Організація проведення практики

Валентина Бобрицька

Людмила Козак

Наталія Онуфрієнко

Наталія Терентьєва

 

 

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

· НАСКРІЗНА ПРОГРАМА

· МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

· НОРМАТИВНА БАЗА

 

Навчально-методичний посібник

 

 

Київ – 2010

УДК 378.147.091.33-027.22(0758)

ББК 74.58.252.32я73

П 24

Рекомендовано до друку Вченою радою

Київського університету імені Бориса Грінченка

(протокол № 5 від 27 травня 2010 року)

 

 

Рецензенти:

Кудикіна Н.В., завідувач кафедри методик і технологій дошкільної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка доктор педагогічних наук, професор,

Донська Л.Б., директор гімназії № 30 «ЕкоНад» м. Києва, вчитель-методист, відмінник освіти України

 

 

Педагогічна практика: наскрізна програма, методичні рекомендації, нормативна база: навч.-практ. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Бобрицька, Л. В. Козак, Н. О. Онуфрієнко, Н. О. Терентьєва. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2010. – 252 с.

 

 

У навчально-практичному посібнику обґрунтовано роль, структурно-логічне місце педагогічної практики у навчально-виховному процесі сучасного ВНЗ. У наскрізній програмі педагогічної практики окреслено цілі і завдання, викладено підходи до її організації та підбиття підсумків, охарактеризовано зміст навчальної, навчально-виробничої, виробничої педагогічних практик.

Окремою позицією надано методичні рекомендації до виконання завдань практики. У додатках представлено довідниково-методичні матеріали, діагностичний практикум та нормативно-правову базу з організації педагогічної практики.

Адресовано студентам, керівникам і організаторам практики, методистам, учителям, працівникам шкіл.

 

 

© В. І. Бобрицька, Л. В. Козак, Н. О. Онуфрієнко, Н. О. Терентьєва, 2010

© Київський університет імені Бориса Грінченка, 2010

 

 

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

 

ПРОГРАМА ПРАКТИКИ

 

Мета виробничої педагогічної практики – формування у майбутніх учителів професійних умінь та навичок; готовності майбутніх учителів до професійної педагогічної діяльності, зокрема уміння проектувати розвиток особистості дитини; навичок прийняття самостійних рішень під час проведення навчально-виховної, організаційної та дослідницької роботи в реальних умовах загальноосвітніх закладів; формування професійних компетенцій: у галузі рідної мови; комп’ютерної; навчальної; міжособистісної, міжкультурної, соціальної та громадянської; культурної тощо.

 

Організація проведення практики

Керівництво виробничою педагогічною практикою здійснюють керівники практики від університету, структурного підрозділу університету (інститут, факультет), груповий керівник від випускових кафедр або кафедри педагогіки (у Київському університеті імені Бориса Грінченка – кафедри теорії та історії педагогіки) і психології, а також керівник від бази практики (учителі). Керівник практики від кафедри призначається завідувачем кафедри.

Студенти проходять практику з відривом від навчальних занять впродовж терміну, який визначено навчальним планом.

Організація виробничої педагогічної практики передбачає такі заходи:

1. За погодженням з адміністрацією школи груповий керівник практики прикріпляє студентів-практикантів по одній особі (максимальна кількість – дві особи) до класу.

2. Кожний практикант на весь період практики складає індивідуальний календарний план виконання завдань, які передбачено програмою практики. Індивідуальний план узгоджується з учителем і затверджується груповим керівником практики.

3. Студенти-практиканти ведуть записи в щоденнику педагогічної практики, де фіксують зміст здійсненої в школі роботи.

4. У групі студентів, які відвідують педагогічну практику, призначається староста, котрий веде записи в журналі відвідувань практикантами школи і виконує доручення керівників практики.

Організаційний етап практики передбачає виконання студентами на базі практики таких завдань:

- знайомство з кадровим складом педагогічного колективу закладу освіти, правами та обов’язками директора, заступників директора, вчителя-предметника, класного керівника;

- ознайомлення з організаційними формами навчально-виховної роботи школи (бесіда з директором школи про організаційні форми роботи школи і пошук нових, ефективних форм навчання; екскурсії по школі);

- вивчення матеріально-технічної бази (лабораторії, майстерні, спеціалізовані кабінети, спортивні зали тощо).

З питань виконання завдань практики студенти отримують консультації у групового керівника, викладача кафедри педагогіки, кафедри психології, методистів, а також учителів. Для проведення уроків і навчально-виховних занять студенти-практиканти заздалегідь пишуть детальні плани-конспекти, які перевіряються і затверджуються керівником від ВНЗ.

