Облік розрахунків з оплати праці



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Облік розрахунків з оплати праці



Згідно із Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Заробітна плата має наступну структуру (рис.9.2): Рис. 9.2. Структура заробітної плати Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу
відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку,
обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді
тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та
посадових окладів для службовців.Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад
установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і
компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії,
пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного
законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними
актами норми.Основою організації оплати праці є тарифна система, яка
включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і
тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).Тарифна система оплати праці використовується для розподілу
робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою
формування та диференціації розмірів заробітної плати. При тарифній системі діють такі форми оплати праці (рис.9.3, табл. 9.4): Рис.9.3. Форми оплати праці Таблиця 9.4.Характеристика форм оплати праці
Різновид форми Характеристика
При відрядній формі оплата праці працівників залежить від обсягу виконаних робіт, виготовленої продукції, наданих послуг та від норм і розцінок, встановлених виходячи з розряду виконуваних робіт.
Пряма відрядна розмір заробітної плати прямо пропорційний кількості виготовленої продукції, виконаної роботи, наданої послуги:Заробітна плата = Відрядна розцінка х Обсяг виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг
Опосередковано-відрядна застосовується для оплати праці допоміжних робітників, які обслуговують основне виробництво. Заробітна плата залежить від результатів праці робітників, яких вони обслуговують.
Відрядно-преміальна Заробітна плата = Заробіток за відрядною розцінкою + Премія
Відрядно-прогресивна Відрядна розцінка зростає із збільшенням обсягу виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг
Акордна Заробітна плата нараховується на весь обсяг виконаних робіт із встановленням терміну його виконання.
Бригадна Заробітна плата кожного працівника залежить від результатів роботи бригади.
При погодинній формі оплата праці здійснюється за відпрацьований час.
Проста погодинна Заробітна плата залежить від кількості відпрацьованих годин та кваліфікації працівника.Заробітна плата = Погодинна тарифна ставка х Кількість відпрацьованих годин
Погодинно-преміальна Заробітна плата = Заробіток за відпрацьований час + Премія

Згідно з Кодексом законів про працю нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Окремі випадки оплати праці:

Ø робота в надурочний час: за погодинною системою – оплачується в подвійному розмірі годинної ставки; за відрядною – виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години;

Ø робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Ø робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час;

Ø при виготовленні продукції, що виявилася браком: не з вини працівника, оплата праці по її виготовленню провадиться за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника в цих випадках не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Брак виробів, що стався внаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі, а також брак не з вини працівника, виявлений після приймання виробу органом технічного контролю, оплачується цьому працівникові нарівні з придатними виробами. Повний брак з вини працівникаоплаті не підлягає.Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками.

Ø оплата часу простою: час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачується.

Ø робота за сумісництвом: заробітну плату нараховують за фактично виконану роботу.

 

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений
розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче
якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну,
а також погодинну норму праці (обсяг робіт).Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.Громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи мають право на відпустки.Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР визначає наступні їх види (рис.9.4): Рис.9.4. Види відпусток Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.Сума відпускних обчислюється за формулою: , де (9.1) В – сума відпускних;З – заробіток (виплати) за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки;К – кількість календарних днів у році;С – кількість святкових і вихідних днів, передбачених законодавством;Т – тривалість відпустки.

Згідно з Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом МОЗ України від 09.04.2008 № 189 непрацездатність (утрата працездатності) - це стан здоров'я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я.

Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Сума допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю обчислюється за формулою:

, де (9.2)

Н – сума допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

З – заробіток (виплати) за останні 6 календарних місяців, що передують місяцю, у якому настав страховий випадок;

К р.д. – кількість робочих днів за останні 6 календарних місяців;

% - коефіцієнт страхового стажу:

- страховий стаж менше 5 років - по лікарняному виплачують 60% середньої заробітної плати;

- страховий стаж 6-8 років – 80% середньої заробітної плати;

- страховий стаж більше 8 років – 100% середньої заробітної плати.

Т – тривалість тимчасової непрацездатності (кількість робочих днів за період тимчасової непрацездатності).

Оплата перших п’яти днів лікарняного проводить роботодавець, оплату всіх інших днів лікарняного компенсує Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Нарахована заробітна плата, відпускні, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю підлягають оподаткуванню(табл. 9.5):

Таблиця 9.5.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.217.174 (0.014 с.)