Перелік навчально-виробничих робіт з професії

Навчальні програми регламентують лише загальний зміст і обсяг матеріалу з кожної теми, а конкретні нав­чально-виробничі роботи визначаються училищами само­стійно.

Відповідно до інструкції про планування переліки навчально-виробничих робіт з професії розробляються на навчальне півріччя або на весь рік майстрами виробни­чого навчання під керівництвом старшого майстра. Якщо е училищі кілька паралельних груп з однієї професії, то цю розробку доручають найдосвідченішому майстру. Ос­новою для складання переліку навчально-виробничих ро­біт є добір об'єктів, робіт, виконуючи які учні набувають необхідних професійних навичок і вмінь. Вони мають відповідати навчальним цілям, бути типовими для про­фесії, враховувати фізичні можливості учнів, обсяг їхніх технічних знань і рівень професійної майстерності на відповідній стадії навчання.

Під час добору робіт необхідно дотримуватися прин­ципів послідовності, поступового переходу від легшого до важчого. Навчально-виробничі роботи мають бути різно­манітними за формою, конфігурацією, матеріалами, роз­мірами, прийомами і способами виконання, витратами часу; вони повинні мати виробничу цінність.

Навчально-виробничі роботи добираються із замов­лень базових підприємств, з робіт по ремонту обладнання, виготовлення інструментів і пристроїв для навчальних майстерень, наочних посібників і приладів для кабінетів і лабораторій училища.

Якщо навчання в майстерні проводиться на випуску продукції, яка підлягає точному обліку (виготовлення де­талей, виробів, монтаж електричних пристроїв, ремонт обладнання тощо), перелік навчально-виробничих робіт розробляється відповідно до інструкцій. Якщо ж зміст праці становить обслуговування машин, механізмів, апа­ратів тощо, а також під час виробничого навчання учнів безпосередньо на підприємствах, будовах, у колгоспах і транспортних організаціях у переліку робіт вказується загальна характеристика відповідних робочих місць або

Таблиця 11

Перелік навчальних робіт групи... на перше півріччя 1994/95 на­вчального року

Майстер виробничого навчання----------------------------------------.

прізвище, ініціали
Кількість учнів у групі--------------

На виконання навчальних робіт планується ------------------ людино-
годин

 

О. о в %	Теми і підтеми ви-робиичого навчання	КІЛЬКІСТЬ годин	Найменуван­ня навчаль­них робіт	Учнівська норма часу, год	Примітка

об'єктів і найменування робіт, які учні мають виконати з кожного розділу і теми.

Для виготовлення складної продукції можуть коопе­руватися навчальні майстерні кількох училищ, навчальні майстерні з кількома підприємствами. Позитивний досвід з цих питань нагромаджено в профтехучилищах Луган­ської області.

Кооперування дає змогу залучити до виробництва складних виробів ті училища, які не мають повних комп­лектів технологічного обладнання або готують учнів не з усіх необхідних професій.

Застосовується також внутрішньоучилищна коопера­ція, коли учні І курсу виконують тільки ті операції, які вони вивчають у даний період навчання, а учні II курсу або робітники підприємства — складніші, остаточні опе­рації.

Наводимо форми, за якими розробляється орієнтов­ний перелік навчальних робіт у перший період навчання учнів у майстернях (табл. 11).

В іншому варіанті переліку навчально-виробничих ро­біт окремі рубрики деталізовано (табл. 12).

У переліку робіт, що проводяться на виробничих об'єк­тах, наприклад на будовах, дається загальна характерис­тика об'єктів або робочих місць, вказується обсяг робіт на групу.

Для всіх робіт, що включені до переліку, розробля­ють відповідну технічну документацію, креслення, тех­нічні умови, інструктивні або технологічні карти і визна­чають норми часу (виробітку), які відповідають кожному періоду навчання або технологічному процесу.

Таблиця 12

 

о а

■ &> &5 %■£ -1-5 О. № « НІ

Запланований час, год, на вивчення те­ми (підтеми) * «•= н ^ о о * в =к О Р^1 «О є л П а. о. и о " с к.- 03 —-і СО Е0 Ч І 1 1

ІІ к * «о 3; О я о* Ш = 11, ««о X у а

н ю о о. н о ^_^ 3*

>^ т О* X В" о

О. О (0 м «З -а о р

о еВ И Н ю м а? О я

О ю о Си Є « і: .,« з £

План виробничого навчання групи

План виробничого навчання групи розробляє майстер на підставі навчального плану, програми виробничого навчання і переліку робіт для даної професії. Цей план, який здебільшого складають на місяць, визначає кон­кретний зміст навчально-виробничих завдань і послідов­ність їх виконання.

