Фрагмент Журналу 1, Відомості 1.1

I. З кредиту рахунку 30 "Каса" в дебет рахунків

 

Номер запису	Дата звіту касира	«Рахунки в банках»	«Розрахунки з підзвітними особами»»	«Розрахун-ки з оплати праці»	Усього
	05.04.20__
	15.04.20__			9 000	90 00
	29.04.20__			11 000	11 000
	30.04.20__	2 000			2 000
	Усього	2 000		20 000	22 100
	Відмітки

 

 

ІІ. Відомість 1.1. В дебет рахунку 30 "Каса" з кредиту рахунків

Сальдо на початок місяця 3 000 грн.

 

Номер запису	Дата звіту касира	«Рахунки в банках»	36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»	372 «Розрахун-ки з підзвіт-ними особами»»	Усього
	06.04.20__
	15.04.20__	9 000			9 000
	18.04.20__		4 200		4 200
	29.04.20__	11 000			11 000
	Усього	20 000	4 200		24 220
	Відмітки

 

Усього за кредитом 22 100 за дебетом 24 220 Сальдо на кінець місяця 5 120

 

Схематично журнально-ордерну форму обліку можна відобразити наступним чином [42 ] (рис.7.2):

		Документи
Відомості накопичувальні та групувальні		Журнали		Регістри аналітичного обліку
		Дебетові відомості	Аналітичні відомості
					Оборотні відомості за аналітичними рахунками
		Головна книга
		Баланс та інші форми звітності

 

Рис.7.2. Схема журнально-ордерної форми обліку

Переваги журнально-ордерної форми:

Ø є простою у застосуванні;

Ø забезпечується прискорення облікового процесу через відсутність необхідності складання проміжних регістрів (зокрема, меморіальних ордерів);

Ø підвищується якість облікової інформації (зменшується кількість помилок, а допущені помилки легко виявляються);

Ø зменшується кількість облікових регістрів, аналітичний і синтетичний облік поєднані в одному регістрі;

Ø полегшується процес одержання даних, необхідних для складання звітності (їх отримують з даних поточного обліку без додаткових вибірок);

Ø облік стає більш наочним і аналітичним;

Ø створює можливості використання обчислювальної техніки.

Проте окремі регістри мають складну будову.

Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку.

При меморіально-ордерній формі обліку основними регістрами є меморіальні ордери, які складають на підставі первинних документів. Після заповнення меморіальні ордери реєструють у реєстраційному журналі, на підставі їх даних заповнюють Головну книгу. Аналітичний облік ведуть у картках і книгах.

Меморіально-ордерну форму використовують, як правило, бюджетні установи.

Перелік та зміст меморіальних ордерів визначені Інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затвердженою наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 № 68.

Наприклад, меморіальний ордер №1 має наступний вигляд:

Меморіальний ордер №1

«Накопичувальна відомість за касовими операціями»

Форма №380 (бюджет)

№ з/п	Дата звіту касира	Дебет субрахунку 30	Кредит субрахунку 30
до кредиту субрахунків	до дебету субрахунків
			Разом				Разом
Усього

Залишок на початок місяця Залишок на кінець місяця

Сума оборотів за меморіальним ордером

 

Всі меморіальні ордери реєструють у книзі «Журнал-головна»

Книга «Журнал-головна» форма №308 (бюджет):

Місяць _____________

 

№ рядка	Дата	№ меморіального ордера	Сума оборотів за меморіальним ордером	Обороти за субрахунками
Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт
Усього
Залишки за субрахунками на кінець місяця

 

Схематично меморіально-ордерну форму обліку можна відобразити наступним чином [1 ] (рис.7.3):

 

		Документи
		Накопичувальні відомості
Реєстраційний журнал		Меморіальні ордери		Регістри аналітичного обліку
			Головна книга
			Оборотні відомості за аналітичними рахунками
			Оборотна відомість за синтетичними рахунками
		Баланс та інші форми звітності

 

Рис.7.3. Схема меморіально-ордерної форми обліку

 

Переваги меморіально-ордерної форми обліку:

Ø гнучкість і простота;

Ø посилення функції контролю через звірку дебетових і кредитових оборотів по рахунках Головної книги з оборотом реєстраційного журналу.

 

Недоліки:

ü уповільнення облікового процесу через складання великої кількості меморіальних ордерів;

ü запис господарських операцій декілька разів у різні облікові регістри;

ü відокремленість синтетичного і аналітичного обліку;

ü нерівномірність розподілу облікових робіт протягом періоду (збільшення завантаженості облікових працівників наприкінці місяця);

ü слабке пристосування регістрів обліку до складання звітності.