Пробні і залікові уроки, позаурочні заходи з предмета студенти проводять у присутності керівників практики, а також вільних від уроків студентів. Проведені уроки аналізуються й оцінюються.

У підгрупі студентів на весь період виробничої педагогічної практики складається графік проведення уроків і позаурочних навчально-виховних заходів з предмету, один екземпляр якого надається кожному з керівників практики від ВНЗ.

Після закінчення педагогічної практики (до її захисту) практиканти надають керівникам практики звітні документи. Зокрема, керівнику практики від кафедри теорії та історії педагогіки надаються такі документи:

1. Письмовий звіт про педагогічну практику.
2. Щоденник навчально-виробничої педагогічної практики, який містить такі розділи:

- відомості про навчальний заклад, у якому відбувається практика;

- індивідуальний план роботи студента-практиканта;

- спостереження та аналіз уроків, які відвідав студент;

- спостереження та аналіз виховних заходів, які відвідав студент(зразок оформлення та структуру щоденника див. у Додатку А.1).

3. Плани-конспекти залікових уроків, що їх проводив студент.

4. Діагностичні карти самоаналізу залікових уроків,заповнені та підписані студентом (див. Додаток А.7).

5. Діагностичні карти експертної оцінки залікових уроків, з аповнені та підписані керівником від бази практики (учителем-методистом)(див. Додаток А.7).

6. Сценарій залікового виховного заходу, що був проведений студентом (з відгуком та оцінкою керівника від бази практики). Тема виховного заходу, клас – за вибором студента та рекомендацією керівника від бази практики.

7. Діагностична карта самоаналізу залікового виховного заходу, заповнена та підписана студентом (див. Додаток А.5).

8. Діагностична карта експертної оцінки залікового виховного заходу, заповнена та підписана керівником від бази практики (заступником директора з виховної роботи, вчителем-методистом тощо) (див. Додаток А.5).

9. Звіт про виконання індивідуального або групового завдання (відповідно до напряму підготовки або спеціальності).

10. Відгук керівника від бази практики (з рекомендованою оцінкою та печаткою навчального закладу).

11. Звіт-самоаналізстудента-практиканта, підписаний студентом.

12. Презентація (або фотоматеріали) проведення уроків та виховних заходів.

Зміст практики

Блок-модуль 1. Навчальний

Передбачає:

- ознайомлення студентів з основними документами, що регламентують роботу школи (статут, правила внутрішнього розпорядку, плани роботи школи і вчителів, розклад занять і основні принципи його побудови; щоденники учнів і класні журнали, учнівські зошити);

- вивчення системи планування учителем роботи з навчання і виховання учнів;

- відвідування уроків досвідчених учителів із предметів обраної спеціальності з їх наступним аналізом і виконанням кожним студентом індивідуальних завдань (спостереження на уроках за характером навчально-виховних завдань, специфікою викладання навчальних предметів, особливостями навчально-виховної роботи залежно від віку учнів; вивчення досвіду роботи вчителя із закріплення нових знань на уроці, формування в учнів практичних умінь і навичок, реалізації індивідуального підходу до учнів на уроці);

- підготовку і проведення навчальних занять (уроків, факультативів, предметних гуртків) та виховних заходів відповідно до плану, затвердженого шкільною адміністрацією;

- взаємовідвідування навчальних занять і виховних заходів своїх колег з наступним складанням аналітичного звіту (див. додаток А. 5, А. 7);

- здійснення допомоги вчителю у виготовленні дидактичних матеріалів до уроків, проведенні виховних заходів, наданні індивідуальної допомоги учням;

- підготовку та розвиток матеріально-технічної бази навчальних кабінетів школи (виготовлення наочних посібників, стендів; випуск бюлетенів і газет; макетів, обладнання, пристроїв; дидактичного матеріалу тощо);

- систематичне ведення щоденника виробничої педагогічної практики;

- укладання звітної документації з виробничої педагогічної практики;

- участь у настановній та звітній конференціях.

Блок-модуль 2. Виховний

Передбачає:

- вивчення плану виховної роботи класного керівника;

- відвідування виховних заходів загальношкільних або класного керівника закріпленого класу;

- підготовка та проведення виховних заходів відповідно до плану проведення заходів, затверджених шкільною адміністрацією;

- аналіз виховних заходів;

- здійснення просвітницької і профорієнтаційної роботи.

