемним. Відносини між засновниками (учасниками) господарського товариства з приводу його створення, формування його органів, визначення компетенції цих органів, процедури скликання загальних зборів та встановлення порядку прийняття рішень на зборах регулюються по- ложеннями ЦК України та Закону України «Про господарські товариства». За своїм змістом ці норми є імперативними, а їх недотримання порушує публічний порядок. В юридичній літературі розглядається також питання про те, чи може державна установа бути засновником та учасником корпорації. Тут доречно погодитися з Н. С. Глусь, яка.вважає, що можливість бути засновником та учасником корпорації для державної установи залежить від обсягу правозда
1 Поєдинок В. Правові питання здійснення корпоративних прав держави / В. Поєдинок // Українське комерційне право. — 2006. — № 7. — С 78—79. 1 ВВР. - 2005. - № 32. - Ст. 422. Розділ 4 Якщо державна установа або організація, крім бюджетного фінансування, має інші доходи, то за рахунок таких доходів може формуватися статутний фонд господарських товариств. Участь у господарському товаристві не повинна суперечити статутним цілям діяльності установи чи організації. Отже, участь державної установи в корпоративних правовідносинах можлива тоді, коли до статутного капіталу передаються майнові права, зокрема, право користування, розпорядження (наприклад, результати інтелектуальної чи творчої діяльності, матеріальні чи нематеріальні блага тощо). Підтвердженням цього є, зокрема, і постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 22.04.2003 р. У ній ідеться про те, що внесок Інституту НАН України до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю у в*игляді майнових прав не суперечить вимогам закону, оскільки останнім заборонено використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, а також кошти, одержані у кредит та під заставу. Пунктом 3 ч. 1 ст. 32 ЦК передбачено право неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і яка бажає займатись підприємницькою діяльністю, за наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування. Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюються на всі цивільні права та обов'язки (частини 3, 4 ст. 35 ЦК). Отже, неповнолітні особи можуть виступати суб'єктом корпоративних правовідносин, але самостійно реалізувати свої права вони з наведених вище підстав не зможуть, їх представниками будуть виступати їх батьки (усиновлювачі), піклувальники. Щодо участі у товаристві осіб обмежено дієздатних чи недієздатних, то в юридичній літературі висловлено різні думки. Так, наприклад, у контексті розгляду питання про спадкування корпоративних прав О. Р. Кібенко зауважує: «...якщо спадкоємцем є обмежено дієздатна чи недієздатна особа, то вони не можуть вступити в товариство, а отже, частка, яка належала померлому спадкодавцеві, виділяється спадкоємцеві»1. Основним аргумен- Суб'ши (у час ники) корпоративних відносин ______________________ 103^ том на користь такого висновку є посилання автора на неможливість представництва щодо прав у корпоративних відносинах, які мають особистий характер. В. М. Кравчук вважає, що такий аргумент є справедливим лише щодо повних і командитних товариств, де учасники несуть повну відповідальність. Тут особа учасника має значення для інших, тому що всі відповідають солідарно. Натомість у товаристві з обмеженою відповідальністю представництво цілком можливе, оскільки майнові інтереси інших учасників не зачіпаються. Тому участь осіб з неповною дієздатністю в таких товариствах можлива через законних представників. Однак, якщо товариство проти, то воно підмовить спадкоємцеві у вступі до товариства1. Задля реалізації своїх корпоративних прав учасник може брати участь у роботі органів управління: вищому та виконавчому органах, ревізійній комісії, наглядовій раді. Можна погодитися із названим автором, що ці органи не мають цивільної право-суб'єктності, але закон надає їм певні права та обов'язки у сфері корпоративного управління. На думку В. М. Кравчука, дії органів управління вважаються діями юридичної особи, однак у внут-рішньокориоративних відносинах кожен орган має свій статус. Учасники корпоративних правовідносин можуть передава- ШСМІ повноваження іншим особам. Так, наприклад, здійснюва- ІМИрВОрвтивні права (зокрема, право на управління, ведення Сірщголосування) учасник може і на підставі довіреності через уповноважену ним особу. Фізична або юридична особа може стати учасником корпоративних правовідносин також і в порядку спадкування чи правонаступництва в установленому законом (статутом) порядку. Отже, учасники господарських товариств — це особи (фізичні чи юридичні, інші суб'єкти цивільного права), яким належать корпоративні права щодо товариства, включаючи право на частку в його статутному фонді, що підтверджується відповідними документами. Поряд із тим, учасник може і не бути засновником товариства, а набути корпоративних прав унаслідок укладання різноманітних договорів (правочинів). Засновниками слід вважати тих осіб (фізичних чи юридичних, а також інших суб'єктів цивільного права), які здійсню-
1 Кибенко Е. Р. Корпоративное право Украины / Е. Р. Кибенко. — X.: Эспада, 2001.-С 98. 1 Кравчук В. М. Корпоративне право. Аналіз законодавства та судової практики / В. М. Кравчук. — К.: Істина, 2005. — С 625. Розділ 4
ють спільну діяльність зі створення господарського товариства і прийняли рішення про затвердження його установчих документів, а також передали певне майно (майнові права) до його статутного фонду. Запитання і завдання для самоконтролю 1. Назвіть ознаки юридичних осіб корпоративного типу. 2. Чим відрізняються підприємницькі товариства від непідпри-ємницьких? 3. Хто може бути засновником господарського товариства? 4. З якого моменту особа набуває статус учасника господарського товариства? 5. У чому полягає сутність корпорації однієї особи? 6. Хто здійснює управління державними корпоративними правами? Розділ 5
|
||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 351; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.163.242 (0.014 с.) |