Виконання креслень повздовжніх та поперечних розрізів будівлі готелю

Мета і завдання роботи

Метою лабораторної роботи є ознайомлення з основними правилами виконання креслень розрізів будівлі підприємства готельного господарства.

Завдання: виконати креслення повздовжнього та поперечного розрізів споруди готелю відповідно до плану, який виконувався на лабораторній роботі № 7.

 

Вихідні дані

1. Графічна частина лабораторної роботи № 7.

 

Порядок виконання роботи

1. Разом з викладачем на планах намітити місця розрізів.

2. Виконати креслення повздовжнього та поперечного розрізів споруди закладу готельного господарства (формат А1 або А2, М 1:100).

3. Скласти та винести на аркуш з кресленням розрізів специфікацію обладнання, яке видно в розрізах.

4. Висновок (аналіз врахування нормативних вимог та рекомендацій щодо креслення розрізів будівлі готелю).

Рекомендації щодо порядку виконання роботи

Графічна частина даної лабораторної роботи виконується у відповідності до правил виконання креслень розрізів громадських будівель. Напрямок погляду для розрізу за планом споруди приймають, як правило, знизу вгору і справа наліво. Січна площина, як правило, повинна проходити по найбільш характерному місцю (віконних та дверних прорізах, сходовому маршу тощо). Розріз може бути ступінчастим для можливості отримання найбільш повної інформації про форму, конструктивні можливості та висотні розміри елементів будівлі.

Розрізи будівель позначають арабськими цифрами послідовно в межах основного комплекту робочих креслень. Дозволяється розрізи позначати великими літерами українського алфавіту. У назвах розрізів указують позначення відповідної січної площини (Розріз 1-1). Назви розрізів розташовують над їх зображеннями і не підкреслюють.

На розрізи наносять: координаційні осі; відмітки рівня землі, чистої підлоги поверхів і майданчиків; відмітку низу несучих конс­трукцій покриття одноповерхових будівель і низу плити покриття верхніх поверхів багатоповерхових будівель; розміри отворів. При цьому відмітки внут­рішні розмірів проставляють усередині розрізу, а відмітки перекриттів, підлоги і несучих конструкцій проставляють поза розрізом одну над іншою, віддалені від стіни на 3-4 мм. Виносні лінії не доводять до стін. Відмітки указують в метрах з трьома десятинними знаками, які відокремлені від цілого числа комою. «Нульову» відмітку позначають без знаку, відмітки вище «нульової» – зі знаком «+», нижче «нульової» – зі знаком «-» (рис.8.1).

 

Рис.8.1 - Розміщення відміток на розрізах

Поверхню землі біля будівлі, якщо будівля на рівному майданчику, планують на відмітці -0,150. Прибудова рамп або інших спеціальних майданчиків змінює цей рівень.

Координатні осі виносять вниз, як на плані, в колах, позначають їх відповідними цифрами або буквами і вказують відстані між ними.

Для спрощення креслення розрізів дозволяється зображати лише ті конструкції, які знаходяться не далі найближчого ряду колон. З цієї причини не рекомендується зображати в розрізах вікна і двері зовнішніх стін та інші елементи, якщо вони у розріз не потрапляють. Виняток можуть становити розрізи по крайніх прогонах з видом на зовнішню стіну.

Перегородки по висоті обов’язково доводяться до стелі, тобто низу перекрит­тя або покриття. Підлога на ґрунті зображується однією суцільною основною лінією, підлога по перекриттю і крівлю в покритті - однією суцільною тонкою лінією незалежно від числа шарів в їх конструкції. Склад і товщина шарів по­криття вказується у виносному написі, як для багатошарової конструкції.

На зображеннях розрізів стінний матеріал, що є для даної споруди переважаючим, умовним зображенням не виділяється (перетин не штрихується). Контури стін наводяться жирною лінією (1 мм), а отвори - тонкою (0,5 мм).

