Здійснення корпоративних прав учасниками (засновниками)..

 

дарське товариство зобов'язане надавати учаснику не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, а лише визначену законодавством та внутрішніми документами това­риства.

Учасники, які входять до складу виконавчих органів това­риства, ревізійної комісії або обіймають керівні посади в госпо­дарських товариствах, мають практично необмежений доступ до інформації. Це стосується також учасників ПТ і КТ (крім вкладників), які здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства. Відповідно до ч. З ст. 121 ЦК кожен учасник повно­го товариства, незалежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією докумен­тацією щодо ведення справ товариства, вбмеження учасника в отриманні права на інформацію може мати наслідком позбав­лення його права на ведення справ товариства. Для учасника товариства, незалежно від того, чи уповноважений він на управ­ління справами, чи ні, не може бути закритої інформації, якщо вона стосується справ товариства.

Вкладники командитного товариства, згідно з п. «д» ст. 79 Закону «Про господарські товариства» та п. 5 ч. 2 ст. 137 ЦК, мають право ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства. Порядок одержання вкладником інформації про ді­яльність товариства має бути встановлений у засновницькому договорі.

Ознайомлення учасників з інформацією про допущені това­риством порушення законодавства України та розміри заподія­них при цьому збитків є передумовою для винесення на загальних зборах рішення про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб, винних у допущених правопорушеннях та запо­діяних товариству збитках.

Отже, право на одержання інформації може забезпечуватися у найрізноманітніший спосіб. Чинне законодавство передбачає наявність численних відомчих актів, якими регулюється поря­док надання інформації. Тому задля уточнення предмета інфор­мації та з урахуванням положення чинного законодавства, що регулює спосіб надання того чи іншого виду інформації, необхід­ним є закріплення переліку об'єктів інформації, що надається учасникам, у внутрішніх документах товариства (статуті, поло­женні про інформацію).

Здійснення права

На вихід з товариства в установленому порядку

Та право на одержання частини активів при його ліквідації

Безумовність права на вихід учасника з товариства випливає зі змісту статей 100, 116, 148 ЦК, а також зі ст. 10 Закону Украї­ни «Про господарські товариства». Це право може здійснювати­ся учасником добровільно (за власним бажанням) або шляхом вибуття з не залежних від нього причин (зокрема, смерть учас­ника). Окремою підставою для припинення корпоративних від­носин є примусове виключення (за рішенням інших учасників) учасника із товариства.

Щодо акціонерних товариств, то його учасники припиняють корпоративні відносини із товариством в єдиний спосіб шля­хом відчуження належних їм акцій. Учасники інших нидів гос­подарських товариств припиняють правові відносини з това­риством на підставі юридичного акту — добровільного подання заяви про вихід з товариства. Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦК порядок ви­ходу з господарського товариства обов'язково має бути зазначе­ний у статуті. Відповідно, вихід з товариства супроводжується внесенням змін до статуту (у ТОВ, ТДВ) або договору (ПТ, КТ) та їх перереєстрацією.

На підставі ч. З ст. 29 Закону України «Про державну реєст­рацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, додатково по­дається один із зазначених нижче документів:

—копія рішення про вихід юридичної особи із складу заснов­ників (учасників), засвідчена в установленому порядку;

—нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників);

—нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі;

—рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу заснов­ників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено зако­ном або установчими документами юридичної особи.

Після подання учасником заяви про його вихід із ТОВ за­гальними зборами вирішується питання про виплату йому вар­тості майна не як учаснику ТОВ, а як колишньому учаснику, а

Розділ 9

також вносяться зміни до статуту вже у зв'язку з виходом учас­ника¹.

У статті 167 ГК до переліку корпоративних прав віднесено також і право на одержання частки активів при ліквідації това­риства².

У порядку та на умовах, встановлених ЦК, іншим законом і засновницьким договором (меморандумом), та за умови недо­статності коштів ПТ для повного повернення вкладникам їхніх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками пропор­ційно до їхніх часток у складеному капіталі товариства. Виходя­чи із положень, зазначених у ч. 2 ст. 139 ЦК, вкладники отриму­ють кошти тільки після задоволення вимог усіх кредиторів.

Хоча статтею 112 ЦК не визначено включення до черговості задоволення вимог учасника щодо повернення вкладів до статут­ного капіталу, таке правило передбачене спеціальною нормою Закону України «Про відновлення платоспроможності боржни­ка або визнання його банкрутом». Порядок розподілу активів, що залишилися після ліквідації ТОВ, учасники самостійно вста­новлюють у його статуті.

Межі та обмеження