Фізична підготовка. Спортивні ігри (12 год.)

Просторові, силові, швидкісні параметри фізичної підготовки туриста. Інтенсивність, об’єм виконання вправ, перевірки фізичного стану у процесі навантажень.

Зони інтенсивності виконання вправ фізичного тренування: відновлювальна, підтримуюча, розвиваюча, спринтерська. Тренування за методикою застосування максимальних зусиль. Розучування вправ, що потребують концентрації сили. Вправи на опір з елементами протидії.

Статичні та динамічні вправи.

Легка атлетика. Гімнастика. Кросова підготовка. Похід-крос.

Практичні заняття.

Біг на короткі, середні та довгі дистанції. Стрибки з розбігу, з місця, у висоту. Легкоатлетичні вправи з додатковими завданнями.

Гімнастичні вправи

Гімнастичні вправи: силові, на гнучкість, виси; вправи на гімнастичних приладах. Кроси. Марш-кидок.

Медичний огляд туристів, контроль функціонального стану організму. Елементи самоконтролю стану здоров’я під час фізичної підготовки.

Практичні заняття.

Відпрацьовування методик самоконтролю за станом здоров’я та функціональним станом організму в цілому або окремих груп м’язів (бажано залучення спеціалістів фізкультурних диспансерів).

Плавання

Плавання у басейні, у відкритих водоймах на результат. Ігри на воді, водна естафета.

Допомога потерпілому на воді. Взаємодія і взаємовиручка в складних (емітованих) умовах.

Водні процедури.

Практичні заняття.

Плавання різними стилями. Проведення водної естафети. Відпрацювання взаємодії і взаємодопомоги та допомоги потерпілому на воді.

 

Особливості тренувань з фізичної підготовки для дівчат і хлопців

Методика розвитку фізичних якостей хлопчиків і дівчат – спільне і відмінне. Рівні фізичного розвитку хлопчиків і дівчат.

Тривалість підготовчого періоду перед тренуванням для дівчат. Час тренування і навантаження для дівчат. Дозування повторень вправ і відстаней при бігу. Особливості розвитку групи м’язів у дівчат.

Практичні заняття.

Розучування загальних і специфічних вправ для дівчат. Індивідуальні заняття. Спортивні ігри: футбол, баскетбол, гандбол. Рухливі ігри з додатковими завданнями. Комплексні спортивно-туристські ігри.

Змагання, конкурси (наприклад, «Кільцевий маршрут»).

Практичні заняття. Удосконалення навичок гри в футбол, баскетбол, гандбол. Вивчення різноманітних рухливих ігор і естафет. Розробка змагань-конкурсів і участь у них. Проведення спортивно-туристських ігор.

 

4.2. Правила санітарії та гігієни. Перша (долікарська) медична допомога (6 год.)

Правила особистої гігієни. Гігієна харчування та водосолевий режим. Профілактика захворювань і травмувань під час подорожі. Запобігання застудним захворюванням.

Допомога при травмах і захворюваннях, що виникли через неправильні дії туристів.

Опіки, рани ріжучими та колючими предметами. Отруєння. Потертості, мозолі тощо.

Переломи та їх види, вивихи, розтяги, струс мозку, забиття голови, грудей, живота.

Гостра судинна недостатність, непритомність, шок.

Кровотечі. Види кровотеч. Внутрішні кровотечі. Правила та техніка накладання джгута.

Допомога при травмах і захворюваннях, що виникли внаслідок несприятливих метрологічних умов: обмороження, замерзання, простудні захворювання.

Тепловий та сонячний удари, сонячні опіки, снігова сліпота. Переохолодження.

Допомога при травмах і захворюваннях, пов’язаних з отруйними рослинами.

Травми від укусів отруйних змій, комах, лісових кліщів.

Техніка накладання пов’язок. Принципи та методи реанімації.

Долікарська допомога при гострих захворюваннях черевини (гострий живіт).

Простудні захворювання. Лікування в польових умовах. Похідна аптечка.

Практичні заняття.

Накладання пов’язок, шин при різних типах переломів, вивихів, розтягів, забоїв тощо.

Практичні заняття. Вивчення ознак і причин різних захворювань. Розпізнавання цих ознак. Виготовлення нош, способи транспортування потерпілого, техніка реанімації (штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця).

РОЗДІЛ V.

ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ (2 год.)

Підсумкові заняття. Висновки про роботу гуртка. Оформлення звіту, виставки робіт членів гуртка. Проведення заключного вечора.

 

Багатоденна туристсько-краєзнавча подорож

Підготовка та проведення туристсько-краєзнавчої подорожі як форми комплексного закріплення та реалізації набутих вихованцями знань, умінь та навичок у навчальному році (проводиться поза сіткою навчальних годин та, як правило, під час літніх канікул).

