Для проведення теоретичних та практичних занять з археології

 

Теоретичні заняття	Практичні заняття в лабораторії	Практичні заняття на місцевості	Оформлення кабінету
1.Наукова література з археології (історії) 2. Методична література 3.Шкільні підручники з історії 4. Олівці прості 5. Папір (ватман) 6. Папір міліметровий 7.Ластики 8. Ручки пір’йові 9.Пір’я для креслення 10. Креслярський набір 11. Комп’ютер 12. Набір учбових та популярних фільмів та програм на дисках 13. Мультимедійна система 14. Інтерактивна дошка 15. Діапроектор 16.Діапозитиви по тематиці занять 17. Учбові археологічні колекції 18. Відеомагнітофон 19. Учбові та науково-популярні фільми з історії 20. Екран 21. Затемнення 22. Дошка, крейда	1. Приладдя для камеральних робіт (тази, щітки) 2. Пластилін 3. Гіпс 4. Туш чорна 5. пір’йові ручки 6. Папір технічний 7. Клей ПВА та ПБМА 8. Ілюстративний матеріал 9. Фломастери та маркери 10. Географічні та історичні карти	1. Спортивний одяг та взуття 2. Лопати штикові 3. Лопати совкові 4. Лопати саперні 5. Совки 6. Щітки 7. Ножі розкопочні 8. Компаси 9. Міліметрівка 10. Олівці 11. Карти місцевості 12. Рулетки 13. Мотузка 14. Сокири 15. Пилка 16. Котли та каструлі для приготування їжі 17. Намети 18. Спальні мішки	1. Інформаційні стенди 2. Фотоілюстрації експедицій 3. Експозиція з археології та етнографії 4. Історичні та географічні карти 5. Каталог бібліотеки 6. Наукова археологічна література

 

ПРОГРАМА

гуртка „Екологічне краєзнавство»

Основний рівень

Пояснювальна записка

Екологічне краєзнавство – сходинка до пізнання учнями рідного краю, реалізації інтересів у вивченні навколишнього природного середовища України та світу, формування краєзнавчих та туристсько-спортивних знань, умінь і навичок засобами позашкільної освіти.

Програма передбачає навчання дітей в гуртках основного рівня протягом трьох років.

На опрацювання навчального матеріалу відводиться 216 годин на кожний рік, відповідно 24 години на місяць, 6 годин на тиждень.

Кількісний склад навчальної групи, як правило, становить 15 - 20 учнів.

Метою програми є набуття особистістю компетентностей у процесі занять екологічним краєзнавством та різними видами спортивного туризму.

Основні завдання програми полягають у формуванні таких компетентностей:

1. Пізнавальна компетентність: уміння відчувати оточуючий світ, знайомитися та вивчати об’єкти живої і неживої природи, ставити питання, формувати особистісне сприйняття дослідженого матеріалу, уміння досліджувати навколишнє природне середовище, відшукувати причини явищ, мати свою думку.

2. Практична компетентність: уміння фіксувати своє розуміння проблеми, поставити мету і організувати її досягнення, оволодіння навичками пошуково-дослідницької діяльності, вміння описувати краєзнавчі об’єкти, оформляти польовий зошит та щоденник досліджень за обраною темою, здатність здобувати, аналізувати і перетворювати інформацію, оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом, орієнтуватися на місцевості за допомогою карти та компасу, проходити маршрути за легендою, встановлювати намет, розпалювати вогнище в різних погодних умовах, готувати страви в похідних умовах на вогнищі, долати природні перешкоди, дотримуватися основних правил техніки безпеки у туристських подорожах та змаганнях, діяти в екстремальних умовах, дотримуватися здорового способу життя і культури поведінки у навколишньому природному середовищі і в побуті.

3. Творча компетентність: набуття досвіду власної творчої діяльності, розвиток просторового і логічного мислення, здатності проявляти творчу ініціативу, формування стійкого інтересу до пошуково-дослідницької діяльності, системного мислення, вміння бачити зв'язок природничих наук з іншими предметами шкільного курсу, виховання потреби у творчій самореалізації та духовному самовдос­коналенні, вміння складати описи маршрутів походів вихідного дня і багатоденних експедицій, брати участь в екскурсіях, експедиціях, екотурах, акціях, конференціях, пошуковій та дослідницькій роботі.

4. Соціальна компетентність: здатність до співробітництва, соціальна активність, розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами та громадянською відповідальністю, виховання культури спілкування, свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих, збереження та примноження природної спадщини, культури, звичаїв, традицій українського народу, повага до людей, утвердження загальнолюдських цінностей, формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери (самостійність, колективізм, наполегливість, працелюбство, ініціативність, відповідальність та інші), виховання доброзичливості, вміння працювати в колективі.

У змісті програм враховані вимоги Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, відомості, що поглиблюють і доповнюють зміст навчальних предметів з біології, географії, краєзнавства тощо.

Важлива роль відводиться формуванню у гуртківців мовної культури, засвоєнню краєзнавчої термінології, практичних навичок роботи з краєзнавчим обладнанням, компасом, картографічними матеріалами, використання туристського спорядження та обладнання, виконання топографічних робіт, свідомого ставлення до власного здоров’я.

Програма передбачає такі фор­ми організації занять з учнями:

- лекційно-семінарські заняття, під час яких учні ознайомлюються із загальними законами природи та їх проявами на основі краєзнавчого матеріалу, вчаться науково пояс­нювати важливість вивчення природничих навчальних дисциплін: біології, географії, екології та проведення краєзнавчих досліджень;

- спостереження, практична пошуково-дослідницька робота на місцевості під час проведення екскурсій, експедицій, туристських походів і екотурів;

- лабораторно-семінарські за­няття, під час яких проводиться камеральна обробка зібраних матеріалів, результати пошуково-дослідницької роботи обґрунтовуються, спираючись базові знання та знання законів природи;

- конференції і конкурси, на яких переві­ряється вміння готувати реферати, творчі звіти, доповіді та наукові статті.

В основу програми „Екологічне краєзнавство” покладені наступні блоки:

- вступ – загальні питання організації навчального процесу;

- лабораторний практикум (підготовка звітів, камеральна обробка експедиційних матеріалів і краєзнавчих досліджень тощо);

- базовий блок «Екологічне краєзнавство»;

- базовий блок «Туристсько-спортивна підготовка»;

- фізична підготовка та гігієна туриста-краєзнавця.

Керівник гуртка може розробити схему занять гуртка на основі базових блоків програми за зразком додатка 1.

Навчальні цикли більшості тематичних блоків навчальної програми у краєзнавчих гуртках складаються з 6 частин, кожний з яких може передбачати одне або кілька занять у залежності від складності змісту і завдань навчання. Керівник гуртка може розробити відповідний цикл занять за зразком додатка 2.

1. Теоретичне (або комплексне) заняття, яке відображає головний зміст теми навчального блоку, місце даної теми у загальному контексті програми, яка вивчається. Заняття повинно мати, перш за все, мотивуючу спрямованість. Його завдання – створити ситуацію, що актуалізує пошук мотивації навчальної діяльності, містить пізнавальну і суспільно-практичну проблему. Це може бути проблема-завдання, проблема-запитання, яка пов’язана з індивідуальним досвідом вихованця, з явищами навколишнього світу, загадкова, несподівана, хвилююча, цікава для дітей, але обов’язково особистісна, життєво важлива.

2. Практичне заняття, на якому учні знайомляться з відповідним обладнанням, методами вивчення об’єктів або предметів заданої теми, проведенням відповідної пошукової роботи або досліджень. Цей блок може передбачати самостійний пошук інформації, використання посібників, довідників, інтернет-ресурсів тощо.

3. Практичне заняття (екскурсія або лабораторне заняття) сприяє відпрацюванню певних методів досліджень і фіксації зібраної інформації. Учні працюють над вирішенням проблеми і виконують навчальні завдання, що відповідають на поставлені запитання.

4. Пошуковий міні-проект (експедиція вихідного дня тощо) за темою навчального блоку передбачає творче використання набутих знань і вмінь з вирішення реальних екологічних проблем.

5. Камеральна обробка як засіб систематизації і аналізу зібраних матеріалів і створення схем, карт, таблиць, звітів, проектів, презентацій, виставок, творчих робіт тощо.

6. Підсумкове заняття з оцінювання виконаної роботи, де учень виносить результат свого дослідження (пошуку) на загальне обговорення.

У підсумку, учні здобувають нові знання і формують відповідні уміння і навички: працювати з краєзнавчою і науково-популярною літературою, порівнювати, виокремлювати головне, узагальнювати, систематизувати матеріал, робити висновки; активізувати самостійність і творчість при вирішенні практичних завдань.

Зазначений підхід сприяє відпрацюванню навичок безпосереднього вивчення оточуючого світу і активне застосування набутих знань і вмінь на практиці. У той же час, він підпорядковується загальним закономірностям навчання – від загального до окремого з подальшою диференціацією вихідного цілого. Традиційне освітнє завдання «знання – уміння – навички» доповнюється елементами формули «навички – уміння – знання», що сприятиме набуттю дітьми необхідних компетентностей. У свою чергу, це сприятиме вихованню громадянина, підготовленого до активної самостійної діяльності.

Реалізацію змісту програми доцільно розпочинати з організації сприйняття учнями матеріальних або матеріалізованих краєзнавчих об’єктів та процесів. Учні мають отримувати знання про них під час спостереження та дослідження їх будови, властивостей, взаємозв’язків, значення. У результаті такого навчання учні здобуватимуть власні емпіричні знання, які далі збагачуватимуться теоретичними знаннями про ці ж самі об’єкти та процеси, отриманими зі слів педагога, додаткових джерел інформації. Такий підхід до вивчення навчального матеріалу сприятиме формуванню пізнавального інтересу, збагачуватиме індивідуальний досвід учня, забезпечуватиме діяльнісний підхід до навчання.

Окремі теми (наприклад, "Природні ландшафти..." другий рік навчання) у звязку різноманіттям природи України, її регіональними особливостями подаються на прикладі окремої екосистеми. Керівник гуртка зможе наповнити навчальний матеріал змістом вивчення ландшафтів рідного краю та збагатити знання вихованців порівнянням з іншими екосистемами.

Тривалість занять визначається з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження і складає в академічних годинах 45 хвилин. Орієнтовне співвідношення теоретичних і практичних годин 1: 5 (6). Екскурсії, експедиції та практичні заняття є обов’язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Під час їх проведення учні знайомляться (вивчають) еколо­гічний стан об'єктів довкілля, вико­нують збір експериментальних даних, які є обов'язковим ком­понентом пошуково-дослідницької роботи, що виконують усі члени гуртка. Окрім того, учні вчаться дбайливо ставитися до природи та виконувати дії, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища. Періодичність екскурсій і практичних занять на місцевості – не менше одного разу на місяць. Необхідною умовою організації екскурсій і практичних занять на місцевості є дотримання санітарно-гігієнічних вимог та техніки безпеки.

При плануванні екскурсій, практичних занять, подорожей та змагань беруться до уваги сезонні зміни погоди, додаткові можливості для реалізації запланованих заходів під час канікул.

Затрати часу на екскурсію чи практичне заняття складають 4 години, на одноденну подорож – 8 годин, дводенну – 14, триденну – 22 години.

Поряд з груповими, колективними формами роботи проводиться індивідуальна робота з гуртківцями, в тому числі при підготовці змагань, конкурсів, виставок та інших масових заходах. Створюються умови для диференціації та індивідуалізації навчання відповідно до творчих здібностей, обдарованості, віку та психофізичних особливостей і стану здоров’я дітей відповідно до чинного «Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.08. 2004 № 651.

Перевірка компетентностей вихованців здійснюється під час проведення практичних занять у формі польових практикумів, пошукових міні-проектів і експедицій, конференцій, круглих столів, змагань, вікторин, конкурсів та відвідуванні екскурсійних об’єктів.

Для закріплення та реалізації набутих вихованцями знань, умінь та навичок у кінці навчального року проводиться літня туристсько-краєзнавча подорож (поза сіткою навчальних годин).

Запропонована система викладання навчального матеріалу передбачає збільшення долі самостійної роботи вихованців, введення нової системи зарахувальних одиниць і контрольно-вимірювальних матеріалів. У таких умовах змінюються професійні функції педагогів-позашкільників – вони стають консультантами і проектантами для вихованців. Вони опираються на інтерактивні технології – технології рефлексивного навчання, консультування, супроводу, підтримки, колективного дослідження, технології громадських дискусій, суспільних акцій, публічних доповідей тощо

У тематичних планах передбачені години на участь вихованців у масових краєзнавчих заходах, які педагог планує та розподіляє у підпункти програми "Практичні заняття" до певних тем занять.

Керівник гуртка, враховуючи рівень підготовки, вік, інтереси вихованців, стан матеріально-технічної бази закладу, в якому працюють гуртки, в установленому порядку може вносити зміни до розподілу навчального часу на вивчення окремих тем програми.

У перші тижні занять необхідно провести батьківські збори, де розповісти про план роботи гуртка, розклад занять та особисте спорядження юного туриста для практичних занять та подорожей.

З метою ефективного засвоєння знань, умінь та навичок використовуються засоби навчання відповідно до чинного Типового переліку навчально-наочних посібників і технічних засобів навчання для художньо-естетичних, еколого-натуралістичних, туристсько-краєзнавчих і науково-технічних позашкільних навчальних закладів.