Створення апаратурно-технологічної схеми виробництва кулінарної продукції

Мета і завдання роботи

Метою лабораторної роботи є ознайомлення з вимогами виконання креслень апаратурно-технологічних схем виробництва кулінарної продукції.

Завдання: відповідно до нормативних вимог виконати креслення апаратурно-технологічної схеми виробництва заданого виду кулінарної продукції.

Вихідні дані

1. Вид кулінарної продукції - на вибір студента при погодженні з викладачем.

Порядок виконання роботи

1. Відповідно до завдання скласти технологічну схему виробництва обраного виду кулінарної продукції.

2. Визначитися з необхідним технологічним обладнанням для виготовлення обраного виду кулінарної продукції.

3. Виконати креслення апаратурно-технологічної схеми виробництва кулінарної продукції (формат А3).

4. Скласти та винести на аркуш з кресленням специфікацію обладнання (табл.2.1) та умовні позначення (табл.2.2). Зразок спрощеної форми специфікації технологічного обладнання та умовних позначень наведено в додатку Б.

Таблиця 2.1 – Специфікація обладнання

№ поз.	Найменування обладнання	Тип, марка	Габаритні розміри, мм	К-сть
4.	Підтоварник	ПТ-3	800х400х300
…	…	…	…

Таблиця 2.2 – Умовні позначення

Позначення	Назва
-1х-	Холодна вода
-1г-	Гаряча вода
-4-	Яйця курячі
…	…

5. Висновок (аналіз врахування вимог та рекомендацій щодо виконання креслення апаратурно-технологічної схеми виробництва обраного виду кулінарної продукції).

Рекомендації щодо порядку виконання роботи

1. Технологічна схема виробництва обраного виду кулінарної продукції складається у відповідності до вимог розроблення технологічних карт на кулінарну продукцію.

2. Технологічне обладнання підбирається для кожної стадії технологічного процесу виготовлення кулінарної продукції.

3. При виконанні креслення апаратурно-технологічної схеми виробництва кулінарної продукції застосовують позначення у вигляді умовних графі­чних зображень, встановлених стандартами ЄСКД, і нестандартизованих. Стан­дартні умовні графічні позначення зображують у розмірах, нестандартизовані графічні позначення виконують у вигляді спрощених зовнішніх обрисів устаткування, на якому здійснюється та чи інша стадія технологічного процесу. Вони виконуються без масштабу, але з обов’язковим дотриманням співвідношення розмірів обладнання (додаток В).

Графічні позначення елементів на схемі треба розташовувати в послідовності технологічних процесів і з’єднувати лініями зв’язку. Кількість однотипного устаткування в технологічній схемі повинна бути достатньою для зображення послідовності технологічних операцій.

У апаратурно-технологічній схемі зображенням устаткування характеризується стадія технологічного процесу, тому, якщо на одному й тому самому обладнанні здійснюються дві або більше стадії виробництва, то устаткування для кожної стадії технологічного процесу зображується окремо. Наприклад, пасерування овочів, приготування основної страви - операції, що здійснюються на електричній плиті, яка в схемі повинна бути зображена двічі.

Схема виконується в послідовності технологічних процесів зліва направо, згори донизу. Під час складання технологічної схеми не треба ототожнювати послідовність технологічних процесів з розміщенням устаткування у виробни­чому приміщенні закладу. Проте розташування обладнання по висоті в схемі потрібне.

Складання апаратурно-технологічної схеми починають зі зберігання сировини і закінчують одержанням і подачею готової продукції. Технологічне обладнання зобра­жають на лінії відмітки чистої підлоги. Кріплення та приводи до устаткування на схемі не позначають. Обладнання на схемі нумерують по черзі, починаючи з одиниці у напрямку ходу технологічного процесу. Номери обладнання розмі­щують біля ліній виносок. Зображуючи одне й те саме обладнання декілька разів, його позначають одним номером.

