Виробничі будівлі, приміщення

ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Дані Правила розповсюджуються на видавництва та редакції (надалі — видавництва) незалежно від їх форм власності та відомчої належності.

Правила встановлюють вимоги охорони праці до виробничих ї допоміжних будівель і приміщень, виробничих дільниць, обладнання та робочих місць; санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці; вимоги до експлуатації автотранспорту та порядку проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

Дані Правила поширюються на всіх працівників видавництв.

Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил, в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством.

Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з діючим законодавством.

Розслідування та облік аварій, нещасних випадків та професійних захворювань, що мали місце у видавництвах. повинні проводитися у порядку, встановленому ДНАОП 0.00-4.03-93.

3 введенням в дію Правил охорони праці для видавництв і редакцій вважати такими, що не застосовуються на території України, НАОП 8.7.10-1.03-86 “Правила безпеки праці у видавництвах та редакціях”. Затверджені Держкомвидавом СРСР,1986 р.

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

В даних Правилах є посилання на такі нормативні документи:

ГОСТ 12.0.003-74 “ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация”;

ГОСТ 12.1.003-83 “ССБТ Шум. Общие требования безопасности”;

ГОСТ 12.1.005-88 “ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”;

ГОСТ 12.1.018-93 “ССБТ. Пожаровзрывоопасность статического електричества. Общие требования”;

ГОСТ 12.1.019-79 “ССБТ Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты”;

ГОСТ 12.1.030-81 “ССБТ Электробезопасность. Защитное заземление, зануление”;

ГОСТ 12.2.003-91 “ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности”;

ГОСТ 12.2.032-78 “ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования”;

ГОСТ 12.2.033-78 “ССБТ Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования”;

ГОСТ 12.2.049-80 “ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования”;

ГОСТ 12.3.002-75 “ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности”;

ГОСТ 12.3.009-76 “ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности”;

ГОСТ 12.3.013-77 “ССБТ. Работы машинописные. Общие требования безопасности”;

ГОСТ 12.3.020-80 “ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности”;

ГОСТ 12. 4.013-85Е “ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия”;

ГОСТ 21889-76 “Система “человек-машина”. Кресло человека-оператора. Общие эргономические требования;

СНиП II-4-79 “Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования”;

СНиП II-89-90 “Генеральные планы промышленных предприятий. Нормы проектирования”;

СНиП 2.04.05-91 “Отопление, вентиляция и кондиционирование”;

СНиП 2.09.02-85 “Производственные здания”;

СНиП 2.09.04-87 “Административные и бытовые здания и помещения промышленных предприятий”;

СН 181-70 “Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий”;

СН 3223-85 “Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах”;

ДНАОП 0.00-1.02-92 “Правила будови ї безпечної експлуатації ліфтів”. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 17.06.92;

ДНАОП 0.00-1.03-93 “Правила будови ї безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів”. Затверджені Держнаглядохоронпрацї України наказом від 16.12.93 № 128;

ДНАОП 0.00.1.21-84 “Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів”. Затверджені Головдерженергонагляд Міненерго СРСР 21.12.84;

ДНАОП 0.00-4.03-93 “Положення про розслідування та облік нещасних випадків. професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах та організаціях”. Затверджені кабінетом міністрів України 10.09.93. Постанова № 623;

ДНАОП 0.03-1.43-88 “Санітарні правила при роботі з ртуттю, її сполуками та приладами з ртутним заповненням № 4607-88”. Затверджені Мінохорониздоров’я СРСР, 1988 р;

ДНАОП 0.03-3.01-71 “Санітарні норми проектування промислових підприємств СН 245-71”. Затверджені Мінохорониздоров’я СРСР, 1971 р;

ДНАОП 0.03-3 18-88 “Тимчасові санітарні норми та правила для робітників обчислювальних центрів № 4559-88”. Затверджені Мінохорониздоров’я СРСР, 1988 р;

ДНАОП 0.03-3 28-93 “Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками”. Затверджені Мінохорониздоров’я України наказом від 10.12. 93 № 241;

