Тема 10: Операції з цінними паперами

Методичне забезпечення виконання самостійної роботи № 22 – «Інвестиційні операції банків з цінними паперами»

Обсяг – 2 години

План:

1. Загальна характеристика інвестиційних операцій банків з цінними паперами.

2. Основи оцінювання дохідності цінних паперів.

Загальна характеристика операцій

З метою диверсифікації активних операцій, розширення джерел отримання додаткових доходів та підтримки ліквідності балансу здійснюються інвестиційні операції з цінними паперами.

У відповідності до нормативних документів будь-яка купівля та перепродаж цінних паперів від свого імені, за власний рахунок та за власною ініціативою є інвестиційною діяльністю.

Інвестиційні операції – активні операції із вкладення власних та залучених фінансових ресурсів у фондові активи шляхом придбання відповідних цінних паперів на фондовому ринку від свого імені. Дані операції банк проводить з метою одержання прибутків від діяльності з цінними паперами та для забезпечення участі у статутному капіталі інших підприємств та контролю над їх власністю.

В банківській діяльності під інвестиціями розуміютьвкладення в цінні папери підприємств – державних та приватних – на відносно тривалий термін. Інвестиційні операції банки здійснюють за рахунок:

ü власних ресурсів;

ü залучених та позичених.

Основними видами інвестиційних операції банку є:

ü арбітражна дилерська – виконання угод купівлі-продажу цінних паперів від свого імені та за свій рахунок шляхом виставлення власних цін купівлі-продажу із зобов'язанням їх купівлі та (або) продажу за заявленими цінами;

ü купівля акцій з метою утримання їх у своєму розпорядженні терміном більше ніж 1 рік.

Загальна схема проведення інвестиційних операцій

(1) – оцінка інвестиційної привабливості цінних паперів

(2) – заявка на купівлю цінних паперів

(3) – закладення угоди про купівлю цінних паперів

(4) – купівля цінних паперів (банк – формування портфелю цінних паперів певного виду; емітент – отримання грошових коштів);

(5) – отримання доходів за цінними паперами.

 

З метою обмеження інвестиційного ризику, пов'язаного із здійсненням інвестиційної діяльності та можливою втратою капіталу інвестора, Національний банк України встановлює нормативи інвестування:

ü норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11);

ü норматив загальної суми інвестування (Н12).

До розрахунку нормативів інвестування не входять цінні папери, придбані банком:

ü у зв'язку з реалізацією банком права заставодержателя;

ü з метою створення фінансової холдингової групи, за умови, що емітентом придбаних цінних паперів є інший банк;

ü у результаті андерайтингу, за умови, що придбані цінні папери перебувають у власності банку не більше одного року;

ü за рахунок та від імені своїх клієнтів.

Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) установлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання коштів банку до статутних фондів установ, що може призвести до втрати капіталу банку.

Н11 визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв. часток) окремо за кожною установою, до регулятивного капіталу банку.

При обчисленні цього нормативу в знаменнику до суми регулятивного капіталу додається сума вкладень в цінні папери в портфелі банку на продаж та інвестиції, що випущені банками (за мінусом суми сформованого резерву під знецінення таких цінних паперів), і вкладень у статутні фонди інших банків та фінансових установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал.

Нормативне значення нормативу Н11 не перевищує 15%.

Порядок обчислення нормативу Н12 аналогічний порядку обчислення нормативу Н11, а нормативне значення його становить 60%.