Після зображення обладнання на схему наносяться лінії зв’язку, які відповідають переміщенню сировини, напівфабрикатів, готової продукції у послідовності технологічного процесу. Вони складаються з горизонтальних і вертикальних відрізків і повинні мати мінімальну кількість зламів. Відстань між окремими сусідніми паралельними лініями зв’язку повинна бути не менше 3-5 мм. Напрямок руху сировини, продуктів протягом всієї схеми показують суцільни­ми лініями зі стрілками. Основний інгредієнт кулінарної продукції наносять потовщеною лінією (1,5 мм), решту креслять лінією завтовшки 1 мм. Щоб розрізняти лінії для різних про­дуктів, їх слід нумерувати, для чого в лінії приблизно через кожні 50 мм зали­шають невеликі розриви, куди вписують число, а якщо треба детальніше вказа­ти характер продукту - ще й літерний індекс. За ГОСТ 2.784-96 «ЄСКД. Позначення умовні графічні. Елементи трубопроводів» для умовних позначень води, пари, повітря прийняті відповідно числа 1, 2, 3; фреону - 18, ін­ші продукти позначають лініями з цифрами, починаючи з 4.

Лінії сировини і продуктів не повинні перетинати контури обладнання, їх взаємний перетин обводять півкругом на одному з них. Не допускаються короткі вказівки типу «до поз. 1» чи «від поз. 1».

На першій лінії відмітки чистої підлоги всі лінії сировини, продуктів виводять до правого краю аркуша (за межами зображення схеми) і закінчують стрілкою й цифрою, що позначає сировину чи продукт. На другій лінії відмітки чистої підлоги всі лінії сировини, продуктів починають з лівого краю аркуша із зазначенням цифри, що позначає сировину чи продукт, після чого роблять розводку далі.

4. Таблиця умов­них позначень ліній зв’язку, що застосовуються, подається в лівому нижньому куті аркуша креслення. Специфікація обладнання розташовується над основним написом, а коли недостатньо місця – ліворуч від нього з відступом на 10-12 мм.

Виноска

Для того, щоб зробити виноску (наприклад, для позначення обладнання на кресленні) в AutoCAD 2010-2012, натискаємо лівою кнопкою миші на падаюче меню «Розміри». В меню, що з’явилося, вибираємо команду «Мультивиноска» . Далі на графічному екрані обираємо точку, з якої виноска буде виходити (наприклад, центр обладнання), і фіксуємо її натисненням лівої кнопки миші. Потім, в необхідному напрямку, креслимо безпосередньо виноску, яку також фіксуємо натисканням лівої кнопки миші, та вводимо текст (ЛР № 1, завдання 2), котрий буде відображатися біля виноски (наприклад, номер обладнання), і закріплюємо його натиснення кнопки «ОК» на меню, що постає при кожному вводі тексту.

Для зміни параметрів виноски, необхідно натиснути на ній правою кнопкою миші та обрати в меню, що виникнуло, – «Властивості». В діалоговому вікні «Властивості» ми можемо змінити колір виноски, її розмір, а також вид стрілки (зафарбована, не зафарбована, кружечок, нахилена риска, або ж відсутність стрілочки).

Також виноску можна створити за допомогою команди «Відрізок» панелі «Малювання» з увімкненим режимом «Полярного відслідковування» – «ОТС-ПОЛЯР».

Примітка. При нанесенні на креслення виносок, їх горизонтальні полки повинні знаходитися на одному рівні.

Структура завершеної роботи

- дата проведення заняття;

- номер і назва роботи;

- мета і завдання роботи;

- вихідні дані;

- порядок виконання роботи (наявність технологічних карт на кулінарну продукцію обов’язкова);

- графічна частина (виконана на персональному комп’ютері за допомогою системи автоматизованого проектування AutoCad та роздрукована, приклад – додаток Д);

- висновок.

Запитання для самоперевірки

1. Вкажіть основні вимоги виконання креслення апаратурно-технологічної схеми виробництва кулінарної продукції.

