Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Змістовний модуль 13. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу
Змістовний модуль 13. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу Після вивчення модулю Ви будете знати нормативні та законодавчі документи, що регулюють облік зобов’язань з оплати праці та перед органами соціального страхування; види заробітної плати; форми і системи оплати праці; документальне забезпечення обліку праці, її оплати та соціального страхування персоналу; методологію обліку праці, її оплати та соціального страхування персоналу; Ви зможете формувати та використовувати інформацію щодо стану зобов’язань з оплати праці та перед органами соціального страхування для потреб управління; складати кореспонденції рахунків з обліку оплати праці та розрахунків з органами соціального страхування; Ключові терміни: організація оплати праці; мінімальна заробітна плата; тарифна система; основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; заохочувальні та компенсаційні виплати; відрядна та погодинна форми оплати праці; утримання із заробітної плати; внески до фондів соціального страхування;забезпечення виплат відпусток; рахунки для обліку розрахунків з оплати праці та страхування персоналу Література 1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 966-ХІУ, зі змінами та доповненнями. 2. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95 (із змінами та доповненнями). 3. Кодекс законів про працю від 10.12.1971 р. № 332-VІІІ, зі змінами та доповненнями. 4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291. 5. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291. 6. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. – Київ: Вид-во «Центр учбової літератури», 2009. – 670 с.
План лекції
Питання на самостійне опрацювання навчального матеріалу (скласти контрольні запитання за кожним питанням): 1. Економічний зміст оплати праці. 2. Системи, форми та види оплати праці. 3. Особливості обліку забезпечення виплат відпусток. Питання 1. Склад фонду оплати праці
Відповідно до закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникам за виконану ним роботу. Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5, фонд оплати праці складається з: - фонду основної заробітної плати; - фонду додаткової заробітної плати; - інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). До його складу належать: • винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво; • оплата у разі переведення працівника на нижчеоплачувану роботу у випадках і розмірах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконанні норм виробітку та виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; • оплата роботи висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників; • оплата праці за час перебування у відрядженні (не включає відшкодування витрат у зв'язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення); • вартість продукції, виданої працівникам за натуральної форми оплати праці; • оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками). Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять: • надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, за: суміщення професій (посад); виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника; роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці; інтенсивність праці; роботу в нічний час; керівництво бригадою; високу професійнумайстерність; виконання особливо важливої роботи на певний термін; премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування; • оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні, у розмірах та за розцінками, встановленими чинним законодавством; • оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою понад нормальну; • суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників; • суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати; • оплата за невідпрацьований час: оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством; оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору; оплата додаткових відпусток у зв'язку з навчанням та творчих відпусток; суми заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; суми, нараховані особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва; оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством; оплата пільгового часу неповнолітнім; оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час; оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки; оплата, що зберігається за працівником, який проходить медичний огляд, за основним місцем роботи за час перебування в медичному закладі на обстеженні; оплата простоїв не з вини працівника та ін. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать: • нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема працівникам, які вимушено працювали скорочений робочий час та перебували у відпустках з ініціативи адміністрації (крім допомоги з часткового безробіття), брали участь у страйках; • винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема: винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи); премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду; премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей та об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт тощо; премії за виконання важливих та особливо важливих завдань; одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі); вартість безкоштовно наданих працівникам акцій; кошти, спрямовані на викуп майна працівниками з моменту їх персоніфікації, а також суми вартості майна, яке розподіляється між членами колективу в разі ліквідації (реорганізації, перепрофілювання) підприємства (крім випадків розподілу майна між засновниками підприємства); • матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом); • виплати соціального характеру в грошовій і натуральній формі: витрати у розмірі страхових внесків підприємств на користь працівників, пов'язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна); оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях; оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах; вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства; вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування; інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів до груп здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством). Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці: • внески підприємств на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; • допомоги та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування: допомога з тимчасової непрацездатності; допомога з вагітності та пологів; допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомога на поховання; оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення; допомога з часткового безробіття; • оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації; • соціальні допомоги та виплати за рахунок коштів підприємства, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми); • внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їхніх сімей; • одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з чинним законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам); • надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам; • суми вихідної допомоги у разі припинення трудового договору; • суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні; • витрати на платне навчання працівників і членів їхніх сімей, не пов'язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом; • видатки підприємств на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій; • виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи; • компенсація моральної шкоди працівникам за рахунок коштів підприємства, що виплачується за рішенням суду; • винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції і їх використання; • витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення та ін. Питання 2. Документальне оформлення праці та її оплати При прийманні працівника на роботу власник або уповноважений ним орган вступають з ним у трудові відносини. Основним документом, який закріплює ці відносини, є трудовий договір або контракт. Трудовий договір — це угода між працівником і власником (або уповноваженим органом, особою). Трудовий договір, як правило, укладається в письмовій формі. За трудовим договором працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечити умови, необхідні для виконання роботи. Контракт — це різновид трудового договору. Контракт укладається на певний строк і застосовується для працівників, які приймаються на роботу на визначений термін або на час виконання певної роботи. Основним документом про трудову діяльність працівника є його трудова книжка. Трудові книжки заповнюються на всіх працівників, які працювали на підприємстві понад п'ять днів, форма власності підприємства значення не має. З обліку особового складу на підприємствах використовуються такі типові форми первинних документів: П-1 «Наказ (розпорядження) про прийом на роботу»; ГІ-2 «Особова картка»; П-3 «Алфавітна картка»; П-4 «Особова картка спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи»; П-5 «Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу»; П-6 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки»; П-7 «Список №_про надання відпустки»; П-8 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)». Для забезпечення правильного нарахування заробітної плати необхідно точно обліковувати виробіток продукції або обсяг робіт, виконаних кожним працівником. Залежно від технології та організації виробництва застосовують різні системи обліку продукції або виконання робіт. Під обліком виробітку розуміють поєднання способів одержання інформації, порядку її запису і застосування форм первинних документів. Документи з обліку особового складу, що надходять до бухгалтерії, після перевірки і опрацювання групують за ідентифікаційними номерами працівників і використовують для складання розрахунково-платіжних відомостей (ф. № П-49). За значної кількості первинних документів з обліку виробітку робітників для складання розрахунково-платіжних відомостей використовують дані накопичувальних карток виробітку і заробітної плати (ф. № П-55 і ф. № П-56). Розрахунково-платіжні відомості є основним документом, який використовується для оформлення розрахунків з працівниками. Вони містять інформацію про всі нарахування за видами оплат, утримання із заробітної плати і суми, що підлягають видачі на руки. Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей служать: - табелі обліку використання робочого часу (для нарахування заробітної плати та всіх інших оплат, в основу яких покладено час, — доплати за роботу в нічний і понадурочний час, оплата простоїв, за час непрацездатності тощо); - накопичувальні картки виробітку і заробітної плати (для робітників-відрядників); - довідки-розрахунки бухгалтерії (за всіма видами додаткової заробітної плати і допомоги з тимчасової непрацездатності); - розрахунково-платіжні відомості за минулий місяць; - рішення судових органів (на утримання за виконавчими листками); - заяви працівників на різні види перерахувань; - платіжні відомості (на раніше видану заробітну плату за першу половину місяця) тощо. Основним документом з обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є Табель обліку використання робочого часу (ф. П-13). Він складається в одному примірнику впродовж місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні — «ВС», дні хвороби — «X», відрядження — «СВ», відпустка — «ЧВ» тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного та аналітичного обліку. В кінці місяця табель передають до бухгалтерії для нарахування оплати праці. Для обліку обсягу виконаних робіт, робочого часу і заробітної плати у будівництві, промислових, допоміжних