ЗАГАЛЬШ ПРИНЦИПИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЗАГАЛЬШ ПРИНЦИПИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ



Будучи відносно самостійним компонентом правової системи, інститут юридичної відповідальності базується на загальних керівних засадах — принципах. У цих принци­пах знаходять свій вираз загальні принципи права, тобто ті об'єктивно обумовлені начала, у відповідності з якими будується система права, правове регулювання в суспільстві.

З'ясування принципів юридичної відповідальності має пізнавальне значення, оскільки їх сукупність дає узагаль­нену характеристику відповідальності в праві, дозволяє розкрити суть цього правового інституту.

У загальних принципах відповідальності відобража­ються стійкі закономірні зв'язки, завдяки яким інститут відповідальності існує та функціонує. Це внутрішні зако­номірності існування та дії інституту юридичної відпо­відальності, які відображають його свободу, специфіку та призначення.

Практична роль принципів юридичної відповідаль­ності полягає в тому, що вони: 1) спрямовують право-творчу діяльність щодо удосконалення законодавства про відповідальність; 2) визначають порядок, процес регулю­вання відносин, що виникають із правопорушень. В юри­дичній літературі немає чіткості та єдності при виділенні принципів юридичної відповідальності.1

Аналізуючи різні точки зору науковців, а також вра­ховуючи зміст інституту юридичної відповідальності та практику застосування його норм, виділяють наступні принципи:

1) законність; 2) невідворотність відповідальності; 3) недопустимість подвійності; 4) індивідуалізація, пер­соніфікація; 5) регламентованість.

Розглянемо більш детальніше наведені принципи.

ПРИНЦИП ЗАКОННОСТІ.Єдиною законною підставою застосування норм відповідальності є наявність факту правопорушення.

Детально питання правопорушення розглядалось в розділі 9. Тому слід б було зазначити лише наступне. В умовах демократичного правовою режиму ніякі соціальні, расові, моральні чи інші якості особи, її минуле, її ро­динні та інші зв'язки, вольові настанови, які не проявили­ся в антисуспільній поведінці — ніщо не може бути підставою виникнення юридичної відповідальності, крім самого факту правопорушення.

Правда, в судовій, адміністративній, дисциплінарній практиці, на жаль, інколи зустрічаються випадки безпід­ставного притягнення особи до відповідальності.

ПРИНЦИП НЕВІДВОРОТНОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНО­СТІ.Між правосуддям і юридичною відповідальністю конкретної особи існує генетичний зв'язок: правопорушен­ня породжує відповідальність. Іншими словами, немає юридичної відповідальності без правопорушення так само, як немає (не повинно бути) правопорушення без юридич-

1 Самоіценко М. С., Фарушкин М. X. Отвстственность по советскому за-конодательству. - М.: Наука., 1971.- С. 125

ної відповідальності. Випадки застосування санкції без до­статньої законної підстави — правопорушення, які рідко зустрічаються, найчастіше такі випадки пояснюються по­милками в кваліфікації діяння.

Якщо здійснюється факт правопорушення, а відпо­відальність не наступає, то це завжди завдає моральної шкоди авторитету закону, підриває ідею законності та справедливості у свідомості громадян нашої держави. При цьому шкода, яка заподіяна бездією закону, негайно ма­теріалізується в нові правопорушення, оскільки провоку­ватиме думку про можливість уникнення юридичної відповідальності.

Всякий принцип є принципом до тих пір, доки він не знає виключення. Але слід пам'ятати, що при застосуванні юридичної відповідальності у кожному випадку слід вра­ховувати вимоги доцільності при виборі міри відповідаль­ності. Деякі автори навіть вважають доцільністьще одним, окремим принципом юридичної відповідальності1. З цим цілком можна погодитись.

Отже, невідворотність — важливий принцип юридич­ної відповідальності. Його реалізація — один із надійних засобів підвищення ефективності в плані попередження правопорушень, а значить і зниження їх рівня.

ПРИНЦИП заборони двічі притягати до відповідаль­ностіодного виду за одне й те ж саме правопорушення, (ст. 61 Конституції України). Цей принцип може бути сформульований як недопустимість компонування двох і більше юридичних відповідальностей за фактично одне правопорушення.

