Ергономічні оцінки розумової праці

Поділ діяльності на фізичну і розумову є досить умовним та має тенденцію до поступового згладжування.

У фізіологічному відношенні головною особливістю розумової діяльності є те, що мозок людини водночас із виконанням координуючих функцій виступає ще і як основний працюючий орган.

Розумовій діяльності властиві такі фізіологічні прояви:

а) мала рухливість;

б) вимушена одноманітна робоча поза;

в) приплив крові до працюючого мозку й підвищення артеріального кров'яного тиску;

г) напруження функцій зорового аналізатора тощо.

Розрізняють такі форми інтелектуальної (розумової) праці:

· операторська;

· управлінська;

· творча;

· праця медичних працівників;

· праця викладачів;

· праця учнів і студентів.

Указані форми інтелектуальної праці відрізняються одна від одної: а) організацією трудового процесу, б) нерівномірністю навантаження, в) ступенем емоційної напруги.

При інтенсивній інтелектуальній роботі потреба головного мозку в енергії становить 15—20% від загального обміну в організмі (притому, що маса мозку не перевищує 2% від загальної маси тіла).

При читанні вголос швидкість витрат енергії зростає на 48%.

При виступі із публічною лекцією швидкість енерговитрат зростає на 94%.

В операторів обчислювальних машин швидкість енерговитрат зростає на 60—100%.

Швидкість енерговитрат при виконанні розумової роботи визначають експериментально, найчастіше методом повного газового аналізу (вимірюється об'єм спожитого кисню і виділеного вуглекислого газу).

Швидкість енерговитрат під час виконання розумової роботи може значно зростати, якщо робота супроводжується значним нервово-емоційним напруженням.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Тяжкість і напруженість праці характеризуються ступенем функціонального напруження організму. Якщо при фізичній праці воно, головним чином, визначається швидкістю енерговитрат працівника, то при розумовій праці функціональне напруження організму створюється, насамперед, за рахунок нервово-емоційного та інформаційного перевантаження.

 

Додаток Б

Приклади розрахунку категорії важкості праці

 

Приклад розрахунку категорії важкості праці

За функціональними станами

Умова задачі. На робітника, впродовж змани, діють п’ять біологічно небезпечних фактори:

1. Ефективно – еквівалентна температура повітря на робочому мiсцi у теплий період року t=22°C (час дії фактора 480 хв.);

2. Промисловий пил (наявність i кратність перевищення ГДК) – до 5 (час дії фактора 360 хв.);

3. Вібрація (наявність плюс кількість децибел, що перевищують ГДР, дБ) – ГДР+6 (час дії фактора 300 хв.);

4. Хiмiчнi речовини (наявність i кратність перевищення ГДК) – 5 (час дії фактора 480 хв.);

5. Теплове випромінювання – 1800 Вт/м² (час дії фактора 260 хв.).

У результаті проведення профілактичних заходів оцінка умов праці поліпшилася на один бал.

Визначити категорію важкості праці та можливе зростання продуктивності праці робітника.

Розв'язання:

За таблицею критеріїв для оцінки виробничих факторів (елементів умов праці) [Додаток А], проставляємо бали небезпечним факторам до проведення працеохоронних заходів:

ü Перший фактор – 2 бали;

ü Другий фактор – 3 бали;

ü Третій фактор – 4 бали;

ü Четвертий фактор – 5 балів;

ü П’ятий фактор – 5 балів.

Оскільки на робочому місці є елементи які отримали 3, 4 і 5 бали, то для визначення інтегральної оцінки враховуємо тільки ці елементи. Елемент, який має оцінку 2 бали, у даному випадку приймати до розгляду не потрібно, оскільки він суттєво не впливає на формування умов праці.

Уточнюємо величину балів розрахункових факторів із урахуванням їх фактичної тривалості згідно залежності (2) та відповідних рекомендацій. Результати розрахунку заносимо у таблицю.

Характеристика факторів умов праці

Фактор	Максимальна оцінка фактора, бал	Фактична тривалість дії фактора, хв.	Фактична оцінка важкості, бал
2. 3. 4. 5.			2,5 2,7

Зверніть увагу! Фактору № 2 присвоюється повний бал, оскільки його дія триває більше 70% часу 8-годинної зміни (480 хвилин).

Визначаємо інтегральну бальну оцінку важкості праці до проведення заходів із поліпшення умов праці згідно залежності (1):

.

Висновок: Згідно таблиці 1 умови праці, до проведення заходів, відповідають V – категорії важкості робіт.

 

Після проведення профілактичних заходів оцінка умов праці поліпшилася на один бал.

Проставляємо бали небезпечним факторам після проведення працеохоронних заходів:

ü Перший фактор – 1 бал;

ü Другий фактор – 2 бали;

ü Третій фактор – 3 бали;

ü Четвертий фактор – 4 бали;

ü П’ятий фактор – 4 бали.

Оскільки на робочому місці є елементи які отримали 3 і 4 бали, то для визначення інтегральної оцінки враховуємо тільки ці елементи. Елементи, які мають оцінку 1 і 2 бали, у даному випадку до розгляду не приймаємо, оскільки він суттєво не впливає на формування умов праці.

Уточнюємо величину балів розрахункових факторів із урахуванням їх фактичної тривалості згідно залежності (2) та відповідних рекомендацій. Результати розрахунку заносимо у таблицю.

Характеристика факторів умов праці

Фактор	Максимальна оцінка фактора, бал	Фактична тривалість дії фактора, хв.	Фактична оцінка важкості, бал
3. 4. 5.			1,9 2,2

Визначаємо інтегральну бальну оцінку важкості праці після проведення заходів із поліпшення умов праці згідно залежності (1):

.

Висновок: Згідно таблиці 1 умови праці, після проведення заходів, відповідають ІV – категорії важкості робіт.

Згідно залежності (3) визначаємо інтегральний показник працездатності до і після проведення заходів із поліпшення умов праці.

ü до поліпшення умов праці:

ü після поліпшення умов праці:

%.

Визначаємо приріст продуктивності праці за формулою (4).

%,

де k = 0,2 – коефіцієнт, який враховує вплив зростання працездатності на продуктивність праці.

На основі інтегрального показника важкості праці можна зпрогнозувати рівень виробничого травматизму на підприємстві за формулою (6).

рази.

Висновок: Оскільки умови праці на підприємстві, після проведення заходів, відповідають ІV категорії важкості робіт, далекі від оптимальних, то можливе зростання виробничого травматизму у 2,3 рази в порівнянні із І категорією важкості робіт.