Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Використання твору є одним із основних прав інтелектуальної власності, оскільки воно дає можливість автору та іншим особам, що мають авторське право, вилучати із використання твору його корисні якості, тобто можливий доход. Використання твору також може здійснюватися будь-яким способом і в будь-якій формі, які прямо не заборонені законом. Для раціонального використання твору в переважній більшості випадків оригінал твору необхідно відтворити. Відтворенням визнається виготовлення одного або більше примірників твору, фонограми, відеограми в будь-якій матеріальній формі. Правом на відтворення є право на повторне надання твору об'єктивної форми, що надає можливість сприйняття твору іншими особами. Іншими словами, правом на відтворення в точному значенні є само виготовлення копій твору в будь-якій матеріальній формі незалежно від того, де і коли вони будуть випущені в цивільний оборот. Відтворенням визнається втілення його й в іншу матеріальну форму, наприклад, музичний твір, виданий спочатку в нотній формі, потім буде записаний на магнітну плівку, — є його відтворенням.

Відтворенням визнається репродукування твору, тобто факсимільне відтворення в будь-якому розмірі і формі одного або більше примірників оригінального твору або копій письмових та інших графічних творів шляхом їх фотокопіювання або за допомогою інших технічних засобів.

Закон України «Про авторське право і суміжні права» передбачає право автора твору образотворчого мистецтва на доступ до нього, коли право власності на матеріальний носій цього твору належить іншій особі. Право доступу до зазначеного твору тісно пов'язане також з правом на відтворення цього твору. Відповідно до цього Закону автор твору образотворчого мистецтва має право доступу до твору, який знаходиться у власності іншої особи, з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо). Такий доступ можливий за умови, що він не порушує законні права і інтереси власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити автору в доступі до твору без достатніх підстав. При цьому від власника не можна вимагати доставки твору авторові.

Це право належить лише авторові, воно не переходить до інших осіб. При здійсненні цього права мають бути в однаковій мірі дотримані права і інтереси обох сторін. Слід наголосити й на тому, що право на відтворення належить тільки авторові. Такого права власник матеріального носія твору не має, навіть якщо б він мав можливість здійснити відтворення такого твору.

Окремими способами використання творів є їх переклад з однієї мови на іншу та інші переробки творів (адаптація, аранжування та інші подібні зміни). Водночас це право є одним із суб'єктивних прав інтелектуальної власності.

Переклад оригінального твору на іншу мову є можливість автора самому перекласти і використати переклад свого твору, а також давати дозвіл на переклад і використання перекладу іншими особами уже оприлюдненого твору. Видача дозволу іншій особі на переклад і використання перекладу оформляється ліцензійним договором між автором і перекладачем. За загальним правилом такий договір є договором невиключної ліцензії. Такі договори часто укладаються між автором і організацією, яка має намір використати переклад твору.

Право на переклад існує протягом усього строку чинності авторського права. За наявності авторського перекладу (перекладу, здійсненого самим автором) ніхто інший не може перекладати цей же твір на ту ж саму мову. Від авторського перекладу слід відрізняти авторизовані переклади, тобто переклади, схвалені автором. Автор твору і його перекладач не є співавторами твору. При цьому перекладач не несе відповідальності за зміст оригіналу, а автор оригіналу не несе відповідальності за якість перекладу.

Можливий переклад не з мови оригіналу, а з проміжного перекладу. Наприклад, твір французького автора перекладений російською мовою. Якщо передбачається цей твір перекласти українською мовою, але не з французької, а з російської, то російський переклад буде проміжним. Переклад українською мовою зазначеного твору може бути здійснений з дозволу французького автора і російського перекладача.

Переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни творів. У результаті зазначених перетворень твору створюються так звані похідні твори. Ними визнаються продукти інтелектуальної творчості, створені на основі іншого існуючого твору (переклад, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інші переробки твору). Така переробка не повинна шкодити охороні оригінального твору. Оригінальність похідного твору полягає в творчій переробці твору, що існував раніше. До похідних творів не належать аудіовізуальні твори, у тому числі іноземні, дубльовані, озвучені, субтитровані українською мовою та іншими мовами.

Право на переробку належить самому авторові, який може здійснити її особисто або видати дозвіл на переробку іншим особам. Створені в результаті переробки похідні твори є окремим об'єктом авторського права, а, отже, і об'єктом правової охорони. Будь-яка переробка твору може мати місце лише на підставі договору з автором.

Адаптація твору — це пристосування або полегшення твору для сприйняття малопідготовленими читачами або пристосування літературно-художнього твору для осіб, що починають вивчати іноземну мову.

Аранжування — перекладення музичного твору, написаного для одного інструменту чи складу інструментів (голосів) стосовно до іншого інструменту або іншого складу — розширеного чи звуженого.

Включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо. Без дозволу автора до будь-якого збірника не може бути включений його твір. Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору. Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійснений ним підбір і розташування творів та (або) інших даних, що є результатом творчої праці (упорядкування).

Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено договором з упорядником збірника. Авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів і (або) інших даних для створення своїх творів. Проте правова охорона баз даних не поширюється на самі дані чи інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право, що відноситься до самих даних чи інформації, які містяться у базі даних.

Видавцям енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє ім'я або вимагати такого зазначення.

