Стаття 447. Правові наслідки закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір

1. Після закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір він може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

1. Строк чинності авторських прав на твір виникає внаслідок факту його створення і починає свій перебіг від дня створення твору. Строк дії авторського права від дня створення твору протягом життя автора і сімдесяти років після його смерті, крім випадків, встановлених ЦК. До творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується

через 70 років після того, як твір був оприлюднений.

Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора. У разі, коли твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору. Авторське право на твори посмертно реабілітованих творів діє протягом 70 років після їх реабілітації. Якщо твір вперше опублікований протягом ЗО років після смерті автора, то авторське право на такий твір діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування. У наведених випадках строк чинності авторського права спливає з 1 січня року, наступного за роком, в якому сплив строк чинності авторського права.

2. Закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав, передбачених законом. Кабінетом Міністрів України можуть встановлюватися спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про розміри відрахувань в фонди творчих спілок України за використання творів літератури і мистецтва» від 3 березня 1992 р. здійснюються відрахування в фонди творчих спілок України за використання творів літератури і мистецтва.

До Літературного фонду України:

а) 10 відсотків від загальної суми винагороди, нарахованої авторам за оригінальні і перекладні твори художньої літератури. Виплачують усі розташовані на території України видавничі підприємства;

б) 2 відсотки від суми валового збору (або суми за договором). Виплачують усі театри (стаціонарні, пересувні), а також підприємства, установи і організації, які надають за договорами площадки для проведення спектаклів і концертів колективами і виконавцями, що гастролюють в Україні;

в) 0,5 відсотка від суми валового збору (чи суми за договором). Виплачують усі театри та інші організації за спектаклі малих драматичних форм (скетчі, одноактні водевілі), а також культурно-освітні установи (за твори усіх жанрів);

г) 2 відсотки від суми реалізації. Виплачують малі і сумісні підприємства і кооперативи, що займаються видавничою діяльністю і тиражуванням літератури, за використання всіх видів літературно-художніх творів вітчизняних і зарубіжних авторів, що не охороняються авторським правом.

До Музичного фонду України:

а) 2 відсотки валового збору, одержаного від продажу квитків, або суми гарантованої оплати відповідно до договору. Виплачують усі видовищні підприємства за музичні подання (опера, оперета, балет тощо) і естрадні концерти, а також організації, які виплачують авторську винагороду за публічне виконання музичних творів, підприємства, установи і організації, які надають за договорами площадки для проведення спектаклів і концертів колективами і виконавцям що гастролюють в Україні;

б) 1 відсоток від суми валового збору (виручки від реалізації), одержаної за використання музичних творів, що випускаються в запису на магнітній плівці, компактних дисках, пластинках і лазерних дисках. Виплачують усі розташовані на території України підприємства, установи і організації;

в) 10 відсотків від загальної суми авторської винагороди, нарахованої за видання музичних і музикознавчих творів. Виплачують усі розташовані на території України видавничі організації, об'єднання, редакції журналів.

До театрального фонду України: а) 1 відсоток від суми валового збору від театральних спектаклів. Виплачують усі розташовані на території України стаціонарні і пересувні театри.

До Журналістського фонду України: а) 6 відсотків від загальної суми авторської винагороди, нарахованої за громадсько-політичні, публіцистичні, науково-популярні твори, інформаційний і ілюстративний матеріали (крім гонорару, з якого провадяться відрахування до інших фондів інших творчих спілок). Виплачують телерадіомовні організації, агентство Укрінформ, Українське незалежне агентство «Новини», всі розташовані на території України регіональні інформаційні агентства і видавництва, об'єднання і редакції журналів і газет. До кінематографічного фонду України: а) 1 відсоток від суми валового збору, одержаного від демонстрації кіновідеофільмів. Виплачують усі розташовані на території України кіновідеоустанови, за виключенням сільської місцевості.

До Художнього фонду України:

а) 2 відсотки від загальної суми авторської винагороди чи заробітної плати, нарахованої художникам (живописцям, скульпторам, графікам, оформлювачам, декораторам, художникам, які створюють твори декоративно-прикладного мистецтва, всім зайнятим в промисловості художникам-конструкторам, модельєрам, макетчикам, художникам театрів і кіно тощо) як за оригінальні твори, так і за роботи по копіюванню і тиражуванню;

б) 2 відсотки від суми реалізації, одержаної від продажу творів художників на комісійних умовах.

Відрахування до Фонду здійснюють усі розташовані на території України підприємства, установи і організації, які виплачують авторську винагороду і заробітну плату художникам за виконані ними художні робити, а також організації, які реалізують художні твори на комісійних умовах.

До Фонду народної творчості України:

а) 2 відсотки від загальної суми авторської винагороди чи заробітної плати, нарахованої творчим майстрам, художникам народного мистецтва і працівникам по тиражуванню художніх творів (ткацтво, вишивання, гончарство, різьба, художні вироби із металу, каміння, дерева, соломки, малярство і декоративний розпис тощо);

в) 2 відсотки від суми реалізації, одержаної від продажу творів народного мистецтва на комісійних умовах на виставках, ярмарках, аукціонах тощо.

Відрахування до Фонду виплачують усі розташовані на території України підприємства, установи і організації, також організації, які реалізують твори народного мистецтва на комісійних умовах.

До Фонду фотомистецтва України:

а) 4 відсотки авторської винагороди або заробітної плати, нарахованої за використання творів фотомистецтва в усіх видах видань, художніх оформлень фотовидань;

б) 2 відсотки заробітної плати, нарахованої усім зайнятим в промисловості і службі сервісу фотографам і фотолаборантам як за використання оригінальних творів, так і за їх копіювання і тиражування, а також від суми реалізації творів фотомистецтва на комісійних умовах.

Відрахування до Фонду здійснюють телерадіомовні організації України, агентства Укрінформ, Українське незалежне агентство «Новини», всі розташовані на території України регіональні інформаційні агентства і підприємства, об'єднання і редакції газет і журналів, а також підприємства, установи і організації, які виплачують авторську винагороду і заробітну плату фотохудожникам, художникам, фотографам і фотолаборантам, а також організації, які здійснюють реалізацію творів фотомистецтва на комісійних умовах.

Стаття 448. Право автора на частку від суми продажу оригіналу твору

Автор має невідчужуване право на одержання грошової суми у розмірі п'яти відсотків від суми кожного продажу оригіналу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригіналу, здійсненим автором. Зазначена сума сплачується продавцем оригіналу твору.

Право, встановлене частиною першою цієї статті, переходить до спадкоємців автора твору та спадкоємців цих спадкоємців і діє до спливу строку чинності майнових прав Інтелектуальної власності на твір, установленого ст. 446 цього Кодексу.

Коментована стаття ЦК містить так зване «право слідування» за яким автор оригіналу твору має право на п'ять відсотків ціни кожного наступного перепродажу після першого продажу, здійсненого автором. Законом України «Про авторське право і суміжні права» (ст.27) право слідування поширювалося лише на оригінали творів образотворчого мистецтва. Новий ЦК поширив це право і на будь-який інший художній твір, і на оригінал рукопису літературного твору. Таким чином, об'єктом права слідування є оригінали будь-якого художнього твору: твори образотворчого мистецтва (живопис, скульптура, графіка тощо), містобудування та садово-паркового мистецтва; фотографічні твори, в тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії; твори ужиткового мистецтва, в тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, лиття, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

Об'єктом права слідування є також оригінали рукописів літературних творів. Форма рукопису не має значення — це може бути оригінал, написаний від руки, віддрукований на друкарській машинці чи набраний на комп'ютері. До літературних творів слід віднести будь-які письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо), комп'ютерні програми, бази даних, музичні твори з текстом і без тексту, драматичні, музично-драматичні твори; ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи; сценічні обробки творів, обробки фольклору та інші письмові твори.

Суб'єктом цього права слідування є сам автор літературного чи художнього твору, а також його спадкоємці як за законом, так і за заповітом. Право слідування має свою чинність протягом життя автора твору і 70 років після його смерті. Це означає, що суб'єктами цього права визнаються також спадкоємці спадкоємців в межах чинності авторського права. Право слідування поширюється лише на оригінали творів, перепроданих після першого продажу самим автором, за умови, що перепродаж здійснюється через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо.

Право слідування характеризується такими ознаками:

Цим правом наділені лише автори літературних і художніх творів.

Це право поширюється тільки на оригінали художніх творів і оригінали рукописів літературних творів.

Право слідування має місце лише при публічному перепродажі зазначених оригіналів творів.

Перепродажем вважається будь-який продаж оригіналу зазначеного твору, який здійснюється за першим продажем. Безперечно, перепродаж

має своєю метою перехід права власності на матеріальний носій від однієї особи до іншої.

Зазначене право є невідчужуваним, хоча й носить майновий характер. Збір винагороди, одержаної в результаті використання права слідування, здійснюється особисто, через його повіреного або через організації, які управляють майновими правами авторів на колективній основі. У такий спосіб правом слідування користуються і спадкоємці автора та спадкоємці спадкоємців автора. Виплата винагороди у цих випадках здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо.

Глава 37