Реалізація міжпредметних зв'язків під час виробничого навчання

Особливістю міжпредметних зв'язків (МПЗ) вироі ничого навчання з іншими дисциплінами є їх багаті гранність, яка потребує системного підходу. Звичайні така робота не під силу одному майстрові. її може ви конати лише весь педагогічний колектив.

Так, у профтехучилищі № 43 Луганської області бі ло створено ініціативну групу з найкомпетентніших спі ціалістів під керівництвом дирекції училища. Занятті такої групи проходили у вигляді ділової гри, яку можи було б назвати «Дидактичний аукціон з міжпредметни зв'язків». Суть його в тому, що остаточна фіксація вен виявлених зв'язків відбувається на основі обговоренні пропозицій різних фахівців і «педагогічного консі ліуму».

У зв'язку з тим що викладачі загальноосвітніх прєл

"метів, як правило, не знають змісту дисциплін профтеї циклу, а майстри погано знають педагогіку, в процез такого обговорення МПЗ відбувається їх взаємонавчаї ня. Воно починається на матеріалі спецтехнології і ві робничого навчання. Провідний викладач або майстер

. висвітлює основні питання кожної теми. Інші викладачі засвоївши зміст теми, визначають зв'язки свого предм«та з нею. Обговорюються форми використання матеріа лу на міжпредметній основі: повідомлення в інструктг жі або лекції, проблемні питання, завдання, задачі дл самостійного розв'язання тощо. Кожна пропозиція, я правило, стає початком цілої низки інших думок, таї що ця тема «обростає» міжпредметними зв'язками (ауь ціон «Хто ще запропонує своє?») Наприклад, темі «Кладка із штучних і природних каменів правильно!

26)

форми» (спецтехнологія і виробниче навчання мулярів-монтажників) пов'язана з 15 темами шести предметів: з матеріалознавством, інтегрованим курсом «Частини будівель», а також з окремими темами основ економіки, фізики і хімії.

Унаслідок такої роботи протягом року була створена узагальнена таблиця МПЗ, яка закладалась у спеціаль­ний пристрій (електрифіковане табло) і у вигляді окре­мої книжки-папки знаходилась на столі кожного викла­дача і майстра.

Наступний етап — реалізація МПЗ — здійснюється на основі складання поурочних карток. У ньому беруть участь уже всі педагоги (в тому числі майстри) учили­ща під керівництвом і з кваліфікованою методичною до­помогою членів ініціативної групи. Робота на цьому етапі триває 2—3 роки, матеріал постійно доповнюється, змінюється, вдосконалюється.

На кожний урок з певного предмета складається по­урочна картка, в якій зазначається назва дисципліни, теми програми й уроку, тип його (орієнтовно основні питання змісту, в тому числі обов'язково ті, що пов'яза­ні з матеріалом інших предметів, уроків), навчальна лі­тература до уроку, проблемні ситуації, запитання, зав­дання, задачі тощо.

Ці вправи зорієнтовані переважно на реалізацію МПЗ у процесі самостійного проблемного розв'язання їх учнями. Практика переконує, що в учнів, які вступа­ють до профтехучилищ, здебільшого відсутня мотивація до теоретичного навчання, використання МПЗ з профе­сійною спрямованістю, особливо коли використовуються методи проблемного навчання.

Прийомами активізації навчального процесу під час реалізації МПЗ є використання певних видів проблем­них ситуацій, проблемного викладу навчального мате­ріалу, запитань, завдань, задач, які підвищують само­стійну діяльність учнів на уроках

Наведімо приклади.

Щоб наголосити на важливості використання тепло­вого розширення металів на виробництві, майстер розпо­відає такий випадок.

Це було взимку 1942 р. в Сибіру на машинобудівному заводі. Йшла війна. Майже півмісяця цех готував велетенський вал із спеціального сплаву. Залишалась одна остання операція, але, ви­конуючи її, токар обточив кінець валу на значно більшу глибину різання, ніж потрібно. У розпачі, що зіпсував багатоденну працю колективу в такий відповідальний час, токар трагічно загинув.

Майстер ставить учням кілька запитань:

— Чи можна було врятувати токаря і виправити його помил­ку? Як, на думку учнів, можна було б здійснити ремонт зіпсовано­го вала? У процесі обговорення не відхиляється жодна із пропо­зицій.

