Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Нення порушень, відновлення порушених прав.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Конституційний Суд України є судовим органом конституційного контролю та забезпечує принципово новий рівень за- хисту прав. У плані захисту корпоративних прав, зокрема прав акціонерів, на увагу заслугонус рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням закритого акціонерного товариства «Оболоні.» та і|м>мадянина Винника Віктора Володимировича про офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 28 Закону України «Про господарські товариства», п. 1 абз. 1 п. 5 ст. 4 Закону України «Про власність» (справа про права акціонерів ЗАТ) від 11.05.2005 р.1 Об'єктивним підґрунтям необхідності роз'яснення порядку відчуження акцій закритого акціонерного товариства стала протилежна позиція, яку зайняли загальні і господарські суди щодо можливосіі акціонерів ЗАТ вільно розпоряджатись належними їм акціями. Названим рішенням Конституційного Суду України підтверджено можливість передбачення в установчих документах закритого акціонерного товариства переважного права акціонерів товариства на придбання акцій, які відчужуються іншими акціонерами товариства, що не є порушенням права власника на вільне розпорядження належним йому майном. Це положення зайшло детальне регулювання в Законі України «Про акціонерні товариства» при визначенні порядку відчуження акцій приватного акціонерного товариства (ст. 7). Важливим в аспекті здійснення права акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства є рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 1 грудня 2004 р. у справі № 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), в якому, зокрема, зазначено, що «акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охо-ронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом»2. 1 Офіційний вісник України. - 2005. - № 21. - Ст. 1135. 1 Вісник Конституційного Суду України. — 2004. — № 6. .. ІііІІІІ'ПІІІІІІІІ.... ЦІ.......!|.... |..................... ■......... ■:,... ШПИЦ...... И.... В... ЦІ....,....,....,.. ЦІ... ||..... „... |,.. ||{....,,..,..... Розділ 11 Захист корпоративних прав
Діяльність загальних, господарських та адміністративних судів розмежовується за визначеною законом сукупністю повноважень щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, — підвідомчістю. Загальні суди розглядають справи про захист порушених прав у порядку цивільного судочинства на основі Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 15 ЦП К це справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. При цьому відповідні категорії справ розглядаються в порядку, позовного, наказного та окремого провадження. Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Зокрема, до компетенції адміністративних судів віднесені спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Підвідомчість господарських судів, які вирішують господарські спори, визначається ст. 12 Господарського процесуального кодексу України і залежить від суб'єктного складу сторін, що беруть участь у справі, якими, за загальним правилом, є юридичні особи чи громадяни, що набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Існування різних ланок судів породжує проблеми розмежування компетенції між ними, що є проблемою не тільки української судової практики. Звернення не до того суду, який за законом уповноважений розглядати по суті правову вимогу заявника, в цивільному, господарському чи адміністративному процесі тягне за собою негативні для нього наслідки, оскільки неналежний суд не може здійснити захист порушеного права. Це, в принципі, є нормальним явищем при чіткому визначенні законодавцем правил компетенції (підвідомчості), що дозволяють і суду, і особам, які до нього звертаються, чітко уявити собі, який суд є належним для розгляду тієї чи іншої вимоги. Підвідомчість корпоративних спорів Законом України від 15.12.2006 р. «Про внесення змін до деяких актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» господарським судам додатково встановлено підвідомчість справ, що виникають:і корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Суб'єктний склад учасників спору в даному разі значення не має. Детальні роз'яснення щодо підвідомчості справ, які виникають з корпоративних відносин, визначення сутності корпоративних спорів, складу сторін, віднесення тих чи інших справ до цієї категорії, особливостей їх розгляду містяться в рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» та Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів». Так,.згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України та п. 1.1 названих рекомендацій встановлено вичерпний перелік сторін корпоративного спору. Зокрема, ними можуть бути: 1) учасник (акціонер, засновник) господарського товариства, в тому числі такий, що вибув, та товариство або 2) учасники (акціонери, засновники) господарського товариства у спорі між ними, пов'язаному із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням цього товариства. Відповідно до п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України не підлягає розширеному тлумаченню п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК також щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув. Зокрема, спори за участю спадкоємців учасників господарського товариства, ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ................................. Ill... Ill.. Ill.... Ill... III!.... Ill... Ill.... II.... Ill... Ill... I... Ill.... I 310 Розділ 11 Захист корпоративних прав