НАОП 1.1.10-1.01-85 “Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок”. Затверджені Міненерго СРСР, 10.09 85;

НАОП 5.1.12-1.01-80 “Правила техніки безпеки на автомобільному транспорті”. Затверджені Мінавтотранс РРФСР, 23 10.80;

НАОП 5.1.12-1.02-78 “Правила техніки безпеки для авторемонтних підприємств”. Затверджені Мінавтотранс РРФСР 11.12.78;

НАОП 8.7.10-2.04-84 “ОСТ 29.12.0.006-84 Вантажно-розвантажувальні, складські та транспортні роботи. Вимоги безпеки”. Затверджені Держкомвидавом СРСР. 1984 р;

Правила пожежної безпеки в Україні. Затверджені в.о. держінспектора України з пожежного нагляду, 14.06.95. Зареєстрованї Міністерством юстиції України 14.07.95. Реєстраційний номер 219/755;

Положение о проведении планово-предупредительных ремонтов производственных зданий и сооружений. Утверждено приказом Госстроя СССР от 29.12.73. № 279;

Правила дорожнього руху України Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93, № 1094.

3 ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ І ПОБУТОВИХ БУДІВЕЛЬ
ТА ПРИМІЩЕНЬ

Загальні вимоги

Планування та розміщення видавництв має відповідати вимогам діючих будівельних норм і правил (СНиП II-89-90, СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09.04-87, ДНАОП 0.03-3.01-71, ДНАОП 0 03-3.18-88).

Розміщувати видавництва необхідно в окремих будівлях. Видавництва з невеликою кількістю працівників допускається розміщувати в будівлях разом з іншими підприємствами (організаціями).

Виробничі та побутові будівлі і приміщення за пожежною безпекою мають відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні.

За правильність конструкції, вибір матеріалів, якість виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту ї технічного діагностування, а також відповідність виробничих та побутових будівель ї приміщень, виробничих дільниць, обладнання та робочих місць цим Правилам несе відповідальність організація або підприємство (незалежно від форм власності та відомчої належностї), що виконує відповіднї роботи.

Виробничі будівлі, приміщення

Виробничі будівлі та приміщення споруджуються згідно з вимогами будівельних і санітарних норм (СНиП 2.09.02-85, СНиП 2.09 04-87, ДНАОП 0.03-3.01-71, ДНАОП 0.03-3.18-88). Об’єм виробничих приміщень на одного працівника складає 15 м³, а площа приміщень — не менше 4,5 м³. Об’єм виробничих приміщень для програмістів, операторів відеотермінальних пристроїв вдалі ВТП) на одного працівника складає 19,5 м³, площа приміщень — 6 м³ з урахуванням максимального числа працівників в одну зміну.

Інтер’єр приміщень видавництв має відповідати СН 181-70, гама кольорів витримуватися в спокійних тонах з незначним їх контрастом залежно від орієнтації вікон відносно сторін світу.

Для забезпечення параметрів мікроклімату згідно з ГОСТ 12.1 005-88 виробничі приміщення обладнуються опаленням, природною та штучною вентиляцією відповідно до вимог СНИП 2.04.005-91, ДНАОП 0.03-3.01-71.

Всі будівлі в процесі їх експлуатації мають перебувати під постійним технічним наглядом, підлягають періодичним загальним оглядам (двічі на рік) і цільовим перевіркам стану окремих конструктивних елементів та ремонту згіїдно з “Положением о проведении планово-предупредительных ремонтов производственных зданий и сооружений”.

Результати всіх видів оглядів оформляють актами, в яких зазначають виявлені недоліки та заходи щодо їх усунення.

Побутові приміщення

3.3.1 Побутові приміщення та їх склад мають відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 і ДНАОП 0.03-0.01-71.

3.3.2 Розрахунок побутових приміщень видавництв виконується за групами виробничих процесів (СНиП 2.09.04-87) з урахуванням кількості працівників у найчисленнішій зміні. Дані для розрахунку санітарно-побутових приміщень наведені в табл. 1.

