Комп’ютерна форма бухгалтерського обліку.

Поява комп’ютерної форми обліку пов’язана із використанням електронно-обчислювальної та комп’ютерної техніки для ведення обліку на підприємстві.

За даної форми всі етапи обробки облікової інформації здійснюються автоматизовано з використанням відповідного програмного забезпечення («1С:Підприємство», «Акцент-Бухгалтерія», «Турбо Бухгалтер» та ін.). Введені з паперових або електронних носіїв дані обробляються програмою, формуються кореспонденції рахунків, підраховуються обороти та виводяться сальдо, заповнюються облікові регістри та звітність.

Це дає можливість підвищити оперативність, точність даних бухгалтерського обліку, сумістити документування і реєстрацію облікової реєстрації, знизити трудомісткість облікових робіт, інтегрувати всі види обліку, покращити контрольну функцію обліку.

Схематично автоматизовану форму бухгалтерського обліку можна відобразити наступним чином (рис.7.7):

 

	Вхідні первинні документи
	Паперові		Електронні
	База даних
			Бухгалтерська програма
	Конфігуратор		Нормативне забезпечення		Довідники
	Обробка облікової інформації
		Вихідні дані
	Облікові регістри		Звітність		Інші дані

Рис.7.7. Схема автоматизованої форми обліку

 

Контрольні запитання

1. Що таке обліковий регістр?

2. Які види облікових регістрів вам відомі? Охарактеризуйте їх.

3. У яких законодавчих і нормативних документах визначені вимоги і порядок ведення облікових регістрів?

4. Яких правил слід дотримуватись при веденні облікових регістрів?

5. Якими способами можна виправити допущені в облікових записах помилки? Дайте характеристику і наведіть приклад кожного з них.

6. Що таке форма бухгалтерського обліку?

7. Які форми обліку Вам відомі? Чим вони відрізняються між собою?

8. Охарактеризуйте журнально-ордерну форму обліку. У чому її переваги та недоліки?

9. У чому сутність меморіально-ордерної форми?

10. Дайте характеристику формі «Журнал-головна».

11. Які законодавчі і нормативні документи регламентують форми обліку малих підприємств?

12. Назвіть критерії віднесення суб’єктів господарювання до суб’єктів малого підприємництва за Господарським і Податковим кодексами України.

13. Який основний обліковий регістр при простій формі обліку? Яка його будова?

14.Які облікові регістри використовують при спрощеній формі обліку?

15. Які групи платників єдиного податку, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності згідно із Податковим кодексом України, Вам відомі?

 

Тема 8. Облік грошових коштів

 

Поняття каси.

Згідно із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №4«Звіт про рух грошових коштів» грошові кошти – це готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Основним нормативним документом, що регулює порядок ведення касових операцій, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.У даному Положенні наведені наступні визначення каси та готівки: Каса – приміщення або місце здійснення готівкових
розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових
коштів, інших цінностей, касових документів. Готівка (готівкові кошти) – грошові знаки національної валюти
України – банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та
ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.Керівник підприємства несе відповідальність за належне обладнання приміщення каси і забезпечення всіх необхідних умов для надійного зберігання грошей у приміщенні каси. Забороняється доступ у приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи. Під час здійснення касових операцій двері в касу повинні бути зачинені зсередини. Вся готівка на підприємствах зберігається, як правило, в металевих шафах, ключі від яких знаходяться у касирів, а їх дублікати – в опечатаних касирами пакетах, ящиках тощо у керівників підприємства.При прийнятті на роботу з касиром укладається Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Загальну схему організації бухгалтерського обліку касових операцій можна представити так [15] (рис.8.1):

Рис. 8.1. Загальна схема організації бухгалтерського обліку

касових операцій

Ліміт каси.

Ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним бухгалтером та керівником підприємства, та затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.

До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку.

Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням:

Ø режиму і специфіки його роботи;

Ø віддаленості від банку;

Ø обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками;

Ø установлених строків здавання готівки;

Ø тривалості операційного часу банку;

Ø наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо.

 

Ліміт каси встановлюється:

- для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

- для підприємств (що розташовані в населених пунктах, де немає банків), які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів, - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

- для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), - не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

Якщо підприємством ліміт каси не встановлено, то ліміт такої каси вважається нульовим.

 

Наприклад, підприємство встановлює ліміт залишку готівки в касі, починаючи з 01.01.2012р. За рішенням керівника підприємства ліміт каси встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси.

Проаналізувавши надходження готівки за період червень-серпень 2011р. (за останні 12 місяців, тобто січень-грудень 2011р.), головний бухгалтер заповнив наступний розрахунок:

 

№з/п	Найменування показників	Фактично за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти, що передують строку встановлення (перегляду) ліміту каси
	Готівкова виручка (надходження до кас, крім сум, що одержані з банків)	768 000
	Середньоденні надходження (рядок 1 розділити на кількість робочих днів підприємства за три місяці)	12 000 (768 000 / 64 = 12 000)
	Виплачено готівкою на різні потреби, а також на відрядження (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів)	-
	Середньоденна видача готівки (рядок 3 розділити на кількість робочих днів підприємства за три місяці)	-

 

Враховуючи, що готівка до банку здається щоденно, підприємством затверджено ліміт каси в сумі 12 000 грн.

 

Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

 

 

Розрахунки готівкою.

Готівкові розрахунки – платежі готівкою підприємств
(підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари,
виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які
безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів,
робіт, послуг) та іншого майна.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється у розмірі 10 000 грн. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними спеціальними платіжними засобами.

Зазначені обмеження не поширюються на:

а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;

б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

в) використання коштів, виданих на відрядження.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.