Специфікація обладнання, яке видно в розрізах, розташовується над основним написом на відстані 10-12 мм.

Виконуючи розріз громадської частини готелю, а саме поверху, де розташовується заклад ресторанного господарства, слід пам’ятати наступне:

- висоту надземних поверхів слід приймати 3,3 м;

- для залів місткістю понад 150 місць дозволяється приймати висоту поверху 4,2 м;

- висота приміщень для розміщення виробничих цехів приймається за технологічними вимогами, але не менше ніж: 3,0 м – за кількості місць до 150 включно; 3,3 м – від 150 до 300 місць і 3,9 м – понад 300 місць;

- висота приміщень гарячих цехів і мийних не повинна бути менше висоти суміжних з ними залів;

- висота надземного поверху визначається від рівня підлоги нижнього поверху до рівня підлоги поверху наступного (верхнього) (для останнього поверху – до верху перекриття (покрівлі));

- у приміщеннях з похилою стелею або різними за висотою частинами приміщення вимогам до найменшої висоти повинна відповідати середня (приведена) висота приміщення. При цьому висота приміщення в будь-якій його частині повинна бути не менше ніж 2,5 м;

- в окремих приміщеннях допоміжного призначення і коридорах залежно від об’ємно-планувальних рішень будинків і технологічних вимог дозволяється зменшення висоти до 2,2 м, а в складських і службово-побутових приміщеннях – до 2,5 м до низу виступаючих конструкцій;

- висота підвального та верхнього технічного поверхів вимірюється від рівня підлоги до низу будівельних конструкцій перекриття, що виступають (балки, ригелі).

Стосовно житлової частини підприємства готельного господарства, то необхідно враховувати, що:

- висота житлових поверхів (від підлоги до підлоги) повинна бути не менше 2,8 м;

- висоту житлових приміщень (від підлоги до стелі) готелів слід приймати не менше 2,5 м;

- у районах із середньомісячною температурою липня 21 °С і більше висоту житлових поверхів потрібно приймати не менше 3,0 м, а висоту житлових приміщень – не менше 2,7 м;

- висота допоміжних приміщень номерів повинна бути не менше 2,1 м.

 

Структура завершеної роботи

- дата проведення заняття;

- номер і назва роботи;

- мета і завдання роботи;

- вихідні дані;

- порядок виконання роботи;

- графічна частина (виконана на персональному комп’ютері за допомогою системи автоматизованого проектування AutoCad та роздрукована, приклад – додаток АЗ);

- висновок.

Запитання для самоперевірки

1. Як виконуються розрізи громадських будівель?

2. Які правила нанесення висотних відміток на креслення розрізів?

3. Які умовності допускаються для спрощення зображення повздовжніх і поперечних розрізів?

4. Яких основних нормативів слід дотримуватися при виконанні розрізів будівлі готелю?

 

Рекомендована література

Законодавча та нормативна: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 13; 17; 18; 19.

Базова: 22, с.59-99; 23, с.103-147; 24, с.118-186; 26.

Допоміжна: 27; 28; 31; 33; 34; 41.

 

Лабораторна робота № 9

РОЗРОБКА ПЛАНУ БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

Мета і завдання роботи

Метою лабораторної роботи є ознайомлення з нормативними показниками щодо розробки плану благоустрою території готелю.

Завдання: відповідно до нормативних вимог розробити план благоустрою території засобу розміщення, вказавши існуючі та запроектовані будівлі і споруди, вимощення, тротуари, під’їзди, майданчики тощо. Крім того, прив’язати ділянку до основного орієнтира (вулиця, проспект, траса тощо); вказати масштаб плану, напрям сторін світу.

 

Вихідні дані

1. Тип, категорія та місткість підприємства гостинності згідно з варіантом у відповідності до додатку АА (лабораторна робота № 7).

2. Загальна площа першого поверху готелю відповідно до розрахунків, виконаних у лабораторній роботі № 7.