3.3.3 Побутові приміщення розташовуються так, щоб для користування ними працівники не проходили через виробничі приміщення, в яких не працюють

Приміщення громадського харчування, медпункт, приміщення для відпочинку, куток з охорони праці, а також приміщення громадських організацій розташовуються в одній зоні. Не допускається розміщувати туалетнї, душові та умивальні кімнати над приміщеннями управлінь, редакцій, технічних служб, громадських організацій, медпунктів, приміщеннями для відпочинку та громадського харчування.

Побутові приміщення (душові, умивальні, туалети, умивальники при їдальнях та буфетах) забезпечуються милом і електрорушниками.

Т а б л и ц я 1

Характеристика виробничих процесів та забезпечення обладнанням
санітарно-побутових приміщень

Група вироб-ничих	Санітарна характеристика виробничих	Вид робіт	Розрахункова кількість людей	Тип гардеробних і число	Спеціальні побутові
процесів	процесів		на одну душову сітку	на один кран	відділень шафи на 1 людину	примі-щення, пристрої
I	Процеси, що викликають забруднення речовинами 3 і 1 класів небезпеки
Iа	тільки рук	Машинописні роботи, монтажування та ретушування фотоформ. Виготовлення фотофом			Загальні, одне відді-лення	—
З	Процеси, що викликають забруднення речовинами 1 і 2 класів небезпеки
3б	Тіла та спецодягу	Електрогра-фічні (ксерогра-фічні) роботи			Окремі по одному від-діленню	Хімчист-ка, штучна вентиляція місць зберіган-ня спецодягу
	Процеси, що вимагають особливої чистоти при виготовленні продукції	Роботи зі застосуванням ВТП, а також роботи на фотоскла-дальному обладнанні			Загальні, два відді-лення	—

3.3.4 Гардеробні приміщення обладнуються шафами для вуличного, домашнього та спеціального одягу і пристосовуються для самообслуговування. Розмір шафи 0,25 х 0,5 х 1,65 м.

Гардеробні домашнього і спеціального одягу передбачаються окремими для виробничих процесів групи Зб. При списковій чисельності працівників у видавництвах до 50 чол. допускається передбачати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів.

3.3.5 Душовї приміщення розташовуються суміжно з гардеробними. Вони передбачаються для працівників дільниць з використанням ВТП, складально-друкарської техніки, оперативного розмноження інформації, фотоскладання, фотолабораторії та адміністративно-господарських служб (електриків, сантехніків, прибиральниць, слюсарів з налагодження обладнання). Душові обладнують відкритими кабінами. Розмір душовоі кабіни в плані 0,9 х 0,9 м.

До 20% душових кабін допускається передбачати закритими. Душові кабіни перехідні передбачаються при виробничих процесах групи Зб.

3.3.6 Умивальні приміщення передбачаються для працівників, вказаних в п.3.3.5. Для інших працівників видавництва умивальники розміщують в тамбурах при туалетах.

3.3.7 Туалети в багатоповерхових приміщеннях передбачаються на кожному поверсі. При чисельності працівників на двох суміжних поверхах до 30 чоловік туалет може бути розташований тільки на одному поверсі, а при чисельності працівників на трьох поверхах до 10 чоловік допускається передбачати 1 туалет на три поверхи.

Допускається передбачати загальний туалет для чоловіків і жінок при чисельності працівників в одну зміну не більше 15 чоловік. Розмір кабіни туалету 1,2х0,9 м. Кількість унітазів. умивальників та електрорушників в туалетах наведені в таблиці 2.

3.3.8 Для куріння слід виділяти окремі кімнати або приміщення. суміжні з туалетами чи приміщеннями для відпочинку. При кількості працівників менше 100 чоловік для куріння відводяться та обладнуються спеціальні місця на сходових клітках, в туалетах де вивішують знак “Місце для куріння”.

3.3.9 У видавництвах зі списковою кількістю працівників від 50 до 300 чоловік передбачаються медпункти, а з кількістю більше 300 чоловік — фельдшерські пункти, склад обслуговуючого персоналу, площа та оснащення яких визначаються за СНиП 2.09.04-87.

