Методичні вказівки для практичних занять

Методичні вказівки для практичних занять

З дисципліни: «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання

 

?

 

 

Полтава 2013

Визначення категорії важкості робіт: Методичні вказівки для практичних занять з дисципліни: «Охорона праці в галузі» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2013. – 24 с.

 

 

Укладачі: Р.І. Пахомов, доцент, к.т.н.;

Т.В. Лаврут, доцент, к.геогр.н.;

В.А. Куц, ст. викладач;

В.Л. Дегтярьов, ст. викладач.

 

 

Відповідальний за випуск: Щербінін Л.Г., завідувач кафедри організації і технології будівництва та охорони праці, канд. техн. наук, доцент.

 

Рецензент: Ставнича М.М., к.е.н, доцент Полтавського національного технічного університету імені Ю. Кондратюка

 

 

 

Затверджено науково-методичною

радою університету

від ______ 2013р., протокол №____

 

 

 

 

36.16.04.01

 

© Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка, 2013

Зміст

1. Загальні поняття про важкість праці.

2. Визначення категорії важкості праці за функціональними станами.

2.1. Функціональний стан організму працівника як інтегральний критерій важкості праці

2.2. Характеристика категорій важкості праці.

2.3. Методика інтегральної бальної оцінки важкості праці.

2.4. Визначення приросту продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності.

2.5. Прогнозування рівня виробничого травматизму.

2.6. Послідовність визначення категорій важкості праці за функціональними станами.

3. Ергономічні оцінки важкості фізичної праці

4. Ергономічні оцінки розумової праці.

Додаток А. Критерії для оцінки виробничих факторів (елементів умов праці).

Додаток Б. Приклади розрахунку категорії важкості праці.

Додаток В. Вихідні дані для розрахунку категорії важкості робіт.

Література.

Загальні поняття про важкість праці

Успішність заходів із поліпшення умов праці у великій степені залежить від правильного аналізу стану умов праці і оцінки цього стану як за окремими елементами, так і у цілому за яким-небудь показником. Таким показником, який би з достатньої для практики точністю враховував «різноякісний» вплив усіх елементів умов праці, у даний час прийнятий показник важкість праці.

Важкість праці – характеристика (чинник) трудового процесу, що відображає навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну тощо), які забезпечують його діяльність.

Правомірність застосування такого показника обумовлена тим, що організм людини однаково реагує на вплив найрізноманітніших сполучень елементів умов праці. Однакові за важкістю зміни в організмі працюючих можуть бути викликані різними причинами. У одних випадках причиною можуть бути які-небудь шкідливі фактори зовнішнього середовища, в інші – надмірне фізичне або розумове навантаження, у третіх – дефіцит рухів при підвищеному нервово-емоційному навантаженні і т.п.; можливо і різне сполучення цих причин.

Під впливом цих факторів виникають зміни у співвідношенні процесів збудження та гальмування у корі головного мозку. При цьому функціональна активність ЦНС знижується, а порушення рівноваги основних нервових процесів все більше спрямовано у бік гальмування. В організмі розвивається втома.

Втома – сукупність тимчасових змін у фізіологічному, психічному стані людини, які з'являються внаслідок напруженої чи тривалої діяльності і призводять до погіршення її кількісних та якісних показників.

Таким чином, важкість праці характеризує сукупний вплив всіх елементів, що складають умови праці, на працездатність людини, його здоров'я, життєдіяльність і відновлення робочої сили (у такому представленні поняття важкість праці однаково застосовано як до розумової, так і до фізичної праці).

Про ступінь важкості праці можна судити за реакціями і змінами в організмі людини під впливом виробничого середовища. При сприятливих умовах праці функціональні можливості організму поліпшуються, що сприяє підвищенню працездатності і вплив втоми на працездатність буде незначним. Напроти, при несприятливих умовах праці підвищена виробнича втома призводить до зниження працездатності, а також підвищує можливість виробничого травматизму.

На основі цього можна стверджувати, що у кінцевому рахунку, реакції і зміни в організмі людини, слугують показником якості самих умов праці.

 

Визначення категорії важкості праці за функціональними станами

Послідовність визначення категорії важкості праці

 

1. На конкретному робочому місці складають перелік усіх факторів, які формують умови праці.

2. За додатком А кожному біологічно значимому елементу присвоюють відповідний бал

3. Уточнюємо величину бала кожного фактора з урахуванням часу його дії (експозиції на людину) згідно залежності (2).

4. Розрахувати згідно формули (1) інтегральну оцінку елементів умов праці до і після впровадження працеохоронних заходів та визначити категорію важкості праці згідно таблиці 1.

5. Визначаємо інтегральний показник працездатності за формулою (3).

6. Визначити прогнозоване зростання працездатності та продуктивності праці до та після проведення заходів із поліпшення умов праці згідно формул (4).

7. Визначити динаміку зміни виробничого травматизму за рахунок впровадження заходів із поліпшення умов праці згідно формули (6).

8. Зробити висновки та дати рекомендації.

 

 

Додаток Б

Приклади розрахунку категорії важкості праці

 

Приклад розрахунку категорії важкості праці

За функціональними станами

Умова задачі. На робітника, впродовж змани, діють п’ять біологічно небезпечних фактори:

1. Ефективно – еквівалентна температура повітря на робочому мiсцi у теплий період року t=22°C (час дії фактора 480 хв.);

2. Промисловий пил (наявність i кратність перевищення ГДК) – до 5 (час дії фактора 360 хв.);

3. Вібрація (наявність плюс кількість децибел, що перевищують ГДР, дБ) – ГДР+6 (час дії фактора 300 хв.);

4. Хiмiчнi речовини (наявність i кратність перевищення ГДК) – 5 (час дії фактора 480 хв.);

5. Теплове випромінювання – 1800 Вт/м² (час дії фактора 260 хв.).