3. Форма будівлі закладу готельно-ресторанного господарства в плані згідно з графічною частиною лабораторної роботи № 7.

4. Норматив земельної ділянки (табл.9.1).

Таблиця 9.1 – Площі земельних ділянок для окремих будівель готелів

(нове будівництво)

Тип засобу розміщення	Місткість, місць	Площа ділянки, м²/місце
Готель	25-100 100-500 500-1000 1000-2000	до 15
Мотель		75-100
Кемпінг		135-150
Хостел		35-50
Курортний, туристичний готелі		50-75

Розрахункові показники ділянок для будівель від двох поверхів слід зменшувати на 25 %.

 

Порядок виконання роботи

1. Визначити площу земельної ділянки під будівництво, S_д, м²:

S_д=n_з∙N, (9.1)

де n_з – норматив площі земельної ділянки, м²/місце (табл.9.1);

N – місткість готелю, місць.

В умовах реконструкції дозволяється зменшення умовної площі ділянки на 25 % без порушення нормативних вимог до допустимих показників озеленення та площі основних елементів функціонального призначення.

2. Надати відомості щодо розміщення земельної ділянки у населеному пункті (якими вулицями обмежується ділянка, чи вільна вона від забудови, наявність будівель, які підлягають знесенню, характеристика рельєфу).

3. Визначити конфігурацію ділянки та виконати креслення у масштабі М 1:500 чи М 1:1000.

4. Зорієнтувати розміщення будівлі готелю на ділянці згідно сторін світу (на яку вулицю чи площу орієнтований головний фасад, господарській двір і т.д.).

Увага! Будівлю рекомендується орієнтувати таким чином, щоб виробничі та складські приміщення виходили на північ та північний схід, а обідні зали закладу ресторанного господарства та житлові приміщення - на південь та південний схід.

5. Розмістити будівлю готелю на земельній ділянці.

6. Нанести на план благоустрою, необхідні об’єкти, ділянки для відпочинку, підходи, під’їзди, господарські ділянки, гостьові стоянки автотранспорту, озеленення тощо. Вказати напрями руху територією (вхід для відвідувачів, персоналу, напрямок завантаження сировини, рух автомобілів), напрями сторін світу.

7. Скласти та винести на аркуш з кресленням плану благоустрою території експлікацію будівель і споруд та умовні позначення.

8. Висновок (аналіз врахування нормативних вимог та рекомендацій щодо розробки плану благоустрою території).

Рекомендації щодо порядку виконання пункту 6 роботи

Проектування готельної території передбачає зонування території на наступні основні ділянки:

- основна будівля готелю, що включає житлові номери та громадські, адміністративні, службові, технічні, складські, побутові, підсобні приміщення;

- окремо розташовані будинки для кіноконцертного залу, конгрес-центру, виставкових павільйонів та ін.;

- окремо розташовані котеджі, дачні будиночки для клієнтів;

- очисні та інші споруди;

- споруди для розваг і занять спортом на відкритому повітрі;

- громадські та службові під’їзні шляхи;

- автостоянки та гаражі;

- садово-паркові та ландшафтні зони;

- господарські зони.

Садово-паркові зони розташовують у межах території з урахуванням місцевих кліматичних особливостей, сприятливого зорового враження, забезпечення оптимального доступу.

Площа території, призначеної для озеленення, повинна складати не менше 40 % площі ділянки забудови закладу готельно-ресторанного господарства. Породи дерев, кущів та види квітів для створення зелених насаджень слід обирати переважно місцеві. Ширину газонів слід приймати залежно від виду насаджень за табл.9.2.

Таблиця 9.2 – Рекомендована ширина газонів

Вид насадження	Мінімальна ширина смуги газону, м
Газон з рядовим насадженням дерев або дерев у одному ряду насаджень з кущами: - однорядне насадження - дворядне насадження	2,0 5,0
Газон з однорядним насадженням кущів: - високих (більше 1,8 м) - середніх (1,2-1,8 м) - низьких (до 1,2 м)	1,2 1,0 0,8
Газон з насадженням дерев групами	4,5
Газон з насадженням кущів групами	3,0
Газон	1,0

При розміщенні елементів озеленення необхідно враховувати нормативи мінімальної відстані відповідно до табл.9.3.