Додаток А.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН РОБОТИ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

 

(складається на основі змістового наповнення Блоків-модулів «Навчальний», «Виховний», «Дослідницький» та переліку індивідуальних і групових завдань)

 

1. Вивчити вимоги навчальної програми до змісту навчальної педагогічної практики та скласти індивідуальний план роботи.

2. Ознайомитися з правилами внутрішнього розпорядку школи, розкладом уроків, режимом дня учнів.

3. Вивчити питання організації навчально-виховного процесу в школі, основні напрями її роботи тощо.

 

Шаблон оформлення переліку документації,
що регламентує роботу закладу освіти

(4-та сторінка щоденника)

Загальні відомості про урок

Дата ______ Предмет ________ Клас ________________

Учитель _______________________________________________

Тема уроку _____________________________________________

Мета уроку: дидактична ________________________________

виховна ___________________________________

розвивальна ________________________________

Тип уроку ______________________________________________

ХІД ТА ЗМІСТ УРОКУ

1. Початок уроку: своєчасний початок уроку, наявність організаційного моменту, налаштування учнів на роботу, організація уваги і готовності учнів до роботи, наявність необхідного обладнання (крейда, ручки, зошити, підручники, наочні посібники тощо).

2. Санітарно-гігієнічні умови проведення уроку: дотримання гігієнічних вимог (повітряного, теплового, світлового режимів тощо).

3. Дотримання загальнопедагогічних вимог щодо уроку: дидактичних, виховних, розвивальних, психолого-фізіологічних тощо.

4. Тип і структура уроку: доцільність обраного типу уроку з погляду вивчення теми, відповідність компонентів уроку обраному типу, логічність та послідовність окремих етапів уроку, розподіл часу на уроці, психолого-педагогічне забезпечення цілісності та завершеності уроку.

5. Зміст уроку: відповідність теми уроку навчальній програмі; наявність чіткого, логічного плану уроку; зв'язок уроку з попереднім та наступним навчальним матеріалом, життям і досвідом учнів; доцільний відбір навчального матеріалу; актуалізація опорних знань учнів.

6. Реалізація на уроці основних дидактичних принципів навчання (науковості, наочності, зв’язку навчання з життям, систематичності та послідовності, доступності, врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, диференціації, міцності засвоєння знань, умінь, навичок, емоційності навчання тощо).

7. Раціональність і ефективність використання різноманітних методів та прийомів навчання (за джерелом знань (словесні, наочні, практичні), за характером логіки пізнання (аналітичні, синтетичні, аналітико-синтетичні, індуктивні, дедуктивні, індуктивно-дедуктивні), за рівнем самостійної розумової діяльності (проблемний виклад, проблемні ситуації, частково-пошуковий метод, дослідницький метод).

8. Продуктивність та різноманітність видів навчально-пізнавальної діяльності учнів (індивідуальної, парної, групової, колективної, усної, письмової тощо).

9. Раціональність та ефективність засобів навчання (слово вчителя, підручники, навчальні посібники, різні види наочності тощо).

10. Особливості розумової діяльності учнів на уроці: а) формування уваги: співвідношення мимовільної і довільної уваги; б) місце пам'яті у розумовій діяльності учнів; навчання школярів методів і прийомів запам'ятовування; використання прийомів для активізації різних видів пам'яті (образної, словесно-звукової, емоційної, механічної) та видів запам'ятовування.

11. Формування пізнавального інтересу учнів на уроці: створення проблемних ситуацій, пізнавальні ігри, використання творів мистецтва і літератури, порівняння й аналогії, навчальні дискусії, ефект здивування, емоційність тощо.

12. Реалізація на уроці основних складових виховання (розумового, морального, фізичного, трудового, естетичного, екологічного, правового).

13. Раціональність та ефективність методів і прийомів контролю знань, умінь, навичок (усна перевірка, письмова перевірка, тестова перевірка, практична перевірка тощо).

14. Обґрунтоване та мотивоване оцінювання навчальної діяльності учнів (відповідно до критеріїв оцінювання з навчального предмету за 12-бальною системою).

15. Поведінка вчителя на уроці: вміння організувати навчальну діяльність учнів, забезпечити трудову дисципліну; уміння розподіляти та зосереджувати увагу, діяти у публічній ситуації; уміння активного слухання; комунікативні вміння; володіння педагогічним тактом; володіння педагогічною технікою; культура педагогічного спілкування; толерантність; культура педагогічного мовлення; темп роботи; стиль і тон роботи (жвавий, рішучий, повільний, байдужий); спостережливість, винахідливість, емоційність.

