Методика інтегральної бальної оцінки важкості праці

При цій класифікації будь-які дані, що характеризують функціональний стан людини, дозволяють установити категорію важкості праці. Для практичних цілей розроблена порівняно проста методика кількісної оцінки важкості праці, заснована на обробці за спеціальною програмою результатів численних досліджень. Методика дозволяє з прийнятною для практики точністю визначити категорію важкості праці, маючи представлені у відвернених числах-балах дані, що характеризують умови праці.

За цією методикою насамперед виявляють біологічно значимі елементи умов праці, які визначають складаючи «Карту умов праці на робочому місці».

NON MULTA, SED MULTUM

Після проведення атестації робочих місць за умовами праці на основі лабораторно-інструментальних досліджень комісія складає Карту умов праці на кожне робоче місце (групу аналогічних робочих місць), яка включає оцінку чинників виробничого середовища і трудового процесу; гігієнічну оцінку умов праці; оцінку технічного та організаційного рівня.

Ця Карта містить оцінку таких факторів виробничого і трудового процесу:

— шкідливих хімічних речовин від 1 до 4 класу небезпеки включно;

— пилу;

— вібрації, шуму, інфразвуку, ультразвуку;

— неіонізуючого випромінювання різних діапазонів;

— мікроклімату в приміщенні (температури повітря, швидкості руху повітря, відносної вологості, інфрачервоного випромінювання);

— температури зовнішнього повітря влітку та взимку;

— атмосферного тиску;

— біологічних факторів (мікроорганізмів, білкових препаратів, природних компонентів організму від 1 до 4 класу небезпеки включно);

— важкості праці (динамічної роботи, статичного навантаження);

— робочої пози;

— напруженості праці (уваги, напруженості аналізаторних функцій, емоційної та інтелектуальної напруженості, одноманітності);

— змінності.

На підставі Карти умов праці та Показників факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу працівникові встановлюється та чи інша пільга (пільгова пенсія, лікувально – профілактичне харчування, видача молока або рівноцінних продуктів) за роботу в несприятливих умовах.

*Примітка:

1. Молоко видається по 0,5 л на зміну незалежно від її тривалості, у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, коли концентрація шкідливих речовин перевищує ГДК.

2. Вважається можливим заміну молока іншими продуктами тваринного походження. Зокрема 0,5 л молока відповідають:

кисломолочні продукти (кефір, мацоні, ацидофільне молоко тощо – 500 г.;

сир (творог) – 100 г.;

сир 24%-ної жирності – 100 г.;

молоко сухе цільне – 55 г.;

молоко згущене, стерилізоване, без цукру – 200 г.;

яловичина ІІ категорії – 70 г.;

риба – 90 г.;

яйце куряче – 2 шт.

3. Забороняється виплачувати гроші замість видачі молока, видавати молоко додому, замінювати товарами і продуктами, крім рівноцінних.

* Охорона праці. - № 5. – 2006 р. – 50 с.

 

Під біологічно значимими розуміють такі елементи умов праці, що з найбільшою імовірністю впливають на формування визначених реакцій організму працюючої людини (нормальних, прикордонних або патологічних).

Потім кожен елемент умов праці оцінюють у балах за допомогою таблиці 1. Число балів міняється від 1 (оптимальні умови) до 6 (найбільш важкі умови). Елемент умов праці одержує повний бал, якщо його дія продовжується не менше 70% часу 8-годинної зміни (480 хвилин). У противному випадку бал зменшується відповідно до часу дії фактора. Хімічні речовини 1-го і 2-го класів небезпеки, канцерогенні речовини й іонізуючі випромінювання оцінюються повним балом при тривалості дії, рівному або перевищуючому 25% змінного часу.

Отримані бали вносять у «Карту умов праці на робочому місці» з урахуванням тривалості впливу того або іншого елемента умов праці, підсумовують і поділяють на число цих елементів. По отриманій середній величині біологічно значимих елементів умов праці х_ср за допомогою табл. 1 встановлюють інтегральну оцінку важкості праці И_т і категорію важкості праці.

При заповненні Карти варто мати на увазі, що якщо діючі на працюючих елементи одержали оцінку 1 або 2 бали, то треба підсумовувати всі елементи, включені в Карту. Якщо ж на робочому місці є елементи з оцінкою 3, 4, 5 або 6 балів, то для визначення інтегральної оцінки необхідно враховувати тільки ці елементи. Елементи, що мають оцінку 1 або 2 бали, у цьому випадку брати до уваги не потрібно, тому що вони не роблять істотного впливу на формування умов праці.

При одночасній дії ряду факторів інтегральну оцінку важкості праці в балах із прийнятною точністю можна визначити і за допомогою наступного виразу:

, (1)

де И_т — інтегральна оцінка важкості праці на робочому місці;

х_визн — фактор, що одержав найбільшу оцінку в балах;

— сума балів біологічно значимих факторів (елементів умов праці) без х_визн;

п — кількість виробничих факторів.

У відповідності з величиною інтегрального показника умов праці И_т, визначають категорію важкості праці (таблиця 1).

Таблиця 1

Залежність категорії важкості праці від інтегральної оцінки умов праці

Індекс категорії важкості праці	Середня величина біологічно значимих виробничих факторів (елементів умов праці), що впливають на формування важкості праці, хср	Інтегральна кількісна оцінка важкості праці Ит
I	До 1,0	До 18
П	1,1...2,0	18,1...33,0
Ш	2,1...3,0	33,1...45,0
IV	3,1...4,0	45,1...53,0,
V	4,1...5,0	53,1...59,0
VI	5,1...6,0	59,1...60,0

Категорія важкості вказує на ступінь несприятливої дії даної роботи на організм людини і, відповідно, на ступінь зниження її працездатності. Виходячи із категорії важкості дають економічні рекомендації із диференціації оплати за важкі і шкідливі умови праці, розміри компенсацій, які надаються за несприятливі умови праці. Крім того опис наявних шкідливостей дозволяє розробити комплекс заходів і їх усунення та оздоровлення виробничого середовища.

При диференціації оплати у залежності від умов праці одержана оцінка елементів умов корегується у залежності від тривалості їх дії на робітника на протязі зміни:

(2)

де Х_і – оцінка ступеня шкідливості і-го елемента умов або важкості праці в балах;

t – фактична тривалість дії вихідного елемента умов праці, хв.;

t_зм – тривалість зміни, хв.