Тема: Проектування і експлуатація інженерних систем будівлі

1. Основні вимоги до улаштування та оформлення будівель і споруд туристського комплексу

2. Порядок проектування, узгодження та затвердження проекту

3. Типові та індивідуальні проекти

4. Ескіз, етапи проектування, генеральні плани ділянок, масштаби

 

Будівлі являються необхідною часткою матеріально-технічної бази туристського комплексу. Від їх улаштування, планування та обладнання залежить рівень обслуговування туристів, раціо­нальна організація торговельно-оперативного процесу, праці та відпочинку працівників туристського комплексу.

Ріст і удосконалення матеріально-технічної бази сприяє підвищенню ефективності сфери послуг, більш раціональному використанню трудових ресурсів, росту культури обслуговуван­ня туристів.

У ринковій економіці планування розвитку туристських комплексів надає великі можливості для раціональної ор­ганізації обслуговування туристів, створення максимальних зручностей для покупців. Інтереси розвитку сфери послуг, вихо­дячи із конкретних умов, потребує використання різних видів будівель і споруд підприємств, враховуючи найбільш ефективно­го використання виділених для цієї мети капіталовкладень.

Будівлі, які будуються зараз в туристських комплексах діляться на види:

—вбудовані приміщення на перших поверхах багатоповерхо­вих житлових будинків і адміністративних будівель;

—вбудовані-прибудовані приміщення, частина яких винесена за розміри житлового будинку, що дозволяє збільшити їх глиби­ну і тим самим знищити недолік вбудованих приміщень — вузь­ку, витягнуту форму;

 

— будівлі, які окремо стоять спеціально призначені для підприємств сфери послуг;

— кооперування будівель, у вигляді блоків підприємств торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування;

— торговельні і торговельно-суспільні центри, з'єднанні не тільки комплексами підприємств торгівлі і громадського харчу­вання, а також культурно-побутового обслуговування.

Будівлі, які окремо розташовані, мають можливість найбільш правильно вирішити питання технологічного планування, звіль­нити

їх від непотрібних комунікацій, які є в житлових будинках. В цих будівлях більш забезпечується раціональний напрямок по­токів туристів і механізації трудомістких процесів.

Споруди підприємств в гурті скооперованих будівель, торго­вих та торговельно-суспільних центрів дозволяє зменшити вит­рати на будівництво та їх експлуатацію, забезпечує умови комп­лексного обслуговування туристів.

Раціональна організація торговельно-оперативних процесів дуже залежить від кількості поверхів торговельної будівлі. Будівлі магазинів і складів можуть бути одноповерховими та ба­гатоповерховими. Більш зручними є одноповерхові будівлі. Нап­риклад, одноповерхові склади в порівнянні з багатоповерховими мають наступні переваги:

— більш високий коефіцієнт використання складської площі, якщо відсутні сходи, ліфти, меншої кількості колон і можливості збільшення навантаження на 1 кв.м. підлоги до 10 т, в той час, коли в багатоповерхових складах, починаючи з другого поверху, вона не більша 1,5 т.;

— більш просте і дешевше обслуговування;

— можливість використання більш легкої, більш дешевшої конструкції складу;

— спрощення механізації внутрішньо-складських робіт. Відповідно БНіП будівлі з торговельними залами загальною

площею до 540 кв.м. рекомендується проектувати одноповерхо­вими, без підвалів. Такі магазини найбільш зручні в експлуа­тації. У них, як правило, розвантажна платформа розташована на одному рівні з кузовом автомашини і підлогою будівлі. Це дозволяє здійснювати доставку товарів на склади і в торговельні за­ли без зайвих перевалок і тільки по горизонталі.

Регламентуючи проектування і будівництво, БНіП передбача­ють і другі об'ємно-планувальні та конструктивні рішення. Зок­рема, при проектуванні будівель магазинів висота поверхів пе­редбачається 3.3 метра, а для торговельних залів площею більш 300 кв.м. — не менше 4,2 м. Висота підвальних і цокольних по­верхів будівель магазинів повинна бути не менше 2,7 м, при ви­соті до низу виступаючих конструкцій — не менше 2,4 м.