16. Завершення уроку: підсумок уроку, мотивоване виставлення оцінок, повідомлення домашнього завдання, проведення інструктажу щодо його виконання, запис на дошці та учнями у щоденниках.

17. Результат уроку: досягнення мети; виконання плану уроку; якість знань, умінь і навичок учнів; освітнє, виховне, розвивальне значення уроку.

 

Додаток А. 6

Додаток А. 9

Шаблон оформлення діагностичної карти спостереження
та аналізу (самоаналізу) уроку

 

Валентина Бобрицька

Людмила Козак

Наталія Онуфрієнко

Наталія Терентьєва

 

 

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

· НАСКРІЗНА ПРОГРАМА

· МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

· НОРМАТИВНА БАЗА

 

Навчально-методичний посібник

 

 

Київ – 2010

УДК 378.147.091.33-027.22(0758)

ББК 74.58.252.32я73

П 24

Рекомендовано до друку Вченою радою

Київського університету імені Бориса Грінченка

(протокол № 5 від 27 травня 2010 року)

 

 

Рецензенти:

Кудикіна Н.В., завідувач кафедри методик і технологій дошкільної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка доктор педагогічних наук, професор,

Донська Л.Б., директор гімназії № 30 «ЕкоНад» м. Києва, вчитель-методист, відмінник освіти України

 

 

Педагогічна практика: наскрізна програма, методичні рекомендації, нормативна база: навч.-практ. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Бобрицька, Л. В. Козак, Н. О. Онуфрієнко, Н. О. Терентьєва. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2010. – 252 с.

 

 

У навчально-практичному посібнику обґрунтовано роль, структурно-логічне місце педагогічної практики у навчально-виховному процесі сучасного ВНЗ. У наскрізній програмі педагогічної практики окреслено цілі і завдання, викладено підходи до її організації та підбиття підсумків, охарактеризовано зміст навчальної, навчально-виробничої, виробничої педагогічних практик.

Окремою позицією надано методичні рекомендації до виконання завдань практики. У додатках представлено довідниково-методичні матеріали, діагностичний практикум та нормативно-правову базу з організації педагогічної практики.

Адресовано студентам, керівникам і організаторам практики, методистам, учителям, працівникам шкіл.

 

 

© В. І. Бобрицька, Л. В. Козак, Н. О. Онуфрієнко, Н. О. Терентьєва, 2010

© Київський університет імені Бориса Грінченка, 2010

 

 

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

 

ПРОГРАМА ПРАКТИКИ

 

Мета виробничої педагогічної практики – формування у майбутніх учителів професійних умінь та навичок; готовності майбутніх учителів до професійної педагогічної діяльності, зокрема уміння проектувати розвиток особистості дитини; навичок прийняття самостійних рішень під час проведення навчально-виховної, організаційної та дослідницької роботи в реальних умовах загальноосвітніх закладів; формування професійних компетенцій: у галузі рідної мови; комп’ютерної; навчальної; міжособистісної, міжкультурної, соціальної та громадянської; культурної тощо.

 

Організація проведення практики

Керівництво виробничою педагогічною практикою здійснюють керівники практики від університету, структурного підрозділу університету (інститут, факультет), груповий керівник від випускових кафедр або кафедри педагогіки (у Київському університеті імені Бориса Грінченка – кафедри теорії та історії педагогіки) і психології, а також керівник від бази практики (учителі). Керівник практики від кафедри призначається завідувачем кафедри.

Студенти проходять практику з відривом від навчальних занять впродовж терміну, який визначено навчальним планом.

Організація виробничої педагогічної практики передбачає такі заходи:

1. За погодженням з адміністрацією школи груповий керівник практики прикріпляє студентів-практикантів по одній особі (максимальна кількість – дві особи) до класу.

2. Кожний практикант на весь період практики складає індивідуальний календарний план виконання завдань, які передбачено програмою практики. Індивідуальний план узгоджується з учителем і затверджується груповим керівником практики.

3. Студенти-практиканти ведуть записи в щоденнику педагогічної практики, де фіксують зміст здійсненої в школі роботи.

4. У групі студентів, які відвідують педагогічну практику, призначається староста, котрий веде записи в журналі відвідувань практикантами школи і виконує доручення керівників практики.

Організаційний етап практики передбачає виконання студентами на базі практики таких завдань:

- знайомство з кадровим складом педагогічного колективу закладу освіти, правами та обов’язками директора, заступників директора, вчителя-предметника, класного керівника;

- ознайомлення з організаційними формами навчально-виховної роботи школи (бесіда з директором школи про організаційні форми роботи школи і пошук нових, ефективних форм навчання; екскурсії по школі);

- вивчення матеріально-технічної бази (лабораторії, майстерні, спеціалізовані кабінети, спортивні зали тощо).