які ще не стали його учасниками, не є підвідомчими (підсудними) господарським судам. Згідно з абзацом 2 п. 1.7 Рекомендацій Вищого господарського суду України та п. 5 Постанови Верховного Суду у справах щодо внесення змін до реєстрів власників іменних цінних паперів та щодо укладення, зміни, розірвання та визнання недійсними договорів на ведення реєстру власників іменних цінних паперів стороною корпоративного спору може бути також і реєстратор прав власників іменних цінних паперів з обов'язковим залученням при цьому як сторони самого акціонерного товариства. За даними узагальнення практики розгляду корпоративних спорів найтиповішими їх видами є: спори, пов'язані зі створенням господарських товариств; скасування державної реєстрації товариства; спори між засновниками товариства; спори щодо зобов'язань, які виникли до державної реєстрації товариства; спори про визнання рішень загальних зборів недійсними; спори, пов'язані з виходом, виключенням учасника з товариства, переходом частки учасника в статутному (складеному) капіталі товариства; спори щодо компетенції, порядку обрання та відкликання наглядової ради товариства, визнання рішень наглядової ради недійсними; спори щодо компетенції, порядку обрання та відкликання виконавчого органу товариства та інші. З моменту запровадження спеціалізованих адміністративних судів виникли проблеми з розмежуванням компетенції між адміністративними і господарськими судами. Як зазначається в інформаційному листі Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2, аналіз нині чинної редакції КАС України не дозволяє сформулювати загальне правило, відповідно до якого відбувається розмежування компетенції між адміністративними та господарськими судами. Верховний суд України визначив основні позиції з цих питань, які зводяться до такого: ст. 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. До господарських спорів можуть додаватися категорії спорів, визначені в пунктах 1, 3, 4 названої статті, а саме: а) спори осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскар б) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реа в) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, установлених законом. У всіх наведених категоріях спорів передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває «при здійсненні управлінських функцій» та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень. Щодо корпоративних спорів, то у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. наголошується на розмежуванні підвідомчості спорів між господарськими та адміністративними судами: не є корпоративними спори про визнання недійсними установчих документів господарського товариства та припинення юридичної особи, які порушуються за позовами органів Державної податкової служби України та інших суб'єктів владних повноважень, що здійснюють контроль за діяльністю товариства, а також органів, що здійснюють державну реєстрацію юридичних осіб. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС зазначені спори віднесено до компетенції адміністративних судів як публічно-иравові за зверненням суб'єкта владних повноважень (н. 12); справи про стягнення з учасників фондового ринку штрафів, накладених уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також про оскарження рішень, дій чи бездіяльності цих осіб підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства як публічно-правові спори на підставі ч. 1 ст. 17 КАС (п. 8). Однак у цьому ж пункті зазначається: «У разі якщо предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства, а вимога до суб'єкта владних повноважень є похідною (зокрема, про державну реєстрацію припинення юридичної особи), такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам». 2. Позасудова форма захисту корпоративних прав полягає в можливості звернутися за захистом своїх прав до спеціальних державних органів управління. Щоправда, такий механізм переважно стосується акціонерів і пов'язаний з особливостя- І1»І»«ІІІ»І«»»!І»ІІ»І«ІІІІІІ!ІІІІ«ІІІІІІІІІІІІІ«ІІІІІІІІІ............ НІН.. «І. Ill.. її.. Ill.. II.. III!... II.. Ill.. Ill.. Ill.. 1.. її.. ці.. in.. і.. і... «i. ■.. |{!<
Розділ 11 ми діяльності акціонерних товариств, обігу акцій тощо. Окремі функції управління, регулювання та контролю, що забезпечують захист прав та інтересів акціонерів державної форми власності, здійснюють Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Державна податкова адміністрація України. Найбільш дієвою в цьому плані є діяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України та її територіальних управлінь, статус якої визначений Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»1. Комісія виконує ряд функцій, які прямо чи опосередковано пов'язані із забезпеченням прав акціонерів. У межах повноважень, визначених Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», названа комісія як орган державного регулювання ринку цінних паперів в Україні має право: проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності емітентів, осіб, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондових бірж та саморегулівних організацій (п. 9 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»); надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства України (п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»); накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (п. 14 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»); у разі порушення законодавства про ціні папери, нормативних актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на строк до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцен- 1 ВВР. - 1996. - № 51. - Ст. 292. Захист корпоративних прав 313 зій (п. 5 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні») та інше. Порядок проведення перевірок учасників фондового ринку визначений: Порядком контролю за дотриманням Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 17.04.2003 р. № 162 та Правилами проведення перевірок діяльності емітентів та саморегулівних організацій на ринку цінних паперів, затвердженими рішенням ДКЦПФР від 08.07.2003 р. № 302. Порядок застосування санкцій до учасників фондового ринку за порушення законодавства на ринку цінних паперів визначений Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими наказом ДКЦПФР від 09.01.1997 р. № 2 (у редакції рішення ДКЦПФР від 13.02.2001 р. № 27) та Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій, затвердженими рішенням ДКЦПФР від 13.08.2003 р. №361. При реалізації свого права на управління справами товариства, з метою забезпечення належної організації і проведення загальних зборів, акціонери мають право звернутись до ДКЦПФР з пропозицією про призначення представників Комісії для контролю за реєстрацією акціонерів для участі в загальних зборах (п. 2.1 Положення про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі в загальних зборах акціонерних товариств, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 23.12.1998 р.). Без сумніву, правильність проведення реєстрації учасників, від якої залежить склад учасників зборів, приналежність їм відповідної кількості акцій, а отже, і результати голосування та прийняття рішень, є надзвичайно важливими. У разі виявлення порушень можуть бути застосовані санкції безпосередньо Комісією (відповідно до її компетенції) або ж направлені документи до правоохоронних органів. Громадяни також можуть безпосередньо звернутись до ДКЦПФР та її територіальних органів зі скаргами про поновлення прав та захист законних інтересів на ринку цінних паперів, порушених діями або бездіяльністю суб'єктів ринку цінних паперів, рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, установ та посадових осіб, порядок розгляду і реагування на які визначений Правилами розгляду IlllllllllUllinilllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllllli Illlllllllllljllllllllllllllllllllllllllllillillllilllli.. і... 1... 1... 1.. ПНІ... IP1 Розділ 11 Захист корпоративних прав
звернень громадян до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку та її територіальних органів, затвердженими наказом ДКЦПФР від 21.07.1997 р. Типовими порушеннями прав акціонерів, яких припускаються у своїй діяльності акціонерні товариства, за даними ДКЦПФР, є: порушення права на рівне ставлення до всіх акціонерів, порушення права на участь в управлінні товариством, порушення права на отримання інформації про діяльність акціонерного товариства, порушення права акціонерів на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів, порушення прав акціонерів під час додаткового випуску акцій. Комісія, як правило, застосовує до учасників ринку санкції у вигляді штрафів. Статтею 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» визначено, що штрафи, накладені ДКЦПФР, стягуються в судовому порядку, при цьому, як було зауважено вище, в порядку адміністративного судочинства. Крім державних органів виконавчої влади, захист порушених прав здійснюють і інші суб'єкти, які не належать до системи органів держави. Так, відповідно до ст. 18 ЦК захист цивільних прав здійснює нотаріус шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановленому законом. Порядок вчинення виконавчих написів урегульований Законом України «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Мін'юсту України від 03.03.2004 p., постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р., якою затверджений Перелік документів, за якими стягнення провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Зокрема, стягнення заборгованості на основі виконавчого напису можливе відповідно до п. 1 вищеназваного Переліку за нотаріально посвідченими угодами, які передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. При здійсненні відповідного роду захисту побічно можуть захищатись і корпоративні права учасників господарських товариств. Зважаючи на складність та тривалість судової процедури розгляду справ, у багатьох ситуаціях більш дієвою, простою і оперативною може стати позасудова форма захисту, застосування якої варто було б поширити на більше коло корпоративних конфліктів. 