Загальна характеристика банківських операцій з дорогоцінними металами

До операцій з банківськими металами, які можуть виконувати банки, відносять такі.

1. Депозитні операції у дорогоцінних металах здійснюються у тому разі, коли необхідно залучити метал на рахунок або, навпаки, розмістити на визначений строк. Для цього використовуються металеві рахунки. Якщо у клієнта беруться метали у фізичній формі для тимчасового зберігання, то йому відкриваються металеві рахунки відповідального зберігання типу «Allocated», тобто «З розміщенням». Характерним для цих рахунків є те, що на них обліковується метал, який зберігається в даному банку, причому останній не має права використовувати цей метал і повертає власнику саме ті зливки, які отримав на зберігання.

Для здійснення операцій з «безготівковим» металом використовуються рахунки типу «Unallocated», тобто «Без розміщення». На таких рахунках облік ведеться у грамах чи унціях, а не в конкретних зливках. Фактично такі металеві рахунки знеособлені, метали на них мають лише кількісну характеристику маси (для монет – кількість у штуках) і вартісну балансову оцінку. Підставою для зарахування дорогоцінних металів на знеособлені металеві рахунки може бути їх поставка у фізичній формі, перерахунок з інших знеособлених рахунків, продаж металів клієнтові чи їх придбання банком. Отримати метал клієнт може в даному банку, банках-кореспонден­тах або у світових центрах торгівлі дорогоцінним металом, зокрема Лондон (Loco London), Цюріх (Loco Zürich), Нью-Йорк (Loco New York).

Банки можуть випускати золоті сертифікати, які свідчать про депонування золота в банку. Вони підлягають вільному обміну на зазначену в них кількість золота або грошовий еквівалент золота за ринковою ціною. Золоті сертифікати переважно іменні, однак передбачається право їх передавання шляхом відповідного надпису. Вони можуть випускатися замість депонованих монет, а також золота, яке зберігається в інших країнах з метою фактичного гарантування на випадок його блокування чи націоналізації. Операції із золотими сертифікатами вигідні банкам-емітентам, тому що дають комісійний дохід, розширюють клієнтуру, підвищують репутацію банку. Різновидом золотих сертифікатів є ощадна книжка, яка видається власникові депонованого золота, що дає змогу здійснювати багаторазові операції з ним.

2. Операції з надання кредитів у дорогоцінних металах здійснюються шляхом поставок їх у фізичній формі або зарахування на знеособлені рахунки в обмін на зобов’язання зворотної поставки відповідного металу в термін, зазначений у договорі. Погашення кредитів у дорогоцінних металах може здійснюватися у формі фізичної поставки, шляхом перерахування дорогоцінних металів із металевих рахунків позичальника чи придбання банком за грошові кошти позичальника металу в іншого учасника міжбанківського ринку для погашення раніше одержаного кредиту.

Банки можуть кредитувати позичальника і під заставу золотого депозиту. Видача та погашення кредиту здійснюється в грошовій формі, а золото є формою забезпечення виконання зобов’язань у кредитних правовідносинах.

3. Операції з монетами з дорогоцінних металів. Банки здійснюють продаж клієнтам монет з дорогоцінних металів, а також викуповують у них такі монети, звісно, за нижчою ціною. Центральні банки, як правило, є оптовими постачальниками монет для уповноважених дистриб’ю­торів, роль яких виконують, насамперед, комерційні банки.

Ринок монет із дорогоцінних металів включає монети нумізматичні, напівнумізматичні, обігові та зливкові. Останні три види монет ще називають інвестиційними або тезавраційними, оскільки вони використовуються практично для нагромадження абстрактної вартості шляхом інвестування грошових коштів у монети з дорогоцінних металів, особливо золота.