 

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Учні повинні знати:

· географічні терміни;

· основні складові географічної характеристики рідного краю;

· основні напрями географічних досліджень;

· методи комплексного дослідження території під час експедиції;

· загальну структуру наукового дослідження;

· схему опису маршруту краєзнавчої подорожі;

· основні види краєзнавчих спостережень, які можуть здійснюватися в краєзнавчій експедиції або туристському поході та інструменти (прилади), які при цьому застосовуються;

· краєзнавчу та спеціальну літературу з географії рідного краю;

· туристські можливості України та окремих регіонів;

· правила безпеки учасників туристсько-краєзнавчих походів та змагань, при подоланні перешкод, організації біваку;

· права та обов’язки учасників подорожей та змагань;

· основні положення Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України та Правил змагань зі спортивного туризму;

· вимоги до походів різних ступенів та категорій складності;

· особливості організації біваку;

· вимоги до організації харчування туристів;

· умовні знаки спортивної та топографічної карти, порядок проходження дистанцій на змаганнях зі спортивного орієнтування;

· місцеві ознаки погіршення та покращення погоди;

· симптоми основних видів травм та захворювань, які можуть статися в поході чи на змаганнях;

· порядок дій в екстремальній (аварійній) ситуації під час краєзнавчої експедиції, походу чи на змаганнях, порядок надання першої долікарської допомоги.

Учні повинні вміти:

· працювати з краєзнавчою та спеціальною літературою в архівах та інших наукових установах;

· чітко, логічно і аргументовано виступати з доповідями-захистами власних досліджень;

· брати участь у дискусіях на наукові теми;

· якісно оформляти науково-дослідницькі роботи;

· розробляти анкети та запитальники;

· систематизувати зібраний краєзнавчий матеріал;

· розробляти схеми екскурсійних маршрутів;

· орієнтуватися на місцевості за допомогою карти та компасу, проходити маршрут за легендою, картою, долати дистанцію спортивного орієнтування в заданому напрямку та/або за вибором, по маркованій дистанції;

· вимірювати відстані та визначати висоту предметів на місцевості різним способами;

· долати річку вбрід, по колоді, мотузці з перилами, навісній переправі, круті трав’яні та піщані схили (спуск спортивним способом, підйом спортивним способом), траверс перешкоди;

· в’язати вузли, які застосовуються при проходженні туристських походів та участі в змаганнях;

· організувати бівак, розпалювати вогнище;

· складати меню для туристсько-краєзнавчих походів та експедицій;

· готувати їжу в похідних умовах на вогнищі;

· дотримуватися правил санітарії, гігієни і техніки безпеки;

· бережливо ставитися до обладнання та спорядження;

· оцінювати власні досягнення та досягнення інших гуртківців;

· співпрацювати з ровесниками під час колективної роботи;

· надавати першу долікарську допомогу.

Учні повинні взяти участь в краєзнавчій експедиції або туристському поході.

БІБЛІОГРАФІЯ:

1. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття). Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.1993 № 896;

2. Національна програма “Діти України”. Указ Президента України від 18.01.1996 № 63/96;

3. Указ Президента України „Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні” – Київ, 23 січня 2001 року, № 35/2001;

4. Указ Президента України. Про Програму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки. – Київ, 8 лютого 2001 року, № 78/2001;

5. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. 5-11 класи (Нова редакція 2001 року. Затверджено Міністерством освіти і науки України). – К.: Шкільний світ, 2001;

6. Гальперін П.Я., Тализіна Н.Ф. Формирование познавательной деятельности учащихся. – М.: «Знание», 1983;

7. Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії у школі: Навчально-методичний посібник. – К.: Стафед –2, 2000;

8. Корнєєв В.П. Технології в навчанні географії. – Харків: Видав. гр. “Основа”, 2004 (Бібліотека журналу ”Географія”);

9. Кравчук О.П. До питання формування практично дослідного компонента змісту природничої освіти / Географія та основи економіки в школі.- 2004.- №3;

10. Кривопустов С.М, Скриль І.А. Методичні поради організаторма змагань юних туристів – краєзнавців з екологічного та географічного краєзнавства. – Харків: облСЮТур, 2003;

11. Листопад О.Г., Борейко В.Е. Нетрадиционные методы в экологическом воспитании и образовании. – К.: Украинское представительство Ассоциации «зеленой» прессы, Киевский эколого-культурный центр, 1996;

12. Некос В.Е, Космачева М.В, Космачев В.Г. Методика проведения учебных геолого-географических краеведческих экскурсий: Учеб. пособие. - Харьков: ХГУ, 1991;

13. Обдарована дитина / Науково-популярний журнал для освітян, батьків, дітей. - №№ 1;2;3, 1998;

16. Орієнтовні навчальні програми туристсько-краєзнавчих об’єднань учнівської молоді (За заг. ред. Штангея Ю.В., - К., ІЗМН, 1996. - 368 с.)

17. Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків позашкільних закладів (кол. укладачів; за ред. Омельченка. Д.Г., – К., ІЗМН, 1996. - 124 с.).

18. Сизоненко Г.С. Мудрість учня. Кроки до успіху. – К.: Магістр – S, 1999;

19. Сучасні шкільні технології. Ч.1/ Упоряд. І. Рожнятовська, В. Зоц. – К.: ред. Загальнопедагогічних газет, 2004. – (Бібліотека “Шкільного світу”).

 

Рекомендована література для школярів:

1. Борейко В.Є, Грищенко В.Н. Спутник юного защитника природы. – К.: Эколого-культурный центр, 1996;

2. Дурова І.С, Філіппова Л.О. Методика проведения натурных исследований на малых реках. – Харьков: облСЮТур, 1993;

3. Жадан В.І, Мічурін Б.В, Федченко Ю.І. Як вивчати свій край. – К: Радянська школа, 1981.

4. Клименко В.І. Оцінювання якості поверхневих вод за індексом забрудненості / Географія: Науково-методичний журнал. №6, 2004;

5. Костриця М.Ю. Практикум з географічного краєзнавства. – К.: Рад. школа, 1979;

6. Пересадько В.А, Борисенко Л.Я. Шкільний словник-довідник з картографії й топографії. – Харків: Видав. гр. “Основа”, 2004. – (Бібліотека журналу “Географія”);

7. Учіться висловлюватися /П.І. Білоусенко, Ю.О. Аременков, Г.М. Віняр та ін. – К.: Рад. шк., 1990;

 

Від авторського колективу – Колодько Н.І., Омельченко Д.Г.

[phone]; 531-90-68

 

 

ПРОГРАМА гуртка „Геологічне краєзнавство”

 

Основний рівень

 

Пояснювальна записка

Геологія – галузь науки, що вивчає мінерали, гірські породи, рельєф, структуру земної поверхні, корисні копалини та їх значення для промислового і сільськогосподарського виробництва.

Основним завданням гуртка „ Геологічне краєзнавство” є надання вихованцям знань з основ геології, геологічних дисциплін петрографії і мінералогії, ознайомлення учнів з найпростішими методами розвідки і пошуку корисних копалин, визначення ролі і значення геології в розвитку країни, навчання вихованців бережному ставленню до багатств навколишнього природного середовища, формування туристсько-спортивних та краєзнавчих знаннь, умінь і навичок засобами позашкільної освіти.

Такі теми з геології, як „Літосфера”, „Геологічна будова, рельєф та корисні копалини” та ін., включені до навчальних програм з географії, що сприятиме кращому засвоєнню юними геологами знань з геології.

Програма передбачає навчання дітей в гуртках основного рівня протягом трьох років.

На опрацювання навчального матеріалу відводиться по 216 годин на кожний рік.

Метою програми є набуття особистістю компетентностей у процесі геолгічного краєзнавства.

Основні завдання програми полягають у формуванні таких компетентностей:

1. Пізнавальна компетентність: уміння досліджувати та раціонально використовувати природні ресурси, знайомитися та вивчати природні багатства рідного краю, кліматичні та погодні умови, формувати особистісне сприйняття дослідженого матеріалу.

2. Практична компетентність: досліджувати та описувати геологічні об’єкти, в т.ч. природні (корисні копалини, мінерали та ін.), проводити пошукові роботи, вивчати мікроклімат, готувати колекції та гербарії, оформляти польовий зошит та щоденник досліджень за вибраною темою, орієнтуватися на місцевості за допомогою карти та компасу, проходити маршрути за легендою, встановлювати намет, розпалювати вогнище в різних погодних умовах, готувати страви в похідних умовах на вогнищі, долати природні перешкоди, дотримуватися основних правил техніки безпеки при участі у туристських подорожах та змаганнях; брати участь в учнівських та студентських конкурсах науково-дослідницьких робіт, олімпіадах, конференціях.

3. Творча компетнтність:готувати науково-дослідницькі та пошукові роботи, складати та читати геологічні карти та розрізи, оформляти геологічні виставки, куточки та музеї, готувати описи маршрутів 1-3 денного походу, брати участь в екскурсіях, експедиціях, акціях, пошуковій та дослідницькій роботі.

4. Соціальна компетентність: здатність до співробітництва з науковими та науково-дослідницькими закладами, установами, соціальна активність, виховання культури спілкування, виховання свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих, збереження та примноження природних багатств, повага до людей праці, формування позитивних якостей емоційно-вольової сфери (самостійність, колективізм, працелюбство, ініціативність, відповідальність та інші), виховання доброзичливості, вміння працювати в колективі.

Програма гуртка спрямована на формування системного мислення, поглиблення знань, умінь і навичок з окремих предметів та туристсько-краєзнавчої роботи.

В основу програми „Геологічне краєзнавство” покладено базові блоки:

• краєзнавство;

• спортивно-туристська підготовка;

• фізична-культура та безпека життєдіяльності.

У змісті програм враховані вимоги Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти в галузях „Природознавство”, „Суспільствознавство”, „Здоров'я і фізична культура”. Програма включає відомості, які поглиблюють і доповнюють зміст предметів з географії, економіки та краєзнавства, що вивчаються в загальноосвітніх навчальних закладах.

Важлива роль відводиться формуванню у гуртківців мовної культури, засвоєнню геологічної, географічної, краєзнавчої та туристської термінології, практичних навичок роботи з колекціями, гербаріями, обладнанням, компасом, картографічними матеріалами, користування туристським спорядженням та обладнанням, виконання топографічних робіт, свідомого ставлення до власного здоров’я.

Заняття гуртка організовується таким чином: одне заняття - теоретичне, друге – практичне. Тривалість занять визначається з урахуванням психофізіологічного розвитку та допустимого навантаження і сскладає в академічних годинах (45 хвилин). Орієнтовне співвідношення теоретичних і практичних годин 1: 6. Екскурсії та практичні заняття є обов’язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту тем до реального життя. Періодичність екскурсій і практичних занять на місцевості – один раз на місяць. Необхідною умовою організації екскурсій і практичних занять на місцевості є дотримання санітарно-гігієнічних вимог та техніки безпеки.

При плануванні екскурсій, практичних занять, подорожей та змагань беруться до уваги сезонні зміни погоди, кліматичні умови. Додаткові можливості для реалізації запланованих заходів з’являються під час канікул.

Для закріплення та реалізації набутих вихованцями знань, умінь та навичок у кінці навчального року проводиться літня туристсько-краєзнавча подорож (поза сіткою навчальних годин).

Програма передбачає варіативність як дидактичних принципів, так і елементів інноваційних методів навчання, спрямованих на формування творчої особистості, включаючи оздоровчу спрямованість.

На заняттях гуртка використовують різноманітні методи навчання в залежності від віку гуртківців. Серед них: пояснювально-ілюстративні (розповідь, пояснення, бесіда, ілюстрація, дискусія та ін.), репродуктивні (відтворювальні), тренінгові (розвиток знань, набуття вмінь та навичок), дискусійні, проблемно-пошукові (дослідницькі, пошукові) методи навчання. При проведенні практичних занять перевага надається геологічним дослідженням та пошуковій роботі, складанням геологічних розрізів та колекцій, спортивним та рухливим іграм з елементами туризму, геолого-краєзнавчим дослідженням за природою, об’єктами та інше.

Застосовуються різноманітні засоби навчання: наочні посібники, колекції, гербарії, картографічний, роздатковий матеріал, технічні засоби навчання.

Поряд з груповими, колективними формами роботи проводиться індивідуальна робота з гуртківцями, в тому числі при підготовці змагань, конкурсів, виставок та інших масових заходах. Створюються умови для диференціації та індивідуалізації навчання відповідно до творчих здібностей, обдарованості, віку та психофізичних особливостей дітей відповідно до чинного Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах.

Перевірка компетентностей вихованців здійснюється під час проведення практичних занять у формі змагань, вікторин, конкурсів та відвідуванні музейних, екскурсійних та промислових об’єктів.

Керівник гуртка в установленому порядку може вносити зміни до розподілу навчального часу на вивчення окремих тем програми, враховуючи рівень підготовки, вік, інтереси вихованців, стан матеріально-технічної бази закладу, в якому працюють гуртки. Теми подані у порядку зростання складності матеріалу.

У перші тижні занять необхідно провести батьківські збори, де розповісти про план роботи гуртка, розклад занять та особисте спорядження юного туриста для практичних занять та подорожей.

При проведенні навчально-виховного процесу в гуртках та з метою ефективного засвоєння систематизованих знань, умінь та навичок використовуються засоби навчання відповідно до чинного Типового переліку навчально-наочних посібників і технічних засобів навчання для художньо-естетичних, еколого-натуралістичних, туристсько-краєзнавчих і науково-технічних позашкільних навчальних закладів.