Таблиця 9.3 – Мінімальні відстані від будівлі до елементів озеленення

Елементи будівель і споруд	Мінімальна відстань, м
до стовбура дерева	до куща
Від зовнішніх стін будівлі	5,0	1,5
Від краю проїжджої частини вулиці	2,0	1,0
Від краю тротуару чи садової доріжки	0,75	0,5

Розміщення в зоні відпочинку малих архітектурних форм (альтанки, лави, водні пристрої (басейни, фонтани, водограї, штучні водойми тощо) та дитячих майданчиків визначається завданням на проектування.

У готелях передбачають окремі загальні і службові входи, окремий вхід до підприємства харчування. Пішохідні шляхи повинні бути відокремлені від під’їзних шляхів, які обладнуються окремо для транспорту мешканців готелю і службового. Службовий вхід розміщують на віддалі від загальних входів в зоні, недоступній для огляду з номерів і громадських приміщень. Центральний вхід в готель розташовують по праву сторону від основного під’їзного шляху.

При виконанні плану благоустрою слід пам’ятати:

- допоміжні підходи відвідувачів до будівлі повинні бути min 0,9 м;

- ширина тротуарів визначається кількістю смуг пішохідного руху, враховуючи, що ширина однієї смуги 0,75 м. Мінімальна ширина тротуару повинна бути не меншою 1,5 м;

- біля входу до громадських і житлових приміщень тротуари слід розширити. Розміри площадки, яка утворюються перед входом, визначаються за нормою 0,2 м² на одного проживаючого;

- у разі організованого (внутрішнього) водовідведення для пішохідних доріжок можуть бути використані вимощення навколо будівель. Ширина вимощення приймається не менше 0,7 м. Якщо водовідведення неорганізоване (зовнішнє), тротуари розміщують не ближче ніж за 1,5 м від будівлі;

- технологічний під’їзд до будівлі може здійснюватися як через ділянку забудови, так і з сусідньої території;

- проїзди на територію можуть бути запроектовані за тупиковою або кільцевою схемою. Ширина проїзду повинна бути при односторонньому русі не менше 3,5 м, при двосторонньому - 6,0 м;

- для тупикових проїздів передбачається розворотний майданчик розмірами 12х12 м (15x15 м) або об’їзди у формі петлі в кінці тупика;

- до будівель і споруд по всій довжині повинен бути забезпечений під’їзд пожежних автомобілів з однієї сторони, якщо довжина будівлі до 18 м, і з двох сторін, якщо ширина будівлі більше 18 м;

- відстань від вікон і дверей приміщень підприємств харчування при готелі до майданчиків із сміттєзбірником повинна бути не менше 20 м. Лінійні розміри майданчиків в плані повинні з усіх боків на 1,5 м перевищувати площу сміттєзбірника;

- територія та сам готель повинні бути освітлені у вечірній та нічний час;

- санітарні розриви між будівлями, які освітлюються через віконні отвори, повинні бути не меншими найбільшої висоти протилежної будівлі (доверху карнизу);

- санітарна зона до проїжджої частини (min 15 м);

- протипожежні розриви між будівлями підприємства готельного господарства, житловими і громадськими спорудами приймаються найменшими залежно від ступеня вогнестійкості відповідно до даних табл.9.4:

Таблиця 9.4 – Протипожежні розриви між будівлями

Ступінь вогнестійкості будівлі	Відстань, м
І, ІІ	ІІІ	ІІІ а, ІІІ б, IV, IVа, V
І, ІІ
ІІІ
ІІІ а, ІІІ б, IV, IVа, V

Майданчик для паркування автотранспорту необхідний компонент планування прилеглої території будь-якого підприємства гостинності, зокрема готелів розташованих у районах із щільною за­будовою. Майданчик для паркування автотранспорту найчас­тіше розташовується біля входу між під’їздом і основною смугою руху прилеглої автомагістралі. У готелях із декілько­ма окремими входами, окремим входом у заклад ресторанного господарства, до розва­жальних закладів, майданчик для автотранспорту повинен бути біля кожного з них.

