Завдання №1. Провести атестацію умов праці робітника, який виконує роботу в заданому приміщенні

Завдання №1. Провести атестацію умов праці робітника, який виконує роботу в заданому приміщенні

 

Згідно зі своїм варіантом (за списком в журналі академгрупи) вибрати назву підприємства або приміщення і робочого місця (таблиця 19).

З таблиці 20, згідно зі своїм варіантом, переписати:

§ назви факторів виробничого середовища;

§ одиниці вимірювання;

§ відповідні чисельні значення, які є фактичними (отримані шляхом вимірювань на даному робочому місці).

Ознайомитись з головними відомостями про атестацію робочих місць: основні поняття, що застосовуються в гігієнічній класифікації; класи умов праці за ступенями шкідливості та небезпечності.

Заповнити карту умов праці.

 

Теоретичні положення

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й без­печні умови праці, пільгове пенсійне забез­печення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Правовою основою для проведення атестації є чинні законодавчі й нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, списки виробництв, робіт, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпе­чення та інші пільги і компенсації залежно від умов праці.

Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, ви­користовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Для виробництв, ро­біт, професій та посад, для яких списками № 1 і 2 передбачені показники умов праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.

Атестація робочих місць передбачає:

Ø виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх утворення;

Ø дослідження санітарно-гігієнічних факто­рів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочо­му місці;

Ø комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповід­ність їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;

Ø обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умо­вами праці;

Ø підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпе­чення, додаткову відпустку, скорочений ро­бочий день, інші пільги і компенсації залеж­но від умов праці;

Ø перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

Ø розв'язання спорів, які можуть виникнути між юридичними особами і громадянами (працівниками) відносно умов праці, пільг і компенсацій;

Ø розробку комплексу заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих;

Ø вивчення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій.

У ході вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу необхідно визначити:

Ø характерні для конкретного робочого міс­ця виробничі фактори, які підлягають лабо­раторним дослідженням (гр.2 Карти);

Ø нормативне значення (ГДК, ГДР) пара­метрів, факторів виробничого середовища і трудового процесу, використовуючи Систе­му стандартів безпеки праці, санітарні нор­ми і правила, інші регламенти (гр.3 Карти);

Ø фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків (гр.4 Карти).

Результати вимірів (визначень) показ­ників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюються протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або зат­вердженими Міністерством охорони здоро­в'я України, і заносяться в Карту (гр.4).

Основні поняття, що застосовуються в гігієнічній класифікації

УМОВИ ПРАЦІ - сукупність факторів трудового процесу і вироб­ничого середовища, у якому здійснюється діяльність людини.

ШКІДЛИВИЙ ВИРОБНИЧИЙ ФАКТОР - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров´я нащадків.

НЕБЕЗПЕЧНИЙ ВИРОБНИЧИЙ ФАКТОР - фактор середовища і трудово-го процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров´я або смерті.

ВАЖКІСТЬ (ТЯЖКІСТЬ) ПРАЦІ - характерис­тика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність.

НАПРУЖЕНІСТЬ ПРАЦІ - характеристика трудового процесу, що відображає на­вантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

Робоча зона - простір, обмежений огороджуючими конструкціями робочих приміщень, висотою до 2 м над рівнем підлоги чи площадки, на якій знаходяться місця постійного чи непостійного перебування робітників.

Постійне робоче місце – місце, на якому робітник знаходиться більшу частину свого робочого часу (більш 50% чи більш 2 години безперервно); при роботі в різних пунктах - уся робоча зона.

Непостійне робоче місце - місце перебування робітника менш 50% свого робочого часу або менш 2 годин безперервного перебування.

Теплий період року - період із середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище 10°С.

Холодний період року – період із середньодобовою температурою зовнішнього повітря - 10°С і нижче.

Легка фізична робота (категорія I) - робота з витратою 120 ккал/год - категорія Iа (робота сидячи без фізичної напруги); робота з витратою 120-150 ккал/год - категорія Iб (робота сидячи, стоячи чи пов’язана з ходьбою, що супроводжується деякою фізичною напругою).