та інших виробництвах і господарствах застосовують Наряд на відрядну роботу для бригади — ф. 70 і Наряд на відрядну роботу індивідуальний — ф. 70а. На лицевому боці вказують завдання, розряд роботи, норму часу і розцінку за одиницю робіт. У ф. 70а, крім того, після виконання робіт записують кількість виготовлених виробів або обсяг виконаних робіт, відпрацьований час та суму нарахованої заробітної плати. На зворотному боці ф. 70 заповнюють табель, в якому обліковується час, відпрацьований кожним працівником. Заробіток кожного члена бригади визначається в табелі пропорційно до виконаних робіт, відпрацьованого часу, розряду робіт і встановлених розцінок. Нарахування заробітної плати за чергову або навчальну відпустку, а також звільнення з роботи до закінчення місяця оформлюється Розрахунком із заробітної плати, де обчислюється середній заробіток за місяць та за день, показуються усі види оплати та утримань, а також визначається сума, що належить до виплати. Крім оплати відпрацьованого часу, виконаного обсягу робіт і виготовленої продукції, заробітну плату нараховують відповідно до чинного законодавства, а також виходячи з інших умов або причин, що стосуються діяльностіцього підприємства. Так, операції, передбачені технологічним процесом, оплачуються за нарядами на відрядні роботи, а різні доплати — за листками на доплат у. Оплату часу простоїв не з вини робітників оформлюють Листком обліку простоїв. На оплату виправлення браку продукції виписують окремий наряд з позначкою «Виправлення браку». Оплата часу працівникам, протягом якого вони не працювали (виконання державних або громадських обов'язків, оплата пільгових годин матерям для догляду за дітьми до одітого року, доплата підліткам до середнього заробітку за скорочений робочий день, оплата чергових відпусток, тимчасової непрацездатності тощо), здійснюється за даними довідок-розрахунків та інших додаткових документів (наказів директора підприємства, лікарняних листків тощо). Питання 3. Нарахування заробітної плати та утримань із неї Методика нарахування заробітної плати залежить від діючої на підприємстві системи та форм оплати праці (рис. 1). З оплати праці членів трудового колективу і осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові та випадкові роботи, проводяться різні утримання. За своїм характером вони поділяються на обов'язкові та утримання з ініціативи підприємства. Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених законодавством України. Усі можливі утримання із заробітної плати можуть бути поділені па такі три групи: І - утримання, що забезпечують реалізацію зобов'язань працівників безпосередньо перед державою (бюджетом); II - утримання, що забезпечують виконання зобов'язань працівників перед третіми особами (громадянами та юридичними особами); III - утримання, що здійснюється на погашення заборгованості працівників перед підприємством, на якому вони працюють.
вхід вихід персонал оплата праці підприємства
Форми оплати
Рис. 1. Структурно-логічна схема системи оплати праці
До першої групи відносяться: - податки, збори і платежі; - утримання із заробітної плати осіб, що перебувають на виправних роботах за вироками суду; стягнення штрафів, які накладаються судовими органами, а також адміністративних штрафів. Відповідно до чинного законодавства з оплати праці здійснюють утримання таких податків, внесків і платежів: - єдиний соціальний внесок утримується у розмірі 3,6%, а від сум лікарняних – 2%; - податок з доходів фізичних осіб утримують у розмірі 15 % від суми нарахованої заробітної плати за вирахуванням ЄСВ та податкової пільги, якщо заробітна плата не перевищує граничного розміру доходу, який дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 та округленому до найближчих 10 грн. (у 2012 році: 1073х1,4=1500 грн.). При цьому розмір податкової пільги складає 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року. До частини заробітної плати, що перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (у 2012р.: 1073х10=10730 грн.), застосовується ставка 17%. Друга група утримань включає: - утримання на підставі виконавчих листів, які видаються згідно з рішеннями, вироками, визначеннями і постановами судів; - утримання на підставі виконавчих приписів нотаріусів; - утримання на підставі договорів про придбання товарів у розстрочку, а також з іншими заявами працівників. Утримання із заробітної плати працівників за виконавчими документами, що надаються підприємству, па якому працює відповідач, державним виконавцем для примусового утримання (у випадку, якщо відповідач добровільно не виконав покладених на нього зобов'язань), здійснюється у порядку, передбаченому Сімейним кодексом України. Одним із розповсюджених утримань є утримання аліментів за виконавчими листами на неповнолітніх дітей. Статтею 182 сімейного кодексу України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, — п’ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам. Вказані обмеження не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. За необхідності працівник може оформити заяву на ім’я власника чи уповноваженого ним органу про перерахування його заробітної плати (чи її частини): - на його депозитний рахунок у банку; - на адресу комунальних служб для сплати комунальних послуг; - на освіту в навчальному закладі; - на оплату лікування, путівок; - як благодійний внесок тощо. До третьої групи утримань із заробітної плати робітників належать утримання, що здійснюються для погашення заборгованості робітника перед підприємством, на якому він працює. Власник або уповноважений ним орган має право на здійснення утримань із оплати праці працівників згідно з наказом у випадках: - повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; - повернення сум, надміру виплачених унаслідок розрахункових помилок; - погашення невикористаного і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження чи