Основою для складання плану виробничого навчання групи є загальний фонд навчального часу на виробничу діяльність групи (Гв.д), який розраховують за формулою

Т¹ Т Т Т

¹ в. д — 1 в — І і — /ви,

де Т_в — загальна кількість часу на виробничу діяльність за певний період відповідно до навчальної програми; Ті — час, що витрачається на вступні і заключні інструк­тажі (1 год на день); Г_вп — час на виконання тренуваль­них вправ; п — кількість учнів у групі.

Під час розрахунку Г_в._д можливі втрати часу до уваги не беруться.

При складанні плану виробничого навчання необхідно визначити норму часу для учнів' на одиницю робіт, які внесено до плану. Учнівську норму часу визначають за формулою

Туч = ^ Г_ШТ + ~ ) ■ К,

де 7шт — норма штучного часу (береться розрахункова норма на виконання одиниці роботи або норма часу, прий­нята на базовому підприємстві); Т_пз — підготовчо-заключ-н-ий час (обчислюється за довідником або береться на основі досвіду училища); г — кількість деталей (виробів, робіт) партії; К — перевідний коефіцієнт, який визнача­ється за спеціальними таблицями.

Під час навчання в навчально-виробничих майстер­нях, у цехах, на дільницях підприємств, на будівництві, у колгоспах форми планів виробничої діяльності -різні.

Якщо немає умов для фронтального навчання учнів з окремих видів робіт, крім плану складають графік пере­міщення учнів по відповідних місцях. Такі графіки скла­даються також для, проведення робіт у навчальному господарстві (колгоспі) по періодах (порах) року. Роз­робляють план занять щодо підготовки до роботи на ма­шинно-тракторних агрегатах, план-графік індивідуально­го навчання водіння машин.

Під час виробничого навчання і виробничої практики на підприємствах, коли учні працюють на самостійних об'єктах або в складі бригад робітників, у плані пода­ється перелік робіт, які вихованці мають освоїти впро­довж навчального періоду, а також намічаються порядок, розміщення і строки переводу учнів по робочих місцях, бригадах і дільницях.

У графіку переміщення по робочих місцях або робо­чих бригадах вказують прізвища учнів, теми програми, найменування робочих місць, дільниць або найменуван­ня робіт і тривалість навчання на даному робочому місці.

Під час навчання майбутніх механізаторів сільсько­господарського виробництва відводиться спеціальний час на лабораторно-практичні і практичні заняття на агрега тах, машинах тощо. В таких випадках викладачі спільно з майстрами виробничого навчання розробляють плани проведення цих занять і графіки індивідуального нав­чання водіння машин на кожну навчальну групу. Ці плани повинні відповідати розгорнутим навчальним пла­нам, враховувати сезонність виконання сільськогосподар­ських робіт.

Наведімо зразки планування виробничої діяльності навчальної групи (табл.13).

Якщо змістом виробничого навчання на даний місяць є підготовка до виконання штукатурних робіт, то обсяг роботи на одного учня і на всю групу визначається в квадратних метрах, а для ряду сільськогосподарських ро­біт — у гектарах.

У нових умовах господарювання набуває поширення самостійне будівництво об'єктів училищами як форма ви­робничого навчання. Такими можуть бути культурно-по­бутові, житлові, промислові, сільськогосподарські об'єк­ти, а також об'єкти профтехучилища.

Таблиця 13

План виробничого навчання групи токарів на 1994/95 навчальний
рік/місяць. -------------------------------------

Майстер виробничого навчання------------------------------------

Кількість учнів — ЗО чол

Загальний фонд часу— 1440 год

Час на інструктаж — 8 год на учня; ЗО X 8 = 240 год на групу

Час на виробнич) діяльність 1200 год

 

Назва тем і підтем програми	Кількісц, годин на тем> і підтему	Назва навчаль­них робіт	Кількість робіт на груш	Норма часу для учнів на одиницю ро­біт, год	Усьо­го	Помітка про ви­конання

Старший майстер------------------- Майстер.-------------------------------------

прізвище підпис

Досвід показує, що в училищі, яке організовує вироб­ниче навчання учнів на будівництві самостійних об'єктів, має бути не менше двох паралельних груп з кожної про­фесії, щоб будівництво здійснювалося неперервно (одна група зайнята теоретичним навчанням, друга працює на об'єкті на практичних заняттях). Можливе будівництво об'єкта і з наявністю однієї групи учнів кожної професії. У цьому випадку група розбивається на підгрупи (бри­гади). При цьому будівельно-монтажні роботи на об'єк­ті мають здійснюватися з урахуванням змісту програми. Головним під час опрацювання графіка виробничого на­вчання на самостійному будівельному об'єкті є обгрун­товане чергування тривалості теоретичних і практичних занять. Чергування занять має забезпечити неперервне будівництво об'єкта, але водночас має на меті навчальні цілі — виконання програм виробничого навчання.