2. Яких правил слід дотримуватися при зображенні на апаратурно-технологічних схемах обладнання?

3. Як позначають рух сировини, напівфабрикатів та готової продукції на апаратурно-технологічних схемах приготування кулінарної продукції?

4. Які таблиці розташовують на аркуші креслення апаратурно-технологічної схеми виробництва кулінарної продукції?

5. Яким чином створюється виноска для позначення обладнання?

Рекомендована література

Законодавча та нормативна: 10; 18.

Базова: 21, с.34-329; 25, с.13-268.

Допоміжна: 30; 43.

Лабораторна робота № 3

РОЗРОБЛЕННЯ ПЛАНУ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ НОМЕРІВ

ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Мета і завдання роботи

Метою лабораторної роботи є ознайомлення з нормативними показниками щодо розробки плану різних категорій номерів підприємства гостинності.

Завдання: відповідно до нормативних вимог виконати креслення плану номера відповідної категорії та надати специфікацію встановленого в ньому обладнання.

 

Вихідні дані

1. Категорія номеру та його місткість обирається згідно з варіантом у відповідності до додатку Ж.

 

Порядок виконання роботи

1. Відповідно до завдання (додаток Ж) підібрати для номеру визначеної категорії необхідні меблі та устаткування і надати відомості щодо способу їх розміщення в номері.

2. Визначити корисну та орієнтовну загальну площі номеру відповідної категорії. Розрахунок корисної площі номеру навести у вигляді табл.3.1.

Таблиця 3.1 - Перелік обладнання і розрахунок корисної площі номеру

Необхідне устаткування	Площа обладнання, м^2
Найменування обладнання	Марка	Кількість одиниць, шт.	Габаритні розміри, мм
Житлова кімната
Ліжко двоспальне	«Starmebel»		2100х1800х504	3,78
Телевізор	Sony KDL-32EX720		1100х700х220	-
Тумбочка біля спального місця	«Starmebel»		534х440х504	0,47
…	…	…	…	…
Всього		Sкор
Санітарний вузол
Унітаз	«Arriba» 5407		360х570х400	0,21
…	…	…	…	…
Всього		Sкор
Передпокій
Шафа	«Starmebel»		1200х600х1800	0,72
…	…	…	…	…
Всього		Sкор

3. Виконати креслення плану номера відповідної категорії з розміщенням в ньому необхідних меблів та обладнання (формат А4, М 1:100 або М 1:50).

4. Скласти та винести на аркуш з кресленням плану номера специфікацію обладнання, яким оснащений номер (табл.3.2).

Таблиця 3.2 – Специфікація обладнання

№ поз.	Найменування обладнання	Марка	Габаритні розміри, мм	К-сть
5.	Тумбочка біля спального місця	«Starmebel»	534х440х504
…	…	…	…	…

5. Висновок (аналіз врахування нормативних вимог та рекомендацій щодо розробки плану номера відповідної категорії).

 

Рекомендації щодо порядку виконання роботи

1. Підбір меблів та устаткування для номерів відповідної категорії виконується за каталогами фірм-виробників з урахуванням додатків З, К.

2. Площа номеру будь-якої категорії визначається в залежності від переліку підібраного обладнання.

Корисна площа приміщення (житлової кімнати, санвузла, передпокою та додаткової зони відпочинку (за необхідністю), S_кор, м², розраховується, як сума площ, яку займає встановлене в даному приміщенні устаткування:

, (3.1)

де p – кількість одиниць обладнання даного виду (типу), шт.;

S – площа, яку займає одиниця обладнання цього виду, м².

На основі корисної площі визначається орієнтовна загальна площа приміщення, S_заг, м²:

, (3.2)

де k – коефіцієнт використання площі приміщення (k=0,3-0,4).

Розраховану загальну площу приміщень порівнюють з нормативною (додаток Л). У випадку коли розрахована загальна площа менша за нормативну, для подальших розрахунків приймається нормативна.

