У навчальному процесі передового виробничого

Досвіду

Педагогічна проблема вивчення та використання на практиці досягнень виробництва в діяльності майстра по­лягає в тому, щоб, по-перше, вивчити ці досягнення; по-друге, розробити на цій основі організаційно-педагогічні засоби доцільного використання інформації з досвіду в навчально-виховному процесі; по-третє, з численного пе­реліку найменувань передового виробничого досвіду ві­дібрати найважливіші елементи, які мають бути засвоєні, і нарешті, домогтися на теоретичному і практичному рів­ні засвоєння цього досвіду майбутніми робітниками в процесі опанування обраної професії.

До умов, що сприяють якісному впровадженню в прпк-тику діяльності майстра передового виробничого досвіду, належать:

а) правильно визначена мета навчання учнів профе­
сії з урахуванням новітніх досягнень науки, техніки, ви­
робництва;

б) постійний аналіз інформаційних джерел, що міс­
тять матеріали з описом передових прийомів і методів
праці, винаходів, прогресивних технологічних процесів
і т. д.;

в) відбір досягнень виробництва з метою включення
необхідного матеріалу до змісту навчання професії. Пла­
нування цієї роботи на весь період навчання;

г) оволодіння відповідним рівнем теоретичної підго­
товки і практичне опанування передовими формами і ме­
тодами праці та іншими новаціями, якими оволодівати­
муть учні;

д) підготовка навчально-матеріальної бази для впро­
вадження передового виробничого досвіду (техніко-еко-
номічне і матеріальне оснащення робочих місць учнів;
розробка дидактичних засобів навчання);

є) налагодження безпосередніх зв'язків з інженерно-технічними працівниками та новаторами підприємства-замовника, відповідними службами, які братимуть участь

у навчанні майбутніх робітників новацій вироб­ництва.

Коротко розглянемо названі умови.

Насамперед необхідно чітко уявляти, чого ми хочемо досягти у своїй роботі з підготовки молодих робітників, здатних вирішувати питання економічної стратегії роз­витку України. З цією метою проводиться всебічний ана­ліз і вивчення навчальних планів і програм з певної про­фесії, групуються заходи за галузевим та тематичним напрямами. Ці відомості дають змогу визначитись у по­шуку необхідної науково-технічної інформації. При цьо­му доцільно свої висновки звірити з поглядами провідних спеціалістів (інженерно-технічних працівників) підпри-ємства-замовника, а також з новаторами виробництва, чий досвід впроваджується.

Крім того, необхідно постійно опрацьовувати спеці­альні журнали, методичну та науково-популярну літера­туру, що поступає під час комплектування фонду бібліо­теки училища через бібліотечний колектор. Важливим моментом є також вивчення різноманітних джерел нау­ково-технічної інформації у відповідній галузі, а також матеріалів відділів НТІ підприємства-замовника, карт технологічних процесів нових технологій та виробів.

Звичайно, значною мірою це залежить від того, яке значення надається в училищі цій ділянці роботи. Прик­ладом використання майстрами у навчальному процесі науково-технічної інформації може служити досвід ПТУ № 38 м. Рівного. Тут встановлено міцні зв'язки між учи­лищем та Рівненським міжгалузевим територіальним центром науково-технічної інформації і пропаганди, ук­ладено договір на використання бібліотечного фонду Центру і одержання інформації інших видів з тематики, що цікавить педагогів училища.

Зупинімось на деяких джерелах НТІ, які використову­ються майстрами для навчання учнів професії електро­газозварника. Новини науки і техніки, передовий вироб­ничий досвід інженерно-педагогічні працівники черпають із журналів «Зварювальне виробництво», «Автоматичне зварювання», «Монтажні і спеціальні роботи у будів­ництві», «Наука і життя». Як джерело інформації тут використовують паспорти на зварювальне обладнання. Позитивним є те, що до збирання інформації активно залучають учнів, особливо в період проходження вироб­ничого навчання і практики на різних підприємствах. У такий спосіб були вивчені матеріали про організа-

цію робочого місця бригади електрозварників, нові кон­струкції електроутримувачів, стіл зварників, різні при­строї, розроблені робітниками-новаторами, та ін. Зібрана інформація систематизується за темами навчальної про­грами, що дає можливість майстрові використовувати її під час підготовки до уроків виробничого навчання.

Необхідність ефективного забезпечення діяльності майстра з вивчення та впровадження в практику передо­вого виробничого досвіду потребує знання критеріїв оцін­ки виробничих новацій (див. с. 330).

З урахуванням наведених ознак передового виробни­чого досвіду та відповідних вимог до професії здійсню­ється оцінка відібраного в процесі пошуку досвіду і на цій основі розподіляється навчальний матеріал (відповід­ного передового досвіду) за темами програми виробничо­го навчання.

У цьому зв'язку планується ознайомлення учнів з до­сягненнями виробництва на весь період навчання.

