Тема 3.1 Будівлі і споруди для скотарських підприємства

Лекція 2

Питання:

 

1. Об’ємно - планувальні і конструктивні вирішення будівель для овець, фермерських господарств і селянських спілок.

Вівці – менш вимогливі до тепла, порівняно з іншими видами тварин, тому можуть значний час проводити поза вівчарнею.

До номенклатури будівель і споруд вівчарських підприємств входять: вівчарні — для маток з ягнятами, племінних баранів – плідників, для ягніння, відгодівельного й ремонтного молодняку, штучного вирощування й відгодівлі ягнят, овець різних статево - вікових груп; пункти — штучного осіменіння і доїння овець, стригальні, первинної обробки каракуля, для купання овець; бази - навіси. До групи будівель і споруд обслуговуючого призначення
належать: кормоцех, автоваги, забійно - ветеринарно - санітарні пункти, амбулаторія, ізолятор, блок службових і побутових приміщень, навіси для сільськогосподарської техніки, пункт технічного обслуговування, складські та інженерні споруди, внутрішні проїзди з твердим покриттям. Для деяких будівель і споруд вівчарських підприємств розроблені типові проекти. (див. табл..)

 

Тип і місткість будівлі типовий проект	Коротка характеристика	Кошторисна вартість тис. крб
Вівчарні на 800 маток зимового ягніння (803-3-5)   для ягніння на 500 маток (803-3-77.86)	Розміри 18х102м; стіни панельні; покриття із азбестоцементних листів по прогонах і рамах криття із азбестоцементних листів по Розміри 12х81м; стіни панелі азбестоцементні; покриття із азбестоцементних плит по дерев’яних арках; покрівля азбестоцементна	123,3     92,1
на 600 голів ремонтного молодняку (803 –4 –38.85)	Розміри 12х33м; стіни панельні азбестоцементні; покриття і покрівля азбестоцементні по метало дерев’яних фермах	19,8
на 5000 скотомісць відгодівельного молодняку (803 - 153)	Розміри 12х168м; кормовий навіс 18х168м; стіни азбестоцементні з цокольної залізобетонною панеллю; покрівля азбестоцементна по дерев’яних прогонах і металевих арках	50,0
для ягніння на 750 маток (803 – 3 – 25.83*; 803 – 3 – 26с.83)	Розміри 12х150м Стіни: цегляні (перший проект) панельні (другий проект)	100,2 108,0
для ранньовесняного ягніння на 800 маток (803 – 3 – 29.84)	Розміри 12х108м; стіни цегляні; покриття із дерев’яних елементів; покрівля азбестоцементна	46,0
Тристінний навіс на 625 овець (803 – 4 – 26.83*)	Розміри 12х30м; стіни цегляні покрівля азбестоцементна по залізобетонних прогонах	7,6

 

 

Проектування і будівництво будівель для утримання овець здійснюється з врахуванням систем їх утримання. При пасовищно-стійловій системі для утримання тварин на зимових пасовищах будують полегшені з трьома стінами бази-навіси. У районах з тривалою зимою і в районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря не нижче —20 °С, але з великими коливаннями її і сильними вітрами, для молодняку і для овець каракульських порід ставлять бази-навіси з закритою частиною приміщення для ягніння або зводять вівчарні-кошари, вівчарні-дахи або очеретно - склеписті вівчарні полегшеного типу з низькими стінами без горищних перекриттів.

Традиційні типи вівчарень — найпростіші будівлі з місцевих будівельних матеріалів

Г і П - подібної форми у плані з розміщенням у них усіх груп тварин. Саме таке планування будівель дозволить надійно захищати овець від пануючих вітрів і влаштовувати відкриті бази. Площу підлоги вівчарень визначають за ОНТП 5-85 (див. табл.). При цьому більші площі передбачають для племінних, менші — для товарних підприємств.

До загальної площі вівчарень при зимовому і ранньовесняному ягнінні належить і площа постійного тепляка місткістю, що приймається з розрахунку розміщення у ній 30...35 % вівцематок, які утримуються у даній вівчарні. Із загальної площі тепляка виділяють 30% її під родильне відділення, яке обладнують індивідуальними клітками площею 1,2... 1,4 м² з розрахунку 1 клітка на 10...20 вівцематок. Крім приміщень для вівцематок і тепляків з родильним відділенням, у вівчарнях передбачають приміщення для інвентарю, кормів, електрощитові, а також відкриті бази з кормовими майданчиками. У вівчарнях для племінних баранів влаштовують манеж для взяття й оцінки якості сперми. Площу цих приміщень визначають за завданням на проектування.

При стійлово-пасовищній і цілорічно-стійловій системах утримання овець будівлі споруджують більшої місткості переважно прямокутної форми у плані. У зв'язку з перегрупуванням отар ніяких стаціонарних перегородок, що розділяють приміщення вівчарні на клітки чи відділення, робити не рекомендується. Звичайно вівчарня складається з одного, двох або трьох відділень. У вівчарнях для маток тепліше відділення (тепляк) призначається для ягніння.

