Техніка безпеки на гірничому підприємстві



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Техніка безпеки на гірничому підприємстві



Техніка безпеки на гірничому підприємстві

Загальні положення

Кожне гірниче підприємство повинно мати:

а) затверджений проект розробки родовищ корисних копалин незалежно від продуктивності, який включає розділи охорони праці і навколишнього середовища, в тому числі рекультивацію порушених земель;

б) встановлену маркшейдерську і геологічну документацію;

в) план розвитку гірничих робіт, затверджений технічним керівником підприємства та погоджений з місцевими органами Держнаглядохоронпраці;

г) спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення експлуатації родовищ корисних копалин, оформлений в установленому порядку.

Прийняття в експлуатацію нових, реконструйованих шахт і горизонтів, а також інших особливо важливих об'єктів (стволів шахт, підстанцій тощо) проводиться комісією за участю представників Держгірпромнагляду і технічного інспектора профспілки.

Всі шахти в період будівництва та під час експлуатації повинні обслуговуватися воєнізованими гірничорятувальними частинами.

Всі робітники і службовці, які приймаються на шахту, підлягають попередньому медичному огляду. Робітники і службовці, які працюють на підземних роботах, підлягають періодичному медичному огляду не рідше одного разу на рік з обов'язковою рентгенографією грудної клітки.

Всі працюючі на підземних роботах робітники та особи технічного нагляду повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту встановленого зразка (касками, спецодягом, взуттям, рукавицями, запобіжними поясами та іншими засобами), відповідними їх професії та встановленим нормам, та зобов'язані ними користуватись.

На шахтах повинні вести точний облік всіх трудящих, які спустилися в шахту і виїхали (вийшли) з неї. Кожен працівник після виїзду з шахти зобов'язаний негайно здати головний ліхтар в лампову. Якщо через 2 год після закінчення зміни виявиться, що ліхтарі повернуті не всіма працівниками, які спускалися в шахту, то старший по зміні співробітник лампової зобов'язаний негайно повідомити про це відповідальному черговому і керівництву шахти, які зобов'язані негайно з'ясувати причини затримки людей у шахті та у разі необхідності вжити відповідних заходів. Одночасно старший по зміні співробітник лампової зобов'язаний занести прізвища людей, які не здали ліхтарі та їх робочі номери в «Журнал запису прізвищ осіб, які не здали ліхтарі по закінченню зміни». За правильність організації і точність обліку відповідальність несе особисто начальник шахти.

Всі робітники, що приймаються на шахту, а також переводяться з однієї професії на іншу, повинні пройти попереднє навчання з техніки безпеки. Крім того працівники, які а направляються на підземні роботи, повинні бути навчені користуванню саморятівниками та первинними засобами пожежогасіння.
Попереднє навчання з техніки безпеки робітників, які направляються на шахту і переводяться з однієї професії на іншу, проводиться при навчальних пунктах шахт з відривом від виробництва та з обов'язковою здачею іспитів у комісіях під головуванням головного інженера шахти або його заступника (помічника).
Тривалість попереднього навчання по техніці безпеки встановлюється:
- для робітників, які поступають на підземні роботи та раніше не працювали на шахтах,- 10 днів, які раніше працювали на шахтах - 5 днів; переводяться з роботи з однієї професії на іншу - 2 дні;

- для робітників на поверхні, які раніше не працювали на шахтах,- 3 дні і раніше працювали на шахтах - 1 день.

Всі робітники не рідше двох разів на рік зобов'язані пройти повторний інструктаж по техніці безпеки, який проводиться дільничним технічним наглядом. Результати первинного та повторного інструктажів заносяться в спеціальну картку або в «Журнал реєстрації інструктування робітників».
Всі працівники, які направляються в шахту, повинні бути ознайомлені з основними і запасними виходами з шахти на поверхню шляхом безпосереднього проходу від місця роботи по виробках та запасним виходам в супроводі осіб нагляду (ІТП).