З питань виконання завдань практики студенти отримують консультації у групового керівника, викладача кафедри педагогіки, кафедри психології, методистів, а також учителів. Для проведення уроків і навчально-виховних занять студенти-практиканти заздалегідь пишуть детальні плани-конспекти, які перевіряються і затверджуються керівником від ВНЗ.

Пробні і залікові уроки, позаурочні заходи з предмета студенти проводять у присутності керівників практики, а також вільних від уроків студентів. Проведені уроки аналізуються й оцінюються.

У підгрупі студентів на весь період виробничої педагогічної практики складається графік проведення уроків і позаурочних навчально-виховних заходів з предмету, один екземпляр якого надається кожному з керівників практики від ВНЗ.

Після закінчення педагогічної практики (до її захисту) практиканти надають керівникам практики звітні документи. Зокрема, керівнику практики від кафедри теорії та історії педагогіки надаються такі документи:

1. Письмовий звіт про педагогічну практику.
2. Щоденник навчально-виробничої педагогічної практики, який містить такі розділи:

- відомості про навчальний заклад, у якому відбувається практика;

- індивідуальний план роботи студента-практиканта;

- спостереження та аналіз уроків, які відвідав студент;

- спостереження та аналіз виховних заходів, які відвідав студент(зразок оформлення та структуру щоденника див. у Додатку А.1).

3. Плани-конспекти залікових уроків, що їх проводив студент.

4. Діагностичні карти самоаналізу залікових уроків,заповнені та підписані студентом (див. Додаток А.7).

5. Діагностичні карти експертної оцінки залікових уроків, з аповнені та підписані керівником від бази практики (учителем-методистом)(див. Додаток А.7).

6. Сценарій залікового виховного заходу, що був проведений студентом (з відгуком та оцінкою керівника від бази практики). Тема виховного заходу, клас – за вибором студента та рекомендацією керівника від бази практики.

7. Діагностична карта самоаналізу залікового виховного заходу, заповнена та підписана студентом (див. Додаток А.5).

8. Діагностична карта експертної оцінки залікового виховного заходу, заповнена та підписана керівником від бази практики (заступником директора з виховної роботи, вчителем-методистом тощо) (див. Додаток А.5).

9. Звіт про виконання індивідуального або групового завдання (відповідно до напряму підготовки або спеціальності).

10. Відгук керівника від бази практики (з рекомендованою оцінкою та печаткою навчального закладу).

11. Звіт-самоаналізстудента-практиканта, підписаний студентом.

12. Презентація (або фотоматеріали) проведення уроків та виховних заходів.

Зміст практики

Блок-модуль 1. Навчальний

Передбачає:

- ознайомлення студентів з основними документами, що регламентують роботу школи (статут, правила внутрішнього розпорядку, плани роботи школи і вчителів, розклад занять і основні принципи його побудови; щоденники учнів і класні журнали, учнівські зошити);

- вивчення системи планування учителем роботи з навчання і виховання учнів;

- відвідування уроків досвідчених учителів із предметів обраної спеціальності з їх наступним аналізом і виконанням кожним студентом індивідуальних завдань (спостереження на уроках за характером навчально-виховних завдань, специфікою викладання навчальних предметів, особливостями навчально-виховної роботи залежно від віку учнів; вивчення досвіду роботи вчителя із закріплення нових знань на уроці, формування в учнів практичних умінь і навичок, реалізації індивідуального підходу до учнів на уроці);

- підготовку і проведення навчальних занять (уроків, факультативів, предметних гуртків) та виховних заходів відповідно до плану, затвердженого шкільною адміністрацією;

- взаємовідвідування навчальних занять і виховних заходів своїх колег з наступним складанням аналітичного звіту (див. додаток А. 5, А. 7);

- здійснення допомоги вчителю у виготовленні дидактичних матеріалів до уроків, проведенні виховних заходів, наданні індивідуальної допомоги учням;

- підготовку та розвиток матеріально-технічної бази навчальних кабінетів школи (виготовлення наочних посібників, стендів; випуск бюлетенів і газет; макетів, обладнання, пристроїв; дидактичного матеріалу тощо);

- систематичне ведення щоденника виробничої педагогічної практики;

- укладання звітної документації з виробничої педагогічної практики;

- участь у настановній та звітній конференціях.