Інвентаризація як вид первинного спостереження та один з елементів методу бухгалтерського обліку.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського
обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити
інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і
документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Інвентаризація як один з елементів методу бухгалтерського обліку – це спосіб виявлення і подальшого обліку не оформлених документально (у момент їх виникнення) активів підприємства та джерел їх формування з метою забезпечення правильності і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Інвентаризація як вид первинного спостереження – це перевірка фактичної наявності і стану господарських ресурсів підприємства на певну дату шляхом вимірювання, зважування, перелічування, спостереження тощо з наступним зіставленням одержаних даних із даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація дає можливість встановити розбіжності між фактичною наявністю цінностей та даними обліку, тобто нестачі або надлишки, встановити їх причини та виявити винних у цьому осіб. Порядок проведення інвентаризації на підприємстві регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (статтею 10 «Інвентаризація активів і зобов’язань»), Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. №69, та Порядком надання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 (п.12). Основними завданнями інвентаризації є: Ø виявлення фактичної наявності господарських засобів;Ø установлення лишку або нестачі цінностей і коштів;Ø виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;Ø перевірка дотримання умов та порядку збереження
матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та
експлуатації основних фондів;Ø перевірка реальності вартості зарахованих на баланс господарських засобів та джерел їх утворення. Розрізняють наступні види інвентаризацій (рис.6.6): Рис.6.6. Види інвентаризацій Повні інвентаризації – це суцільна перевірка всіх активів і пасивів підприємства. Часткові – охоплюють окремі види господарських засобів та джерел їх утворення. Планові – проводять згідно з попередньо затвердженим планом. Позапланові – проводять у разі виникнення потреби (за розпорядженням керівника підприємства, на вимогу слідчих або контролюючих органів, у випадку крадіжок, стихійного лиха, при зміні матеріально відповідальних осіб тощо). Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для
її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і
строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення
інвентаризації є обов'язковим. Проведення інвентаризації є обов'язковим: 1) при передачі майна державного підприємства в оренду,
приватизації майна державного підприємства, перетворенні
державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших
випадках, передбачених законодавством;2) перед складанням річної бухгалтерської звітності;3) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день
прийому-передачі справ);4) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування
цінностей (на день встановлення таких фактів);5) за судовим рішенням або на підставі належним чином
оформленого документа органу, який відповідно до закону має право
вимагати проведення такої інвентаризації;6) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на
день після закінчення явищ);7) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на
дату передачі);8) у разі ліквідації підприємства. Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах наказом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі:· керівника структурних підрозділів;· головного бухгалтера;· очолюються керівником підприємства або його заступником. На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва наказом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі:§ інженера;§ технолога;§ механіка;§ виконавця робіт;§ товарознавця;§ економіста;§ бухгалтера;§ інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік;§ очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного і того ж працівника два роки поспіль.Повноваження постійно діючих і робочих інвентаризаційних комісій наведені на рис.6.7. Рис.6.7.Повноваження постійно діючих і робочихінвентаризаційних комісій. Як правило, планові інвентаризації проводять станом на 1-ше число місяця. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності матеріально відповідальної особи. До початку інвентаризації матеріально відповідальна особа повинна надати інвентаризаційній комісії розписку про те, що всі прибуткові і видаткові документи передані до бухгалтерії, всі матеріальні цінності належним чином оприбутковані і видані. Після цього інвентаризаційна комісія переходить до зважування, вимірювання, перелічування тощо об’єктів інвентаризації. Отримані таким чином дані про їх фактичний стан і наявність заносять до інвентаризаційного опису. Описи складають у на кожну матеріально відповідальну особу (МВО) і місце зберігання, підписують всі члени комісії і МВО. Далі їх передають до бухгалтерії, де результати фактичної наявності цінностей порівнюють з даними обліку у порівняльній відомості.

 

Результатом такого порівняння може бути відповідність або невідповідність облікових і фактичних даних, а саме: вони можуть збігатись; надлишок (якщо фактичний залишок більше, ніж за даними обліку); нестача (якщо за обліковими даними залишок більший, ніж фактична наявність). Інвентаризаційна комісія повинна перевірити правильність наведених у порівняльній відомості даних, отримати пояснення від МВО щодо причин нестач і надлишків, встановити винних осіб. Висновки і пропозиції комісія оформляє у вигляді протоколу, який розглядає і затверджує керівник підприємства у 5-тиденний термін. Затверджені результати інвентаризації відображаються в
бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому
закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного
року. Результати інвентаризації в обліку відображають наступним чином: Ø надлишки оприбутковують і відносять на фінансові результати (доходи):Дт 10,11,12,15 Кт 746 – для об’єктів необоротних активів;Дт 20,22,25,26,30 і т.д. Кт 719 – для об’єктів запасів, готівки.Дт 719,749 Кт 791 – списання сум доходів на фінансовірезультати. Ø нестачі і втрати в межах затверджених норм списують на витрати:Дт 976 Кт 10,12 і т.д. – для об’єктів необоротних активів;Дт 13 Кт 10,12 і т.д. – списання суми зносу об’єктів необоротнихактивів;Дт 947 Кт 20,22,25,26,30 і т.д. – для об’єктів запасів, готівки;Дт 791 Кт 947,976 – списання сум витрат на фінансові результати. Ø нестачі і втрати понад затверджені норми відносять на винних осіб:Дт 976 Кт 10,12 і т.д. – для об’єктів необоротних активів;Дт 13 Кт 10,12 і т.д. – списання суми зносу об’єктів необоротнихактивів;Дт 947 Кт 20,22,25,26,30 і т.д. – для об’єктів запасів, готівки;Дт 072 Кт - – суми невідшкодованих нестач до встановленнявинних осіб;Дт 375 Кт 947,976 – встановлення винних осіб;Дт - Кт 072 – після встановлення винуватців списання сумнестач;Дт 301,661 Кт 375 – відшкодування сум нестач винною особою(шляхом внесення готівки до каси абоутримання із заробітної плати).