Завдання і загальні положення

Передвипускна виробнича практика проводиться на заключному етапі підготовки учнів. За своїми завдання­ми та організацією виробнича практика істотно відріз­няється від періодів навчання, що їй передували.

Основними завданнями передвипускної виробничої практики є: адаптація учнів у конкретних виробничих умовах, закріплення теоретичних знань і наступне вдо­сконалення професійних умінь і навичок, оволодіння су­часною технологією та прогресивними методами вико­нання робіт у виробничих умовах, оволодіння досвідом передовиків і новаторів виробництва, освоєння встанов­лених норм виробітку, розвиток інтересу до своєї про­фесії і прагнення до подальшого вдосконалення своєї

кваліфікації.

У період практики учні працюють у складі робітни­чих бригад, беруть участь у виконанні виробничих пла­нів підприємства-замовника на тих робочих місцях, де

вони працюватимуть після закінчення навчального за-| кладу.

Положенням про виробничу практику передбачено організувати її так, щоб вона проводилась на дільницях і робочих місцях, оснащених сучасною технікою, з про­гресивною технологією і високим рівнем організації та безпеки праці під керівництвом передовиків і новаторів виробництва, ветеранів праці і досвідчених наставни­ків.

Направлення учнів на практику оформляється нака­зом по училищу, а прийом — наказом по підприємству. Перед початком виробничої практики на підприємстві проводиться обстеження робочих місць, призначених для передвипускної практики учнів. Представники училища і підприємства-замовника вивчають стан техніки безпеки та промислової санітарії на робочих місцях і встановлю­ють можливість проведення практики учнів.

Училище здійснює навчально-методичне керівництво виробничою практикою учнів. Воно відповідає за ви­вчення і дотримання учнями правил внутрішнього роз­порядку, охорони праці, пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних вимог, що діють на даному підприємстві, встановлених вимог експлуатації обладнання, пристроїв та інструментів, обережного користування засобами ін­дивідуального захисту, що видаються, економного ви­трачання учнями матеріалів, енергоресурсів.

Училище зобов'язане контролювати своєчасне забез­печення учнів робочими місцями, виробничими завдан­нями відповідно до вимог навчальної програми та пра­вил безпеки праці. Училище перевіряє виконання учнями встановлених норм виробітку, проводить облік вико­наних робіт. Разом з підприємством-замовником органі-I зує вивчення учнями передових прийомів і методів праці, нової техніки і технології.

Підприємство-замовник несе відповідальність за додер­жання правил і норм охорони праці, техніки безпеки під час виробничої практики учнів на виробництві. Воно на­дає учням робочі місця, роботу, яка відповідає навчаль­ній програмі за професією в обсязі, що забезпечує їх повне завантаження протягом усього періоду виробни­чої практики, виділяє спецодяг, спецвзуття, запобіжні пристрої, надає санітарно-побутові приміщення.

Якщо на об'єкті немає необхідних умов для прове­дення практики, керівники училища і майстри виробни­чого навчання не повинні допускати учнів до виконання

робіт, а мають розв'язати з адміністрацією підприємст­ва питання про створення сприятливих умов для даль­шого проходження виробничої практики.

Наприкінці передвипускної виробничої практики під-приємство-замовник організовує кваліфікаційні (пробні) виробничі роботи і видає на кожного учня виробничу характеристику.

Розробка докладної програми здійснюється безпосе­редньо в училищі за участю працівників підприємства-за-мовника. Вона розглядається методичною комісією, погоджується з головним інженером підприємства-замов-ника і затверджується директором училища. До ство­рення програми залучаються найдосвідченіші викладачі профтехциклу (спецтехнології), майстри виробничого навчання, а також працівники підприємства-замовника. Розробку програми організовує старший майстер під ке­рівництвом заступника директора з навчально-виробни­чої роботи.

Програма складається з таких розділів: загальні по­ложення, мета і завдання практики, характеристика об'­єкта, тематичний план вивчення передових методів та організації праці, навчально-виховні та виробничі захо­ди, рекомендації майстру виробничого навчання. Кон­кретна розробка докладної програми визначається особ­ливостями змісту професії і об'єктом практики (видами

робіт).

Для розробки зазначених розділів програми необ­хідно зібрати і узагальнити вихідні дані. Інженерно-тех­нічна служба підприємства-замовника може надати май­строві таку інформацію: план виробничої діяльності під­приємства, найменування об'єктів і місця їх розташу­вання, робітничі бригади, прогресивні напрями техноло­гії, які робочі місця і виробничі бригади можна викорис­тати (рекомендувати) для практики учнів.

Якість розробки програми багато в чому визначаєть­ся тим, як майстер знає фактичні умови об'єктів прак­тики. Отже, перш ніж приступити до розробки програ­ми, майстер повинен побувати на об'єкті (робочих міс­цях), особисто ознайомитися з робітничим колективом умовами і режимом роботи, санітарно-побутовими умо­вами, станом охорони праці і техніки безпеки. Необхід­но також вивчити можливі варіанти пересування учнів до місця роботи і назад. Можливий варіант розробки постійних типових програм передвипускної виробничої практики з усталеними видами робіт, які виконуються

на підприємстві-замовнику. Типові програми уточню­ються, конкретизуються і доопрацьовуються відповідно до конкретних умов виробничої діяльності в поточному навчальному році.