Виконання робіт на будівельному об'єкті повинно ор­ганізовуватися у формі уроку виробничого навчання, йо­го проводить майстер безпосередньо на будівельному об'єкті. Для проведення вступних і заключних інструк­тажів обладнується спеціальне приміщення. У поточний інструктаж на будівельному об'єкті обов'язково включа­ються питання організації робочого місця і безпеки праці.

На будівельних об'єктах учні другого і третього кур­сів виконують роботи, передбачені графіком виробничих робіт. Програмний матеріал заздалегідь аналізують і приводять у відповідність з роботами, передбаченими графіком. На об'єкті учні можуть виконувати лише ті ро-

боти, про які вони мають хоча б теоретичне уявлення. У зв'язку з цим до програм і навчальних планів треба внести зміни щодо послідовності вивчення тем, кількості відведеного на них часу, враховуючи також сам зміст програмного матеріалу. Під час коригування навчальних планів кількість годин на весь курс навчання не може відрізнятися від затвердженої планом. Зміни вносять тільки в розподіл часу в межах півріч, залишаючи загаль­не число годин без зміни.

Наприклад, відповідно до графіка виробничого нав­чання на самостійному будівництві об'єктів до виконання внутрішніх санітарно-технічних робіт можна залучати учнів других курсів з 9-го по 13-й, з 22-го по 27-й і з 35-го по 40-й тиждень. Учнів третіх курсів — відповідно з 1-го по 8-й, з 18-го по 23-й і з 27-го по 40-й тиждень.

Оскільки за графіком сантехнічні роботи на об'єкті виконуються у вересні з 1-го по 4-й тиждень, до них мож­на залучати лише учнів третього курсу. Отже, графік на­вчального процесу для професій «монтажник внутріш­ніх санітарно-технічних систем і обладнання; газозвар­ник (електрозварник ручного зварювання; монтажник зовнішніх трубопроводів)» з терміном навчання 3 роки має бути скоригований таким чином, щоб у вересні з 1-го по 4-й тиждень учні могли працювати на будівель­ному об'єкті. З цією метою навчальний план третього року навчання повинен передбачати місячне чергування виробничого навчання на будівництві об'єкта і теоретич­ного навчання.

Зауважимо, нарешті, що під час виконання учнями самостійних робіт основна увага зосереджується не на одержанні прибутків (хоча це також дуже важливо), а на поєднанні навчання з продуктивною працею і на цій основі підвищенні рівня професійної підготовки учнів.

План уроку майстра виробничого навчання

Основним документом для проведення конкретного уроку з певної теми є план уроку (тривалість уроку ви­робничого навчання становить 6 годин). План уроку є результатом ретельної підготовки до нього майстра ви­робничого навчання.

Стандартних, обов'язкових форм плану уроку не і«-нує. Зміст плану, деталізація застосовуваних на уро^і методів, глибина розкриття матеріалу залежать від»а-

рактеру передбачуваних робіт, мети їх виконання, досві­ду майстра.

Важливими вимогами до плану уроку виробничого на­вчання є чітке визначення його навчальної і виховної мети, правильний вибір типу і структури уроку, методів і прийомів навчання. У плані наводяться перелік інстру­ментів і обладнання, яке передбачено використати, за­рисовки, схеми тощо. До плану доцільно записувати та­кож запитання, які ставитимуться учням під час опиту­вання і бесіди, відображати методи самоконтролю під час виконання певних операцій, а також зміст домаш­нього завдання.

Орієнтовна схема плану уроку майстра у навчальних майстернях така:

1. Тема заняття.

2. Мета заняття.

3. Об'єкти робіт, на яких буде здійснюватися на­
вчання,

4. Обладнання, матеріали, інструмент і необхідна тех­
нологічна документація.

5. Час, місце проведення і зміст вступного інструкта­
жу. Заходи щодо забезпечення техніки безпеки.

6. Розподіл учнів по робочих місцях, визначення зав­
дань для учнів, визначення норм часу (виробіток).

7. Визначення основних компонентів поточного інст­
руктажу.

8. Час приймання, розбору й оцінка робіт, виконаних
учнями.

9. Заключний інструктаж.

Зробимо зауваження щодо формулювання цілей уро­ку. Типовими помилками при розробці цієї частини пла­ну є «проектування» майстром передбачуваних дій «на себе»: «пояснити», «розповісти», «показати» тощо, у той час як постановка мети уроку має бути активною і орієн­тованою на учнів: «навчити учнів», «домогтися правиль­ного виконання», «виховати в учнів» тощо.

Досвід роботи кращих майстрів виробничого навчан­ня свідчить про ефективність розробки так званих мето­дичних комплектів, які включають план занять за темами (поурочні папки). Пошлемося, наприклад, на досвід ро­боти майстра виробничого навчання ПТУ № 3 м. 3дол-бунова Рівненської області Валентини Василівни Бон-дарчук. Розроблювані нею поурочні папки містять план уроку, в якому розкрито основні його етапи, різні методи і засоби навчання, запитання для опитування учнів, пе-

релік інструменту для відпрацювання умінь і навичок, застосовуваних на уроці механізмів, технічних засобів. Робиться посилання на паспорт майстерні. У кожній пап­ці є конверт із завданнями для ланки.

Учні групи поділяються на 2 бригади по 12—-15 чол., а кожна бригада — на 2 ланки. Завдання визначаються на ланки. За обсягом і якістю виконаної роботи ВТК ви­значає кращу ланку.

Велику увагу майстер приділяє використанню карток-завдань (картки технологічного процесу, програмованого контролю). Використовуються криптограми, чайнворди, кросворди.

Розроблено спеціальні стоп-тести для опитування уч­нів за темами охорони здоров'я і техніки безпеки.

Крім поурочних папок застосовуються тематичні пап­ки: «Нове у будівництві», «Передовий досвід», «З вис­тавки — на будову», «Працюємо без втрат», «Будівництво за рубежем», «Бригадний госпрозрахунок», «Технічна інформація», «Від техніки безпеки до безпечної техніки». Для контролю знань, навичок та умінь використову­ють картки програмованого і письмового опитування.

Учнів опитують з допомогою карток стоп-тесту з тех­ніки безпеки. Оцінює знання рада бригадирів і ВТК, куди входять два бригадири і один ланковий. За підсумками роботи за день прізвища кращих учнів заносять до спеці­ального зошита.

Велику увагу приділяє підготовці до уроку і плану­ванню занять майстер виробничого навчання ПТУ № 1 м. Рівного Микола Дмитрович Хомич. Він ретельно го­тується до кожного уроку, докладно визначає послідов­ність і зміст кожного пояснення, конкретного трудового прийому, який підлягає показу, та виховного завдання. Під час планування занять враховуються індивідуальні особливості учнів, передбачаються можливі помилки і способи їх попередження.

Наведемо зразок структури плану уроку виробничого навчання.

«Фрезерування плоских поверхонь»

Тема уроку. Фрезерування площин циліндрични­ми і торцевими фрезами ручною подачею.

Мета уроку. Дається перелік навичок і умінь, якими мають оволодіти учні на уроці.

Вступний інструктаж

1. Повідомлення теми і мети уроку.

2. Показ виробів, на яких вивчатимуться прийоми,
визначені метою уроку.

3. Бесіда з учнями з метою перевірки знань, необхід­
них для наступної практичної роботи.

4. Показ майстром запланованих прийомів.

5. Пробне повторення учнями показаних прийомів
фрезерування площин.

6. Оголошення завантажувального плану, розподіл
завдань і розміщення учнів по робочих місцях.

Поточний інструктаж

1. Перевірка справності верстата і змащування його
частин (з використанням карти змащування).

2. Випробування верстата до початку роботи.

3. Підготовка робочого місця.

4. Вивчення завдання і визначення придатності заго­
товки.

5. Налагодження верстата на режим різання.

6. Вибір необхідних фрез.

7. Встановлення, вивірення і закріплення оправи, фре­
зи, лещат, заготовки в лещатах.

8. Встановлення фрези на глибину різання по лімбу
і підведення її до заготовки. Стопоріння полозків. Фре­
зерування плоских поверхонь у заготовок ручною по­
дачею.

9. Перевірка оброблених поверхонь лекальною ліній­
кою.

10. Перевірка якості виконання завдання; здавання де­
талей майстру і одержання нового завдання.

11. Наведення порядку на робочому місці.

Цільові обходи

1. Перевірити, як розпочато роботу і як виконуються
вимоги техніки безпеки.

2. Перевірити організацію робочого місця і здійсни­
ти нагляд за обладнанням.

3. Перевірити, як учні налагоджують верстат на за­
дане число обертів шпинделя і подачу.

4. Перевірити налагодження верстатів на глибину рі­
зання.