Входи, виходи і сходи у магазині повинні бути окремими для споживачів і для обслуговуючого персоналу. Службові входи і сходи слід розташовувати так, щоб вони могли бути використані і для евакуації покупців із торговельних залів.

Ширина коридорів у групі приміщень для зберігання товарів і для підготовки їх до продажу повинна бути не менше 1.8 м, в гру­пах адміністративних, побутових, підсобних і технічних приміщеннях не менше 1,2 м.

Стіни і перекриття у приміщеннях, розташованих на перших поверхах житлових та інших будівель, повинні мати звукоізо­ляційну спроможність відповідно нормам проектування.

В торговельних залах, конторських приміщеннях, прасуваль­них і майстернях повинно бути природне освітлення.

Окремі вимоги БНіП передбачаються до улаштування вітрин. Во­ни повинні продивлятися з вулиці та торговельної зали, проектува­тися з врахуванням стандартних розмірів вітринних стекол. Вітри­ни нехарчових магазинів повинні мати експозиційні майданчики.

Улаштування і проектування складських будівель повинно здійснюватися з врахуванням:

—організації технологічних процесів в них;

—раціональної організації праці складських робітників;

—створення нормальних умов зберігання товарів і мінімаль­них складських витрат.

Ці фактори визначають основні вимоги до конструкції складів, принципів проектування їх приміщень, технічного оснащення.

Об'ємно-проектувальні і конструктивні рішення будівель і споруд характеризують шаг, проліт і висота.

Шагом називається відстань між основними несучими конструкціями (колонами, стінами і ін..)

Проліт — це відстань між поздовжніми несучими конструкціями.

Висотою поверху називається відстань між рівнем підлоги і стелі цього поверху.

Складські будівлі слід проектувати, як правило, одноповерхо­вими прямокутної форми у плані з паралельно розташованими прольотами однакової ширини і висоти. При проектуванні одно­поверхових складських будівель необхідно приймати слідуючі параметри:

—прольоти — 12, 18і24м, допускається, якщо обґрунтова­но, прольоти 6 і 9 м;

—шаг колон — 6 і 12 м;

—висота складських приміщень повинна бути не менше 6 м; припускається не менше 3 м в будівлях з несучими зовнішніми і внутрішніми стінами чи опорами із цегли, чи інших штучних будівельних матеріалів.

Одноповерхові складські будівлі шириною до 24 м включно слід проектувати однопрогоновими.

Одноповерхові складські будівлі шириною до 24 м включно слід проектувати однопрогоновими.

При проектуванні багатоповерхових складських будівель приймати слідуючі параметри:

—прольоти — 6, 9 і 12 м;

—шаг колон — 6м;

— висота поверхів — кратна 0, 6 м, але не менше 3, 6 м. При будівництві торговельних будівель необхідно дотримуватися тех­нологічних, будівельно-архітектурних та економічних вимог, які створюють максимальні зручності покупцям і торговельному персоналу (див. табл. 8.1)

Таблиця 8.1

Схема загальних вимог до улаштування та планування приміщень магазинів

Загальні вимоги до улаштування та планування приміщень магазинів

 

Технологічні вимоги передбачають створення умов, які забезпе­чать правильний рух купівельних і товарних потоків, використан­ня прогресивних методів продажу товарів, механізації трудових процесів, використання тари-обладнання. Наприклад, широкий розвиток прогресивних методів продажу товарів в роздрібній ме­режі потребує значного поліпшення оглядання торговельних залів. Цілком змінився фасад магазинів. Вітриною магазинів стала торговельна зала. Зона виходу покупців може рухатися з центру фасаду до його кутів. По-новому стала вирішуватися організація планування торговельної зали інших приміщень магазину.