Продаж монет здійснюється з премією, розмір якої залежить від багатьох факторів, зокрема якості монет. Так, американська система класифікації якості монет «Червона книга» включає три типи рейтингів: базові, додаткові та нумізматичні. Найвища якість за базовим рейтингом – «proof», тобто монети із дзеркальною поверхнею, виразним зображенням малюнка. Додатковий рейтинг може бути «proof like» (подібна до високопробної), тобто монети поза обігом, але так якісно викарбувані, що нагадують високопробні. Згідно з нумізматичними рейтингами монета може бути «extremely rare» (екстремально рідкісною), тобто майже унікальною, існує лише кілька екземплярів.

4. Операції спот (spot) – це операції з купівлі-продажу дорогоцінних металів, що здійснюються контрагентами на умовах зарахування/списання металу та валюти з рахунків на рахунки не пізніше другого робочого дня після укладення угоди. Умови розрахунків спот є зручними для контрагентів: протягом поточного та наступного дня обробляється необхідна документація, оформлюються платіжні та інші доручення для виконання умов угоди. Всі інші угоди купівлі-продажу металу, датою валютування за якими не є другий робочий день після дати укладення, є угодами аутрайт (outright).

5. Операції типу своп (swap) – це одночасна купівля і продаж дорогоцінного металу. Такі операції поділяються на три види:

ü своп у часі або фінансовий своп – це купівля (продаж) однієї і тієї самої кількості металу на умовах спот проти продажу (купівлі) на умовах форвард;

ü своп за якістю металу передбачає одночасну купівлю (продаж) металу однієї якості, наприклад золота проби 999,9 проти продажу (купівлі) золота іншої якості, наприклад проби 999,5. Сторона, яка продає золото вищої якості, отримуватиме премію;

ü своп за місцезнаходженням металу передбачає купівлю-про­даж золота в одному місці, наприклад, Локо-Лондон, проти продажу (купівлі) золота в іншому, наприклад, Локо-Цюріх, за існування різниці цін на метал однакової якості у двох зазначених пунктах.

6. Опціони – право (але не обов’язок) продати чи придбати певну кількість золота за певною ціною на певну дату (європейський опціон) чи протягом усього обумовленого строку (американський опціон). Продавець опціону продає контрагентові права на виконання угоди чи відмови від неї, за що отримує від покупця премію.

Розрізняють два види опціонів:

ü опціон пут (put), тобто опціон на продаж, дає покупцеві опціону право на продаж металу за ціною виконання чи відмовитися від його продажу. Він захищає власника від зниження цін на метали;

ü опціон кол (call), тобто опціон на купівлю, дає покупцеві опціону право придбати метал за ціною виконання чи відмовитися від його купівлі. Цей опціон захищає власника від підвищення цін на метали.

Хеджування за допомогою опціонів полягає у такому. Якщо банк хеджує себе від підвищення в майбутньому ціни металу, він або купує опціон кол, або продає опціон пут. Якщо ж банк хеджує себе від зниження ціни металу, він повинен або купити опціон пут або продати опціон кол.

7. Форвардні угоди у дорогоцінних металах передбачають продаж (купівлю) металу на строк, що перевищує 2-й робочий день після укладення угоди. Укладення форвардної угоди означає, що одна зі сторін бере на себе зобов’язання здійснити поставку визначеної кількості металу на дату, яка обумовлена в угоді, але віддалена проміжком часу від дати укладення угоди, а інша сторона зобов’язується прийняти поставку за обумовленою в угоді ціною. Метою укладення форвардної угоди покупцем металу є страхування від підвищення в майбутньому ціни на метал на спотовому ринку, а продавцем металу – страхування від падіння в майбутньому ціни металу на ринку спот.

Різновидом форвардних угод є форвардні контракти за процентними ставками (FRA), тобто це двостороння угода, за якою контр­агенти беруть на себе зобов’язання обмінятися на певну дату у майбутньому платежами на підставі короткострокових процентних ставок, одна з яких є твердою, а інша – плаваючою. Сума цих платежів розраховується відносно контрактного номіналу, а в умови контракту закладено певний форвардний період, тобто період, який починається з обумовленої дати в майбутньому. Основна мета таких угод полягає в хеджуванні процентної ставки, що пов’язано з тим, що на ринку дорогоцінних металів відбуваються коливання процентних ставок за золотими кредитами та депозитами.