Потім майстер повідомив: справді, вал було відремонтовано, для чого використано властивість металу значно розширюватися при сильному нагріванні. В евристичній бесіді учні запропонували таку ідею: ще більше обточити кінець вала, виточити потрібної величини втулку, розжаривши і і, насадити на замерзлий в лютий мороз вал — і втулка «намертво» охопить зіпсовану деталь Тепер її можна доводити до потрібного розміру.

Щоб визначити сформованість міжпредметних зв'яз­ків в учнів, доцільно запропонувати їм комплексні син­тезовані задачі, що інтегрують знання з кількох пред­метів. Наприклад, для будівельників:

Потрібно пофарбувати вкритий оцинкованим залізом дах бу­динку периметром 50X20 м. Крівля даху заввишки 3 м і завдовж­ки 45 м.

Підрахуйте площу фарбування і необхідну кількість фарби.

Визначте і обгрунтуйте тип фарб, які можна використати (олійні, емальові тощо), враховуючи атмосферні умови, хімічні та фізичні властивості матеріалів і фарб.

Яким способом краще фарбувати-¹

Розв'язання цієї задачі перевіряють викладачі спец-предметів, математики, фізики, хімії — і кожний ставить оцінку з свого предмета, а майстер оцінює роботу в ці­лому.

Краще, коли майстер спочатку пропонує учням спро­бувати швидко і приблизно «прикинути» розв'язання і зафіксувати його. А потім розв'язувати докладно з крес­леннями і точно. Завершується робота обгрунтованими відповідями на якісні запитання. Такі завдання допо­магають визначити ступінь сформованості МПЗ, глиби­ну розуміння учнями виробничих дій і процесів.

Для успішної виробничої діяльності в учнів треба сформувати вміння під час розгляду певного процесу або дії враховувати міжпредметні зв'язки. «Динамізува-ти» їх допоможуть дидактичні ігри типу аукціону або-естафети. На аукціоні майстер, відхиляючи усні помил­кові варіанти і приймаючи правильні, сам визначає пе­реможця, а потім (за кількістю перемог) кращу підгру­пу. В естафеті учні обох підгруп по черзі записують на своїй половині дошки всі визначені ними зв'язки (двох подібних задач).

Розроблені окремими педагогами проблемні ситуації,.запитання, завдання і задачі для учнів стають загальним

265,

здобутком усіх викладачів і майстрів училища. По-перше, використані на уроці педагога-автора, ці задачі можуть використовуватись і на уроках інших предметів, з яки­ми встановлено зв'язок. По-друге, кожна окрема знахід­ка певного педагога стає початком і поштовхом для ана­логічних пошуків інших.

Наступний розділ у поурочних картках містить пере­лік усіх предметів навчального плану з шифрами і на­звами уроків, з якими здійснено зв'язок, а також типи цього зв'язку: часові (випереджальні, одночасні і на­ступні), за важливістю у навчанні (головні, другорядні)

тощо.

В останньому розділі поурочних карток наведено таблицю наочних засобів (у тому числі ТЗН) і облад­нання, що використовується на уроці, а також дано інші зауваження методичного характеру.

Отже, робота щодо створення поурочних МПЗ дуже трудомістка і виконується протягом кількох років. За­стосування її у навчальному процесі училища підносить на вищий рівень професійну майстерність усіх членів педколективу, сприяє педагогічній освіті майстрів, сти­мулює педагогів до взаємодопомоги, взаємонавчання і творчих пошуків. Система МПЗ полегшує і об'єктивізує внутрішньоучилищний контроль, а застосування синте­зованих завдань для перевірки сформованості в учнів МПЗ має велике діагностичне значення. Такі завдання організовує також дирекція і предметні комісії, наслід­ки їх виконання обговорюються на спільних засіданнях

фахівців.

Уже перші роки роботи педколективу ПТУ № 43 на основі системи МПЗ дали істотні результати. Значно підвищився інтерес учнів до теоретичного навчання, у 1,5—2 рази збільшилась кількість тих, що добре встига­ють. Закінчивши училище, такі випускники легко адап­туються до умов виробництва, швидко зростають у про­фесійному відношенні, і значна частина їх стає компе­тентними організаторами виробництва (бригадирами, майстрами тощо). Так створюються передумови для під­вищення професійної майстерності, а в разі потреби (на­приклад, при реконструкції виробництва або освоєнні нової техніки чи технології) їх перекваліфікації в систе­мі безперервної освіти.