 

Норми площ приміщень вівчарських будівель, м²

Група тварин	Будівля і спосіб розміщення овець	Напрям продуктивності	Відкриті бази і вигульногодівельні майданчики
тонкорунний	шубний	каракульський
Барани: плідники     пробники Вівцематки: з ягнятами   холості Ремонтний молодняк Ягнята до 4 міс Відгодівельне поголів'я     Валахи	Групові секції Індивідуальні клітки Групові секції Вівчарні для ягніння, тепляк, родильне відділення Вівчарні для зимового ягніння Те саме, для весняного Вівчарня >   >   Тристінний навіс, база-навіс і майданчики Тристінний навіс	1.9...2.1 2,9...3,1 1,7...1,9     1,8..2.2   1,4... 1,7   1.0...1.2 — 0,6...0,8   0.3...0.4     0.4...0.6   0,5...0,6	2,0 3,0 1.8     —   1,7   — 1,0 0,8   0,3...0,1     0.4...05   —	2,0 3,0 1.8   1.1...1.3   —   0.8...1.0 — 0.7...0.8   __   0.4...0.5   —	З   З   З 2 1   1

Приклад об’ємно – планувального і конструктивного вирішення вівчарень приведені на малюнку

 

 

а — вівчарня на 1250 місць; б— вівчарня на 5000 місць відгодівельногомолодняку;

в— фасад, план і розріз механізованого стригального пункту; 1 — приміщення для ягніння;

2 — приміщення для обслуговуючого.персоналу; 3 — венткамера; 4 — елвктрощитова;

5 — інвентарна; 6 — вигульно-кормовий майданчик; 7 — підсобне приміщення; 8 — фуражна;

9 — ізольовані секції для овець; 10 — залізобетонна паля-колона; 11 — металодерев'яна тришарнірна арка; 12 — колона крайнього ряду; 13 — лабораторія; 14 — приміщення для класування овець, пресування й зберігання вовни; 15 — приміщення для стрижки овець; 16 — тришарнірна залізобетонна рама; 17 — односхила залізобетонна балка; 19 — безрозкісна залізобетонна ферма; 19 — середня колона; 20 — годівниця для ягнят; 21 — універсальна самогодівниця; 22 — щит для пересувних перегородок,

 

Вівчарня на 1250 місць. (мал.,,а”)Основними конструкціями будівлі вівчарні є збірні залізобетонні рами ПР-21, фундаменти збірні башмаки. Крок несучих конструкцій 6 м. Стіни із збірних панелей. Покриття зі збірні залізобетонних плит розміром 1,5х6 м. Напувають маток і ягнят в вівчарні з поїлок з підігріванням води в зимовий період.

Прибирання гною з вівчарні здійснюється один раз на рік за допомогою бульдозера з навісним навантажувальним обладнанням

Вівчарня на 500 місць (малюнок,,б”). Вівчарня розділена на 8 секцій, в яких тварини утримують групами по 400-600 голів, кормлять і напувають овець під навісом.

Несучий каркас будівлі складається з палі-колони, металодерев’яних тришарових арок, стіни повздовжні і торцеві, як і покрівля виконані азбестоцементних листів уніфікованого профілю УВ-7,5.

Такі будівлі входять до складу вівцеводческих племінних ферм.

Конструктивне рішення вівчарень таке ж саме, як і інших тваринницьких будівель. Найбільш поширена ширина і прольоти будівлі 6,9,12,18 і 21м. Несучими конструкціями є залізобетонні колони або палі –колони. Для покриття використовують металеві ферми та полегшенні тришарнірні металодеревяні арки. Внутрішня висота приміщень для утримання овець повинна бути 2,4 м від рівня підлоги до низу виступаючих елементів покриття і перекриття.

Підлога в приміщеннях для утримання овець може бути суцільною або гратчастою без нахилу, вище рівня землі на 150 мм.

Суцільну підлогу влаштовують ґрунтову або глинобитну в місцях утримання тварин і бетонну в проходах. Гратчасті підлоги виготовляють з строганих дерев’яних брусків.

Ворота в будівлях роблять двопільні, які відкриваються зовні і утеплюються в зовнішніх стінах і в тамбурах - не утеплені. Тамбури влаштовують ширше воріт на 1000мм і глибиною більше ширини відкритого полотна на 500мм. Розміри воріт приймають з урахуванням вільного проїзду машин і обладнання, без порогу.

Вікна влаштовують у вівчарнях на висоті не менше 1м від рівня підлоги. Відношення площі вікон до площі підлоги в приміщеннях для утримання овець повинно бути 1:20

Пересувні огорожі служать для утворення в вівчарні тепляка з родильним відділенням, секцій, групових і індивідуальних кліток. Виготовляють огородження зі строганих дошок висотою 900-1200 мм. В щитах, які утворюють клітки, влаштовують двері шириною 600-800мм.