Основні напрямки розвитку складської мережі визначають здійснюванні в ній технологічні процеси. Розвиток складського господарства у ближні роки повинен визначатися шляхом:

—забезпечення організації раціональної системи товаропос-тачання магазинів, при якій загальна маса товарів повинна про­ходити через одну складську ланку;

—будівництва переважно великих високомеханізованих і ав­томатизованих прирельсових складських будівель по найбільш прогресивним проектам, і організація на їх основі поєднання складських господарств;

— збільшення ефективності використання капіталовкладення;

—максимального розвитку і впроваджування пакетно-кон­тейнерних перевезень з використанням піддонів і контейнерів для складання внутрішньоскладського та зовнішнього транспор­тування вантажу;

—переходу до стелажного способу зберігання багатьох номе­нклатурних товарів з використанням стелажних систем за допо­могою кранів-штабелерів, які забезпечують високе об'ємне вико­ристання складських приміщень;

забезпечення максимального використання висоти складсь­ких приміщень для складання товарів з метою зменшення площі в розрахунку на одиницю вантажної ємності.

При будівництві торговельних будівель повинні враховуватися будівельні вимоги, для того, щоб використовувалися сучасні індуст­ріальні методи будівництва та більш економічні матеріали (піноск­ло, кераміка та ін..). Використання при будівництві каркасів із бето­ну, сталі, алюмінію дозволяє використовувати скловолокнисті плит­ки і пластичні маси, які збільшують освітленість інтер'єру і во­лодіють тепло-гідро-звукоізоляційними властивостями.

Інтер'єру і зовнішньому вигляду магазину додається виразний художній образ. Композиція окремих зовнішніх елементів торго­вельної будівлі повинна відрізнятися на фоні архітектури вулиці, площі, доповнювати і прикрашати її, відповідати функціональ­ним та естетичним вимогам (див. табл. 8.2).

Сучасні напрямки у розвитку будівництва туристських комп­лексів і торговельних приміщень висувають перед проектуваль­никами і будівельниками нові задачі:

—розкрити простір усередині торговельних будівель, зробити їх просторими і місткими;

—показати простір торговельних залів назовні за рахунок стрічкового скління, що дозволяє явно розширювати площі тор­говельних приміщень;

—розкрити приміщення зовні усередину за рахунок того, що добре продивляються вітрини першого поверху.

Важливим засобом оформлення сучасних магазинів є колір і світло. В останні роки ведеться серйозне вивчення ролі кольору в процесі організації торгівлі. Практика підтверджує, що за допо­могою кольору можна направляти потоки покупців, поліпшити явне сприяння пропорцій приміщення, більш наглядно демон­струвати товар.

Таблиця 8.2

 

8.2. Порядок проектування, узгодження та затвердження проекту

Перед тим як почати будівництво, складають проект майбутньої будівлі та споруди. Потім приступають до розробки ескізу, тобто ідеї майбутнього рішення.

Як правило, ескізно перепрацьовують декілька варіантів, їх порівнюють, аналізують та відбирають кращий.

Проектом будівлі називають технічну документацію, яка складається з креслень, розрахунково-пояснювальної записки та схеми. Головною частиною проекту будівлі є креслення, подані як графічні зображення фасадів, планів, розрізів та деталей будівель, виконані, як правило, в оригінальних проектах. Крес­лення повинні давати не тільки певну уяву про об'ємно-плану­вальне та конструктивне рішення будівлі, про її зовнішній виг­ляд, але також містити дані про те, як збудувати будівлю.

Розрахунково-пояснювальна записка включає в себе опис та обґрунтування архітектурно-планувального та конструктивного рішення, містить необхідні статистичні, технологічні та інші роз­рахунки, а також техніко-економічні показники.

Для визначення вартості матеріалів та трудових виатрат на будівництво будівель складають кошториси. На їх основі плану­ють капітальні вкладення, фінансують будівництво та ведуть роз­рахунки між підрядчиком та замовником за виконані роботи.

Вихідним документом для проектування будь-якого будинку є замовлення на проектування, котре проектувальна організація отримує від замовника цієї будівлі (вказують місце розташуван­ня об'єкту та головні вимоги до неї, котрі повинні бути покладені в основу проекту, а також його черговість).