Т а б л и ц я 2

Норми обладнання в санітарно-побутових приміщеннях

Назва санітарного обладнання	Кількість працівникiв на 1 обладнання
	працівників, зайнятих у виробничих процесах	адміністративних працівників
Унітази	18/12	45/30
Умивальники, електрорушники	72/48	40/27

Примітки 1 В чисельнику наведено показник для чоловіків, в знаменнику — для жінок.

2 При чисельності працівників менше розрахункового необхідно приймати 1 одиницю обладнання.

3.3.10 При кількості жінок в найбільш численній зміні від 15 до 100 чоловік передбачаються приміщення для особистої гігієни жінки, які можуть бути розміщені в жіночих туалетах. В цьому випадку передбачаються місця для роздягання та умивання. Приміщення для особистої гігієни жінки допускається організовувати при медпунктах.

3.3.11 У видавництвах з кількістю працівників в найбільш численній зміні 200 чоловік і більшою передбачають їдальні. При кількості працівників менше 200 чоловік допускається організовувати їдальні роздавальні (буфети), які відпускають гарячі страви, що доставляються у видавництво. При кількості працівників, меншій 30 чоловік допускається обмежитися кімнатами приймання їжі.

Кількість місць в їдальнях, буфетах слід приймати з розрахунку 1 місце для 4 чоловік.

Площу кімнати приймання їжі визначають із розрахунку 1 м² площі на 1 відвідувача, але не менше 12 м². Такі кімнати обладнуються кип’ятильниками, холодильниками, умивальниками та електронагрівальними приладами.

3.3.12 Приміщення ї місця для відпочинку в робочий час і приміщення психологічного розвантаження передбачаються з розрахунку не менше 0.9 м² на 1 працівника і розміщуються при гардеробних домашнього одягу, пунктах охорони здоров’я, кімнатах для зборів. В цих приміщеннях також передбачається місце для заняття фізичною культурою.

3.3.13 У видавництвах з кількістю працівників до 100 чоловік створюються кутки охорони праці. При більшій кількості працівників створюються кабінети охорони праці площею 24 м².

3.3.14 У видавництвах передбачаються кімнати для проведення зборів, з розрахунку не менше 24 м² для 50—100 працівників, не менше 36 м² для 100—200 працівників видавництв.

У видавництвах з чисельністю працівників до 50 чоловік кімнати для проведення зборів суміщають з кімнатами для приймання їжі або кімнатами відпочинку.

4 ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ДІЛЬНИЦЬ, ОБЛАДНАННЯ
ТА РОБОЧИХ МІСЦЬ

Загальні вимоги

4.1.1 Виробничі дільниці. обладнання та робочі місця видавництв мають відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.049-80.

4.1.2 В окремих ізольованих приміщеннях розміщуються:

— дільниці із застосуванням відеотермінальних пристроїв;

— дільниці машинописних робіт (машбюро, дільниці складально-друкарської техніки);

— дільниці фотоскладання;

— дільниці оперативного розмноження інформації;

— фотолабораторії, монтажні дільниці;

— редакторські, коректорські, приміщення програмістів.

Наявні на дільницях видавництв небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що класифікуються за ГОСТ 12.0.003-74, наведено в таблиці 3.

4.1.3 Виробничі процеси у видавництвах мають виконуватися з дотриманням вимог ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.1.003-83. Параметри мікроклімату, освітлення, шуму та вібрації, а також концентрація токсичних речовин на виробничих дільницях мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, СНиП II-4-79, ДНАОП 0.03-3.18-98 та даних Правил.

4.1.4 У видавництвах має використовуватися обладнання що відповідає вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.049-80.

Експлуатація електроустановок має здійснюватися відповідно до вимог ДНАОП 0.00.1.21-84, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 12.1.018-86, НАОП 1.1.10-1.01-85.

