Прийоми здійснення взаємозв'язку теоретичного і виробничого навчання

Об'єктивні зв'язки між виробничим і теоретичним навчанням, закладені в навчальних програмах, повинні реалізовуватись у навчальному процесі. З цією метою використовують різноманітні прийоми. Проілюструємо їх на матеріалі взаємозв'язку виробничого навчання із спеціальною технологією, електротехнікою, фізикою та іншими предметами.

Нагадування, повторення полягають у тому, що під час вивчення трудових прийомів, дій і операцій, принци­пів роботи й експлуатації конструкцій і обладнання уч­ні пригадують відомості із спецтехнології, фізики та ін­ших предметів, пов'язані з виробничим матеріалом. Так. розглядаючи питання про чистове обточування сталь­них заготовок, майстер акцентує увагу учнів на тому. Що для подібної обробки необхідно використати різці з дрібнозернистою структурою, позначені в кінці маркіру­вання буквами Д (дрібнозернистий) або ОД (особливо

9 276

дрібнозернистий) Висока якість оброблюваної
ні досягається завдяки підвищеній міцності і тверді"
Дрібнозерниста структура надає різцям міцності і _С°^СТ»'
кості до зносу. Для пояснення цього використовуй"
знання про кристалічну будову твердих тіл, сили V
молекулярної взаємодії. ^лж"

У звичайних умовах метал складається з вели -кількості зрощених один з одним дрібних кристалів (⁰¹ рен) розмірОхМ близько 1СН⁵ мм. Чим менша зернистій металу, тим сильніше діють міжмолекулярні сили і от же, тим більшою буде його міцність. Переваги різці_в дрібнозернистою структурою добре видно під час де­монстрування майстром різних прийомів роботи, вступ­ного інструктажу і виконання учнями навчально-вироб­ничих завдань.

Ілюстрація. Дія різноманітного обладнання, наприк­лад електротехнічного, грунтується на закономірностях які вивчають на уроках загальнотехнічних, спеціальних і загальноосвітніх предметів. На заняттях з виробничого навчання розгляд певних операцій і процесів пов'язують з відповідними обгрунтуваннями з посиланням на тео­ретичні відомості.

Так, явище електромагнітної індукції, яке вивчаєть­ся на уроках фізики та електротехніки, лежить в основі дії генераторів електричного струму, трансформаторів, вимірювальних приладів тощо. Під час вивчення тем «Вуглець і кремній» з курсу хімії, «Електричний струм у напівпровідниках» з курсу фізики учні знайомляться з використанням електропровідності кремнію для ство­рення напівпровідникових діодів, транзисторів, тиристо­рів тощо.

Добре дібрані ілюстрації на уроках фізики і електро­техніки сприяють свідомому засвоєнню знань на уроках спеціальних предметів і виробничого навчання.

Наведімо приклад. Під час вступного інструктажу при вивченні теми «Обточування гладких циліндричних поверхонь» (група токарів) майстер пропонує учням відповісти на такі запитання: розповісти про порядок установлення кулачків у патроні, якщо на них немає по рядкових номерів, і показати це на практиці- У чому при чина, що один з кулачків патрона не затискує закріплен^ заготовку? Одночасно актуалізуються знання учнів п, переміщення тіл у просторі, види руху та ін. Після ^пь. майстер демонструє принцип дії трикулачкового самои^ трівного патрона, під час обертання якого тори^е

конічних шестерень спостерігається перетворення _кЛюче ^_ьного руху в поступальний. Ці шестерні мають °^^еР^т^_еННЯ з центральним зубчастим колесом, на торце-^■^"овєрхні якого є спіральна нарізка, з допомогою ^ВіН' затисні кулачки в пазах патрона здійснюють раді-^як01 рівномірне переміщення. Розуміння учнями суті ^аЛоетворення обертального руху в поступальний, а та-"ж рівномірного руху кулачків патрона надасть їм змо-^Ку під ^час вивчення ручної подачі різця свідомо корис­туватися цим прийомом.