Приміщення для утримання овець не опалюється, температура в ньому повинна бути не менше 4-6 °С при утриманні баранів і маток з ягнятами, доросліше 20 днів. Температура в родильних відділеннях повинна підтримуватись 10-16 °С, а в манежі - баранникі оптимальна температура повинна бути 18 °С. Приміщення для овець обладнують природною або механічною припливно-витяжною вентиляцією.

 

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте об’ємно-планувальні та конструктивні рішення вівчарні.

 

Література: Л 12 ст. 243 - 258

 

 

Тема 3.1 Будівлі і споруди для скотарських підприємств

 

Лекція 3

 

Питання:

 

1. Об’ємно плануванні і конструктивні вирішення для коней.

 

Конярські ферми по своєму призначені бувають робочі (кінні двори), племенні та виробничі.

Робочі служать для використання робочої продуктивності коней. Племені ферми займаються виведенням та вирощуванням племінного молодняку з цілю вдосконалення існуючих та виведення нових порід. Виробничі ферми займають виробництвом продукції; в залежності від виду основної продукції вони підрозділяються м’ясні, кумисні і кумисно-м’ясні.

В конярстві є дві системи утримання – конюшена і табунна.

При конюшинній системі утримання, все поголів’я, незалежно від породи, віку та статті утримують в конюшнях, де забезпечується нормальний відпочинок тварин, захист від коливань температури, правільне годування та обслуговування. В господарствах, які мають не більше 20 робочих коней, практикують утримання дорослого поголів’я і молодняку в одній будівлі, при більшій кількості робочих коней, молодняк тримають в спеціалізованих конюшнях.

При табунному утриманні коней, яке широко використовують на племінних та виробничих фермах, бувають тільки тренінгські конюшні та конюшні для жеребців. Інше поголів’я коней розділяють по статті та віку на групи та табуни і утримують більшу частину року на відведених для кожного табуну окремих пасовищах. В табуні приблизно 100 коней. На зимовий період, при утриманні табунів на випасних ділянках або в стипу поблизу кормової бази, будують спрощені конюшні з базами – навісами, або затиші.

Основні будівлі на конярських п і д п р я є м с т-вах— конюшні; призначені для утримання жеребців - плідників, кобил і молодняку. У господарствах, що мають до 10 жеребців - плідників, приміщення для їх утримання блокують з конюшнями для кобил за типом ізольованої секції.

До номенклатури будівель і споруд конярського призначення входять також манежі (для проби і парування, круглий для тренінга рисистого молодняку, прямокутний для тренінга верхового молодняку), пункт штучного осіменіння, кормоцех, ветеринарні об'єкти, відкриті доріжки для трекінга, піддоки (загони) для утримання коней на відкритому повітрі, загони-розколи й левади для утримання й випасання коней. До будівель виробничого призначення належать кумисні цехи.

Типи й номенклатура будівель і споруд конярських підприємств встановлені ВНТП 9-83. Залежно від системи утримання - коней будують: конюшні— для дорослих робочих коней місткістю 10; 20; 40; 60; 80 і 100, а на племінних підприємствах-40; 60; 80 і ЮО голів; для молодняку, який тренують на племінних підприємствах — 40 і 80 для племінного і робочого молодняку —

40; 60; 80 і 100 голів піддони – за місткістю будівлі.

Об’ємно - планувальне вирішення будівель для у т р и мання коней визначають за статтю, віком, розмірами, і призначенням тварин.

Конюшні для робочих коней устатковують стійлами, денниками та секціями для групового утримання. В стійлах розміщують дорослих робочих коней, які утримують на прив’язі. Для ізоляції коней одного від другого стійла розділяють перегородками. В районах, де використовують парну запряжку коней, розповсюджені двійні стійла.

В денниках утримують жеребих и підсисних кобил с лошатами, а також жеребців – плідників. Для денника відводять більшу площу, чим для стійла, денник відгороджують перегородками не тільки один від другого, але і збоку кормогнійового проходу. В денниках коні не прив’язують, що дозволяє їм рухатися, міняти положення, це поліпшує їх самопочуття та фізичний стан.

Молодняк робочих та племінних коней утримують групами в секціях.

Конюшні для племінних коней обладнують денниками. В денниках утримують окремо: жеребців – плідників, жеребних кобил та племінний молодняк.

Приміщення конюшень для племінних коней розділяють перегородками на ізольовані секції з двома виходами кожна. Вмістимість секцій не повинна перевищувати 24 місць.

Конюшні для групового утримання на глибокій підстилці обладнують груповими приміщеннями і денниками. В групових приміщеннях розміщують молодняк окремо в залежності від статі та віку.