Т а б л и ц я 3

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори на виробничих дільницях

Виробнича дільниця	Діючий небезпечний і шкідливий виробничий фактор
	група	вид
1 Дільниця з застосуванням ВТП	фізичні	підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, пiдвищений рівень електромагнітного випромінювання, підвищений рівень статичної електрики
	психофізіологічні	статичні та динамічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора
2 Дільниця машинописних робіт (машбюро, дільниця складально-друкарської техніки)	фізичні	підвищений рівень шуму, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі
	психофізіологічні	статичні та динамічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора
З Дільниця фотоскладання	фізичні	підвищений рівень шуму, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики
	психофізіологічні	статичні та динамічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора
4 Дільниця оперативного розмноження інформації	фізичні	підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики
	хімічні	озон, селен, оксиди азоту, бензин, гас, скипидар
5 Фотолабораторія. монтажна дільниця	фізичні	відсутність природного освітлення, підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, підвищений рівень статичної електрики, підвищений рівень УФ- випромінювання
	хімічні	гідрохінон, фенол, луги їдкі, амо-нійхлорид, ацетон, кислота оцтова, озон, оксиди азоту, спирт етиловий
	психофізіологічнi	перенапруження зорового аналізатора
6 Редакторські, коректорські, кімнати програмістів	психофізіологічні	статичні та динамічні перевантаження, нервово-психічні перевантаження

Обладнання належить утримувати в безпечному та справному стані.

Не допускається працювати на несправному або не заземленому обладнанні.

Ремонт обладнання, встановлення та очищення світильників, заміну перегорілих ламп та ремонт мережі проводять тільки після повного відключення від мережі електроживлення з обов’язковим вивішуванням на місцях відключення попереджувальних знаків.

4.1.5 Робочі місця у видавництвах мають відповідати вимогам ГОСТ 12 2.032-78, ГОСТ 12.2 033-78. Робочі місця на обладнанні, де робота виконується в сидячому положенні, комплектуються стільцями, висоту сидінь яких можна регулювати.

Дільниця машинописних робіт

4.3.1 Приміщення та робочі місця для виконання машинописних робіт мають відповідати вимогам ГОСТ 12.3.013-77.

4.3.2 Стіни та стеля приміщень для машинописних робіт мають бути світлими, з коефіцієнтом відбивання поверхонь для стелі 70%, для стін 50—60%. для підлоги 20—40%.

4 3.3 Для зменшення шуму до рівня допустимого стеля та стіни в приміщеннях облицьовуються звуковбирним матеріалом.

Під друкарські машинки підкладаються м’які килимки із синтетичних матеріалів товщиною 10 мм або повстину товщиною 20—25 мм, обгорнену синтетичною плівкою.

4.3.4 Робочі столи машиністок розташовуються в ряд на відстані не менше 0,8 м один від одного. Відстань між рядами столів не менше 1,5 м. Робочі місця в приміщенні розташовуються так, щоб світловий потік природного освітлення падав на рукопис, друкарський аркуш і клавіатуру зліва. Кожне робоче місце забезпечується пюпітром, стелажем, лотком для паперів.

Оптимальна робоча поза (при неможливості індивідуального пристосування робочого стола) досягається за рахунок зміни висоти робочого сидіння та використання підставки для ніг.

Висота поверхні сидіння регулюється в межах 0,35—0,45 м Ширина поверхні сидіння не менше 0,4 м, глибина не менше 0,38 м.

4.3.5 Машинописні роботи проводяться з регламентованими перервами протягом робочого дня для проведення виробничої гімнастики (додатки 1, 2).

Дільниця фотоскладання

4.4.1 Вимоги до приміщень та робочих місць на дільниці фотоскладання аналогічні вимогам до дільниці машинописних робіт.

4.4.2 Приміщення, де розташовані фотоскладальні автомати, мають бути відокремлені від приміщень фотохімічної обробки плівки (фотолабораторій).

4.4.3 Фотоскладальне обладнання встановлюється на відстані не менше 1 м від стіни та іншого обладнання для забезпечення підходу до нього зі всіх сторін.