3. Самозахист корпоративних прав. При характеристиці самозахисту в науковій літературі зазначається, що дії, спрямовані на самозахист, в окремих випадках застосовуються ще до виникнення реальної загрози порушення права, хоч механізми їх реалізації дійсно спрацьовують тільки після порушення суб'єктивного цивільного права, до цього ж ці дії спрямовані на забезпечення недоторканності права1. Самозахист корпоративних прав відбувається шляхом реалізації наданих учасникам законодавством та внутрішніми актами товариства можливостей із забезпечення своїх прав без звернення до суду чи інших спеціальних державних органів. У корпоративних правовідносинах, на відміну від інших, ця форма відіграє значну роль у захисті прав, що безпосередньо випливає з особливостей корпоративних правовідносин, корпоративного управління та організації діяльності господарських товариств. Зокрема, законодавством закріплено ряд положень щодо діяльності господарських товариств, які є своєрідними гарантіями прав їх учасників, а також можливості учасників у випадках, коли є порушення їх прав чи, на їх думку, такі порушення можуть реально виникнути, припинити їх шляхом звернення до внутрішніх органів управління господарським товариством. При цьому, залежно від порядку реалізації самозахисту, можна виділяти: а) безпосередній порядок самозахисту корпоративних прав, який передбачає самостійні дії учасників товариства без залучення інших суб'єктів, зокрема органів управління товариством. Це, серед іншого: — можливість брати участь в управлінні справами товариства, наприклад, шляхом голосування на загальних зборах приймати рішення, які унеможливлять порушення своїх прав. Особлива ситуація при цьому виникає в товариствах з обмеженою відповідальністю, в яких є два учасники з рівними частками у статутному фонді і, відповідно, рівною кількістю (по 50%) голосів. У разі виникнення конфліктів між ними реальна можливість реалізації права управління товариством, вирішення питань голосуванням на загальних зборах практично втрачається; 1 Свердлык Г. А„ Страунинг Э. Л. Защита и самозащита гражданских прав: учеб. пособ. / Г. А. Свердлык, Э. Л. Страунинг. — М.: Лекс-Книга, 2002. - С. 155. ШШШМІІІкШІІШІІНІІІІІіоНІІІІІм^ііІІІІІіі:....... -..............:.......... ''...............,. ці. шиш.. ці. ці. її.. к.. ці... ці... mi. mm.. і. 316 ________________________________________________ Розділи — право самим скликати загальні збори товариства, якщо — право акціонерів на кумулятивне голосування при обранні Найменше можливостей в реалізації цієї форми захисту має особлива група учасників командитного товариства— вкладники, оскільки згідно зі ст. 81 Закону України «Про господарські товариства» управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю. Це своєрідна «плата» за надані їм більші гарантії отримання дивідендів та повернення вкладів. Разом із тим, доцільно було б передбачити можливість залучення вкладників до прийняття рішень, які зачіпають їх майнові інтереси (про виплату їм частини прибутку, про реорганізацію чи ліквідацію товариства тощо). б) опосередкований порядок самозахисту, який потребує залучення до захисту своїх прав органів управління господарським товариством. Зокрема: — будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції Зюист корпоративних прав 3 17 подарські товариства»). При цьому відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» обов'язковому включенню до порядку денного підлягають пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками п'яти або більше відсотків простих акцій. Подібні можливості передбачені і для учасників ТОВ і ТДВ (ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»); — на вимогу акціонерів, що володіють більш ніж 10% голосів (ст. 49 Закону України «Про господарські товариства») або будь-кого з учасників ТОВ, ТДВ (ст. 63 Закону України «Про господарські товариства») проводяться перевірки ревізійною комісією фінансово-господарської діяльності правління (дирекції), що може стати підставою виявлення і припинення порушень з боку правління; — право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому акцій (так зване «прано на незгоду»). Статтею 68 Закону України «Про акціонерні товариства» закріплено, що кожний акціонер — власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому акцій з правом голосу, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:
1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне; 2) вчинення товариством значного правочину; 3) зміну розміру статутного капіталу. Кожний акціонер — власник привілейованих акцій-має право вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: 1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства; 2) розширення обсягу прав акціонерів — власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства. Право на незгоду є ефективним у разі, коли акціонер не погоджується із рішенням загальних зборів акціонерів, але має таку f
Розділ 11 кількість акцій, за якої не може впливати на відповідне рішення. Встановлення на законодавчому рівні обов'язку акціонерного товариства викупити в акціонера акції за ринковою ціною, якщо він голосував проти рішення загальних зборів, є суттєвим способом захисту прав дрібного акціонера. Особливістю названих механізмів самозахисту є те, що найбільш ефективними вони стають тоді, коли реалізуються колективно, шляхом об'єднання з іншими зацікавленими учасниками товариства.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 235; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.82.252 (0.015 с.) |