Перший рік навчання. Основний рівень

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ п/п	Назва теми	Кількість годин
Усього	У тому числі
теоретичних	практичних
1.	РОЗДІЛ І. Вступна частина
1.1.	Вступне заняття			-
1.2.	Забезпечення безпечних умов проведення навчальних занять та туристсько-краєзнавчих подорожей			-
1.3.	Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю
1.4.	Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю			-
	РОЗДІЛ ІІ. Екологічне краєзнавство
2.1.	Екологія як наука про взаємовідносини людини і природи			-
2.2.	Природа рідного краю
2.3.	Обладнання та документація для еколого-краєзнавчих досліджень
2.4.	Напрями та зміст вивчення природи рідного краю. Організація і проведення краєзнавчих досліджень
2.5.	Організація і проведення краєзнавчих експедицій
2.6.	Підготовка звіту про краєзнавчу експедицію
2.7.	Природоохоронна діяльність
2.8.	Участь у масових краєзнавчих заходах: конференції, експедиції, зльоти, конкурси тощо
	РОЗДІЛ ІІІ. Туристсько-спортивна підготовка
3.1.	Орієнтування на місцевості. Топографічна підготовка.
3.2.	Туристське спорядження
3.3.	Туристський побут. Організація харчування в краєзнавчій експедиції
3.4.	Техніка пішохідного туризму		-
	РОЗДІЛ ІV. Фізична підготовка та гігієна туриста-краєзнавця
4.1.	Фізична підготовка. Спортивні ігри
4.2.	Правила санітарії та гігієни. Перша (долікарська) медична допомога
	РОЗДІЛ V. Підсумкове заняття		-
5.1.	Багатоденна туристсько-краєзнавча подорож	Поза сіткою годин
	УСЬОГО:

Зміст програми

РОЗДІЛ І.

ВСТУПНА ЧАСТИНА (12 год)

1.1. Вступне заняття (2 год)

Історія розвитку туризму та краєзнавства. Традиції, сучасний стан та напрями подальшого розвитку туризму і краєзнавства.

Робота об’єднань учнів з екологічного туризму і краєзнавства, особливості організації навчальної, спортивної, пошукової і природоохоронної роботи. Мета, завдання і зміст роботи гуртка у поточному навчальному році.

Традиції гуртків юних туристів-екологів. Управління і самоуправління в туристсько-краєзнавчій роботі (рада гуртка, самоуправління в туристській групі). Формування самоуправління гуртка відповідно до основних напрямів діяльності колективу.

 

1.2. Забезпечення безпечних умов проведення навчальних занять та туристсько-краєзнавчих подорожей (2 год)

Техніка безпеки під час проведення занять у приміщеннях, спортивних залах, спортивних майданчиках та на місцевості. Безпечні умови організації екскурсій та експедицій. Правила дорожнього руху. Норми безпечної поведінки у міському та міжміському транспорті.

Протипожежна безпека в лісопарковій зоні, в туристських подорожах та краєзнавчих експедиціях.

1.3. Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю (6год)

Зручність та вигідність географічного положення України. Різноманітність фауни, флори, багатство історико-культурної спадщини. Транспортний зв’язок, межі та кордони рідного краю.

Практичні заняття

Екскурсія за вибором:

до краєзнавчого музею;

до історико-культурних та природних об'єктів;

до навчального закладу туристсько-краєзнавчого напряму.

 

1.4. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю (2 год)

Права та обов’язки учасників туристсько-краєзнавчих подорожей. Забезпечення безпечних умов проведення подорожей згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 24.03. 2006 № 237 „Про внесення змін до Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України”, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 01 червня 2006 р. за № 660/12534

Практичні заняття

Дискусія (за вибором): "Успіх роботи гуртка: моє і колективне"; "Мої очікування від занять у гуртку екологічного краєзнавства", "Безпека моїх друзів – моя безпека" за напрямами:

1) Краєзнавчо-дослідницька робота;

2) Туристсько-спортивна робота;

3) Природоохоронна;

4) Просвітницька.

РОЗДІЛ ІІ

ЕКОЛОГІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО (158 год)

2.1. Екологія як наука про взаємовідносини людини і природи (2 год)

Повторення основних тем гуртка початкового рівня “Юні туристи – краєзнавці” та перевірка рівня туристсько-краєзнавчих знань, умінь та навичок гуртківців. Екологія як природне та суспільне явище: актуальність екологічних проблем, економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць України та екологія; екологічні технології на службі людям тощо.

2.2. Природа рідного краю (38 год)

Природа України, рідного краю – важливі складові національної культури і духовності. Охорона природи – громадянський обов'язок кожного члена суспільства.

Основні екологічні поняття і терміни: "рідний край", "екологічні фактори середовища", "фітоценоз", "зооценоз", "екологічна ніша", "ареал", "едифікатор", "домінант" тощо.

Загальна фізико-географічна характеристика України, рідного краю.