Технічний проект призначений для розгляду та оцінки архітектурно-планувальних та конструктивних рішень, інже­нерного обладнання та (в необхідних випадках) технічної части­ни проекту, вирішення питань організації будівництва, визна­чення кошторисної вартості будівництва та основних техніко-економічних показників з метою прийняття рішення доцільності прийнятого варіанту та затвердження проекту. Затверджений технічний проект є основою для розробки робочих креслень.

При складані робочих креслень уточнюються та деталізують­ся передбачені технічним проектом рішення в тому ступені, в котрому це необхідно для ведення будівельно-монтажних робіт.

Робочі креслення виконують у вигляді загальних креслень (планів та розрізів) та деталізованих, на котрих вказують розміри всіх деталей, елементів будівель або споруд, їх спорядження, січен­ня конструктивних елементів та дають необхідні специфікації.

Проект складається з:

1. креслень точного зображення елементів будівлі;

2.різноманітного роду розрахунків, підтверджуючих вірність функціонального та конструктивного рішення;

3.фінансових розрахунків, які свідчать про економічну доціль­ність будівництва даної будівлі;

4.пояснювальної записки, яка містить обґрунтування прийня­тих в проекті рішень та основних техніко-економічних показників.

В будівництві будівель та споруд приймають участь проектні і будівельні організації. Адміністратор туристського комплексу представляє проектним організаціям будівлі на проектування.

Безпосередньому проектуванню представляють складання зав­дання на проектування конкретного об'єкту, яке розробляє фахівець туристського комплексу, виступаючого в ролі замовника.

Особливу увагу звертають на перспективу розвитку мережі торгівлі та громадського харчування.

Однією із важливих умов успішної реалізації перспективних планів розвитку і розміщення роздрібної торгової мережі і складсь­кого господарства туристського комплексу є поліпшення проекту­вання і будівництва.

Проектні організації одні з перших повинні враховувати про­цеси організаційної перебудови, які відбуваються в торгівлі, пе­редбачати направлення технічного прогресу на перспективу.,

Проектувальні організації галузі народного господарства по­винні максимально враховувати нові досягнення світової науки-і техніки, проявляти творчий підхід при виборі проектних рішень, забезпечувати раціональне розміщення об'єктів на забудованій території — вибирати найбільш економічні об'ємно-планувальні і конструктивні рішення, упроваджувати найбільш ефективні технологічні процеси, прогресивне обладнання, забезпечувати високий рівень механізації і автоматизації процесів праці.

Перед тим як почати будівництво, складають проект будучої будівлі. Проект — це сукупність документів, які мають опис об'єкту, його технічноекономічні обґрунтування, креслення і другі матеріали, котрі потрібні для здійснення будівництва чи рекон­струкції будівлі, споруди з найменшими витратами засобів Процес розробки проекту включає комплекс вишуканих, розра­хункових і проектувально-конструкторських робіт, які проводять­ся для більш доцільного об'ємно-планувального і конструктивного рішення, яке допускається до будівництва будівлі сфери послуг.

В будівництві торговельних будівель приймають участь тор­говельні, проектувальні і будівельні організації. Торговельні ор­ганізації надають проектувальним організаціям завдання на проектування.

Проектувальними організаціями можуть бути:

а) Державний інститут по проектуванню підприємств торгівлі
і громадського харчування, його філіали;

б) Центральний науково-дослідницький і проектувальний інсти-
тут типового і експериментального проектування торговельних
будівель.

По-перше слід зазначити, що склад, порядок розроблення, по­годження та затвердження проектної документації для будівницт­ва зазначений у Державних Будівельних Нормах України, а саме ДБН А.2.2-3-97.Згідно цього документу проектування здійснюєть­ся на підставі завдання, затвердженого «Замовником», а також вихідних даних, потрібних для виконання проектних робіт.

В деяких містах до проектування торговельних будівель зап­рошуються місцеві проектувальні організації.

Проектування здійснюються на основі нормативів.При проек­туванні магазинів і складів слід виходити з перспектив розвитку матеріально-технічної бази торгівлі, які пов'язані не тільки збільшенням кількості торговельних і складських підприємств, але із якісними змінами структури роздрібної і оптової мережі.