Фізичні роботи середньої важкості з витратою енергії 150-200 ккал/год - категорія IIа (ходьба з перенесенням ваги до 1 кг чи сидячи з переміщенням цих вантажів); витратою енергії 200-250 ккал/ч. Робота IIб (ходьба з перенесенням ваги до 10 кг).

Важкі фізичні роботи (категорія III) - робота з витратою більш 250 ккал/год (ходьба з перенесенням ваги більш 10 кг).

Порядок виконання завдання №1.

(заповнення карти умов праці)

Необхідно визначити нормативні значення усіх факторів виробничого середовища відповідно “Карті умов праці” і визначити ступені шкідливості впливу кожного параметру. Заповнити карту умов праці.

Шкідливі хімічні речовини.

Для кожної хімічної речовини (згідно варіанта), згідно ГОСТ 12.1.005-88 «Воздух рабочей зони» (таблиця 1), визначаємо гранично допустиму концент-рацію (ГДК), клас небезпеки (І-ІV) і особливості дії на організм (А, Ф, К, Г).

В карті в графі 2 записуються назви цих речовин у порядку збільшення їх класу небезпеки і заповнюються графи 3 та 4. Знаходимо співвідношення фактичного значення параметра та нормативного. Якщо фактичне значення концентрації менше або дорівнює ГДК то в графах 6, 7, 8, 9, 10 карти ніяка помітка не встановлюється. В іншому випадку, тобто факт більше норми (Ф>Н), знаходимо ступінь шкідливості по таблиці 2. Для цього знаходимо в скільки разів факт перевищує норму (Ф/Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами, що наведені в відповідному рядку таблиці (в залежності від особливості дії на організм), отримуємо ступінь шкідливості для даної речовини.

Таблиця 1

Граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі

 

№	Назва речовини	Величина ГДК, мг/м^3	Агрегатний стан	Клас небез-пеки	Особли-вості дії на організм
	Пил рослинного і тваринного походження: а) деревний; б) з домішкою діоксида кремнію 8%		а а	IV IV	А, Ф А, Ф
	Силикатомісткий пил - азбестоцемент		а	IV	Ф
	Барвник антрахиноновий		п	II
	Кремнію діоксид кристалічний		а	III	Ф
	Летучі продукти епоксидних смол	0,5	п	II	А
	Розчинник 646		п	III
	Ртуть	0,01	п	I
	Смоли епоксидні: ЭД – 5 Э – 181	0,2	п п	II II	А А
	Вуглецю сіркоокис		п	III
	Пропілен		п	IV
	Кислота нікотинова		а	II
	Формальдегід	0,5	п	II	Г, А
	Целюлоза		п	III
	Сірковуглець		а	III
	Озон	0,1	п	I	Г
	Ацетон		п	IV
	Синтетичні миючі засоби		а	III	А
	Сополимер вінілхлориду і вінілацетату		а	IV
	Фторопласт – 4		а	III	Ф
	Діхлоретан		п	II
	Свинець і його сполуки	0,01	а	I
	Хлор		а	IІ

 

Умовні позначення:

п - пари (гази); а - аерозоль;

Г - речовини з гостроспрямованим механізмом дії;

А - речовини, здатні викликати алергійні захворювання у виробничих умовах;

Ф - аерозоль переважно фіброгенної дії.

Якщо речовина має одночасно дві особливості дії на організм (наприклад Ф, К) то необхідно користуючись двома рядками таблиці 2 (в даному прикладі «Фіброгенної дії» та «Канцерогени»), визначити в кожному рядку ступінь шкідливості, а потім вибрати вищий і занести його в «Карту умов праці».