переказ до іншої місцевості; на господарські потреби; - утримання грошових компенсаційних виплат, нарахованих і віднесених на винних осіб унаслідок нестач товарно-матеріальних цінностей, розкрадання, штрафи та інші відрахування згідно з чинним законодавством. Питання 4. Синтетичний облік розрахунків з оплати праці Облік розрахунків з оплати праці здійснюється на підставі типових форм первинних документів, затверджених наказом Міністерством статистики України від 22.05.96 № 144 «Про затвердження типових форм первинного обліку за розрахунками з робітниками і службовцями за заробітною платою»: П-49 «Розрахунково-платіжна відомість»; П-50 «Розрахункова відомість»; П-51 «Розрахункова відомість»; П-52 «Розрахунок заробітної плати»; П-53 «Платіжна відомість»; П-54 «Особовий рахунок»; П-54а «Особовий рахунок»; П-55 «Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати»; П-56 «Накопичувальна картка обліку заробітної плати». Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведеться на основному, пасивному, розрахунковому рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», який має такі субрахунки: 661 «Розрахунки за заробітною платою»; 662 «Розрахунки з депонентами»; 663 «Розрахунки за іншими виплатами». За кредитом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» відображаються нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші належні до нарахування працівникам виплати; за дебетом — виплати основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатностітощо; утримання податку з доходів фізичних осіб, ЄСВ, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам. Рахунок може мати як дебетове, так і кредитове сальдо. Заборгованість підприємства з виплат працівникам у разі одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства та неотримання її працівниками в установлений строк відображається за дебетом субрахунків 661 «Розрахунки за заробітною платою» і 663 «Розрахунки за іншими виплатами» та кредитом 662 «Розрахунки з депонентами». На субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами» ведеться облік розрахунків за виплатами, що не належать до фонду оплати праці, зокрема допомога по частковому безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності. Аналітичний облік розрахунків ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримання. Аналітичний облік розрахунків за заробітною платою мас стільки рахунків, скільки працюючих на підприємстві спискового складу, тобто це облік розрахунків за заробітною платою по кожному працюючому окремо. Сума всіх нарахувань з оплати праці за кожним аналітичним рахунком (тобто по кожному працюючому) дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичного рахунка 66«Розрахунки за виплатами працівникам» за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому обороту синтетичного рахунка 66«Розрахунки за виплатами працівникам». Заробітна плата є одним з елементів витрат виробництва і однією з важливих статей собівартості продукції. Щоб включити її до складу витрат, уся нарахована у розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях заробітна плата групується за напрямками витрат (цехів, дільниць, інших структурних підрозділів) у спеціальній відомості розподілу. Типові господарські операції з нарахування оплати праці та здійснених утримань з неї відображені в табл. 1. Таблиця 1 КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ З ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ
Питання 5. Синтетичний облік розрахунків за соціальним страхуванням Згідно чинного законодавства заробітна плата обкладається єдиним соціальним внеском. Облік розрахунків із загальнообов’язкового державного соціального страхування на субрахунку 651 «Розрахунки із загальнообов’язкового державного соціального страхування», який є основним, пасивним, розрахунковим. За кредитом субрахунку 651 відображаються нараховані зобов’язання за ЄСВ, а також одержані від органів страхування кошти, за дебетом — погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві. Рахунок має кредитове сальдо, яке відображається в ІІІ розділі пасиву балансу. Розмір ЄСВ залежить від класу професійного ризику виробництва, до яких платники відносяться залежно від виду економічної діяльності. При цьому мінімальна ставка ЄСВ у частині нарахувань становить 36,76%, максимальна – 49,7%. Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів і відрахувань, за страхувальниками та окремими договорами страхування. Змістовний модуль 13. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу Після вивчення модулю Ви будете знати нормативні та законодавчі документи, що регулюють облік зобов’язань з оплати праці та перед органами соціального страхування; види заробітної плати; форми і системи оплати праці; документальне забезпечення обліку праці, її оплати та соціального страхування персоналу; методологію обліку праці, її оплати та соціального страхування персоналу; Ви зможете формувати та використовувати інформацію щодо стану зобов’язань з оплати праці та перед органами соціального страхування для потреб управління; складати кореспонденції рахунків з обліку оплати праці та розрахунків з органами соціального страхування; Ключові терміни: організація оплати праці; мінімальна заробітна плата; тарифна система; основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; заохочувальні та компенсаційні виплати; відрядна та погодинна форми оплати праці; утримання із заробітної плати; внески до фондів соціального страхування;забезпечення виплат відпусток; рахунки для обліку розрахунків з оплати праці та страхування персоналу Література 1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 966-ХІУ, зі змінами та доповненнями. 2. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95 (із змінами
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 393; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.143.118 (0.012 с.) |