Умовно планування можна розподілити на три види: перспективне, поточне і оперативне.

Перспективний план — це перелік прийомів і методів праці передовиків і новаторів виробництва, прогресивних технологічних процесів, відібраних в результаті оцінок спеціалістів і затверджених методичними комісіями для внесення його в нормативну документацію.

Поточне планування здійснюється на основі перспек­тивного плану з урахуванням постійного коригування, включення до змісту навчання нових прогресивних засо­бів, форм, методів і прийомів праці.

Оперативне планування здійснюється на підставі по­стійного індивідуального вивчення майстром нових відо­мостей про досягнення виробництва після обговорення і затвердження цих матеріалів на засіданнях предметної методичної комісії училища.

До найефективніших форм, завдяки яким досягається високий професійний рівень майстрів профтехучилищ, належать: стажування на підприємстві-замовнику, участь у роботі шкіл передового досвіду, що створюються в училищах, та шкіл передових методів праці, які діють підприємствах.

Стажування має бути цільовим і проводитись насам­перед з метою практичного опанування сучасної техніки і технології виробництва, прийомів і методів праці нова­торів. При цьому треба прагнути глибоко розібратися у питаннях економічної ефективності від впровадження но-

Критерії

Показники

Критерії оцінки передового виробничого досвіду

І. Ознаки, що відображають науково-технічні характеристики передового виробничого досвіду

II. Ознаки, що відображають включення передового виробничого досвіду в зміст навчання

І. Виробнича ефективність

2. Новизна

3. Прогностичність

4. Наукова достовірність

1. Доцільність впроваджен­ня в умовах профтехучили­ща

2. Техніко-економічні і на­
вчально-матеріальні можли­
вості впровадження передо­
вого виробничого досвіду в
практику роботи профтех­
училища

3. Можливість творчого ви­
користання передового ви­
робничого досвіду для акти­
візації пізнавальної діяль­
ності учнів

4. Виховна ефективність

5. Доступність, можливість опори на знання учнів з природничо-наукових пред­метів профтехциклу

Результативність; висока ефективність застосування в реальних умовах га­лузі, підприємства (раціональне ви­користання робочого часу, підвищен­ня продуктивності праці, економія матеріалів та ін.); стабільність і три­валість результатів у часі Творчий підхід авторів досвіду до розв'язання народногосподарських завдань; оригінальність, раціоналіза­ція окремих елементів; новаторство Відповідність вимогам прискорення науково-технічного прогресу; спрямо­ваність у майбутнє

Відповідність досвіду сучасним на­уковим уявленням, закономірностям, теоріям

Сприяє розв'язанню педагогічних зав­дань щодо підвищення ефективності професійної підготовки кваліфікова­них робітників; відповідність вимогам кваліфікаційних характеристик і на­вчально-програмної документації Можливості створення навчально-матеріальної бази (робочих місць і засобів наочності), пов'язані з впровадженням передового виробни­чого досвіду

Можливості ознайомлення учнів з до­сягненнями виробництва з допомогою проблемно-пошукових методів, дослід­ницького підходу, інших активних ме­тодів навчання

Можливість використання передового досвіду для організації і проведення цілеспрямованої виховної роботи Доступність для основної маси учнів відповідно до одержаних знань, умінь і навичок

вацій, вивчити технічну документацію: робочі креслення, технологічні карти, а також карти трудових процесів

та ін.

Щодо шкіл передового досвіду, створюваних безпосе­редньо в профтехучилищах, то тут майстрові відкриваєть­ся можливість спільно з колегами та за участю новатора, досвід якого вивчається, а також інженерно-технічних працівників підприємства засвоїти теоретичні основи про­гресивних методів роботи, розібратися у тонкощах тієї чи іншої технології і практично відпрацювати весь комп­лекс раціональних прийомів, методів праці, операцій і

процесів.

Така форма підвищення фахового рівня останнім ча­сом набула значного поширення в Україні. У багатьох випадках на базі училищних шкіл передового досвіду вже створені і діють обласні та деякі інші школи, що дає можливість вивчати досвід, який впроваджується в галузі і регіоні. Добре поставлена ця робота в Луганській об­ласті. Там щорічно проводяться заняття з майстрами з ознайомлення і практичного освоєння досягнень вироб­ництва. У програмі кожної школи передбачено по п'ять дводенних занять, на кожному з яких сплановано не тіль­ки ознайомлення з досвідом, а й показ прийомів роботи особисто новатором.

Прикладом може служити школа передового досвіду по засвоєнню досягнень виробництва зі спеціальності «електрослюсар підземний» на базі профтехучилища № 36 м. Красний Луч, яку очолює електрослюсар шахти «Краснолуцька» виробничого об'єднання «Донбасантра-цит» А. П. Лещинський. Тут на кожному занятті майстри профтехучилища знайомляться з експонатами постійно діючої виставки робіт раціоналізаторів об'єднання, ді­стають теоретичні відомості про нові технології, що засто­совуються на шахтах, а потім, розбившись на групи, під керівництвом висококваліфікованих слюсарів практично закріплюють набуті знання. Заключна частина занять передбачає обмін думками з питань підвищення ефектив­ності уроків виробничого навчання.

