Організація передвипускної виробничої практики

Навчально-виробничий процес у професійно-техніч­них училищах і виробничі процеси на підприємствах-за-мовниках (майбутніх робочих місцях практики учнів) здійснюються незалежно один від одного. Завдання май­стра полягає в тому, щоб визначити виробничі процеси і відповідні робочі місця, що сприяють найкращій орга­нізації виробничої практики. Наприклад, робочі місця у будівництві не постійні, що викликає значні труднощі навчально-виробничого і виховного характеру у роботі майстра.

Робочими місцями, що розраховані на тривалий час, бригади забезпечуються у період розгортання будівни­цтва і на великих за масштабом будівництвах. Отже, перевагу слід надавати великому будівництву і по мож­ливості не вводити учнів до бригад, які беруть участь у завершенні об'єкта.

Форми організації навчання визначаються змістом професії і залежать від видів і складу робіт, що вико­нуються учнями. Істотно впливає на їх вибір організа­ція праці, прийнята на підприємстві-замовнику. Найха­рактернішими формами організації навчально-виробни­чого процесу у період практики є: виконання учнями завдань у складі спеціалізованих або комплексних бригад кваліфікованих робітників, навчання учнівських бригад на окремих виробничих ділянках, на індивідуальних ро­бочих місцях. Кожна з перелічених форм має свою спе­цифіку і впливає на характер, зміст навчання учнів і діяльність майстра виробничого навчання у цей період

Організація практики у складі робітничих бригад дозволяє учням швидко освоїтись з умовами праці на виробництві, швидше ввійти у трудовий колектив, роз­ширити свій технічний кругозір. Колективне виконання робіт виховує в учнів відповідальність за свою працю, за додержання технологічної і виробничої дисципліни, впливає на формування особистості молодого робітника

Проте робота учнів у складі робітничих бригад по­в'язана з деякими труднощами. Насамперед порушу-

ється навчально-виховний зв'язок між майстром і учня­ми. Учні не дістають від майстра своєчасної методичної допомоги, і їх навчання в основному обмежується прак­тичними порадами та демонстрацією прийомів виконан­ня операцій робітниками, за якими вони закріплені Ви­никають труднощі в оцінюванні ступеня зростання професійної майстерності учнів, бо в технологічному про­цесі беруть участь кілька виконавців.

Робота учнів у складі госпрозрахункових бригад по­требує від майстра ретельного відбору учнів за рівнем професійної підготовки і особистими якостями. Перед­усім слід ураховувати зміст робіт, що виконують брига­ди у цей період, зіставляти їх із змістом навчальної про­грами і кваліфікаційними вимогами.

Організація практики в учнівських бригадах можли­ва тоді, коли підприємство-замовник визначає окрему ви­робничу ділянку для самостійного виконання робіт гру­пою учнів і створює для цього необхідні умови. У цих випадках майстер щоденно планує роботу, розподіляє її між учнями, інструктує їх, стежить за правильністю ви­конання завдань, приймає роботи і підбиває підсумки. При цьому він водночас бере на себе ряд функцій май­стра ділянки. Якщо виконання доручених робіт викли­кає в учнів певні труднощі, адміністрація цього під­приємства виділяє для допомоги їм кваліфікованого ро­бітника.

За такої форми організації виробничої практики учнів зберігається керівна роль майстра виробничого навчан­ня як у виховному, так і у виробничому процесах. Він систематично проводить колективні та індивідуальні ін­структажі. У процесі роботи учні можуть звертатися до майстра за допомогою або консультацією, а він, у свою чергу, має змогу вільно переміщувати їх за видами ро­біт так, щоб вони брали участь в усіх робочих операці­ях. Виконання робіт з випуску корисної продукції доз­воляє ефективно організувати навчально-виховний про­цес і конкретніше оцінювати працю учнів.

Проте розглядувана форма має ряд недоліків. На­самперед учні не зв'язані з виробничим колективом, не мають можливості вчитися на досвіді кваліфікованих ро­бітників, а це сповільнює формування в них професійної самостійності. Ускладнюється і робота майстра вироб­ничого навчання. Розв'язання організаційно-виробничих питань відволікає його від навчально-виробничої і ви­ховної роботи. Методи навчання учнів нерозривно пов'я-

зані з особливостями змісту професії, з організацією і технологічними умовами проведення робіт. В умовах ви­робництва використовують різноманітні методи навчан­ня учнів.