Повторні ознайомлення всіх робітників з запасними виходами проводяться особами нагляду (ІТП) через кожні 6 місяців, а при зміні запасних виходів - негайно. Кожне ознайомлення працевлаштованих робітників, а також повторне ознайомлення всіх робочих з головними і запасними виходами на поверхню, повинні заноситися в "Журнал реєстрації ознайомлення робітників з запасними виходами".
На всіх виробках та їх перетинах повинні бути прикріплені покажчики напрямку до виходів на поверхню і відстаней до них. Покажчики повинні бути покриті спеціальною фарбою, яка світиться, або при наявності освітлювальної проводки освітлені.
Усім підземним робітникам та ІТП перед спуском в шахту повинні видаватися справні, індивідуально закріплені саморятівники. Число саморятівників на шахті має бути на 10 % більше спискового числа підземних працівників. Перевірка саморятівників на справність повинна проводитися щомісяця начальником пило вентиляційної служби шахти (ПВС) з участю представників ВГРЧ. Результати перевірки оформляються актом.

Для оповіщення робітників на підземних роботах про виникнення аварії на кожній шахті, крім телефонного зв’язку, повинна бути спеціальна аварійна сигналізація (світова, гучномовна і т.п.).

До технічного керівництва гірничими роботами допускаються особи, що мають закінчену вищу або середню гірничотехнічну освіту, або право відповідального ведення гірничих робіт.

Керівники та ІТП шахти для контроля за станом ТБ і веденням гірничих робіт повинні вести систематичний нагляд за проведенням підземних робіт.

Кожне робоче місце повинне забезпечуватися нормальним провітрюванням, освітленням, засобами для оповіщення про аварії, перебувати в стані повної безпеки і перед початком робіт оглядатися начальником зміни (гірничим майстром) або за його дорученням - бригадиром (ланковим).

Кожний робітник до початку роботи повинен переконатись у безпечному стані свого робочого місця, перевірити справність запобіжних обладнань, інструментів, механізмів і пристосувань, потрібних для роботи. Виявивши дефекти, які він сам не може ліквідувати, робітник, не починаючи роботи, повинен повідомити про них особу технічного нагляду або диспетчера.

Перед пуском механізмів в роботу машиніст зобов'язав переконатися у відсутності сторонніх осіб у зоні дії механізму і дати попереджувальний сигнал. Категорично забороняється використовувати в роботі несправні машини та механізми.

 

Протипожежні заходи безпеки

Забезпечення пожежної безпеки підприємств повинне бути передбачене на стадії технічного проектування відповідно до чинної нормативної документації.

Відповідальним за стан протипожежного захисту на підприємстві є його керівник, який своїм наказом призначає посадових осіб (у тому числі заступників керівника) щодо забезпечення пожежної безпеки підприємства, відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання та експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

На всіх шахтах надшахтні будівлі при стволах, штольнях та шурфах, а також будівлі всіх головних та допоміжних установок повинні бути споруджені з негорючих матеріалів.

Всі енергокамери, а також входи до них, сполучення, прилеглі до них гірничі виробки в обидві сторони на відстані не менше 5 м повинні бути закріплені з негорючого матеріалу. Біля входу в енергокамери, зі сторони подачі свіжого повітря, на відстані не далі 3м від входу повинні бути облаштовані протипожежні щити.

Місця монтажу провідних станцій конвеєрів, а також місця на відстані не менше 5м, повинні бути закріпленні негорючими матеріалами.

Для гасіння пожеж в початковій стадії передбачено наступні місця розміщення і кількість засобів пожежогасіння:

- не далі 3 м від входу в енергокамеру, з боку подачі свіжого повітря, повинні бути встановлені протипожежні щити, ящик з піском V=0,2м3 з лопатою;

- 2 вогнегасники;

- протипожежний кран з протипожежним рукавом і стволом

У виїмкових штреках, обладнаних стрічковими конвеєрами (з боку надходження повітря) на відстані 3-5 м від привідних і натяжних станцій і через кожні 100 м по довжині конвеєра в спеціальних нішах повинно бути встановлено по два ручні вогнегасника та ящик з піском або інертним пилом.

Біля всіх електричних машин необхідно встановити ящик з піском та вогнегасник.

Мережа пожежно-зрошувального трубопроводу в підземних виробках повинна складатися з магістральних та дільничних ліній, діаметр яких незалежно від розрахунку на пропускну здатність повинен бути відповідно не меншим як 100 мм. Пожежно-зрошувальний трубопровід оснащується пожененими кранами з однотипними з'єднувальними голівками, що мають умовний діаметр не менш як 70 мм, які повинні розташовуватися:

- у виробках із стрічковими конвеєрами - через 50 м; при цьому додатково пожежні крани розташовуються з обох боків привідної станції конвеєра на відстані 10 м від неї. Поруч із пожежними кранами встановлюються спеціальні ящики, в яких зберігаються ствол із насадкою діаметром 19 мм та пожежний рукав довжиною 20 м, оснащений з обох кінців з'єднувальними голівками;

- з обох боків усіх камер, в яких зберігаються або використовуються в технології (устаткуванні) горючі матеріали, - на відстані 10 м. Поряд із пожежним краном встановлюється ящик з одним рукавом довжиною 20 м та пожежним стволом;

- у виїмковому штреку – не далі 40м від вибою.