Уже стало традицією, що кожен учасник школи пе­редового досвіду, освоївши на заняттях певний новатор­ський прийом або пристрій, робить його ескіз, а потім виготовляє у своєму училищі й демонструє його ефек­тивність своїм колегам. Це одночасно сприяє розвитку раціоналізаторських здібностей і творчих пошуків. Так, майстер ПТУ № 18 м. Брянки В. Ф. Секацький не тільки

виготовив у своєму училищі вивчений у школі передового досвіду пристрій, а й спільно зі своїми колегами винай­шов простіший варіант виготовлення окремих деталей, замінивши токарну обробку слюсарною, що значно спрос­тило процес їх виготовлення в умовах гірничого профтех­училища.

У школах передових методів праці, що діють на під­приємстві, як правило, вивчається і практично відпрацьо­вується комплекс методів та прийомів праці, дій, опера­цій, що застосовують новатори. Тому майстрові слід по­стійно брати участь у роботі таких шкіл, а також по мож­ливості залучати до них учнів-випускників, які успішно опановують секрети професії, мають нахил до творчості, раціоналізаторства і винахідництва.

З метою підтримки на належному рівні теоретичних знань з технології виробництва також доцільно брати активну участь у роботі училищних семінарів-практику-мів. На цих семінарах є можливість обмінятися досвідом роботи з методики вивчення найскладніших тем навчаль­них програм з урахуванням найновіших досягнень науки, техніки і передового досвіду, узгодити свої дії з озброєн ня майбутніх робітників теоретичними і практичними знаннями сучасних технологій, прийомів і методів праці з викладачами спеціальних дисциплін. Як правило, так: семінари проводяться на базі навчально-виробничих май­стерень чи безпосередньо в цехах і лабораторіях підпри­ємств, в будинках науково-технічної пропаганди і т. п. До їх роботи широко залучаються автори передового дос віду, інженерно-технічні працівники і спеціалісти.

Ефективність впровадження у практику передового виробничого досвіду досягається з допомогою різноманіт­них форм і методів.

На першому етапі доцільно використовувати такі фор­ми, як зустрічі майбутніх робітників з передовиками і новаторами виробництва, екскурсії на технічні виставки і до цехів підприємства-замовника.

Важливим завданням майстра під час навчання учнів у майстерні є підготовка їх до трудової діяльності у бри­гаді. В цьому плані заслуговує на увагу досвід майстра виробничого навчання ПТУ № 22 м. Харкова В. М. Ла-зарєвої. Вона будує свою діяльність таким чином, що залучення майбутніх будівельників до роботи в умовах бригадних форм праці здійснюється поетапно залежно від періоду виробничого навчання. Перший етап збігається з першим півріччям першого року навчання. В цей період

учням читають спеціальний цикл лекцій про прогресивні форми організації праці на виробництві. На уроках тео­ретичного навчання широко використовуються конкретні приклади діяльності колективу підприємства-замовни­ка — тресту «Промбуд-2», що підтверджують виробничо-економічну доцільність, соціальну і виховну цінність за­стосування нового способу організації праці. Проводяться також екскурсії у передові бригади, зустрічі з керівни­ками і членами бригад.

Другий (основний) етап — організація роботи учнів­ських виробничих бригад.

У перші місяці роботи в групі майстер вивчає стосун­ки, що склалися між учнями, виявляє сильні і слабкі сто­рони характеру своїх вихованців, їх захоплення, праце­здатність. Уже через 1,5—2 місяці навчання, коли в групі визначились взаємовідносини, виділились лідери, орга­нізуються дві бригади, кожна з яких, у свою чергу, ді­литься на дві ланки. З числа учнів, які користуються ав­торитетом і добре вчаться, обирають бригадирів і ланко­вих, створюють раду бригадирів — орган учнівського самоврядування,

На третьому (заключному) етапі учні включаються у продуктивну працю у складі кращих бригад підприєм­ства-замовника чи окремими колективами.

Головне завдання майстра — навчити майбутніх ро­бітників якісно, продуктивно, з високою культурою ви­робництва працювати в умовах бригадної форми органі­зації праці. Тому головне при оцінюванні роботи учня В. М. Лазарєва вбачає не в тому, скільки він пофарбував вікон, а наскільки якісно виконав роботу, чи дотримував­ся послідовності технологічних операцій.

Результатом ретельної підготовки виробничої прак­тики на будівельному об'єкті є виконання робіт учнями в строк і якісно.

Комплексний підхід майстра до вивчення та викорис­тання на практиці передового педагогічного і виробничо­го досвіду є основою його творчого зростання як педагога, подальшого вдосконалення підготовки молодих робіт­ників.