 

Таблиця 2

Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин

у повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів)

Фактор виробничого середовища	Клас умов праці
Допус- тимий	Шкідливий	Небезпеч-ний
1 ступінь	2 ступінь	3 ступінь	4 ступінь
	3.1	3.2	3.3	3.4
Шкідливі речовини 1 - 2 класів небезпеки за винятком перерахованих нижче	£ГДК	1,1-3,0	3,1-6,0	6,1-10,0	10,1-20,0	>20
Шкідливі речовини 3 - 4 класів небезпеки за винятком перерахованих нижче	£ГДК	1,1-3,0	3,1-10,0	>10
Речовини з гостроспрямованим механізмом дії – Г	£ГДК	1,1-2,0	2,1-4,0	4,1-6,0	6,1-10,0	> 10
Алергени – А	£ГДК		1,1-3,0	3,1-10,0	>10,0
Канцерогени – К	£ГДК	1,1-3,0	3,1-6,0	6,1-10,0	>10,0
Аерозолі переважно фіброгенної дії – Ф	£ГДК	1,1-2,0	2,1-5,0	5,1-10,0	>10,0

Шум

 

Відповідно ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» (таблиця 3) у графі «Вид трудової діяльності», прочитавши усі 14 розділів, необхідно знайти вид трудової діяльності або приміщення, які найбільш відповідають заданому робочому місцю і виписати. Потім із графи «Еквівалентні рівні звуку, дБА» виписати відповідне чисельне значення нормативного параметра.

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка таблиці 4 визначити ступінь шкідливості.

Таблиця 3

Допустимі еквівалентні рівні звуку на робочих місцях у виробничих

приміщеннях та на території підприємств

 

Вид трудової діяльності, робоче місце, приміщення і території	Еквівалент-ні рівні звуку, дБА
1. Творча, наукова, конструювання, проектування, програмування, викладання і навчання, робочі місця в проектно-конструкторських бюро, програмістів обчислювальних машин, у лабораторіях теоретичних робіт і обробки даних.
2. Висококваліфікована робота, що вимагає зосередженості, адміністративно-управлінська діяльність, вимірювальні й аналітичні роботи в лабораторії; робочі місця у кімнатах конструкторських приміщень.
3. Робота, що виконується з часто одержуваними вказівками й акустичними сигналами, робота, що вимагає постійного слухового контролю, операторська робота за точним графіком з інструкцією, диспетчерська робота; робочі місця в приміщеннях диспетчерської служби, кабінетах і приміщеннях спостере-ження і дистанційного керування з мовним зв’язком по телефону, на ділянках точної зборки, на телефонних і телеграфних станціях, у приміщеннях майстрів, у залах обробки інформації на ЕОМ.
4. Робота, що вимагає зосередженості, робота з підвищеними вимогами до процесів спостереження і дистанційного спостереженнями за виробничими циклами; робочі місця за пультами в кабінетах спостереження і дистанційного керування без мовного зв’язку по телефону; у приміщеннях лабораторій з гучним устаткуванням, з гучним устаткуванням у приміщеннях для розміщення гучного устаткування ЕОМ.
5. Виконання усіх видів робіт (за винятком перерахованих у п.1-4) на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях і на території підприємств.
6. Палати лікарень і санаторіїв, операційні лікарень.
7. Житлові кімнати квартир, житлові приміщення будинків відпочинку і пансіонатів, спальні приміщення в дитячих дошкільних установах і школах-інтернатах.

 

Продовження таблиці 3

8. Кабінети лікарів лікарень, санаторіїв, поліклінік, глядацькі зали концертних залів, номера готелів, житлові кімнати в гуртожитках.
9. Класні приміщення, аудиторії шкіл і інших навчальних закладів, конференц-зали, читальні зали, глядацькі зали театрів, клубів, кінотеатрів, зали судових засідань і нарад.
10. Робочі приміщення управлінь, робочі приміщення конструкторських, проектних організацій, науково-дослідних інститутів.
11. Зали кафе, ресторанів, їдалень, фойє театрів і кінотеатрів.
12. Торгові зали магазинів, спортивні зали, пасажирські зали вокзалів і аеропортів, приймальні пункти підприємств побутового обслуговування.