Протипожежний трубопровід повине бути постійно заповнений водою і знаходитися під тиском від 0,4 до 1МПа.

Пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним у "гармошку" або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола, і не рідше одного разу на шість місяців перекочувати.

Пожежні крани повинні розміщуватися у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання та пристосовані для опломбування, візуального огляду без їх відкривання. Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню та перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки в спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Пожежні крани повинні постійно знаходитися в справному стані та бути доступними до використання.

Провідні станції конвеєрів облаштовуються автоматичними зрошувальними системами з плавкими вставками.

 

Стаціонарні установки

Підйомна установка

Підйомні установки розташовані в спеціальних будинках на рівні землі та призначені для транспортування по стволу шахти на поверхню корисної копалини, людей і різних матеріалів та вантажів. Аби будівля підйомної машини не заважала навантажувальним операціям на поверхні, вона повинна знаходитися в стороні. протилежній руху навантаження вагонеток (в разі використання клітьового підйому).

На шахті може бути декілька підіймальних установок, кожна з яких виконує свої функції. Головний підйом – для транспортування руди, допоміжний – для підйому-спуску людей, матеріалів, кріплення, запасних частин і обладнання тощо.

Шахтна циліндрична однобарабанна підйомна установка Ц-2-1,5складається з підйомної машини, копра, копрових (направляючих) шківів, підйомних канатів, підйомних судин. У машинному залі розміщені органи навивки, редуктор, двигун, розподільний пристрій, пульт управління, реверсор, апарат завдання і контролю ходу та інше обладнання. У стіні будинку є проріз (ворота) для можливості монтажу-демонтажу великогабаритних деталей підйомної машини. В будинку робоче та аварійне освітлення, будинок забезпечений протипожежними засобами.
В будинку є: паспорти підйомної машини і редуктора, схема гальм принципова і монтажна схеми комутації, інструкція для машиніста підйомної установки, схеми парашутних пристроїв. В наявності повинні бути прошнуровані і опечатані журнали:
- «Книга огляду підйомної установки«;
- «Книга огляду підйомних канатів та їх витрати«;
- «Книга приймання та здавання змін».
Підйомна установка дуже енергоємна, від її роботи значною мірою залежать результати всього технологічного процесу, безпека та життя працюючих. Тому до її експлуатації і безпеки роботи пред'являються особливі вимоги.
Підйомна установка знаходиться у веденні головного механіка шахти, який повною мірою відповідає за її безпечну експлуатацію, повне виконання функцій.

При застосуванні клітьового підйому навантажувально-розвантажувальні роботи проводяться одночасно. В кліті №1 на нижньому поверсі підземного горизонту відбувається навантаження гірничої маси, а в кліті №2: естакаді надшахтної будівлі – розвантаження. Переміщення клітей виконується підйомною машиною за допомогою канатів, перекинутих через направляючі шківи на копрі. Під час роботи машини один канат навивається, а інший звивається з барабана підйомної машини, завдяки чому. відбувається одночасний підйом однієї кліті та спуск іншої.

Вентиляторна установка

Вентиляторна установка необхідна для подачі в шахту атмосферного повітря. Від міри провітрювання підземних виробок залежить можливість ведення робіт в шахті, безпека та продуктивність праці гірників.

Розрізняють установки вентиляторів головного провітрювання, призначені для провітрювання всієї шахти та місцевого провітрювання – для провітрювання тупикових вибоїв.

Установка реверсивного вентилятора головного провітрювання розташована на поверхні і з’єднується вентиляційним каналом з вентиляційним стволом шахти, закритим зверху затвором. На вході працюючого вентилятора створюється розрідження, завдяки чому повітря під атмосферним тиском потрапляє в головний ствол шахти, провітрює виробки і викидається вентилятором в атмосферу.