історичні екскурси. Використання елементів істориз-в навчанні сприяє розвитку пізнавальних здібностей учнів, знайомить їх із зародженням і розвитком окре­мих наук, з різними дослідженнями, здійснення яких не­рідко вимагає знань з цілого ряду наукових дисциплін. Так, при підготовці механізаторів-буряководів майстер повідомляє, що в країні багато робиться для створення бурякозбиральних машин. Механізація збирання буря­ка почалася з кінного бурякопідйомника. Пріоритет у розробці бурякозбиральної техніки в той час належав Німеччині. У 1938 р. конструктор В. Кореньков запро­понував проект принципово нового бурякозбирального комбайна брального типу, який підкопував коріння, вий­мав їх за гичку і скидав на поле. Через деякий час зу­силлями групи конструкторів цю ідею було втілено у відому конструкцію бурякозбирального комбайна брального типу СКЕМ-3. Використання цієї маши­ни дало можливість різко підвищити продуктив­ність праці.

Інструктаж. Включаючись у трудовий процес, на­вчально-експериментальне дослідження, виконання ла­бораторно-практичних робіт, учень повинен керуватися певною системою правил, інструктивних вказівок, які регламентують послідовність проведення роботи. Тут важливе місце належить проведенню інструктажу. Під час виконання лабораторних робіт з електротехніки майбутнім робітникам електротехнічних професій дово­диться мати справу з електричним струмом. Використо-уючи необхідні відомості з біології, майстер інструктує -^ЧН1В про заходи безпеки під час роботи з електричним ш *^М°^М' ^{демонст}РУЄ прийоми виконання робіт, «роз-

«Фровує» суть вимог безпеки праці. ф₀ ^НстРУ^ктування може здійснюватися і в письмовій Ното" ^К0Р^истання інструктивних, інструкційно-тех-^гічних карт, алгоритмічних приписів, карт-завдань, 9»

поєднання різних видів інформації (словесних вказівок, рекомендацій, рисунків, ескізів, схем, контрольних за­питань, завдань тощо) — все це сприяє створенню умов для широкого застосування теоретичних знань під час виробничого навчання.

Контрольні завдання можуть включати: вивчення креслень, вибір різального інструменту, розрахунки ре­жимів обробки, визначення пристроїв, які треба засто­сувати, тощо. Наприклад, до інструкційної карти «Вста­новлення різця в різцеутримувачі» включають такі за­питання і завдання: поясніть, використовуючи закони фізики і спецтехнології, чому різець в різцеутримувачі необхідно закріплювати не менше ніж двома гвинта­ми. З яких причин різець в різцеутримувачі встанов­люється з вильотом не більше 1—1,5 висоти держака

різця?

Систематичне складання і застосування учнями ін­струкційних і інструкційно-технологічних карт під час виробничого навчання привчає їх до планування і само­контролю своєї роботи, спонукає до самостійного плану­вання діяльності.

Задачі. У практиці виробничого навчання широко використовують діагностичні і прогностичні задачі. Це задачі на діагностику причин браку продукції, несправ­ності обладнання, пояснення причинно-наслідкових зв'я­зків у невідомих явищах і процесах, коли необхідно встановити невідому причину певного наслідку; на пе­редбачення можливих наслідків спостережуваних явищ і виконання необхідних дій, коли задається причина й вимагається описати наслідок.

Здійснення самоконтролю потребує знання і розу­міння робітником окремих ознак технологічного проце­су. Такими ознаками виступають явища і закони, що ле­жать в основі можливих відхилень і порушень ходу технологічного процесу, похибок і виду браку виготовлю-ваної продукції тощо. Наведемо деякі приклади діагнос­тичних задач до теми «Обробка зовнішніх циліндричних і торцевих поверхонь».

У чому причина того, що при обточуванні зовнішньої циліндричної поверхні утворювана стружка іноді схо­дить у напрямку до токарного патрона, який оберта­ється?

Обточуючи циліндричну заготовку, токар почув своє­рідне гудіння. Дайте відповідь на запитання: а) які при­чини появи такого звуку? б) до чого може призвести в

процесі обточування деталі неврахування цього явища? в) якими повинні бути подальші дії токаря?

Є прохідний відігнутий різець, у якого різальні кромки твердосплавної пластинки викришилися при першому ж проході оброблюваної заготовки. Відомо та­кож, що перед цим різець заточували. Дайте відповідь на запитання: а) які можливі причини викришування різальних кромок у твердосплавних пластинок токарних різців? б) як пов'язані між собою викришування кро­мок і заточка різця? в) як слід заточувати різці, щоб попередити їх викришування в процесі різання? Яка фі­зична природа сил, що сприяють викришуванню різаль­них кромок?