Функціонування системи МПЗ розширило її можли­вості. До поурочних карток крім МПЗ почали вводити компоненти конкретного уроку (обладнання, ТЗН, мето-

ди, прийоми навчання, навіть тексти оригінальних за­дач, завдань і запитань). Таким чином, кожен викладач і майстер отримав змогу будь-коли, навіть не звертаю­чись до колег, довідатися із загальноучилищної карто­теки МПЗ, які знання, уміння і навички учні здобули або матимуть з інших предметів з тієї теми, яку він пла­нує на своєму уроці. Далі виникла можливість введення МПЗ до всіх позаурочних — як навчальних гурткових, так і виховних —• заходів, адже будь-який з них у знач­ній своїй частині передбачає використання навчально-інформаційного матеріалу у його взаємозв'язках.

Однак із збільшенням кількості інформації з МПЗ, необхідністю постійного доповнення і модернізації цих зв'язків зростали і труднощі в зберіганні та оператив­ній видачі її споживачу (педагогу).

Розв'язати цю проблему можна шляхом внесення всієї системи МПЗ в ЕОМ. Робота з кодування ведеться зараз на базі ПТУ № 43 Луганської обл., ВТУ № 20 м. Львова та ін. Усі елементи системи МПЗ легко пере­водяться на алгоритмічну мову комп'ютерів, а інформа­ція, що записана в пам'яті ЕОМ, оперативно видається на екрани дисплеїв. Використання системи МПЗ в ком­п'ютерному варіанті дасть змогу виявити нові її можли­вості.

Контрольні запитання і завдання

1. Поясніть, у чому своєрідність екскурсій, семінарів, лабора­
торно-практичних робіт як форм організації навчання в ПТУ. Роз­
крийте роль викладача в керівництві навчальною діяльністю учнів.

2. Проаналізуйте зміст програми з предмета, який викладаєте
в училищі, і виявіть його зв'язки з іншими дисциплінами: а) за­
гальноосвітніми; б) загальнотехнічними; в) спеціальними. Визначте
вид цих міжпредмеіних зв'язків за часом

3. Проаналізуйте програму із спеціальної технології з вашої
професії. Доведіть, що між виробничим і теоретичним навчанням
існус тісний взаємозв'язок та взаємозумовленість.

4. Проаналізуйте різноманітні способи планування міжпред-
метних зв'язків (текстові, табличні, графічні). Які ще позитивні і
негативні їх якості, крім зазначених у посібнику, ви можете сфор­
мулювати? Відповідь обгрунтуйте прикладами із власного досвіду
або досвіду ваших колег.

5. У тексті розділу наведені методичні прийоми здійснення
взаємозв'язку теоретичного і виробничого навчання залежно від
змісту навчального теоретичного матеріалу. Які прийоми викори­
стовуються у вашому училищі під час уроків виробничого навчання?

6. Проаналізуйте програму із спецтехнології та виробничого
навчання з професії, якої навчаєте учнів. Планування яких тем у
часі ви вважаєте нераціональним з точки зору взаємозв'язку тео-

ретичного і виробничого навчання? Які варіанти корекції ви про­понуєте?

7. Складіть сітьовий зведений тематичний план із свого пред­
мета. Проаналізуйте його, виходячи з оптимального здійснення
міжпредметних зв'язків теоретичного і виробничого навчання.
З яких тем доцільно провести інтегративні уроки? Викладачів яких
предметів можна при цьому залучити? Складіть план-конспект од­
ного з інтегративних уроків.

8. Сформулюйте проблемні запитання-завдання міжпредметного
характеру до 2—3 тем із свого предмета.

9. Запропонуйте теми комплексних і синтезованих міжпредмет­
них завдань і складіть плани їх виконання. Знань з яких навчаль­
них предметів потребує виконання кожного завдання?

10. Спробуйте самостійно визначити всі міжпредметні зв'язки
окремого уроку. Для перевірки повноти і правильності вашого рі­
шення порадьтесь із викладачами інших предметів.