Для створення нормальних умов праці вентилятори повинні подавати не менше 6м3/хв. свіжого повітря на одного працівника із розрахунку максимальної кількості робітників одночасно працюючих в одну зміну. Температура повітря в підготовчих та видобувних виробках не повинна перевищувати +260С.

Перевірка реверсивних механізмів і головного вентилятора проводиться головним інженером шахти, начальником ПВС, головним механіком шахти в присутності представників ВГРЧ один раз в 6 місяців в неробочий час.

Головна установка вентилятора шахти обладнана двома стаціонарними установками вентиляторів ВЦ-31,5. Вентилятор складається з наступних складальних одиниць: вхідних коробок 1, ротора 2, направляючого апарату 3, корпусу 4, датчика швидкості 5, зубчастої муфти 6, огорожі муфти 7, електроприводу з апаратурою контролю і управління (мал. 2). Тупикові виробки провітрюються вентиляторами місцевого провітрювання типу ВМ-5М, ВМ-6М. діаметри трубопроводів цих вентиляторів відповідно 500мм та 600мм.

В зимовий період повітря, що поступає в шахту, підігрівається калориферами для недопущення обмерзання устаткування ствола та простудних захворювань працівників. Мінімально допустима температура повітря при подачі в ствол +20С

 

 

Водовідлив шахти

Водовідливна установка необхідна для відкачування води з підземних виробок на поверхню. Розрізняють головну водовідливну установку для відкачування води з рівня біляствольного двору на поверхню і дільничну – від ділянок до біляствольного двору.

Ємність водозбірників головного водовідлива повинна бути не менше

4-х год. нормального притоку, дільничних – 2-х год. притоку.

Насос дільничної установки переміщує воду по трубопроводу діаметром 100мм, який розташований по ухилу шахти, а далі по водовідливним каналам вода самопливно потрапляє у центральний водозбірник.

Дільничні установки обладнуються насосними агрегатами типу К-60, іноді ЦНС-105. Головна насосна камера містить не менше трьох насосів (робочий, резервний, ремонтний) типу ЦНС-180/225, а також всмоктувальні та нагнітаючі трубопроводи, апаратуру управління і автоматизації. Всмоктування виконується з найнижчої точки шахти – зумпфа, а далі по трубопроводу вода подається на поверхню. Насоси повинні забезпечувати відкачку нормального добового притоку не більше як за 20 годин.

Головна водовідливна установка обладнана двома водовідливними трубопроводами, один з яких є резервним. Вона перебуває під наглядом головного механіка шахти. робота насосів повинна бути організована так, щоб всі насоси по черзі, в певному порядку, перебували в роботі. графік добової роботи насосів складається з урахуванням діб водовідливу в години найменшого навантаження шахтної підстанції.

Установки обслуговуються електрослюсарями, що пройшли спеціальний курс навчання, згідно їх посадових інструкцій.

 

Компресорна установка

Компресорна станція знаходиться на поверхні шахти в спеціальній будівлі. Компресорні установки призначені для одержання стисненого повітря, що використовується на шахті як енергоносій для навантажувальних машин типу ППН-1С, відбійних молотків, пневмолебідок, пневмодозаторів. До компресорної входить 3 гвинтових турбокомпресора та охолоджувальний пристрій.

Стисле повітря по трубопроводах транспортується до місць призначення в шахті. Використання стислого повітря в шахті, в порівнянні з електроенергією, має такі істотні переваги як вибухонебезпечність та пожежонебезпечність. Але стисле повітря дорожче та його складніше передавати на далекі відстані.

 

 

Устаткування очисного забою

В очисному забої для видобутку руди застосовується комплекс устаткування, який складається з машин і механізмів, зв’язаних між собою єдиним технологічним процесом. Роботи з видобутку марганцевої руди в заходці здійснюються із застосуванням видобувних комбайнів типу КДР-6.

Шахтний транспорт

В умовах шахт Марганецького басейну застосовується два види технологічного транспорту:

- конвеєрний;

- електровозна відкатка.

Транспортування гірничої маси конвеєрами відбувається прямолінійними горизонтальними виробками, від видобувного забою КЛЗС-2-А (КШЛС) з перевантаженням на штрекові конвеєри КТМ-650 (КШЛТ-650) і на магістральні 1Л-80. В подальшому, залежно від системи розробки гірнича маса може перевантажуватись на похилий конвеєр 1ЛУ-120 або в вагонетки ВГ-1,0, ВГ-1,5 з транспортуванням електровозами 4КР-600, 7КР-600 до вертикального стволу.