Освітлення

5.2.1 Освітленість виробничих і побутових приміщень у видавництвах має відповідати вимогам СНиП II-4-79. Усі приміщення видавництв, за винятком фотолабораторії, мають бути забезпечені природним освітленням.

5.2.2 Природне та штучне освітлення у виробничих приміщеннях має забезпечувати сприятливі умови для зорової та загальної працездатності. Норми мінімальної освітленостї виробничих дільниць (на робочих місцях) у видавництвах наведено в таблиці 6.

Освітленість проходів на рівні підлоги не менше 25% освітленості робочих місць, але не нижче 75 лк (при газорозрядних лампах).

5.2 3 При природному освітленні для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури необхідно передбачити сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку).

5.2.4 Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення — загальне плюс місцеве.

Т а б л и ц я 4

Норми температур, відносної вологості і швидкості руху повітря на виробничих дільницях

Катего-рія робiт	Виробнича дільниця	Температура, ^OС	Відносна вологість, %	Швидкість руху, м/с
		опти-мальна	допустимі границі	оптималь-на	допусти-ма на	опти-мальна,	допус-тима
			постійне робоче місце	не пос-тійне робо-че місце		робочих місцях постій-них і непостій-них, не більше	не більше	на робочих місцях постійних і непостійних
		холодний період року
Легка-Iа	дільниці з застосуванням ВТП, машино-писних робіт, фотоскладання; редактор-ська;	22-24	21-25	18-26	40-60		0,1	не більше 0,1
	коректор-ська;	теплий період року
	кімната програміс-тів; монтажна дільниця	23-25	22-28	20-30	40-60	55 (при 28^OС)	0,1	0,1-0,2
Легка-Iб	Фотола-бораторія,	холодний період року
	дільниця оперативного	21-23	20-24	17-25	40-60		0,1	не більше 0,2
	розмно-ження ін-	теплий період року
	формації	22-24	21-28	19-30	40-60	60 (при 27^OС)	0,2	0,1-0,3

*Більша швидкість руху повітря в теплий період року відповідає максимальній температурі повітря, менша — мінімальній температурі повітря. Для проміжних величин температури повітря швидкість його руху допускається визначати інтерполяцією. При мінімальній температурі повітря швидкість його руху може прийматися нижче 0,1 м/с.

Т а б л и ц я 5

Характеристика шкідливих речовин на виробничих дільницях

Назва речовини	ГДК мг/м^3	Клас небезпеки	Агрегатний стан
Оксиди азоту (в перерахунку на NО)		III	п
Амоній хлорид		III	а
Ацетон		IV	п
Бензин розчинник		IV	п
Гідрохінон		II	а
Гас (в перерахунку на с)		IV	п
Озон	0,1	I	п
Селен аморфний		III	а
Скипідар (в перерахунку на С)		IV	п
Спирт етиловий		IV	п
Кислота оцтова		III	п
Фенол +	0,3	II	п
Луги їдкі+ (розчини в перерахунку на NаОН)	0,5	II	а

п — пари і/або гази

а — аерозоль

+ необхідний спеціальний захист шкіри та очей

Т а б л и ц я 6

Нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) і освітленості на робочих поверхнях (в точках мінімального значення) для виробничих дільниць і робочих місць

Виробнича дільниця, робоче місце	Пло-щина (г-гори-зонта-льна, в- верти–	Розряд та підрозряд зоро-вих робіт	Штучне освітлення	Природне освітлення КПО, %	Тип лампи
	кальна)норму-вання, висота площи-ни над підло-гою, м		Освіт-леність робо-чих повер-хонь, лк	Показ-ник дис-ком-форту, не більше, од	Коефі-цієнт пуль-сації освіт-ленос-ті, %, не більше	При верх-ньому чи бічному освіт-ленні	При бічному освіт-ленні
1 Приміщен-ня з застосуванням ВТП		IIг					—
рукопис, клавіатура	Г-0,8						—	ЛБ
поверхня екрану	В-1,0						1,5	ЛБ
2 Дільниця машинописних робіт, дільниця фотоскладання
клавіатура	Г-0,8	IIг	400*				1,5	ЛБ
З Дільниця оперативно-го розмноження інформації	Г-0,8	IIг				—	—	ЛБ
4 Фотолабораторія
темна кімната	Г-0,8	IIг	200*			—	—	—
монтажний стіл	Г-0,8	IIг	1000*					ЛБ
пульт ретушерський	Г-0,8		1000*					ЛБ
5 Редакторська, коректорська, кімната програмістів	Г-0,8	IIг	300*			—	1,0	ЛБ
кімната ху-	В-1,0	IIг		—	—	—	—	ЛДЦ
дожників	Г-0,8	IIг					2,0	ЛДЦ