Згідно режиму роботи для клієнтів та відвідувачів готельного підприємства автостоянки в межах прилеглої території класифікуються на автостоянки тимчасового і тривалого перебування автотранс­порту.

Тимчасові автостоянки проектуються з розрахунку одночасного розміщення не менше п’яти автомобілів. Їх розташовують щонайближче до головного входу у готель, заклад ресторанного господарства. Вони зорієнтовані на автотранспорт індивідуального та загального використання (автобуси), що прибуває до моменту з’ясування формальностей з поселення гостей.

Охороняємий майданчик тривалого перебування автотранспорту розташовується неподалік від готелю, відстань його розташування і розміри регламенту­ються місткістю і категорією готелю (табл.9.5).

Відстань від автостоянки до житлових корпусів (будинків) готелю не повинна перевищувати 150 м і бути меншою 10 м (при місткості 10-50 автомобілів), або 25 м (понад 100 автомобілів).

Таблиця 9.5 – Кількість місць на автостоянках залежно від категорії готелю (мотелю) (% від кількості номерів)

Вид готельного підприємства	Категорія готельного підприємства
*	**	***	****	*****
Готелі
Мотелі

Площу ділянки для стоянки одного автомобіля на автостоянках слід приймати 24 м² на одне машиномісце (при примиканні автостоянки до проїзної частини вулиць – не більше 18 м²).

Площа відкритих автостоянок, що не охороняються, до площі ділянки готелю не включається.

Кількість місць на автостоянках готелів для обслуговуючого персоналу розраховується згідно завдання на проектування.

Кількість місць на автостоянках готелів, що мають у своєму складі відкриті для сторонніх відвідувачів підприємства харчування, побутового обслуговування і торгівлі, культурно-масового призначення, рекомендується збільшувати з урахуванням потужностей цих підприємств згідно із завданням на проектування.

На ділянках готелів повинні бути передбачені індивідуальні стоянки для інвалідів (із розрахунку 10 %, але не менше одного машиномісця), максимально наближені до входу у будинок, і спеціальні пристрої (пандуси, підйомники), що забезпечують доступність для маломобільних груп населення громадських зон будинків і території готелю.

Розміщення стоянок для зберігання і паркування легкових автомобілів дозволяється у підземних, підвальних і цокольних поверхах готелів.

Необхідність влаштування огорожі на ділянці та ступінь її захисту від несанкціонованого проникнення вирішує замовник у завданні на проектування або відповідно до проекту.

 

Структура завершеної роботи

- дата проведення заняття;

- номер і назва роботи;

- мета і завдання роботи;

- вихідні дані;

- порядок виконання роботи;

- графічна частина (виконана на персональному комп’ютері за допомогою системи автоматизованого проектування AutoCad та роздрукована, приклад – додаток АЛ);

- висновок.

Запитання для самоперевірки

1. Які основні ділянки необхідно передбачати при проектуванні готельної території?

2. Яким чином відбувається озеленення території готельного підприємства?

3. Яких основних вимог дотримуються при проектуванні на території готелю пішохідних та транспортних шляхів?

4. Види та організація майданчиків для паркування автотранспорту.

 

Рекомендована література

Законодавча та нормативна: 1; 2; 3; 7, с.17-19; 8; 12; 17; 18; 19.

Базова: 26, с.140-143.

Допоміжна: 27; 28; 31; 33; 34; 41, с. 185-197.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Законодавча та нормативна

1. Будинки і споруди. Готелі: ДБН В.2.2-20:2008. - [Чинний від 2009-04-01]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009. – 53 с. – (Державні будівельні норми України).

2. Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення: ДБН В.2.2.-9:2009. - [Чинний від 2010-10-01]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2010. – 68 с. – (Державні будівельні норми України).

3. Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення: ДБН В.2.2-17:2006. - [Чинний від 2007-05-01]. – К.: Держбуд України, 2007. – 21 с. – (Державні будівельні норми України).

4. Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади: ДБН В.2.2-16:2005. - [Чинний від 2006-04-01]. – К.: Держбуд України, 2005. – 65 с. – (Державні будівельні норми України).

5. Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування. Загальні положення: ДБН В.2.2-11:2002. - [Чинний від 2002-05-01]. – К.: Держбуд України, 2002. – 42 с. – (Державні будівельні норми України).

6. Будинки і споруди. Підприємства торгівлі: ДБН В.2.2-23:2009. - [Чинний від 2009-07-01]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009. – 75 с. – (Державні будівельні норми України).

7. Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства): ДБН В.2.2-25:2009. - [Чинний від 2010-09-01]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2010. – 83 с. – (Державні будівельні норми України).

8. Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди: ДБН В.2.2-13:2003. - [Чинний від 2004-03-01]. – К.: Держбуд України, 2004. – 102 с. – (Державні будівельні норми України).

9. Державні санітарні правила та норми для перукарень різних типів: ДСанПін 2.2.2.022-99. - [Чинні від 1999-03-25]. – К.: Мінздрав України, 1999. – 35 с. – (Державні санітарні правила та норми).

10. Єдина система конструкторської документації. Позначення умовні графічні. Елементи трубопроводів: ГОСТ 2.784-96. - [Чинний від 1998-01-01]. – М.: Міждержавна рада з стандартизації, метрології і сертифікації, 1996. – 9 с. – (Міждержавний стандарт).

11. Заклади ресторанного господарства. Класифікація: ДСТУ 4281-2004. - [Чинний від 2004-07-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – 16 с. – (Національні стандарти України).

12. Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень: ДБН 360-92. – [Чинний від 2002-03-19]. – К.: Держбуд України, 2002. – 135 с. – (Державні будівельні норми України).

13. Послуги перукарень. Загальні вимоги: ДСТУ 4094:2002. - [Чинний від 2003-01-01]. – К.: Держстандарт України, 2002. – 11 с. – (Національні стандарти України).

14. Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні вимоги: ДСТУ 4268:2003. - [Чинний від 2004-07-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 12 с. – (Національні стандарти України).

15. Послуги туристичні. Класифікація готелів: ДСТУ 4269:2003. - [Чинний від 2004-07-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 16 с. – (Національні стандарти України).

16. Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів: [закон України: від 24 травня 2012 р. № 4844-VI] // Вісник Верховної Ради України. — Офіц. вид. — К.: Парлам. вид-во, 2012. — 107 с.

17. Санітарні правила для підприємств громадського харчування: СанПіН 42-123-5777-91. - [Чинні від 1991-05-19]. – М.: Мінздрав СРСР, 1991. – 57 с. – (Санітарні правила та норми).

18. Система проектної документації для будівництва. Основні вимоги до проектної та робочої документації: ДСТУ Б.А.2-4-4:2009. - [Чинний від 2010-01-01]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009. – 51 с. – (Національні стандарти України).

19. Система проектної документації для будівництва. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень: ДСТУ Б А.2.4-7:2009. - [Чинний від 2010-01-01]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009. – 73 с. – (Національні стандарти України).

20. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва: ДБН А.2.2-3:2004. - [Чинний від 2004-07-01]. – К.: Держбуд України, 2004. – 61 с. – (Державні будівельні норми України).

Базова

21. Бирнз, Д. AutoCAD 2010 для чайников: пер. с англ. / Д. Бирнз. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2010. – 432 с.