При визначенні загальної площі приміщень номеру слід пам’ятати, що:

- розрахована загальна площа номеру не повинна бути меншою за нормативну (додаток Л);

- площа житлової кімнати повинна бути не менша ніж 8 м²;

- площа передпокою, зазвичай, складає 1-2 м²;

- площа номерів для інвалідів на кріслах-колясках, з дефектами зору та незрячих може бути збільшена на 20 % проти нормативної (додаток Л).

3. План номеру зображають у вигляді горизонтального перетину по будівлі на рівні вікон і дверей. На плані мають бути показані будівельні конструкції (стіни, вікна, двері тощо) іпідібране обладнання (Додаток М). Рекомендовані розміри прорізів вікон та дверей наведені в табл.3.3.

Таблиця 3.3 – Рекомендовані розміри прорізів вікон та дверей

Рекомендовані розміри, мм	Конструктивний елемент
Вікно	Двері
висота
ширина
	-	-	-		-

На плані вказують загальну довжину і ширину номера. Крім того, показують прив'язочні розміри розташування устаткування: відстань між осьовими лініями обладнання чи його габаритами і стінами; відстань між суміжно розташованим обладнанням.

Розмірну лінію на її перетині з виносними або з осьовими лініями обмежують насічками завдовжки 2-4 мм, що проводяться з нахилом управо під кутом 45° до розмірної лінії. При цьому виносні лінії повинні виступати за розмірну лінію на 1-3 мм.

На зображенні плану стінний матеріал, що є для даної споруди переважаючим, умовним зо­браженням не виділяється. Контури стін наводять жирною лінією (1 мм), а отвори - тонкою (0,5 мм).

Номери позицій обладнання вказують на полицях ліній-винесень, які проводять від зображення устаткування, поруч із зображенням без лінії-винесення або в межах контурів зображеного обладнання.

Розмір шрифту для позначення позицій повинен бути на один-два номери більшим, ніж розмір шрифту, який вживається для розмірних чисел на тому ж кресленні.

Виконуючи креслення плану номера відповідної категорії та розміщуючи в ньому меблі, необхідно пам’ятати наступне:

- ширина номерів готелів повинна бути не менше 2,4 м, ширина передпокою – не менше 1,1 м;

- мінімальний прохід для однієї людини складає 600 мм, для двох – 1100 мм;

- мінімальна відстань від стіни до пристінних меблів – 50 мм, максимальна – 550 мм.

- додаткові зони відпочинку (балкон, терасу, лоджію) проектують з висотою огорожі не менше 1,2 м при глибині балконів не менше 1,2 м, лоджій – 1,4 м.

4. Специфікація обладнання розташовується над основним написом на відстані 10-12 мм.

Розміри

Нанесення розмірів є важливим етапом в розробці конструкторської документації.

Існує безліч команд, призначених для нанесення і форматування розмірів на кресленні. Для швидкого форматування розмірів і забезпечення їх відповідності державним стандартам і стандартам підприємства використовуються розмірні стилі.

Розмірний стиль - це іменований набір розмірних параметрів та керівників зовнішнім виглядом розмірів (наприклад, стилем стрілок, розташуванням тексту і двосторонніми допусками).

Для створення розмірного стилю натискаємо лівою кнопкою миші на падаюче вікно «Розміри». В меню, що з’явилося, вибираємо команду «Розмірний стиль». Далі постає диспетчер розмірних стилів, де обирається команда «Новий» і задається ім’я нового стилю, а також нижче вказується «на основі якого» стилю (наприклад, «Standard») створюється новий та для яких розмірів (вкладка «Розміри», наприклад, «Лінійні розміри»). Потім з’являється вікно «Новий розмірний стиль»: «Назва Вашого стилю», де задаються необхідні параметри розмірів (лінії, символи та стрілки і т.д., окрім «Альт. одиниць» та «Допусків»). При цьому на екрані, що знаходиться в правому верхньому кутку даного вікна, зображений приклад майбутнього розмірного стилю.