*для місцевого освітлення необхідно передбачити штепсельні розетки.

5.2.5 В світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ чи типу ЛХБ, в світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання.

Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не допускається.

Найбільш раціональними для загального освітлення є світильники розсіяного світла.

5.2.6 Для місцевого освітлення передбачаються світильники з відбивачами, що не просвічуються і розташовані нижче рівня очей працівника та мають захисний кут не менше 30^O.

5.2.7 3 метою обмеження відбитого та прямого блиску робочої поверхні світильники загального та місцевого освітлення необхідно розміщувати так, щоб дзеркальне відображення світної поверхні від робочої поверхні не співпадало з лінією зору працівника та не створювало відблиску на поверхні екрану.

5.2.8 Для зниження пульсацій світлового потоку газорозрядних джерел світла слід використовувати багатолампові люмінесцентні світильники, вмикати лампи в різні фази мережі змінного струму.

5.2.9 В полі зору працівника має бути забезпечений рівномірний розподіл яскравості. Нерівномірність освітленості на робочому місці допускається не більше 1,3, а в проходах 1,5.

5.2.10 У видавництві має бути організоване своєчасне очищення світильників і заміна перегорілих та застарілих джерел світла.

Перегорілі газорозрядні лампи треба зберігати в спеціальних ємкостях або на відкритих майданчиках з підвітряної сторони на відстані не менше 100 м від споруд і періодично партіями вивозити для знешкодження та демеркуризації на спеціальних підприємствах у відповідностї з ДНАОП 0 03-1 43-88.

5.2.11 Віконне скло необхідно чистити від пилу і бруду не менше двох разів на рік. Для очищення вікон необхідно використовувати спеціальні пристрої (пересувні вишки, драбини).

Шум

5.3.1 Рівень шуму в приміщеннях видавництв не повинен перевищувати норм, встановлених ГОСТ 12.1.003-83, СН 3223-85.

Допустимі рівні шуму в приміщеннях і на робочих місцях у видавництвах наведено в таблиці 7.

5.3.2 В приміщеннях, в яких рівень шуму перевищує допустимі значення, слід проводити будівельно-акустичні, віброакустичні заходи та застосовувати засоби індивідуального захисту для зниження рівня шуму.

Будівельно-акустичні заходи:

— встановлення підвісних акустичних стель з акустичної плити;

— облицювання стін вбирною гіпсовою перфорованою плитою, перфорованими азбестоцементними листами;

— покриття підлоги килимовим покриттям;

— ізоляція робочих місць деревом (дуб, береза), склом, плексигласом, шкірою, поролоном.

Віброакустичні заходи:

— встановлення обладнання на прокладки з повстини чи поролону;

— встановлення обладнання на гумові чи пружинні віброопори.

Випромінювання

Робота ВТП супроводжується комплексом електромагнітних випромінювань (електростатичне поле, радіочастотне інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове, рентгенівське випромінювання) низьких рівнів. Інтенсивність випромінювання зменшується пропорційно квадрату відстані від екрану. Оптимальною при роботі з ВТП є відстань 50 см.