Електровозний транспорт оснащується контактними дротами ТФ-85, ТФ-65 з напругою постійного струму U=275В, рейками Р-2А. Із загальної кількості електровозів ~80% задіяно для транспортування гірничої маси і 20% - для доставки матеріалів і устаткування.

Перевага стрічкових конвеєрів: продуктивність, легкість обслуговування, відносно велика відстань транспортування від одного приводу, надійність, безшумність у роботі, простота конструкції і порівняно невелика питома вага витрат електроенергії, можливість автоматизації.

Недоліки: висока вартість і короткий строк служби стрічки, неможливість роботи на криволінійних трасах, обмежений кут нахилу (граничний 16-180) і транспортування гірничої маси до 300мм у перерізі. Для забезпечення нормальної роботи конвеєрного транспорту стрічка повинна мати достатню міцність.

Для піземних конвеєрів застосовують гумовотканні (КЛЗС, КШЛС, КТМ, КШЛ, 1Л-80) і гумовотросові (1ЛУ-120, 2ЛУ-120).

 

Рис. 5. Конструкції гумовотканинної (а), і гумовотросової (б) стрічок. Основними частинами конвеєрної стрічки є каркас (1) і захисне покриття (2). Призначення каркаса – сприйняття поздовжніх і поперечних навантажень, а захисного покриття – захист каркасу від механічних пошкоджень. Каркас гумовотканинних стрічок - Ш, 2Ш, ПВХ ( рис.5а) складається з пошарово прокладених прокладок 1. Призначення прокладок – передача тягового зусилля від приводного барабана. Захисний шар гуми (обкладка) 2 наноситься на каркас зверху, знизу і з боків. Верхній шар гуми – робочий, який товщий ніж нижній ( неробочий ). Для транспортування гірської маси у вітчизняних легких конвеєрах використовують стрічки з каркасом, який містить 72 % бавовни і 28 % лавсану. Подовження ( розтягування ) таких стрічок при робочих навантаженнях складає 3,5-5,0 %. Гумовотросові стрічки - РТЛ, РТЛО використовують на магістральних конвеєрах великої довжини. Вони мають високу міцність (до 30 кН/см і більше) і мале відносне подовження (до 0,25 %). В гумовотросовій стрічці ( рис.5, б) основою служать стальні канатики – троси 1. Недоліком гумовоотросових стрічок є велика маса і трудоємність з'єднання стиків при поривах та з’єднаннях стрічок. Для з'єднання кінців високоміцних тканинних і гумовотросових стрічок на стаціонарних конвеєрах використовують гарячу вулканізацію, шарнірне з’єднання , а також метод холодної вулканізації.

 

Ремонтно-механічний цех

РМЦ складається із 4-х основних дільниь:

1. електродільниця;

2. механічна дільниця;

3. дільниця ГШО (гірничого шахтного обладнання);

4. ковально-наплавильна дільниця

 

Призначення електродільниці – виконання капітальних ремонтів електродвигунів до Р=200кВТ, техобслуговування до Р=1500кВТ, капіатльний ремонт електрозварювальних і силових трансформаторів, ремонт електроапаратури різноманітного гірничошахтного обладнання.

Призначення механічної дільниці-виконання ремонтів насосів шахтних, кар’єрних і фабричних (ГЗФ) практично всіх типорозмірів, капітальний ремонт привідних редукторів ГШО, виготовлення конструкційних елементів конвеєрів, виготовлення і ремонт запасних деталей різних вузлів ГШО, ремонт вузлів кар’єрного обладнання екскаваторів ЕКГ-4,6, ЕШ-10/10, ЕШ-20/70, ЕШР-5000 і т.д.

Призначення дільниці ГШО - ремонт комбайнів КДР-6 та їх елементів і вузлів, а також ремонт навантажувальної машини ППН-1С, вагонеток.

Призначення ковально-наплавильної дільниці – забезпечення всіх ремонтних дільниць РМЦ необхідними для виконання ремонтних робіт деталями; виготовлення елементів кріплення для шахт (клинів, бокових скоб), гірничих лопат, обушків, шарнірних з’єднань для гумовотканинних стрічок; наплавка коліс ВГ-1,0, ВГ-1,5, ;4КР-600, 7КР-600.