Розміри містять в собі наступні елементи: розмірний текст, розмірні лінії, виносні лінії та стрілки. Тому необхідно мати навички роботи з текстовим стилем.

Для створення текстового стилю натискаємо лівою кнопкою миші на падаюче вікно «Формат» або «Анотація». В меню, що з’явилося, обираємо команду «Стиль тексту». У вікні «Текстові стилі» натискаємо команду «Створити» і задаємо ім’я нового стилю, а також розділи даного вікна: шрифт, розміри та ефекти (одиниці задаються попередньо через головне меню «А» - «Утиліти», «Одиниці»). Далі натискаємо команду «Зробити поточним».

Також у вікні «Текстові стилі» - «Поточний текстовий стиль» – «Стилі» можна обирати інші стилі (стандартні або створені попередньо).

Розміри можна створювати для різних типів об’єктів, які можуть бути орієнтовані різним чином. Існують наступні основні типи нанесення розмірів: лінійний, радіальний (радіус, діаметр, із зламом), кутовий, ординатний, довжина дуги.

Найчастіше застосовуються лінійні розміри, які бувають горизонтальними, вертикальними, паралельними, кутовими, базовими або у вигляді ланцюгів.

Для того, щоб нанести лінійний розмір, натискаємо лівою кнопкою миші на падаюче вікно «Розміри». В меню, що з’явилося, обираємо команду «Лінійний». Потім, при включеному режимі «Прив’язка», на об’єкті, зображеному на графічному екрані, визначаємо (лівою кнопкою миші) початкові точки першої та другої виносних ліній. Далі вказуємо положення розмірної лінії, витягуючи її в потрібному напрямку на відстань, яку задаємо в командній строчці.

Для зміни параметрів розмірних елементів, необхідно на розмірі натиснути правою кнопкою миші та обрати в меню, що з’явилося, команду «Властивості». В діалоговому вікні «Властивості» і відбувається зміна будь-яких параметрів розмірів.

Структура завершеної роботи

- дата проведення заняття;

- номер і назва роботи;

- мета і завдання роботи;

- вихідні дані;

- порядок виконання роботи;

- графічна частина (виконана на персональному комп’ютері за допомогою системи автоматизованого проектування AutoCad та роздрукована, приклад – додаток Н);

- висновок.

Запитання для самоперевірки

1. З яких приміщень складаються номери різних категорій та які вимоги висувають до них з точки зору проектування?

2. Вкажіть основні правила меблювання номерів.

3. Як розраховуються корисна та орієнтовна загальна площі приміщень?

4. Правила нанесення лінійних розмірів.

Рекомендована література

Законодавча та нормативна: 1, с.12-14, 39-41; 14; 15; 18.

Базова: 26.

Допоміжна: 27; 28; 33; 34; 38.

 

Лабораторна робота № 4

РОЗРОБКА ПЛАНУ ЖИТЛОВОГО ПОВЕРХУ ГОТЕЛЮ

Мета і завдання роботи

Метою лабораторної роботи є ознайомлення з нормативними показниками щодо розробки плану житлового поверху підприємства готельного господарства.

Завдання: відповідно до нормативних вимог виконати креслення плану житлового поверху та надати експлікацію приміщень, розташованих на ньому.

 

Вихідні дані

1. Категорія, місткість підприємства гостинності, форма плану житлового поверху згідно з варіантом у відповідності до додатку П.

 

Порядок виконання роботи

1. Відповідно до завдання (додаток П) розрахувати номерний фонд готелю, визначити склад та площу приміщень поповерхового обслуговування.

2. Виконати креслення плану житлового поверху підприємства гостинності визначеної форми (формат А3, М 1:100).

3. Скласти та винести на аркуш з кресленням плану житлового поверху експлікацію приміщень, розташованих на ньому (табл.4.1).

