ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: ЇЇ ПРИРОДА І СУТЬ, ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: ЇЇ ПРИРОДА І СУТЬ, ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ



З точки зору права правопорушення є проявом сва­волі, нехтуванням тими правилами, які схвалені і встано­влені державою для підтримання соціального порядку та забезпечення прав, свобод та законних інтересів громадян. З соціальної точки зору правопорушення завжди є вчин­ком, який завдає шкоди інтересам окремих громадян чи юридичних осіб, а нерідко — й інтересам усього суспіль­ства. Тому держава має не тільки здійснювати роботу щодо усунення причин та умов правопорушень, а й про­тидіяти правопорушенням, переслідувати порушників, при­тягати їх до відповідальності.

Одним із основних засобів забезпечення правомірної поведінки та боротьби з правопорушеннями є юридична відповідальність. Щоб зрозуміти поняття та значення цьо­го правового інституту, звернемось до його природи.

С. Алєксєєв відзначає, що історично поняття "юридична відповідальність" склалося у зв'язку з не­обхідністю відобразити такі юридичні санкції, які вира­жають суспільний осуд поведінки правопорушника та мають за мету здійснення глибокого впливу на нього (його волю та свідомість).1

Отже, юридична відповідальність є одиним із спе­цифічних виявів соціальної відповідальності. Тобто, юри­дична відповідальність — соціальна відповідальність, рег­ламентована правовими нормами. Це форма, якої набуває

1 Алексеев С. С. Общая теория права. Т. ! - М, 1994 - С. 271.

соціальна відповідальність особи в державне організова­ному суспільстві.

Необхідно зауважити, що соціальна відповідальність може існувати і дійсно існує поза будь - якою юридичною регламентацією (наприклад, відповідальність моральна).

Необхідність правової реї ламентації — правового оформлення відповідальності особи знаходить своє пояс­нення в цінності самого права, об'єктивній властивості, яка (нормативність, формальна визначеність норм, за­безпечення їх організованим державним примусом та ін.) робить його в більшості випадків найефективнішим регу­лятором суспільних відносин.

Але було б неправильним з логічного та фактичного боку протиставляти юридичну відповідальність (як вид) соціальній відповідальності (як родовому явищу). Достат­ньо, наприклад, відзначити, що стосовно деяких суб'єктів, скажімо, моральна відповідальність на сьогоднішній день ефективніша, ніж відповідальність правова. Очевидно, завдання полягає в тому, щоб використати належним чи­ном всі види соціальної відповідальності та поєднувати їх в процесі впливу на поведінк> людей. Суть соціальної відповідальності полягає в обов'язку особи підпорядкувати свою поведінку суспільній необхідності, отож її змістом є реальна поведінка особи відповідно до суспільних потреб. Це стосується позитивного змісту (аспекту) соціальної відповідальності. В юридичній Іітературі виділяється ще дві сторони даного явища — відповідальність негативна та ретроспективна.1 Так, негативні наслідки діяльності суб'єкта складають зміст його негативної відповідальності, а визна­чення його вини та міри покарання—відповідальність ретро­спективну.

Що стосується юридичної відповідальності, то в пози­тивному значенні вона становить собою особливий зв'язок, особливі взаємини громадян з державою. Точніше, це регла­ментований правом зв'язок фізичної особи (громадянина,

1 Див Косолапов Р , Марков В Свобод.І її ответственность — М Нау­ка, 1969 -С. 66

іноземця, особи без громадянства) з державою. ' В рамках вказаного зв'язку держава покла Іає на вищевказаних осіб ряд юридичних обов'язків і вимагає їх виконання (а та­кож дотримання заборон). Внас пдок об'єктивно здійсню­ваної залежності від держави Іромадянин зобов'язаний виконувати приписи, дотримуватися заборон, передбаче­них законодавством. Більша частина загальних юридичних заборон та приписів має досить загальний характер і по­ширюється на всіх суб'єктів права.

Загальні конституційні обов"язки на основі юридич­них фактів громадянства чи проживання на території держави (іноземці та особи без громадянства) породжують загальні (абсолютні) правові зв'язки даної фізичної особи з державою.

Отже, в позитивному значенні юридична відпо­відальність є абсолютним відношенням активного харак­теру.

Ретроспективна відповідальність наступає саме в силу того, що суб'єкт своїми діями порушує відносини юри­дичної відповідальності, чинить безвідповідально. Тому ретроспективна юридична відповідальність — це теж пра­вові відносини, але конкретні, індивідуалізовані, що вини­кають на підставі правопорушення.