Т а б л и ц я 7

Допустимі рівні звукового тиску і рівні звуку на виробничих дільницях

Виробнича дільниця	Рівні звукового тиску (дБ) в активних смугах з середньогеометричними частотами, Гц	Рівні звуку та еквіва-лентні рівні звуку,
	31,5									дБ(А)
Дільниця з застосува-нням ВТП, монтажна дільниця, коректор-ська, кім-ната програмістів
Кабінети та робочі кімнати редакцій
Дільниця машино-писних ро-біт, фотолаборато-рiя
Дільниця фотоскла-дання, оператив-ного розмноження інформації

6 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОТРАНСПОРТУ
ТА ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ
ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ

Експлуатація автотранспорту

Експлуатація автотранспорту має здійснюватися відповідно до вимог “Правил дорожнього руху України” і НАОП 5.1.12-1 01-80.

Обслуговування і ремонт автомобілів має виконуватися відповідно до вимог НАОП 5.1.12-1.02-80.

Додаток 1

Додаток 2

ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Дані Правила розповсюджуються на видавництва та редакції (надалі — видавництва) незалежно від їх форм власності та відомчої належності.

Правила встановлюють вимоги охорони праці до виробничих ї допоміжних будівель і приміщень, виробничих дільниць, обладнання та робочих місць; санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці; вимоги до експлуатації автотранспорту та порядку проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

Дані Правила поширюються на всіх працівників видавництв.

Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил, в межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством.

Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з діючим законодавством.

Розслідування та облік аварій, нещасних випадків та професійних захворювань, що мали місце у видавництвах. повинні проводитися у порядку, встановленому ДНАОП 0.00-4.03-93.

3 введенням в дію Правил охорони праці для видавництв і редакцій вважати такими, що не застосовуються на території України, НАОП 8.7.10-1.03-86 “Правила безпеки праці у видавництвах та редакціях”. Затверджені Держкомвидавом СРСР,1986 р.

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

В даних Правилах є посилання на такі нормативні документи:

ГОСТ 12.0.003-74 “ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация”;

ГОСТ 12.1.003-83 “ССБТ Шум. Общие требования безопасности”;

ГОСТ 12.1.005-88 “ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”;

ГОСТ 12.1.018-93 “ССБТ. Пожаровзрывоопасность статического електричества. Общие требования”;

ГОСТ 12.1.019-79 “ССБТ Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты”;

ГОСТ 12.1.030-81 “ССБТ Электробезопасность. Защитное заземление, зануление”;

ГОСТ 12.2.003-91 “ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности”;

ГОСТ 12.2.032-78 “ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования”;

ГОСТ 12.2.033-78 “ССБТ Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования”;

ГОСТ 12.2.049-80 “ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования”;

ГОСТ 12.3.002-75 “ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности”;

ГОСТ 12.3.009-76 “ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности”;

ГОСТ 12.3.013-77 “ССБТ. Работы машинописные. Общие требования безопасности”;

ГОСТ 12.3.020-80 “ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности”;

ГОСТ 12. 4.013-85Е “ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия”;

ГОСТ 21889-76 “Система “человек-машина”. Кресло человека-оператора. Общие эргономические требования;

СНиП II-4-79 “Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования”;

СНиП II-89-90 “Генеральные планы промышленных предприятий. Нормы проектирования”;

СНиП 2.04.05-91 “Отопление, вентиляция и кондиционирование”;

СНиП 2.09.02-85 “Производственные здания”;

СНиП 2.09.04-87 “Административные и бытовые здания и помещения промышленных предприятий”;

СН 181-70 “Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных зданий промышленных предприятий”;

СН 3223-85 “Санитарные нормы допустимых уровней шума на рабочих местах”;

ДНАОП 0.00-1.02-92 “Правила будови ї безпечної експлуатації ліфтів”. Затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 17.06.92;

ДНАОП 0.00-1.03-93 “Правила будови ї безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів”. Затверджені Держнаглядохоронпрацї України наказом від 16.12.93 № 128;

ДНАОП 0.00.1.21-84 “Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів”. Затверджені Головдерженергонагляд Міненерго СРСР 21.12.84;

ДНАОП 0.00-4.03-93 “Положення про розслідування та облік нещасних випадків. професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах та організаціях”. Затвердж<