 

 

Ознайомлення з Планом ліквідації аварії

 

Важливим заходом щодо запобігання негативних наслідків аварій у шахтах є план ліквідації аварій. Це заздалегідь розроблений у всіх деталях план узгоджених дій працівників шахти і гірничорятувальних частин під час аварії. План ліквідації аварій - це документ, що визначає заходи і дії, необхідні для порятунку людей і ліквідації аварій у шахтах і рудниках в початковій стадії їх виникнення. Кожна його позиція діє з моменту сповіщення про що сталася аварії до повного виведення людей із шахти на поверхню або в безпечні місця.
Для кожної шахти, що діє, реконструюється, будується і закривається (ліквідується), повинний бути складений план ліквідації аварій (далі - ПЛА).


План ліквідації аварій складається головним інженером шахти на кожні 6 міс (перше і друге півріччя), узгоджується з командиром воєнізованої гірничорятувальної частини (ВГРЧ), що обслуговує дану шахту, і затверджується головним інженером комбінату за 15 днів до введення його в дію. План розробляється у відповідності з фактичним становищем у шахті. Передбачені ним матеріальні та технічні засоби для здійснення заходів з порятунку людей і ліквідації аварії повинні бути в справному стані і в необхідній кількості. Стан цих засобів перевіряється працівниками шахти і ВГРЧ перед погодженням планів ліквідації аварії на нове півріччя.

Матеріали перевірок оформляються актами :

- акт перевірки реверсивних засобів з пропуском повітряного потоку, згідно з ПЛА;

- акт про стан виходів із очисних забоїв, дільниць і шахти, та можливість пересування по ним гірничих рятувальників у респіраторах;

- акт перевірки протипожежного обладнання і трубопроводів.

Акти додаються до ПЛА.

Крім того, всі пристрої та засоби протипожежного захисту в шахті щомісяця перевіряються начальником пило вентиляційної служби в присутності представника ВГРЧ.

Відповідальність за правильне складання плану ліквідації аварій несуть головний інженер шахти і командир ВГРЧ, з яким погоджено цей план. Робітники шахти повинні бути ознайомлені зі способами оповіщення про аварії (аварійної сигналізацією), шляхами виходу людей з аварійних і загрозливих ділянок, а також зі своїми обов'язками і правилами особистої поведінки на випадок виникнення аварії. У плані ліквідації аварій передбачаються:

· заходи щодо порятунку людей, захоплених аварією в шахті;

· заходи з ліквідації аварій у початковій стадії їх виникнення;

· дії інженерно-технічних працівників та робітників при виникненні аварій;

· дії ВГРЧ і допоміжної гірничорятувальної команди (ВГК) у початковій стадії виникнення аварій.

План ліквідації аварій містить оперативну частину, де передбачено: способи оповіщення про аварію всіх або окремих ділянок та робочих місць, шляхи виведення людей з аварійних ділянок і з шахти, дії осіб нагляду, відповідальних за виведення людей і за здійснення технічних заходів з ліквідації аварій, виклик гірничорятувальної частини і шляху прямування відділень ВГРЧ для порятунку людей і ліквідації аварії, список посадових осіб, які мають бути своєчасно сповіщені про аварію тощо. Копія списку має бути у диспетчера шахти.

 

До оперативної частини плану ліквідації аварій додаються такі документи: - - план вентиляції (схема вентиляції), складений відповідно до вимог Інструкції зі складання вентиляційних планів;

- план поверхні шахти з нанесенням розташування шурфів, штольнь та інших виходів на поверхню і під'їзних шляхів до них, свердловин, розломів, водойм і резервуарів води з зазначенням їх місткості, насосів, водопроводів із зазначенням їх діаметрів, напору і кількості води, що надходить з ним до проммайданчику шахти, гідрантів, вентилів, пожежних гайок, складів протипожежних матеріалів та обладнання на поверхні;

- схема електропостачання шахти, складена згідно з вимогами Єдиних правил безпеки при розробці рудних, нерудних і розсипних родовищ підземним способом.

 

План ліквідації аварій з усіма додатками знаходиться у головного інженера шахти, диспетчера шахти і командира ВГРЧ.

У начальників ділянок повинні перебувати виписки з цього плану, що відносяться до їх ділянок, із зазначенням шляхів виходу людей з шахти. До примірника плану ліквідації аварій, що знаходиться у головного інженера, додаються бланки спеціальних перепусток на спуск людей у шахту під час аварії; оперативний журнал з ліквідації аварії; список членів допоміжної гірничорятувальної команди із зазначенням їх професій (посад), домашніх адрес і телефонів.