Таблиця 4.1 – Експлікація приміщень

№ поз.	Назва	Площа, м²
1.	Номер І категорії (одномісний)	21,0
…	…	…

4. Висновок (аналіз врахування нормативних вимог та рекомендацій щодо розробки плану житлового поверху).

 

Рекомендації щодо порядку виконання роботи

1. Номерний фонд засобу розміщення розраховується за допомогою додатку Л. Склад та площа приміщень поповерхового обслуговування визначаються відповідно до додатку Р. При цьому необхідно пам’ятати, що:

- приміщення поповерхового обслуговування слід, як правило, блокувати, передбачаючи один блок на 30 місць у готелях категорії *****; на 40 місць - ****; на 50 місць - ***; на 60 місць - ** (дані приміщення в готелях категорії * і ** допускається розташовувати через поверх);

- мінімальний склад приміщень поповерхового обслуговування може бути представлений лише кімнатою чергового персоналу.

2. Як показує аналіз практики проектування і будівництва готелів, житлову частину проектують із прямокутною, компактною, атріумною та ускладненою формою плану.

План житлового поверху зображають у вигляді горизонтального перетину по будівлі на рівні вікон і дверей даного поверху. На планах мають бути показані будіве­льні конструкції (стіни, колони, вікна, двері, східці тощо). На планах вказують основні будівельні розміри: відстань (крок) колон, загальну довжину і ширину поверху, позначки рівня підлоги.

Починають креслення плану з нанесення в заданому масштабі сітки координаційних осей, а потім до осей прив’язують несучі і захисні частини будівлі. Після цього наносять вікна, двері та інші елементи.

Координаційні осі житлового поверху зазначають тонкими штрих-пунктирними лініями з довгими штрихами через все зображення і позначають маркерами в колах. Для маркування координаційних осей застосовують арабські цифри і прописні букви українського алфавіту (окрім букв З, Й, О, X, Ч, Щ_, Ь), які проставляють у колах діаметром 6-12 мм. Пропуски в цифрованих і літерних (крім вказаних) позначеннях координаційних осей не допускаються. Якщо для позначення коор­динаційних осей не вистачає літер алфавіту, наступні осі позна­чають двома літерами (наприклад, АА; ББ; ВВ).

Цифрами маркують осі по сто­роні поверху з більшою кількістю координаційних мереж (повздовжні осі). Маркування осей, як правило, розташовують по лівій і нижній сторонах плану споруди. Послідовність маркування осей - зліва направо і знизу вгору (рис.4.1).

Рис.4.1 - Позначення координаційних осей на плані

Якщо розташування осей протилежних сторін не співпадає, в цих місцях маркування вказаних осей наносять додатково по правій і верхній сторонах. Дозволяється маркувати додаткові координаційні осі колон дробом в тих випадках, коли вони розташовані між осями основних конструкцій. При цьому в чисельнику указують позначення попередньої осі, в знаменнику - порядковий номер додаткової осі в межах ділянки між суміжними координаційними осями (рис.4.2).

Розмір шрифту для позначення координаційних осей повинен бути на один-два номери більшим, ніж розмір шрифту, який вживається для розмірних чисел на тому ж кресленні.

Висотні відмітки указують в метрах з трьома десятковими знаками в прямокутнику. На планах відмітки указують із знаком «+» або із знаком «-» при відмітках відповідно вище або нижче «нульової». За нуль приймають рівень чи­стої підлоги 1-го поверху. Відмітки проставляють на кожному поверсі. Якщо відмітка підлоги в межах всього плану знаходиться на одному рівні, вона вказується в заголовку над пла­ном і не підкреслюється, наприклад, «План на відмітці 0,000».

На маршах схід­ців стрілкою вказують напрямок руху вгору. Якщо на плані зображені нерозрі­зані однопрогонні сходи, необхідна мітка на майданчику біля входу на сходи і на майданчику біля виходу з них (рис.4.3).