Міжпредметні комплексні завдання. Такі завдання можуть розроблятися до окремих уроків, до розділів для всієї групи і для індивідуального виконання з ура­хуванням різного рівня знань, навичок і вмінь учнів. Зміст і порядок виконання міжпредметних комплексних завдань можуть бути різними, проте спільними вимога­ми до них є такі:

1. Вихідним пунктом для таких завдань повинні бути
принципові схеми або технічні рисунки конструкцій і
пристроїв

2. У результаті виконання комплексного завдання
має бути створене складальне креслення конструкції
або пристрою.

3. Завдання повинне складатися з кількох вправ.

4. Завдання має пов'язуватися з темами конкретних
уроків і виконуватися в основному на уроках.

5. До кожної вправи, яка входить до комплексного за­
вдання, мають бути розроблені короткі методичні реко­
мендації і має бути дібраний довідковий матеріал, що
дасть змогу учням виконати завдання з найменшими
затратами часу.

Важливою є вимога, щоб комплексні завдання учні виконували лише після пояснення відповідного матеріа­лу на уроках спецтехнології і опрацювання його за під­ручником.

Приклади комплексних міжпредметних завдань:

спроектувати комбінований штамп послідовної дії для вирубки і надбавки деталей типу шайби і скласти технологічну карту його збирання;

спроектувати збиральну одиницю проміжного вала приводу і скласти технологічну схему його зби­рання.

26 £

Проблемні запитання, дослідницький метод. Про­блемні запитання міжпредметного характеру, в яких є певна суперечність, орієнтовані на розв'язання єдиних навчальних завдань. Так, розповідаючи про чисте обто­чування чорних металів на основі заліза, майстер пові­домляє учням, що в таких випадках застосування різ­ців, оснащених найтвердішим матеріалом у природі — алмазом, призводить до їх інтенсивного зношування у процесі обробки. Далі майстер ставить учням запитан­ня: «У чому причина того, що різці, оснащені кристала­ми природного алмазу, інтенсивно зношуються саме при точінні чорних металів на основі заліза, а не кольорових металів?» Так створюється проблемна ситуація. Для її розв'язання доцільно поставити ряд послідовних запи­тань, що орієнтують на застосування знань з фізики, хі­мії, спеціальної технології: Які властивості має алмаз? Яка будова його просторових ґраток? Що називається теплопровідністю-? Від чого залежить теплопровідність матеріалів? За яких умов між матеріалами, які дотика­ються, відбувається дифузія? Як відбувається це явище у твердому тілі? Чому при температурі, вищій від 800 °С, алмаз, як кажуть, «згорає»?

В учнів, як правило, виникає інтерес до розв'язання поставленої проблеми. За допомогою майстра вони встановлюють, що алмази мають високу твердість, теп­лостійкість і низький коефіцієнт тертя. Останнє сприяє виникненню досить малих сил різання мінімальної пло­щинної деформації стружки і поверхневого шару ме­талу.

Швидке зношування різців пояснюється тим, що при температурі, вищій від 800 °С, вуглець алмаза дифун­дує в метал і вступає з ним у хімічну реакцію. При цьо­му атоми вуглецю «мігрують» у кристалічні ґратки атомів металу в момент їх відхилення від положення рівноваги при теплових коливаннях. З підвищенням тем­ператури цей процес відбувається ще інтенсивніше. До того ж дифузія між різними матеріалами, як відомо з курсу фізики, відбувається швидше.

Можна також запропонувати учням завдання, які дають можливість перевірити практичні вміння, наприк­лад, такого змісту: Як з допомогою напівпровідникового тріода посилити дуже слабкий електричний струм на­стільки, щоб керувати механізмами, потужність яких ве­лика (сотні і тисячі кіловат). Складіть принципову схе­му і реалізуйте її на занятті.

Майстер може запропонувати учням скласти принці пову схему посилювача низької частоти, використовул чи як активний елемент напівпровідниковий тріод; вип тувати цей пристрій на занятті.

Таким чином, застосування прийомів взаємозв'язії майстра і викладача спецтехнології залежить від склі ду групи, теми навчального матеріалу, мети конкретні го уроку, місця його проведення (в навчальному каб неті, лабораторії, майстерні, у виробничих цехах) та в] творчих можливостей інженерно-педагогічних прації ників.