Загальні умови здійснення та класифікація операцій уповноважених банків з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти

Резиденти і нерезиденти України мають право в межах діючого законодавства переміщувати готівкову іноземну валюту через державний кордон України. Їм дозволено проводити деякі розрахунки в іноземній валюті на території України без отримання індивідуальних ліцензій Національного банку України, незважаючи на те, що національна валюта є єдиним засобом платежу на території України. Але в більшості випадків, фізичні особи потребують наявності в них готівкової іноземної валюти з метою її подальшої тезаврації для хеджування ризиків нестабільності економіки України та для туристичних і ділових поїздок за кордон. Тому у населення досить часто виникають потреби в проведенні валютно-обмінних операцій з готівкою.

Для задоволення цих потреб та забезпечення валютного обслуговування фізичних осіб, уповноваженими банками та іншими кредитно-фінансовими установами, а також іншими юридичними особами-резидентами, що уклали агентську угоду з уповноваженим банком, відкриваються пункти обміну іноземної валюти, в яких проводять операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті.

Пункт обміну іноземної валюти банку – це складова частина власного операційного залу банку, де здійснюються валютно-обмінні операції з іноземною валютою і дорожніми чеками для фізичних осіб – резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог нормативно-правових актів Національного банку України

Відкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмінних операцій, у тому числі на підставі укладених з юридичними особами-резидентами агентських угод, погоджених відповідним територіальним управлінням Національного банку України мають право:

ü банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями;

ü фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностя.

Для реєстрації пунктів обміну валюти у територіальному управлінні банки подають до територіального управління:

1. Заяву про відкриття пункту обміну валюти.

2. Інформацію банку про стаж роботи касирів та дані про їх освіту відповідно до кваліфікаційних вимог; наявність потрібних технічних засобів для визначення справжності банкнот іноземних держав та дорожніх чеків; наявність довідників для визначення справжності банкнот і довідкових матеріалів для визначення справжності дорожніх чеків;

наявність РРО, який зареєстровано у податковому органі; забезпечення сейфом для зберігання валютних цінностей і бланків суворої звітності.

3. Копію документа, який дає право на розміщення пункту обміну валюти в певному місці (власність, оренда).

4. Копію висновку територіального управління про погодження агентської угоди, укладеної банком з агентом, якщо пункт обміну валюти банку працюватиме на підставі агентської угоди.

5. Інформацію про відповідність приміщення пункту обміну валюти вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони.

Територіальне управління протягом 14 робочих днів з дати надходження поданих банком документів розглядає їх та приймає рішення про реєстрацію пункту обміну валюти або про відмову в його реєстрації. В разі прийняття позитивного рішення, пункт обміну валюти реєструється в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти і після цього видається банку на бланку управління довідка про реєстрацію пункту обміну валюти.

Пункти обміну валют проводять наступні операції з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками:

ü купівля у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

ü продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;

ü зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних

ü готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

ü купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також

ü купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

ü конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної

ü держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

ü прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні у пунктах обміну валюти установлюються банком щоденно до початку робочого дня згідно з наказом по банку за підписом керівника банку. У касі банку та в пунктах обміну валюти, які розташовані за різними адресами в один і той самий робочий день можуть бути встановлені різні значення курсів купівлі та продажу іноземних валют.

Безперебійна робота пунктів обміну валют потребує наявності мінімально необхідного залишку банкнот іноземної валюти для початку діяльності при відкритті пункту на початку робочого дня та задоволення потреб клієнтів у валюті протягом робочого дня. Можна стверджувати, що здатність банку безперебійно задовольняти потреби клієнтів-фізичних осіб в іноземній валюті є характеристикою його короткострокової абсолютної валютної ліквідності. Економісти сектора неторгових операцій валютного відділу комерційного банку проводять ретельний економічний аналіз ринкового середовища, діяльності пунктів обміну іноземних валют, динаміки оборотів готівкової іноземної валюти протягом робочого дня пунктів обміну з метою встановлення мінімально необхідних початкових залишків іноземних валют в касі пункту обміну. Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, підлягають інкасації, яку проводять банки.

Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються такі бланки:

ü довідка-certificate за формою N 377 (довідка-certificate для нерезидентів);

ü квитанція за формою N 377-А (квитанція про здійснення валютно-обмінної операції);

ü довідка за формою N 06 (довідка про вивезення за межі України іноземної валюти);

ü квитанція за формою N 377-і (квитанція про прийняття на інкасо банкнот іноземних держав);

ü квитанція за формою N 377-І.

Бланки виписуються у двох примірниках: перший примірник видається як підтвердження здійснення операції фізичній особі (резиденту або нерезиденту), другий – залишається в документах дня банку.

Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 11.10.2011 № 364 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка набирає чинності з 28 жовтня 2011 року. Даною Постановою внесені зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502.

Відповідно до затверджених змін до Інструкції, а також відповідно до листа Національного банку України щодо практичного застосування норм Інструкції:

Валютно-обмінні операції (в т.ч. продаж та купівля дорожніх чеків) здійснюються за умови пред'явлення Документа, що посвідчує особу та дозволяє визначити резидентність (надалі – «Паспортний документ»). Працівник банку зобов’язаний забезпечити зберігання копій сторінок Паспортного документа в касових документах дня банку.

Валютно-обмінні операції (в т.ч. продаж та купівля дорожніх чеків) здійснюються на підставі наступних Паспортних документів:

для фізичної особи-резидента:

ü паспорт громадянина України;

ü паспорт громадянина України для виїзду за кордон без відмітки, що підтверджує постійне проживання за кордоном;

ü посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, що видане в Україні;

ü посвідчення біженця, що видане в Україні;

ü національний паспорт громадянина іншої держави з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання;

для фізичної особи-нерезидента:

ü національний паспорт громадянина іншої держави;

ü паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою в паспорті про постійне проживання за кордоном;

ü акредитаційна картка, видана МЗС України представникові іноземного дипломатичного представництва, акредитованого в Україні.

При здійсненні продажу банку клієнтом готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, працівнику Банку можливо пред’явити будь-який документ, що посвідчує особу. При здійсненні продажу банку клієнтом готівкової іноземної валюти за готівкові гривні, копіювання сторінок документа, що посвідчує особу, не здійснюється.

Продаж банком готівкової іноземної валюти дозволяється лише фізичним особам-резидентам і лише в межах встановленої НБУ граничної суми продажу іноземної валюти одній особі в один операційний (робочий) день, що не дорівнює та не перевищує грошовий еквівалент 150 000,00 гривень.

Валютно-обмінні операції (окрім продажу банком готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам) на суму, що дорівнює чи перевищує 150 000,00 гривень здійснюються банком з ідентифікацією фізичної особи відповідно до законодавства України.

Дані про особу, отримані під час здійснення валютно-обмінних операцій, є банківською таємницею з відповідним режимом їх зберігання, передбаченим главою 10 Закону України «Про банки і банківську діяльність».