Одним із способів використання творів є публічне виконання. Ним визнається подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декларації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передач в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час, чи в різних місцях і в різний час.

Публічним виконанням буде також показ кадрів аудіовізуальних творів в їх послідовності із супроводженням або без супроводження звуком.

Продаж, передавання в найм (оренду) тощо. Наведені права є не тільки способами використання творів, а й розпорядження ними. Це також форми розповсюдження твору шляхом першого продажу, відчуження іншим шляхом або способом, здавання в майновий найм чи оренду (прокат) та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору. Розповсюджуватися можуть тільки твори, зафіксовані на певному матеріальному носії. Можливість розповсюдження твору може бути лише за умови, що є копії твору, які можуть бути випущені в цивільний оборот. Зрозуміло, що не відтворений твір не може стати об'єктом цивільного обігу.

ЦК та інші закони не визначають, в якій кількості твір має бути відтворений для розповсюдження, — в кількості, яка задовольняє розумні потреби публіки. Розповсюдженням визнається продаж примірників твору, здавання в прокат чи випуск творів в цивільний обіг іншим способом навіть в обмеженій кількості. ЦК не визнає також способів і форм розповсюдження, називаючи лише продаж, передавання в найм (оренду) тощо, але це не означає, що розповсюдження обмежується лише цими способами.

Правомірно опубліковані твори, введені в цивільний оборот, можуть розповсюджуватися далі без згоди автора і виплати авторської винагороди. Власник матеріального носія твору може ним розпоряджатися на свій розсуд незалежно від волі автора. Власник примірника твору може його продати, подарувати, передати в тимчасове користування тощо.

Здавання в майновий найм після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів в нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер, є суб'єктивне майнове право суб'єкта інтелектуальної власності. Воно надає можливість суб'єкту цього права використовувати об'єкти авторського права даними способами. Це особливість авторського права України. Як виняток із загального правила, за яким, випущені в цивільний обіг правомірно, тобто з дозволу автора, примірники аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів в нотній формі, а також твори, зафіксовані у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер, і після першого продажу можуть розповсюджуватися лише з дозволу автора. Автору (авторам) цих творів належить право дозволяти їх розповсюдження і після першого продажу, а також забороняти розповсюдження зазначених творів, якщо таке розповсюдження мало місце.

Цим видом використання об'єктів авторського права охоплюється також і комерційний прокат.

Імпорт примірників творів, а також його перекладів та інших переробок може мати місце лише з дозволу автора або іншої особи, що має авторське право. Це також виключне право автора чи іншого суб'єкта авторського права, яке є різновидом розповсюдження твору. Адже ввіз в Україну примірників творів, які охороняються авторським правом без дозволу автора чи інших суб'єктів авторського права є порушенням їх майнових прав. Відповідно до ЦК ввіз на митну територію України примірників творів, які були відтворені за кордоном, навіть з дозволу суб'єкта авторського права, визнається порушенням авторського права. Таке обмеження імпорту примірників творів, його перекладів та інших переробок зумовлюється тим, що авторське право носить територіальний характер, тобто його чинність поширюється лише на територію, де воно виникло. В силу цього розповсюдження примірників відтвореного за кордоном твору, його перекладу чи іншої переробки має бути під контролем суб'єкта авторського права. Якщо такі примірники будуть завезені на митну територію України, то це може привести до порушення майнових прав суб'єкта авторського права шляхом зменшення попиту на примірники творів його перекладу та інших переробок, відтворених в Україні з дозволу суб'єкта авторського права.

Використанням твору є також інші дії, встановлені законом. До таких інших дій, які за Законом України «Про авторське право і суміжні права» визнаються використанням творів, відносяться: І) публічне виконання і публічне сповіщення творів; 2) публічна демонстрація і публічний показ; 3) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; 4) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; 5) цей перелік не є вичерпним.

Публічним виконанням визнається подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, монограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місця, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той же час, чи в різних місцях і в різний час.

Публічне сповіщення (доведення до загального відома) передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмі і відеограмі, програма організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Публічна демонстрація аудіовізуального твору, відеограми, публічне одноразове чи багаторазове представлення публіці за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав у приміщенні, в якому можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола однієї сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, аудіовізуального твору чи зафіксованого у відеограмі виконання або будь-яких рухомих зображень.

Публічний показ — будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організацій мовлення за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо або на екран за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передач в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місця, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один час.

Будь-яке повторне публічне сповіщення в ефір чи по проводах вже переданих в ефір творів, якщо вони здійснюються іншою організацією без дозволу організації мовлення, які здійснили зазначене публічне сповіщення, не допускається. Відповідно до ст.41 Закону України «Про авторське право і суміжні права» організацій мовлення мають виключне право дозволяти чи забороняти: 1) публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції; 2) фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення; 3) публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом.

Організації мовлення мають право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе програми, органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.

Наведений перелік майнових прав суб'єктів авторського права не є вичерпним. Він може поповнитися новими видами використання об'єктів авторського права, які можуть зумовити виникнення нових майнових прав, що випливатимуть із такого нового виду використання. Єдина вимога щодо них може бути одна — дотримання чинного законодавства України з інтелектуальної власності.

Стаття 442. Опублікування твору (випуск твору в світ)

Твір вважається опублікованим (випущеним у світ), якщо він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації.