Загальш принципи юридичної відповідальності 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальш принципи юридичної відповідальності



Будучи відносно самостійним компонентом правової системи, інститут юридичної відповідальності базується на загальних керівних засадах — принципах. У цих принци­пах знаходять свій вираз загальні принципи права, тобто ті об'єктивно обумовлені начала, у відповідності з якими будується система права, правове регулювання в суспільстві.

З'ясування принципів юридичної відповідальності має пізнавальне значення, оскільки їх сукупність дає узагаль­нену характеристику відповідальності в праві, дозволяє розкрити суть цього правового інституту.

У загальних принципах відповідальності відобража­ються стійкі закономірні зв'язки, завдяки яким інститут відповідальності існує та функціонує. Це внутрішні зако­номірності існування та дії інституту юридичної відпо­відальності, які відображають його свободу, специфіку та призначення.

Практична роль принципів юридичної відповідаль­ності полягає в тому, що вони: 1) спрямовують право-творчу діяльність щодо удосконалення законодавства про відповідальність; 2) визначають порядок, процес регулю­вання відносин, що виникають із правопорушень. В юри­дичній літературі немає чіткості та єдності при виділенні принципів юридичної відповідальності.1

Аналізуючи різні точки зору науковців, а також вра­ховуючи зміст інституту юридичної відповідальності та практику застосування його норм, виділяють наступні принципи:

1) законність; 2) невідворотність відповідальності; 3) недопустимість подвійності; 4) індивідуалізація, пер­соніфікація; 5) регламентованість.

Розглянемо більш детальніше наведені принципи.

ПРИНЦИП ЗАКОННОСТІ. Єдиною законною підставою застосування норм відповідальності є наявність факту правопорушення.

Детально питання правопорушення розглядалось в розділі 9. Тому слід б було зазначити лише наступне. В умовах демократичного правовою режиму ніякі соціальні, расові, моральні чи інші якості особи, її минуле, її ро­динні та інші зв'язки, вольові настанови, які не проявили­ся в антисуспільній поведінці — ніщо не може бути підставою виникнення юридичної відповідальності, крім самого факту правопорушення.

Правда, в судовій, адміністративній, дисциплінарній практиці, на жаль, інколи зустрічаються випадки безпід­ставного притягнення особи до відповідальності.

ПРИНЦИП НЕВІДВОРОТНОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНО­СТІ. Між правосуддям і юридичною відповідальністю конкретної особи існує генетичний зв'язок: правопорушен­ня породжує відповідальність. Іншими словами, немає юридичної відповідальності без правопорушення так само, як немає (не повинно бути) правопорушення без юридич-

1 Самоіценко М. С., Фарушкин М. X. Отвстственность по советскому за-конодательству. - М.: Наука., 1971.- С. 125

ної відповідальності. Випадки застосування санкції без до­статньої законної підстави — правопорушення, які рідко зустрічаються, найчастіше такі випадки пояснюються по­милками в кваліфікації діяння.

Якщо здійснюється факт правопорушення, а відпо­відальність не наступає, то це завжди завдає моральної шкоди авторитету закону, підриває ідею законності та справедливості у свідомості громадян нашої держави. При цьому шкода, яка заподіяна бездією закону, негайно ма­теріалізується в нові правопорушення, оскільки провоку­ватиме думку про можливість уникнення юридичної відповідальності.

Всякий принцип є принципом до тих пір, доки він не знає виключення. Але слід пам'ятати, що при застосуванні юридичної відповідальності у кожному випадку слід вра­ховувати вимоги доцільності при виборі міри відповідаль­ності. Деякі автори навіть вважають доцільність ще одним, окремим принципом юридичної відповідальності1. З цим цілком можна погодитись.

Отже, невідворотність — важливий принцип юридич­ної відповідальності. Його реалізація — один із надійних засобів підвищення ефективності в плані попередження правопорушень, а значить і зниження їх рівня.

ПРИНЦИП заборони двічі притягати до відповідаль­ності одного виду за одне й те ж саме правопорушення, (ст. 61 Конституції України). Цей принцип може бути сформульований як недопустимість компонування двох і більше юридичних відповідальностей за фактично одне правопорушення.