Природа місцевості (поблизу будинку, навчального закладу, вулиці, села, району, області):

• природні фактори, що зумовлюють різноманіття і структуру рельєфу та природних ландшафтів України, рідного краю (вологість, сонячна радіація, тепло, геологічні породи, ґрунти тощо);

• головні типи природних ландшафтів рідного краю (ліс, степ, лука, водойма, агроценози тощо);

• рослинний світ: найтиповіші дерева, кущі, трав’янисті рослини, пристосовані до зростання в різних природних ландшафтах краю; їх систематична, морфологічна та екологічна характеристика;

• тваринний світ: найтиповіші хребетні і безхребетні тварини, пристосовані до проживання в різних природних ландшафтах краю; їх систематична, морфологічна та екологічна характеристика;

• найтиповіші мінерали і гірські породи рідного краю, історія їх походження і географія розташування на території краю;

• гідрологічна мережа краю – великі і малі річки, лимани, морські узбережжя, ставки, озера та інші водні об’єкти - загальна характеристика;

• унікальні природні території і об’єкти державного значення, що є прикрасою і гордістю рідного краю;

• літературні твори, твори інших видів мистецтва (музика, кіно, фото тощо), присвячені природним об’єктам рідного краю або подіям, пов’язаним з цими об’єктами.

Державний облік цінних природних територій і акваторій, рідкісних і зникаючих рослин і тварин та їх угруповань. Червона книга природи.

Природно-заповідний фонд рідного краю, регіональний список рідкісних рослин і тварин.

Практичні заняття

Ознайомлення із Законом України „Про охорону природи”.

Складання систематичної, морфологічної, екологічної, природоохоронної характеристики типових природних об’єктів рідного краю.

Екскурсії, експедиції та практикуми з ознайомлення і вивчення ландшафтів, представників рослинного і тваринного світу, мінералів рідного краю, України та інших країн.

Заходи з пропаганди важливих природних територій і об’єктів рідного краю. Участь у спільних прироохоронних проектах з державними та громадськими організаціями.

2.3. Обладнання та документація для краєзнавчих досліджень (12 год)

Вивчення приладів та обладнання для проведення екологічних досліджень. Прилади для метеоспостережень: термометр, барометр, гігрометр, опадомір, флюгер. Повітряні маси, атмосферний фронт, тиск. Хмари та інші атмосферні явища.

Прилади для геоморфологічних досліджень: нівелір, екліметр.

Прилади для гідрологічних досліджень: термометр, водомірна рейка, маркована мотузка з диском Секкі, поплавки для обчислення швидкості течії, індикаторний лакмусовий папірець та еталонна кольорова шкала-смужка.

Прилади для флористичних і фауністичних досліджень: гербарна сітка і папка, мікроскоп (бінокуляр), ентомологічна морилка, сачок, бінокль.

Особиста і групова (бригадна) документація в еколого-краєзнавчій експедиції, польові щоденники, бланки опису природних об’єктів.

Практичні заняття

Метеорологічні спостереження під час експедиції. Складання “рози вітрів” даної місцевості. Ведення щоденника спостережень. Побудова геоморфологічного профілю. Визначення температури, прозорості, кольору, запаху, кислотності, жорсткості води. Виготовлення гербарних зразків. Опис незнайомих видів рослин і комах з використанням мікроскопу (бінокуляру). Розробка бланків опису природних об’єктів, їх заповнення під час експедицій.

Місцеві ознаки та прогноз погоди (ознаки сталої ясної погоди та негоди, наближення змін у погоді, фіксування зазначених природних явищ).

2.4. Напрями та зміст вивчення природи рідного краю. Організація і проведення краєзнавчих досліджень (18 год)

Роль екологічного краєзнавства у вивченні і збереженні культурно-історичних, природничо-господарських, природоохоронних та духовних традицій рідного краю. Причинно-наслідкові зв’язки в природі та житті людей.

Шляхи збирання еколого-краєзнавчих матеріалів:

• планомірне систематичне збирання документів, пам’яток та інших краєзнавчих матеріалів;

• експедиційний збір;

• облік надходжень архіву гуртка та до музею навчального закладу.

Види і напрями дослідницької діяльності. Джерела краєзнавчої інформації (літературні, архівні, музейні, кіно-фотоматеріали, інтернет, свідки подій, матеріальні предмети і об’єкти тощо).

Етапи дослідницької діяльності. Постановка проблеми, визначення мети і завдань досліджень.

Методи проведення краєзнавчих досліджень:

- літературний - робота з друкованими джерелами інформації (бібліотека, архів, інтернет тощо);

- картографічний (аерокосмічний) - вивчення закономірностей просторового розміщення і розвитку природних об’єктів, угруповань, комплексів шляхом використання географічних карт;

- експедиційний – загальногеографічні, ботанічні, зоологічні, ландшафтні тощо дослідження і спостереження безпосередньо на місцевості;

- статистичний - збирання та обробка кількісних показників при вивченні природних об’єктів і територій, визначення залежності між компонентами природи.

Структура, вимоги та правила оформлення результатів краєзнавчого дослідження.

Практичні заняття

Проведення краєзнавчих досліджень. Постановка мети і складання плану досліджень. Визначення об’єкту, предмету і методів досліджень. Робота з літературними джерелами, визначниками, атласами. Організація досліджень на місцевості.

Обробка і аналіз матеріалів досліджень. Представлення і обговорення результатів досліджень. Оцінка власних досягнень, висновки, враження, визначення проблем в дослідницькій діяльності та шляхів їх подолання.

Підготовка і оформлення дослідницької роботи, підготовка матеріалів для конференцій, для участі в очних і заочних конкурсах краєзнавчого напряму. Виступи з доповідями у навчальному закладі, на конференції.