22. Доценко, В. Ф. Проектування підприємств галузі: конспект лекцій для студентівспеціальності 6.091700 „Технологія харчування” денної форми навчання / В. Ф. Доценко, Т. І. Іщенко. – К.: НУХТ, 2009. – 110 с.

23. Никуленкова, Т. Т. Проектирование предприятий общественного питания: учебники и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений / Т. Т. Никуленкова, Г. М. Ястина. – М.: КолосС, 2007. – 247 с.

24. Орлов, А. Видеосамоучитель. AutoCAD 2010 / А. Орлов. – СПб.: Питер, 2010. – 368 с.

25. Проектування готелів: навч. посіб. / А. А. Мазаракі, М. І. Пересічний, С. Л. Шаповал та ін. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. – 340 с.

Допоміжна

26. Байлик, С. И. Гостиничное хозяйство: учебное пособие / С. И. Байлик. – К.: Дакор, 2009. – 368 с.

27. Бойко, М. Г. Організація готельного господарства: підручник / М. Г. Бойко, Л. М. Гопкало. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. – 448 с.

28. Ботов, М. И. Тепловое и механическое оборудование предприятий торговли и общественного питания: учебник для нач. проф. образования / М. И. Ботов, О. М. Голованов. – 2-е изд., испр. – М.: Издательский центр «Академия», 2006. – 464 с.

29. Збірник рецептур національних страв та кулінарних виробів: для підприємств громад. харчування всіх форм власності / О. В. Шалімов, Т. П. Дятченко, Л. О. Кравченко та ін. – Київ: А.С.К., 2007. – 848 с.

30. Іванова, О. В. Санітарія та гігієна в закладах ресторанного господарства: навчальний посібник [для студ. ВУЗів кваліфікаційного рівня] / О. В. Іванова, Т. В. Капліна. – Суми: Університетська книга, 2010. – 399 с.

31. Ляпина, И. Ю. Индустриальная база гостиниц и туристских комплексов: учебник для студ. сред. проф. учеб. заведений / И. Ю. Ляпина, Т. Л. Игнатьева, С. В. Безрукова. – М.: Издательский центр «Академия», 2009. – 272 с.

32. Ляпина, И. Ю. Организация и технологія гостиничного обслуживания: учебное пособие / И. Ю. Ляпина. – М.: Финансы и статистика, 2006. - 201 с.

33. Могильный, М. П. Оборудование предприятий общественного питания / М. П. Могильный, Т. В. Калашнова, А. Ю. Баласанян. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 320 с.

34. Оборудование предприятий общественного питания: в 3ч. Ч. 1. Механическое оборудование: ученик для студ. высш. учеб. заведений / В. Д. Елхина, М. И. Ботов. – М.: Издательский центр «Академия», 2010. – 416 с.

35. Оборудование предприятий общественного питания: в 3ч. Ч. 3. Торговое оборудование: ученик для студ. высш. учеб. заведений / Т. Л. Колупаева, Н. Н. Агафонов, Г. Н. Дзюба, А. Н. Стрельцов. – М.: Издательский центр «Академия», 2010. – 304 с.

36. Писаревський, І. М. Матеріально-технічна база готелів: підручник / І. М. Писаревський, А. А. Рябєв. – Х.: ХНАМГ, 2010. – 286 с.

37. П’ятницька, Н. О. Організація виробництва та обслуговування у підприємствах ресторанного господарства / Н. О. П’ятницька. – К.: КНТЕУ, 2005. – 563 с.

38. Стрельцов, А. Н. Справочник по холодильному оборудованию предприятий торговли и общественного питания: учеб. пособие для учреждений нач. проф. образования / А. Н. Стрельцов, В. В. Шишов. – М.: Издательский центр «Академия», 2006. – 400 с.

39. Устаткування закладів ресторанного господарства: навч. посіб. / І. О. Конвісер, Г. А. Бублик, Т. Б. Паригіна, Ю. М. Григор’єв. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 566 с.

40. http://www.autodesk.ru

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А