Даний принцип не -є безспірний. Так, деякі автори вважають можливим поєднання, наприклад, адміністра-

1 Див: Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. - С. ПО.

тивної відповідальності з дисциплінарною1 . Інші вважа­ють таке поєднання недоцільним-.

Будь-який галузевий інститут юридичної відповідаль­ності здійснює штрафну, каральну функцію, всі інститути відповідальності використовують покарання як метод ре­гулювання деліктних відносин. Тому недопустимість подвійної відповідальності за одне правопорушення вира­жає також принцип економії каральних засобів,який в свою чергу служить виявом гуманізмуправа.

Але слід зауважити, що заходи щодо захисту суб'єктивних прав реалізують каральні штрафні функції шляхом застосування державного примусу. Саме тому можлива паралельна дія інституту юридичної відповідаль­ності, з одного боку, та інституту відновлення порушення прав - з іншого.

ПРИНЦИП ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ.Всі громадяни держави рівні перед законом в тому розумінні, що є носіями рівних прав та рівних обов'язків. Отож, невико­нання цих обов'язків повинно тягти за собою в принципі однакову, рівну правову відповідальність.

Юридична відповідальність ефективна тільки у тому випадку, при тій умові, що її носій персонально визначе­ний. З точки зору права кожен особисто відповідальний за власну вину. Тут не може бути "кругової поруки".

Юридична відповідальність накладається або на окремого автономно діючого громадянина, або на суб'єкта — члена колективу. В останньому випадку юри­дична відповідальність розподіляється між членами та керівниками колективу відповідно до долі вини кожного щодо скоєного правопорушення. Водночас слід зауважити, що у майнові відносини вступають не керівники госпо­дарських організацій, а самі ці організації - юридичні осо­би. Однак з іншого боку, всі дії, які здійснюються юри­дичними особами, це дії їх посадових осіб. Останні фор-

1 Бахрах Д. Н. Административная ответсівенносль. - Пермь, 1966.-С. 45.

2 Филатов М. Д., Плюхни В. Е. Спорньїй вопрос дисциплинарной ответ-ственности//Советскон государство й право. - 1971.-№ 10. - С. 27.

мулюють та проявляють волю зазначених суб'єктів права. Якщо ж керівники господарських організацій винні у порушенні норми права, то саме вони і є суб'єктами юридичної відповідальності.

ПРИНЦИП РЕГЛАМЕНТОВАНОСТІ.Необхідним принципом юридичної відповідальності є правова регла­ментація процесу його здійснення. У всякому випадку йдеться про реалізацію основних моментів, етапів розвит­ку юридичної відповідальності як матеріального правосто-сунку.

Таку регламентацію здійснюють норми процесуально­го права, породжені наявністю певних фактів процесуаль­них правовідносин, через які проявляються відносини юридичної відповідальності.

Необхідність процесуальне - правової регламентації юридичної відповідальності пояснюється перш за все тим, що вона (відповідальність) виконує штрафну, каральну функцію права. Здійснення покарання правопорушника неможливе без застосування заходів державного примусу. В процесі розслідування правопорушення, уточнення еле­ментів його складу, збору доказів, встановлення об'єктивності істини щодо даної справи неможливо обій­тися без застосування примусових акцій. При цьому захо­ди державного примусу можуть бути застосовані як ком­петентними органами, так і посадовими особами держави. Встановлена законодавством процедура розслідування і вирішення справ щодо правопорушення дозволяє також оперативно реагувати на кожен факт порушення порядку.

В загальній теорії права існує також точка зору про наявність окремого принципу юридичної відповідальності — справедливості1. Але ряд вчених ототожнює цей прин­цип з принципом індивідуалізації чи іншими принципами і вважає, що при наявності всіх вищевикладених прин­ципів принцип справедливості виводиться шляхом штучно-

'. Самощенко Й. С. Фарушкин М.Х. ОІ ветственность по советскому законодательству. — С. 107, 142-152.

го конструювання1 . Отже, загальні принципи інституту юридичної відповідальності слід визначити як фундамен­тальну ідею, яка відображає суть, природу та призначення цього правового інституту.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.231.61 (0.004 с.)