Даний принцип не -є безспірний. Так, деякі автори вважають можливим поєднання, наприклад, адміністра-

1 Див: Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. - С. ПО.

тивної відповідальності з дисциплінарною1. Інші вважа­ють таке поєднання недоцільним-.

Будь-який галузевий інститут юридичної відповідаль­ності здійснює штрафну, каральну функцію, всі інститути відповідальності використовують покарання як метод ре­гулювання деліктних відносин. Тому недопустимість подвійної відповідальності за одне правопорушення вира­жає також принцип економії каральних засобів, який в свою чергу служить виявом гуманізму права.

Але слід зауважити, що заходи щодо захисту суб'єктивних прав реалізують каральні штрафні функції шляхом застосування державного примусу. Саме тому можлива паралельна дія інституту юридичної відповідаль­ності, з одного боку, та інституту відновлення порушення прав - з іншого.

ПРИНЦИП ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ. Всі громадяни держави рівні перед законом в тому розумінні, що є носіями рівних прав та рівних обов'язків. Отож, невико­нання цих обов'язків повинно тягти за собою в принципі однакову, рівну правову відповідальність.

Юридична відповідальність ефективна тільки у тому випадку, при тій умові, що її носій персонально визначе­ний. З точки зору права кожен особисто відповідальний за власну вину. Тут не може бути "кругової поруки".

Юридична відповідальність накладається або на окремого автономно діючого громадянина, або на суб'єкта — члена колективу. В останньому випадку юри­дична відповідальність розподіляється між членами та керівниками колективу відповідно до долі вини кожного щодо скоєного правопорушення. Водночас слід зауважити, що у майнові відносини вступають не керівники госпо­дарських організацій, а самі ці організації - юридичні осо­би. Однак з іншого боку, всі дії, які здійснюються юри­дичними особами, це дії їх посадових осіб. Останні фор-

1 Бахрах Д. Н. Административная ответсівенносль. - Пермь, 1966.-С. 45.

2 Филатов М. Д., Плюхни В. Е. Спорньїй вопрос дисциплинарной ответ-ственности//Советскон государство й право. - 1971.-№ 10. - С. 27.

мулюють та проявляють волю зазначених суб'єктів права. Якщо ж керівники господарських організацій винні у порушенні норми права, то саме вони і є суб'єктами юридичної відповідальності.

ПРИНЦИП РЕГЛАМЕНТОВАНОСТІ. Необхідним принципом юридичної відповідальності є правова регла­ментація процесу його здійснення. У всякому випадку йдеться про реалізацію основних моментів, етапів розвит­ку юридичної відповідальності як матеріального правосто-сунку.

Таку регламентацію здійснюють норми процесуально­го права, породжені наявністю певних фактів процесуаль­них правовідносин, через які проявляються відносини юридичної відповідальності.

Необхідність процесуальне - правової регламентації юридичної відповідальності пояснюється перш за все тим, що вона (відповідальність) виконує штрафну, каральну функцію права. Здійснення покарання правопорушника неможливе без застосування заходів державного примусу. В процесі розслідування правопорушення, уточнення еле­ментів його складу, збору доказів, встановлення об'єктивності істини щодо даної справи неможливо обій­тися без застосування примусових акцій. При цьому захо­ди державного примусу можуть бути застосовані як ком­петентними органами, так і посадовими особами держави. Встановлена законодавством процедура розслідування і вирішення справ щодо правопорушення дозволяє також оперативно реагувати на кожен факт порушення порядку.

В загальній теорії права існує також точка зору про наявність окремого принципу юридичної відповідальності — справедливості1. Але ряд вчених ототожнює цей прин­цип з принципом індивідуалізації чи іншими принципами і вважає, що при наявності всіх вищевикладених прин­ципів принцип справедливості виводиться шляхом штучно-

'. Самощенко Й. С. Фарушкин М.Х. ОІ ветственность по советскому законодательству. — С. 107, 142-152.

го конструювання1. Отже, загальні принципи інституту юридичної відповідальності слід визначити як фундамен­тальну ідею, яка відображає суть, природу та призначення цього правового інституту.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 192; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.197.231.211 (0.007 с.)