Таблиця 4

Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та

ультразвуку на робочих місцях

 

Фактор виробничого середовища	Клас умов праці
Допус-тимий	Шкідливий	Небезпечний
1 ступінь	2 ступінь	3 ступінь	4 ступінь
	3.1	3.2	3.3	3.4
Шум, дБА екв.	£ГДК	до 85	86-95	96-105	106-115	>115*****
Вібрація загальна, лок. дБА	£ГДК	до 113	114-119	120-125	126-131	>131
Інфразвук, перевищення, дБ	£ГДК	<5***	6-10	11-15	16-20	>20
Ультразвук повітряний, дБ	£ГДК	<10****	11-20	21-30	31-40	>40

Ультразвук

Якщо на заданому вам робочому місці було знайдено ультразвук (таблиця 20), то необхідно подивитись, на якій частоті (кГц) він впливає на людину і, користуючись ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» (таблиця 5), знайти для цієї частоти відповідний нормативний рівень звукового тиску (дБ).

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка таблиці 4 визначити ступінь шкідливості.

Таблиця 5

Санітарні норми ультразвуку

 

Середньогеометричні частоти, кГц	Рівень звукового тиску, дБ
12,5 16,0 20,0 25,0 31,5-100,0

Інфразвук

 

Якщо на заданому вам робочому місці було знайдено інфразвук (таблиця 20), то необхідно подивитись, на якій частоті (Гц) він впливає на людину і, користуючись ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» (таблиця 6), знайти для цієї частоти відповідний (нормативний) рівень звукового тиску (дБ).

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка таблиці 4 визначити ступінь шкідливості.

Таблиця 6

Гігієнічні норми інфразвуку

Середньогеометричні частоти, Гц	Рівень звукового тиску, дБ
31,5

 

Вібрація

 

У цьому розділі необхідно ознайомитись з визначеннями категорій вібрації і вирішити, до яких категорій та підвиду відноситься вібрація, що впливає на робітника. Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми загальної та локальної вібрації» загальну вібрацію по джерелу її виникнення поділяють на наступні категорії:

1 - транспортна вібрація, що впливає на операторів рухливих машин і транспортних засобів при їхньому русі по місцевості і дорогам (у тому числі при їхньому будівництві);

2 - транспортно-технологічна вібрація, що впливає на операторів машин з обмеженим переміщенням тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень, промислових площадок;

3 - технологічна вібрація, що впливає на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.

Вібрації категорії 3 мають три підвиди:

3а - вібрації робочих місць у приміщеннях із джерелами вібрацій (наприклад оператори молотів, пресів, верстатів і стендів);

3б - вібрації робочих місць у приміщеннях без джерел вібрацій (наприклад вібрації робочих місць працівників ВТК (відділу технічного контролю), розмітників і т.п.);

3в - вібрації робочих місць у приміщеннях адміністративно – управлінь-ких і для розумової праці (наприклад, у кабінетах, у приміщеннях ОЦ (обчислювального центру), КБ (конструкторського бюро), лабораторій і т.п.).

Далі необхідно визначити, на якій частоті відбувається вплив вібрації (див. фактичні значення) і, користуючись таблиці 7, знайти для цієї частоти та відповідної категорії вібрації нормативний рівень віброшвидкості (дБ).

 

Таблиця 7

Нормовані рівні віброшвидкості (дБ)

 

Частоти						31.5
Локальна вібрація	-	-	-
Технологічна вібрація у виробничих приміщеннях – 3а	-							-	-	-	-
Технологічна вібрація у виробничих приміщеннях без вібруючого обладнання – 3б	-							-	-	-	-
Технологічна вібрація в приміщеннях для розумової праці – 3в	-							-	-	-	-
Транспортно-технологічна вібрація – 2	-							-	-	-	-

 

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка таблиці 4 визначити ступінь шкідливості.

 

Електростатичне поле.

 

При роботі з матеріалами і виробами, що легко електризуються, експлуатації високовольтних установок високого струму обслуговуючий персонал може знаходитися під впливом електростатичного поля (ЕП).

Якщо на заданому робочому місці було зареєстровано електростатичне поле (див. фактичне значення), то необхідно розрахувати гранично допустиму напруженість (Е_доп) по формулі, що наведена в цьому розділі. Час (t), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом електростатичного поля, визначається самостійно на підставі власного уявлення про дане робоче місце.

У якості нормованого гігієнічного параметра приймається напруженість ЕП - Е_доп, що вимірюються в В/м чи кВ/м. Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці визначається документом: НАОП 0.03-3.05-77 Санітарно-гігієнічні норми допустимої напруженості електростатичного поля №1742-77. Ступінь впливу ЕП на організм залежить від напруженості ЕП і часу перебування в ньому людини.

Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці обслуговуючого персоналу не повинна перевищувати:

при впливі до 1 год - 60 кВ/м

при впливі від 1 год до 9 год

де t - час (від 1 до 9 годин), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом електростатичного поля.

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (Ф/Н). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки таблиці 8 і визначаємо ступінь шкідливості.

 

Постійне магнітне поле.

 

Якщо на заданому робочому місці було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП) (див. фактичне значення), то згідно документа: «Предельно допустимые нормы воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и матеріалами» напруженість ПМП на робочому місці не повинна перевищувати 8 кА/м.

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф>Н), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (Ф/Н). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки таблиці 8 і визначаємо ступінь шкідливості.

Мікроклімат у приміщенні.

 

Згідно ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (таблиця 9), окремо для двох періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначити оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.

Таблиця 9

 

Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості

руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

 

Період року	Категорія роботи	Температура, °С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Опт.	Доп.	Опт.	Опт.	Допуст.
Холодний	Iа	22-24	21-25	40-60	0,1	£ 0,1
Iб	21-23	20-24	0,1	£ 0,2
IIа	18-20	17-23	0,2	£ 0,3
IIб	17-19	15-21	0,2	£ 0,4
III	16-18	13-19	0,3	£ 0,5
Теплий	Iа	23-25	22-28	40-60	0,1	0,1-0,2
Iб	22-24	21-28	0,2	0,1-0,3
IIа	21-23	18-27	0,3	0,2-0,4
IIб	20-22	16-27	0,3	0,2-0,5
III	18-20	15-26	0,4	0,2-0,6

 

Далі в графу 3 карти вносяться для температури, відносної вологості та швидкості руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При цьому для теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду року в знаменнику. Наприклад для температури:

	22-24 (21-28) 21-23 (20-24)		Опт.тепл.(доп.тепл.) Опт.хол.(доп.хол.)

 

Далі в графу 4 карти відповідно вносяться фактичні значення, наприклад для температури: 27/21. Якщо фактичне значення попадає в оптимальний діапазон в графі 11 ставиться позначка «опт.», якщо в допустимий - позначка «доп.», якщо виходить за межи допустимого діапазону, користуючись відповідним рядком таблиці 10 (для теплого періоду року) і таблиці 11 (для холодного періоду року) визначаємо ступінь шкідливості, порівнюючи фактичну температуру з вказаними діапазонами. Рядок для оцінки температури вибирається в залежності від категорії важкості робіт.

Таблиця 10

 

Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих

приміщень та відкритих територій в теплу пору року

Показник	Клас умов праці
Температура повітря, °С (нижня межа)	Опти­мальний	Допусти-мий	Шкідливий
Категорія робіт	1 ступінь	2 ступінь	3 ступінь	4 ступінь
Іа	За СН	За СН	28,1-31,0	31,1-34,0	34,1-37,0	37,1-40,0
Іб	28,1-31,0	31,1-34,0	34,1-37,0	37,1-40,0
ІIа	27,1-30,0	30,1-33,0	33,1-36,0	36,1-39,0
ІIб	27,1-30,0	30,1-33,0	33,1-36,0	36,1-39,0
ІІІ	26,1-29,0	29,1-32,0	32,1-35,0	35,1-38,0
Швидкість руху повітря, м/с	Нижче максим. допустимих значень
Відносна вологість повітря, %	61-70	71-85	86-100	-

 

Таблиця 11

 

Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих

приміщень у холодну пору року

 

Показник	Клас умов праці
Температура повітря, °С (нижня межа)	Опти­мальний	Допусти-мий	Шкідливий
Категорія робіт	1 ступінь	2 ступінь	3 ступінь	4 ступінь
Іа	За СН	За СН	18,1-20,0	16,1-18,0	14,1-16,0	12,0-14,0
Іб	17,1-19,0	15,1-17,0	13,1-15,0	11,0-13,0
ІIа	14,1-16,0	12,1-14,0	10,1-12,0	8,0-10,0
ІIб	13,1-15,0	11,1-13,0	9,1-11,0	7,0-9,0
ІІІ	12,1-14,0	10,1-12,0	8,1-10,0	6,0-8,0
Швидкість руху повітря, м/с	Перевищен-ня до 3 разів	Перевищен-ня > 3 разів
Відносна вологість повітря, %	Див. примітку

Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря повинна бу­ти збільшена на 0,2 °С.

Іонізуюче випромінювання.

 

Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на робочому місці використовують НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» - таблиця 15.

Таблиця 15

 

Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань

 

Річна ефектив-на доза Е	Клас умов праці
Опти-мальний	Допусти-мий	Шкідливий	Небезпечний
1 ступінь	2 ступінь	3 ступінь	4 ступінь
Ефектив-на доза на рік, мЗв • рік^-1	Е<1,0	1,0<Е£2,0	2,0<Е£10,0	10,0<Е£14	14,0<Е£20	10<Е£50	Е>50

В графу 3 «Карти умов праці» вноситься допустимий діапазон з таблиці 15. Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в таблиці 15 визначити ступінь шкідливості впливу іонізуючого випромінювання.

 

Оцінка важкості праці.

 

При виконанні цього пункту необхідно, базуючись на своєму життєвому досвіді і своїй уяві про дане робоче місце, визначити, чоловік там працює або жінка, які рухи виконує людина, як часто, які вантажі вона підіймає і т. і. (таблиця 16).

Оптимальні і допустимі нормативні значення брати з таблиці 16 (графи 3,4) і записувати в графу 3 «Карти умов праці». Фактичні (розрахункові) значення вносяться в графу «Карти умов праці».

1.1. Необхідно орієнтовно визначити, яку вагу (М) підіймає людина за участю м'язів рук та плечового поясу і на яку відстань (L) вона її переміщує (до 1 м), потім визначити скільки таких рухів робить людина за зміну (N). Кінцевий результат буде дорівнювати Нр=М•L•N (кг•м). Потім користуючись п.1.1 (таблиця 16) визначити в якому діапазоні міститься величина Нр: «оптим.», «допуст.», або 1- 4 ступінь.

1.2. Необхідно орієнтовно визначити яку вагу (М) підіймає людина за участю м'язів рук, корпуса, ніг і на яку відстань (L) вона її переміщує, потім визначити скільки таких рухів робить людина за зміну (N). Кінцевий результат буде дорівнювати Н₃=М•L•N (кг•м). Потім користуючись п.1.2 (таблиця 16) визначити в якому діапазоні міститься величина Нз: «оптим.», «допуст.», або 1- 4 ступінь.

2.1. Необхідно визначити яку вагу може підіймати людина при чергуванні з іншою роботою і порівняти її з вказаними в п.2.1. (таблиця 16).

2.2. Необхідно визначити яку вагу може підіймати людина постійно протягом робочої зміни і порівняти її з вказаними в п.2.2. (таблиця 16).

2.3. Визначившись у попередніх пунктах 1.1-2.2 з якими вантажами працює людина, необхідно відокремити, які з них підіймаються з підлоги, які з робочої поверхні (наприклад, з поверхні столу) і відповідно помножити кожну вагу на кількість підйомів за зміну.

3. Необхідно визначитись, які рухи за участю м'язів кистей та пальців рук найбільш часто виконує людина на робочому місці (наприклад рухи секретарки яка працює за ПЕОМ) і розрахувати їх кількість за зміну.