5. Спостерігати за правильним виконанням учнями
прийомів встановлення, вивірення і закріплення оправки,
фрези, верстатних лещат і заготовки в них.

6. Перевірити правильність виконання прийомів фре­
зерування площин.

Самоконтроль учнів (дається перелік операцій, які підлягають самоконтролю)

Заключний інструктаж

1. Аналіз роботи учнів на уроці:

а) приклади успішної роботи;

б) припущені помилки.

2. Повідомлення оцінок за освоєння прийомів і вико­
нання завдань.

3. Домашнє завдання:

а) за розмірами ескіза визначити габаритні розміри
заготовки;

б) перелічити пристрої, різальні і вимірювальні ін­
струменти, необхідні для виконання завдання на наступ­
ному уроці.

Матеріально-технічне оснащення уроку

У план уроку записують необхідні пристрої, різальні, перевіркові і вимірювальні інструменти.

Наведемо зразок розподілу часу на окремі частини уроку виробничого навчання:

І. Організаційна частина 8.00—8.05 II. Вступний інструктаж 8.05—9.00

III. Тренувальні вправи з за­
стосуванням пристроїв 9.00—9.20

IV. Вправи учнів та поточне
інструктування 9.20—13.50

V. Заключний інструктаж 13.50—14.00.

Молодим майстрам рекомендується разом з планом уроку складати конспект вступного інструктажу. (Це не обов'язково, але бажано!)

У конспекті коротко висвітлюється основна суть на­вчального матеріалу, подаються необхідні обгрунтуван­ня, табличні дані, схеми, ескізи, розрахунки тощо.

Доцільно складати конспект на всю тему. При цьому є можливість завжди доповнити раніше складений конс­пект вирізками і виписками з журналів, газет, статей,

бюлетенів НТІ, нових підручників, брошур з обміну досвідом та інших джерел.

Таким чином, конспект є збірником дидактичних, ме­тодичних і технічних матеріалів, куди майстер вносить усе нове, про що він дізнався.

Окремі частини плану можуть розроблятися досить

докладно.

Наприклад, при плануванні вступного інструктажу виділяється пояснення нового матеріалу, яке деталізу­ється багатьма пунктами: розповіддю про значення да­ної роботи для освоєння професії, про вироби (деталі), на яких відпрацьовуватимуться прийоми роботи і закріп­люватимуться навички; показом готових виробів (дета­лей), зразків, еталонів; розбором креслень, технічних ви­мог; розповіддю про послідовність виконання завдання за інструкційною (інструкційно-технологічною) картою; про інструмент, пристрої, обладнання, які застосовуються під час виконання операцій (виготовлення деталі); по­казом прийомів роботи, розповіддю про самоконтроль, міжопераційний контроль, про передові способи роботи під час виконання завдання, раціональну організацію ро­бочого місця, техніку безпеки та ін.

Деталізуються також цільові обходи робочих місць

учнів.

Перший обхід: перевірити стан робочих місць.

Другий обхід: перевірити правильність виконан­ня трудових прийомів.

Третій обхід: перевірити правильність ведення самоконтролю.

Четвертий обхід: перевірити правильність до­тримання технічних умов у роботі. Прийняти й оцінити

виконані роботи.

П'ятий обхід: перевірити правильність ведення міжопераційного контролю.

Ще раз зауважимо, що така деталізація не обов'язко­ва, але майстрам-початківцям вона принесе значну ко­ристь.

Заслуговує на увагу досвід використання операційно-циклової системи виробничого навчання майстра Хмель­ницького ПТУ № 16 С. П. Ігнатенко.

Особливістю побудови уроку за такою системою є те, - що вступне і поточне інструктування проводиться тільки індивідуально, а вивчення і відпрацювання учнями техно­логічних операцій здійснюється за графіком переміщення по робочих місцях. У зв'язку з цим виникла потреба

Ш

внести зміни до традиційної навчально-планувальної до­кументації. Майстер розробила збірник відповідних на­вчальних матеріалів (поопераційну папку), яка містить:

опис призначення операції;

стислу характеристику обладнання і пристроїв, які не­обхідно використовувати;

правила техніки безпеки (з розглядом небезпечних зон обладнання);

норми часу на виконання операції;

опис робочих прийомів за виконуваною операцією, ра­ціональних способів роботи передових працівників га лузі, організації робочого місця;

вимоги до готової продукції;

перелік видів можливого браку і способів його усу­нення.

Усі перелічені матеріали ілюстровано схемами, фо­тографіями, малюнками, доповнено інструкційно-техно­логічними картами й еталонними зразками виготовленої продукції.