Від моральної, політичної відповідальності юридична відповідальність відрізняється нас тупними рисами:

1) Юридична відповідальність — це стосунки між дер­жавою та особою, яка порушила правову поведінку.

2) Ці стосунки заздалегідь передбачені нормами пра­ва, регламентуються ними, тому е правовими відносинами.

3) Юридична відповідальні Іь наступає внаслідок по­рушення формально визначених юридичних правил чи за­снованих на них індивідуальних приписів. При застосу­ванні інституту юридичної відповідальності повинна бути точно зафіксована порушена правова норма,а міра пока-

Дпв Явпч Л С Сущность права. — І, 1985. - С. 519

рання визначається в рамках встановленої для даного ви­падку санкції.

4) Юридична відповідальність матеріалізується в спе­цифічному державному впливі (покаранні) та реалізується, як правило, за допомогою застосування заходів держав­ного примусу.

5) Процес попереднього ро їслідування та вирішення справ про правопорушення, порядок здійснення призначе­ної міри покарання також регламентується спеціальними (процесуальними) юридичними нормами.

Перелічені основні риси юридичної відповідальності формулюють її поняття.1 А тому юридична відпо­відальність — це визначені правом несприятливі наслідки, які настають для конкретної особи у зв'язку з вчиненням нею правопорушення.

Іноді в науковій літературі при визначенні поняття юридичної відповідальності має місце поєднання пози­тивного та ретроспективного аспектів. З цим можна по­годжуватися чи ні, але однозначним є той факт, що для правопорушника юридична відповідальність означає в кінцевому результаті — зазнати впливу санкцій правових норм, які містять вказівку на правові наслідки недотри­мання та порушення даних норм.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що для настання юридичної відповідальності необхідна наявність двох факторів: 1) наявність у діянні особи складу право-пурушення; 2) факт застосування права уповноваженим органом, тобто мотивоване рішення цього органу про притягнення особи до конкретного виду юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність не зводиться до держав­ного примусу. Вона лише проявляється в процесі його здійснення і виникає після встановлення факту правопо­рушення.

І

'.Див: Алексеев С. С. Основьі теории ген ударе гва й права.— М.. Юрид лнт. , 1971.-С. 355.

Положення юридичної відповідальності локалізуються в різних галузях права. Це, в свою чергу, призвело до поділу юридичної відповідальності на види. Тому розрізняють такі види юридичної відповідальності: кон­ституційна, адміністративна, цивільна, дисциплінарна, ма­теріальна, кримінальна.1

Дискутується питання про видову самостійність про­цесуальної, екологічної, сімейної та інших варіантів юри­дичної відповідальності.

Крім галузевого, існує ще один поділ юридичної відповідальності на види. Критерієм цього поділу є дер­жавні органи, які уповноважені накладати відпо­відальність. Зокрема, розрізняють: а) відповідальність, яка покладається органами державної влади; б) відпо­відальність, що накладається судовими органами та іншими юрисдикційними органами; в) відповідальність, до якої правопорушник притягається адміністративними ор­ганами (органами державного управління).2

Всі види юридичної відповідальності мають предметну та юридичну спільність, а тому складають якісно од­норідну правову тканину.

По - перше, всі норми відповідальності мають однако­ву структуру, яка складається з гіпотези, що описує пра­вопорушення та санкції і визначає вид та розмір покаран­ня.

По-друге, всі норми юридичної відповідальності ре­гулюють один і той же тип відносин, що виникає на підставі правопорушення.

По - третє, вказані відносини регулюються єдиним ме­тодом — методом покарання правопорушника.

По - четверте, застосування норм юридичної відпо­відальності грунтується на загальних принципах.

1 Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави - Боро-дянка, 1994.-С. ПО.

2 Самощенко Й. С., Фарушкин М. X. Ответственность по советскому законодательству. - М.: Наука., 1971. — С 125.

По - п'яте, мета інституту юридичної відповідальності єдина.

По - шосте, здійснення заходів юридичної відповідаль­ності регламентується процесуальними нормами.

По - сьоме, застосування юридичних санкцій (заходів відповідальності) забезпечується переважно державним примусом (в поєднанні з переконанням).

Таким чином, всі види юридичної відповідальності вирішують одні і ті ж завдання, виконують одні • і ті ж функції, мають єдину кінцеву мету, а саме: ліквідація пра­вопорушень у суспільстві.

Вирішуючи свої безпосередні завдання, всі види юри­дичної відповідальності функціонують в тісній взаємодії між собою.

Отже, є всі необхідні, фактичні та теоретичні підстави назвати інститут юридичної відповідальності в якості особливого правоохоронного інституту всієї системи права.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.122.9 (0.008 с.)