У результаті проведення профілактичних заходів оцінка умов праці поліпшилася на один бал.

Визначити категорію важкості праці та можливе зростання продуктивності праці робітника.

Розв'язання:

За таблицею критеріїв для оцінки виробничих факторів (елементів умов праці) [Додаток А], проставляємо бали небезпечним факторам до проведення працеохоронних заходів:

ü Перший фактор – 2 бали;

ü Другий фактор – 3 бали;

ü Третій фактор – 4 бали;

ü Четвертий фактор – 5 балів;

ü П’ятий фактор – 5 балів.

Оскільки на робочому місці є елементи які отримали 3, 4 і 5 бали, то для визначення інтегральної оцінки враховуємо тільки ці елементи. Елемент, який має оцінку 2 бали, у даному випадку приймати до розгляду не потрібно, оскільки він суттєво не впливає на формування умов праці.

Уточнюємо величину балів розрахункових факторів із урахуванням їх фактичної тривалості згідно залежності (2) та відповідних рекомендацій. Результати розрахунку заносимо у таблицю.

Характеристика факторів умов праці

Фактор	Максимальна оцінка фактора, бал	Фактична тривалість дії фактора, хв.	Фактична оцінка важкості, бал
2. 3. 4. 5.			2,5 2,7

Зверніть увагу! Фактору № 2 присвоюється повний бал, оскільки його дія триває більше 70% часу 8-годинної зміни (480 хвилин).

Визначаємо інтегральну бальну оцінку важкості праці до проведення заходів із поліпшення умов праці згідно залежності (1):

.

Висновок: Згідно таблиці 1 умови праці, до проведення заходів, відповідають V – категорії важкості робіт.

 

Після проведення профілактичних заходів оцінка умов праці поліпшилася на один бал.

Проставляємо бали небезпечним факторам після проведення працеохоронних заходів:

ü Перший фактор – 1 бал;

ü Другий фактор – 2 бали;

ü Третій фактор – 3 бали;

ü Четвертий фактор – 4 бали;

ü П’ятий фактор – 4 бали.

Оскільки на робочому місці є елементи які отримали 3 і 4 бали, то для визначення інтегральної оцінки враховуємо тільки ці елементи. Елементи, які мають оцінку 1 і 2 бали, у даному випадку до розгляду не приймаємо, оскільки він суттєво не впливає на формування умов праці.

Уточнюємо величину балів розрахункових факторів із урахуванням їх фактичної тривалості згідно залежності (2) та відповідних рекомендацій. Результати розрахунку заносимо у таблицю.

Характеристика факторів умов праці

Фактор	Максимальна оцінка фактора, бал	Фактична тривалість дії фактора, хв.	Фактична оцінка важкості, бал
3. 4. 5.			1,9 2,2

Визначаємо інтегральну бальну оцінку важкості праці після проведення заходів із поліпшення умов праці згідно залежності (1):

.

Висновок: Згідно таблиці 1 умови праці, після проведення заходів, відповідають ІV – категорії важкості робіт.

Згідно залежності (3) визначаємо інтегральний показник працездатності до і після проведення заходів із поліпшення умов праці.

ü до поліпшення умов праці:

ü після поліпшення умов праці:

%.

Визначаємо приріст продуктивності праці за формулою (4).

%,

де k = 0,2 – коефіцієнт, який враховує вплив зростання працездатності на продуктивність праці.

На основі інтегрального показника важкості праці можна зпрогнозувати рівень виробничого травматизму на підприємстві за формулою (6).

рази.

Висновок: Оскільки умови праці на підприємстві, після проведення заходів, відповідають ІV категорії важкості робіт, далекі від оптимальних, то можливе зростання виробничого травматизму у 2,3 рази в порівнянні із І категорією важкості робіт.

 

 

Додаток В

Література

1. Адамчук В.В. Экономика и социология труда: Учебник для вузов / Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокина М.Е. — М.: ЮНИТИ, 1999. ¾ 407 с.

2. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Под общ. ред. С.В. Белова. 2-е изд., испр. и доп. ¾ М.: Высш. шк., 1999. ¾ 448 с.

3. Безпека невиробничої діяльності: навч. посібник / В.А. Смирнов, С.А. Дикань, Р.І. Пахомов. ¾ К.: Освіта україни, 2011. ¾ 304 с.

4. Воронова В.М. Определение категории тяжести труда: Методические указания к дипломному проектированию / Воронова В.М., Егель А.Э. ¾ Оренбург: ГОУ ОГУ, 2004. ¾ 18 с.

5. Денисенко Г.Ф. Охрана труда: Учеб. Пособие для инж.-экон. спец. Вузов / Денисенко Г.Ф. ¾ М.: Высш. шк., 1985. ¾ 319 с.

6. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Керб Л.П. ¾ К.: КНЕУ, 2001. ¾ 252 с.

7. Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические рекомендации. ¾ М.: Экономика, 1988. ¾ 120 с.

8. Медико-физиологическая классификация работ по тяжести. Методические рекомендации. ¾ М.: НИИтруда, 1974. ¾ 148 с.

Методичні вказівки для практичних занять