4. Якщо у процесі роботи людина піднявши вагу утримує її деякий час (наприклад, переносить папки з документами з одного приміщення в інше) то необхідно цю вагу (кг) помножити на час утримування (сек) за зміну. Отримана величина порівнюється з чисельними значеннями відповідної строки п.4 (таблиця 16).

Таблиця 16

 

Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу

п/п	Показники важкості трудового процесу	Клас умов праці
Опти-мальний (легке фізичне наванта-ження)	Допусти-мий (середнє фізичне наванта-ження)	Шкідливий (важка праця)
1 ступінь	2 ступінь	3 ступінь
	Фізичне динамічне навантаження, в одиницях механічної роботи за зміну, кг-м
1.1	При регіональному навантаженні (з переважаючою участю м'язів рук та плечового поясу) при переміщенні вантажу на відстань до 1 м: для чоловіків для жінок	до 2500 до 1500	до 5000 до 3000	до 7000 до 4000	до 9000 до 5500	> 9000 > 5500
1.2	При загальному навантаженні (за участю м'язів рук, ніг): при переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 м: для чоловіків для жінок	до 14 000 до 12 500	до 28 000 до 46 000	до 40 000 до 70 000	до 55 000 до 90 000	> 55 000 > 90 000
	Маса вантажу, що підіймається та переміщується, кг:
2.1	Підіймання та переміщення (разове) вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину): для чоловіків для жінок	до 15 до 5	до 30 до 10	> 30 > 10
2.2	Підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни: для чоловіків для жінок	до 5 до 3	до 15 до 7	до 30 >7	>30
2.3	Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни: з робочої поверхні для чоловіків для жінок з підлоги для чоловіків для жінок	- -   - -	до 870 до 350   до 435 до 175	>870 >350   >435 >175

Продовження таблиці 16

	Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну)
3.1	При локальному навантаженні (за участю м'язів кистей та пальців рук)	до 20000	до 40000	до 60000	>60000
3.2	При регіональному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового пояса)	до 10000	до 20000	до 30000	>30000
	Статичне навантаження: тільки для чоловіків; для жінок слід приймати значення, на 40% нижчі від вказаних.
Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль, кгс однією рукою двома руками за участю м'язів корпуса та ніг	до 18000 до 36000 до 43000	до 36000 до 70000 до 100000	до 70000 до 140000 до 200000	>70000 > 140000 >200000
	Робоча поза	Вільна зручна поза (зміна пози «сидячи - стоячи» за бажанням робітника)	Періодичне перебування в незручній, фіксованій позі (неможливість зміни Взаємо розташування різних частин тіла відносно одна одної) до 25% часу зміни	Періодичне перебування в незручній фіксованій позі до 50% часу зміни; перебування у вимушеній позі (навпо-чіпки, на колінах та ін.) до 25% часу зміни	Перебування в незручній, фіксованій позі більше 50% часу зміни; перебуван- ня у вимушеній позі (на колінах, навпо- чіпки та ін.) більше 25% часу зміни
	Нахили корпуса (кількість за зміну)	до 50 разів	Вимушені нахили більше 30°, 51-100 разів	Вимушені нахили більше 30°, 101-300 разів	Вимушені нахили більше 30°, разів
	Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км	до 4	до 10	до 15	>15

5. Прочитати опис робочих поз в п.5 (таблиця 16), вибрати той, що підходить до вашого робочого місця і зробити відповідну позначку в «Карті умов праці» («оптим.», «допуст.», або 1- 2 ступінь).

6. Розрахувати скільки разів за зміну людина робить вимушені нахили і зробити відповідну позначку в «Карті умов праці».

7. Якщо людина багато ходить то необхідно розрахувати, яку відстань вона проходить в цілому за зміну (км) і порівняти з чисельними значеннями п.7 (таблиця 16).

Загальна оцінка важкості праці встановлюється за показником, що отримав найвищий клас