 

ЩОДЕННИК

ДАТА НАЙМЕНУВАННЯ РОБІТ МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ
6.04.2015 Техніка безпеки на гірничому підприємстві БНП ВТР ПАТ «МГЗК»
7.04.2015 Вивчення переробки та збагачення руд ГЗФ-1, ГЗФ-2 ПАТ «МГЗК»
8.04.2015 Вивчення поверхневого комплексу шахти шахта 3/5
9.04.2015 Вивчення капітальних та підготовчих гірничих виробок шахта 3/5
10.04.2015 Ознайомлення з технологічними процесами очисного видобутку руд коледж, ауд. 211
14.04.2015 Механізація очисних та підготовчих робіт   коледж, ауд. 211
15.04.2015 Ознайомлення з виготовленням кріплення на підприємстві ЦППКМ ПАТ «МГЗК»
15.04.2015 Ознайомлення з роботою ремонтно-механічного цеху РМЦ ПАТ «МГЗК»
16.04.2015 Шахтний транспорт коледж, ауд. 211
16.04.2015 Ознайомлення з планом ліквідації аварії коледж, ауд. 211
17.04.2015 Залік  

 

ЗМІСТ

1. Техніка безпеки на гірничому підприємстві……………………………………..4

1.1Загальні положення………………………………………………………...6

1.2Техніка безпеки при експлуатації електроустановок

1.3 Протипожежні заходи безпеки

2. Вивчення переробки та збагачення руд

2.1. Короткі відомості про Нікопольський марганцевий басейн та марганцеву руду.

2.2. Переробка і збагачення марганцевої руди

3. Вивчення поверхневого комплексу шахти

3.1Технологічний комплекс поверхні шахти

3.2Стаціонарні установки

3.2.1 Підйомна установка

3.2.2 Вентиляторна установка

3.2.3 Водовідлив шахти

3.2.4 Компресорна установка

4. Вивчення капітальних та підготовчих гірничих виробок

5. Ознайомлення з технологічними процесами очисного видобутку руд

6. Ознайомлення з виготовленням кріплення на підприємстві

7. Механізація очисних та підготовчих робіт

7.1Машини і механізми для проведення підготовчих робіт

7.2 Устаткування очисного забою

8. Шахтний транспорт

9. Ремонтно-механічний цех

10. Ознайомлення з Планом ліквідації аварії

11. Список використаної літератури

 

Список використаної літератури

 

1. Зарубашвили И.И., Каландадзе В.А., Кикабидзе А.Ф. Разработка марганцеворудных месторождений. – М.: Недра, 1987. – 176с.

2. Урванцев В.П., Остроухов И.И., В.П. Логвинов. Добыча, переработка и использование марганцевых руд. М. Недра, 1980. – 294с.

3. Малахов Г.М., Головко Л.К и др. Совершенствование методов добычи и обогащения марганцевых руд. М. Недра, 1974. – 288с.

4. Умнов А.Е. Охрана труда и противопожарная защита в горно-рудной промышленности. М. Недра, 1985. – 246с.

5. Наказ Держнаглядохоронпраці України від 9 січня 1998 р. N 4 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

 

Для кожної шахти, що діє, реконструюється, будується і закривається (ліквідується), повинний бути складений план ліквідації аварій (далі - ПЛА).

ПЛА розробляється на кожні б місяців головним інженером шахти та командиром обслуговуючого шахту гірничорятувального взводу, узгоджується з командиром воєнізованого гірничорятувального загону (окремого взводу) ДВГРС та затверджується технічним директором організації, до складу якої входить підприємство (самостійної шахти), за 15 днів до запровадження в дію.

Під час проходження вертикальних і похилих стволів, не збитих із шахтою, ПЛА складається на весь період проходки стволів двічі - на період проходження й на період армування, а узгоджується щорічно.

ПЛА повинні передбачатися заходи, які здійснюються негайно у разі виявлення аварії і забезпечують:

порятунок людей, захоплених аварією; ліквідацію аварії й попередження її розвитку.