Рис.4.2 - Приклад розташування міжкоординаційних осей

Рис.4.3 - Розміщення відміток на планах

На планах поверхів наносять вказівку індексу категорії виробниц­тва за вибухонебезпечністю (у прямокутнику 5 на 8 мм) та площі приміщень в нижньому правому куті, підкреслюючи жирною лінією.

Допускається наводити назви приміщень і категорій виробництв в експлікації з нумерацією приміщень в плані. Номери приміщень проставляються на плані в колах діаметром 7-8 мм.

На зображеннях планів стінний матеріал, що є для даної споруди переважаючим, умовним зо­браженням не виділяється. Контури стін наводять жирною лінією (1 мм), а отвори - тонкою (0,5 мм). За умови реконструкції готельного підприємства стіни, що добудову­ють чи не добудовують, заштриховують за ЄСКД, щоб відрізняти їх від стін старої будівлі.

Якщо на одному аркуші наводять два плани, над кожним з них вміщують напис. За наявності на аркуші одного плану позначення дають лише в основному напису.

Виконуючи креслення плану житлового поверху готелю, слід пам’ятати наступне:

- довжина коридору визначається розмірами ділянки, відведеної під будівництво або кількістю сходів, розташованих з урахуванням протипожежних норм;

- відстань між двома сходами для евакуації не повинна перевищувати 60 м, а при тупиковому коридорі (коли сходи є тільки з одного боку) максимальна відстань входу в номер від сходів не повинна перевищувати 30 м;

- нормативна ширина коридору залежить від виду забудови номерами вздовж коридору (одно- чи двостороння) та способу відкривання дверей номерів (додаток С);

- кількість ліфтів залежить від місткості готелю і вантажопідйомності самих ліфтів;

- ліфти рекомендується розміщувати рядами, не більш ніж чотири в ряд;

- перед ліфтами повинна бути вільна зона шириною не менше 2,2 м (якщо ліфти розташовуються один навпроти одного, то вільна зона повинна бути шириною не менше 3,3 м);

- приміщення поповерхового обслуговуванняна поверсі розташовують ізольованими або в єдиному блоці (як правило, окремо від усіх інших знаходиться приміщення обслуговуючого персоналу, яке зазвичай розміщують неподалік від холу, інші — єдиним блоком поруч із вантажо-пасажирським ліфтом);

- у готелях категорії *****, ****, *** у комплексі обслуговуючих приміщень передбачається сервізна з вантажним ліфтом, яку використовують для забезпечення якісного надання ресторанних послуг у номерах;

- господарські сходи і ліфти, сміттєпровід і білизнопровід повинні розташовуватися так, щоб потоки персоналу не перетиналися з гостьовими потоками.

3. Таблиця «Експлікація приміщень» подається в лівому нижньому куті аркуша креслення.

 

Структура завершеної роботи

- дата проведення заняття;

- номер і назва роботи;

- мета і завдання роботи;

- вихідні дані;

- порядок виконання роботи;

- графічна частина (виконана на персональному комп’ютері за допомогою системи автоматизованого проектування AutoCad та роздрукована, приклад – додаток Т);

- висновок.

Запитання для самоперевірки

1. Як формується номерний фонд підприємства гостинності?

2. Надайте характеристику відомим Вам формам планів житлових поверхів готелю.

3. Які вимоги висувають до приміщень поповерхового обслуговування при їх розташуванні на житловому поверсі засобу розміщення?

4. Сформулюйте правила нанесення і позначення координаційних осей на будівельних кресленнях.

5. Як на планах позначають площі приміщень, а також їх категорії за вибухопожежонебезпечністю?

6. За яких умов проводиться штрихування стін на планах готельних підприємств?

Рекомендована література

Законодавча та нормативна: 1, с.12-14, 39-41; 3; 14; 15; 18.

Базова: 26.

Допоміжна: 27; 28; 33; 34; 38.

 

Лабораторна робота № 5