Література:

– основна:

ü Банківські операції [Текст]: підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна [та ін.]. – 4-те вид., без змін. – К.: КНЕУ, 2009. – 608 с. – С. 491-499

ü Міщенко В. І. Банківські операції [Текст]: підручник / В. І. Міщенко, Н. Г. Слав’янська, О. Г. Коренєва. – 2-ге видання, перероблене і доповнене. – К.: Знання, 2007. – 800 с. – С. 587-609

ü Сковира Л. А. Банківські операції [Текст]: навчальний посібник / Л. А. Сковира. – К.: Аграрна освіта, 2010. – 371 с. – С. 310-323

– додаткова:

ü Про банки та банківську діяльність [Електронний ресурс]: закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ // База даних «Законодавство України» офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2121-14&p=1324830502254568.

ü Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними [Електронний ресурс]: закон України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР // База даних «Законодавство України» офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80/print1332662205256078

ü Про здійснення операцій з банківськими металами [Електронний ресурс]: Положення затверджене постановою Правління Національного банку України від 06 серпня 2003 року № 325 // База даних «Законодавство України»офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0749-03/print1330708198600646

ü Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів [Електронний ресурс]: Положення затверджене постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 496 // База даних «Законодавство України»офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1094-03/print1330853274631649

Основні терміни і поняття: банківські метали:золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній), афінаж (переробка), тезаврація,де тезаврація,Лондонська асоціація ринку золота,маркет-мейкер,фіксинг,консигнаційний метод торгівлі,«London Good Delivery», тройська унція,мо­нети нумізматичні, монети напівнумізматичні, монети обігові, старі монети,нові ювілейні монети,зливкові монети,нові монети з номіналом, золоті сертифікати, операції спот (spot), операції типу своп (swap), опціони, опціон пут (put), опціон кол (call), форвардні угоди.

Питання для самоперевірки:

1. Охарактеризуйте сутність ринку дорогоцінних металів.

2. Охарактеризуйте суб’єктів ринку дорогоцінних металів.

3. Охарактеризуйте сутність та функції маркет-мейкерів ринку дорогоцінних металів.

4. Визначте об’єкти ринку дорогоцінних металів.

5. Охарактеризуйте сутність фіксингу ціни дорогоцінних металів.

6. Охарактеризуйте консигнаційний метод торгівлі дорогоцінними металами.

7. Охарактеризуйте сутність та критерії стандартного зливку дорогоцінного металу.

8. Виконайте характеристику ринку золотих монет.

9. Охарактеризуйте порядок здійснення депозитних операцій у банківських металах.

10. Охарактеризуйте порядок здійснення кредитних операцій у банківських металах.

11. Охарактеризуйте порядок здійснення операцій з монетами з дорогоцінних металів.

12. Охарактеризуйте порядок здійснення операцій спот.

13. Охарактеризуйте порядок здійснення операцій своп.

14. Охарактеризуйте порядок здійснення опціонів.

15. Охарактеризуйте порядок здійснення форвардних угод у дорогоцінних металах.

Теми рефератів:

1. Банківські метали

2. Світові ринки дорогоцінних металів.

3. Ринок дорогоцінних металів України.

4. Банківські операції з дорогоцінними металами.

5. Аналіз ринку операції з дорогоцінними металами в Україні.

6. Порівняльна характеристика умов операцій з банківськими металами банків України.

Форми контролю самостійної роботи студента: фронтальне опитування, модульний контроль № 7, підсумкова контрольна робота з перевірки самостійної роботи, комплексна контрольна робота, іспит.