З метою розроблення заходів щодо рятування людей, ліквідації та попередження розвитку аварій перед складанням плану перевіряється:

забезпечення шахти, горизонтів, гірничих виробок запасними виходами, придатність їх для пересування людей, проходження гірничорятувальників у респіраторах і транспортування потерпілих;

можливість і час доставки технічних засобів ліквідації аварії в найбільш віддалені дільниці і 10

виробки шахт, а також у місця зі складними транспортними маршрутами;

відповідність часу руху по загазованих виробках терміну захисної дії прийнятих на шахті саморятувальників;

наявність, стан і розташування засобів рятування гірників (місця групового зберігання само­рятувальників, пункти переключення в резервні саморятувальники та ін.), підготовленість працівників до їх використання;

очікувана газова обстановка на ділянках у випадку відключення дегазаційної системи;

час загазування тупикових вибоїв у разі зупинки ВМП;

стійкість вентиляційних струменів у виробках при дії теплової депресії пожежі, здійснюваність намічених заходів щодо запобігання самочинного перекидання вентиляційного струменя й забезпечення стійкого аварійного режиму провітрювання. Вибір вентиляційних режимів та заходів щодо забезпечення стійкості провітрювання проводиться з урахуванням депресійної зйомки. Ефективність вентиляційних режимів, передбачених ПЛА, перевіряється на ЕОМ і узгоджується з ДВГРС;

стан вентиляційних пристроїв, у тому числі справність реверсивних пристроїв головних (допоміжних) вентиляційних установок, можливість виконання вентиляційних режимів, що передбачаються планом;

наявність і стан засобів повідомлення про аварію;

розміщення пунктів допоміжної гірничоряту­вальної команди та розстановка членів ДГК у шахті, відповідність кількості розрахунку, їх підготовленість;

водопостачання, забезпеченість шахти засобами пожежогасіння і їх стан, підготовленість працівників до їх застосування, стан протипожежних дверей і ляд.

За матеріалами перевірок установлюються зони ураження у разі пожеж, вибухів, раптових викидів, гірничих ударів, обвалів, проривів води, проникнення

отруйних хімічних речовин та ін., визначається зона реверсування вентиляційного струменя, робиться оцінка пожежної небезпеки гірничих виробок і, за необхідності, розробляються додаткові заходи щодо підвищення пожежної безпеки.

Матеріали перевірок оформляються актами і розглядаються на нараді при головному інженерові шахти за участю командира ДВГРС.

За результатами наради складається протокол, який підписується головним інженером шахти й командиром взводу ДВГРС, що обслуговує шахту, і разом з матеріалами перевірок додається до плану ліквідації аварій.

ПЛА розробляється відповідно до очікуваної ситуації в шахті на момент введення його в дію. Передбачені планом технічні засоби й матеріали для здійснення заходів із рятування людей і ліквідації аварій повинні бути у справному стані і необхідній кількості, а особи, відповідальні за виконання заходів, і виконавці повинні вміти ввести їх у дію. Для шахти, що включає у свою вентиляційну систему виробки шахти, що будується (реконструюється), розробляється єдиний план ліквідації аварій.

Відповідальність за правильне складання плану ліквідації аварій і його відповідність дійсному стану на шахті несуть головний інженер шахти й командир гірничорятувального взводу, який обслуговує шахту.

При введенні нових і ліквідації відпрацьованих дільниць і виробок, зміні схеми вентиляції й запасних виходів головний інженер шахти зобов'язаний протягом доби внести до ПЛА й погодити з командиром взводу ДВГРС, що обслуговує шахту, відповідні виправлення й доповнення. У разі невнесення необхідних змін чи виявлення невідповідності плану дійсному стану в шахті командир ВГРЗ має право розузгоджувати план ліквідації аварій, а командир взводу - окремі його позиції. Про розузгодження командир ВГРЗ, ВГРВ письмово доводить до відома головного інженера шахти, технічного директора організації, до складу якої входить підприємство, а також місцевий орган Держнаглядохоронпраці.

ПЛА повинний мати титульний лист (додаток 1) із підписами осіб, які розробляють, погоджують і затверджують план, зміст, та містити:

оперативну частину, складену за формою ;

обов'язки осіб, що беруть участь у ліквідації аварій, і порядок їх дії ;

список посадових осіб і установ, які повинні бути негайно сповіщені про аварію;

основні правила поведінки (дії) працівників шахти під час аварій;

вказівки з ліквідації наслідків аварійних ситуацій (загазування, обрив кліті, ураження електрострумом та ін.), що розробляються відповідно до типових вказівок з ліквідації наслідків аварійних ситуацій .

До оперативної частини плану ліквідації аварій повинні бути додані такі документи:



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.28.137 (0.063 с.)