Розробка проектної документації на будівництво магазинів і складів здійснюється разом з планами розвитку і розміщення мережі на підставі наявної номенклатури підприємства сфери послуг. При цьому повинна забезпечуватися розробка сучас­них економічних типових проектів з врахуванням збільшення рівня механізації процесів праці, впроваджування сучасного обладнання і прогресивної технології зберігання, переробки, доставки і продажу товарів, зменшення трудових витрат, представлення послуг і створення зручностей для покупців (туристів).

Безпосередньо перед проектуванням треба поставити завдання на проектування, розробленого туристським комплексом, який виступає у ролі замовника. В будівлі на проектування звично ха­рактеризується район діяльності, обслуговуючий контингент, то­варна спеціалізація, розміри, об'єм і структура товарообігу і то­варних запасів, схеми торговельно-оперативного процесу, розміщення приміщень і торговельних відділів (секцій), методи обслуговування, пристосоване обладнання, вимоги загально-технічного, санітарно-гігієнічного і архітектурно-естетичного ха­рактеру. В будівлі на проектування передбачається також джере­ло надходження товарів, режим роботи підприємства, ор­ганізація навантажувальних, розвантажувальних робіт, вказу­ються особливі вимоги (конфігурація приміщення, шаг опірних колон, строки і черга будівництва).

Проектування торговельних будівель і споруд може бути одно-і двохстадійним. Склад і послідовність розроблених проектних робіт приведені в табл. 8.3.

Складні споруди у сфері послуг можуть проектуватися у дві стадії — складання технічного проекту і робочих креслень, а прості — в одну стадію — розробка технічно-робочого проекту (технічний проект, разом з робочими кресленнями). При цьому по об'єктам, будівництво яких припускається здійснювати по типовим проектам і по повторно застосованим економічним індивідуальним проектам, а також по технічно нескладним об'єктам, проектування повинно здійснюватися в одну стадію.

Технічний проект розробляється на основі затвердженого зав­дання на проектування і призначений для розгляду і оцінки рішень; архітектурно-планувальних, конструктивних, інженер­ного обладнання і технічної частини проекту, питань виготовлеш ня індустріальних будівельних виробів організації будівництва, кошторисної вартості будівництва і основних технічно-еко-" помічних показників.

В процесі розробки технічного проекту проектна організація може представляти замовнику (якщо це обумовлено завданням на проектування) попередні об'ємно-планувальні і конструктивні рішення, які повинні підлягати проміжному розгляду з ціллю вибору оптимального рішення.

 

Таблиця 8Л

 

Склад і послідовність виконання проектувальних робіт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При двохстадійному проектуванні		При одностадійному проектуванні
Завдання на проектування
Технічний проект	Технічно-робочий проект
Експертиза і затвердження
Робочі креслення	Видача проектної документації замовнику
Видача проектної документації замовнику

Для погодження і затвердження розробляється проект, а для будівництва — робоча документація.

Проект на будівництво об'єктів цивільного призначення, як правило, складається з таких розділів:

— пояснювальна записка з вихідними даними;

— архітектурно-будівельне рішення, генплан, благоустрій території;

— технологічна частина;

— рішення по інженерному обладнанню та зовнішніх інже­нерних мережах;

—організація будівництва;

—кошторисна документація;

—відомості обсягів робіт;

—демонстраційні матеріали.

—погодження та затвердження технічно нескладних і, переважно із використанням проектів повторного засто-і (типові рішення, типові проекти), може встановлюватись иа стадія — робочий проект. Стадії проектування встанов­ім «Замовником» спільно з проектувальником, гай проект складається з пояснювальної записки техніко-ічними показниками і робочих креслень, кошторисної до-ації та розділу організації будівництва. щі креслення розробляються згідно з вимогами держав-андартів і підписуються відповідними виконавцями, шом та нормоконтролем. Склад підписів може уточнюва-шежно від складу і структури проектної організації, роблена проектна документація підлягає погодженню з ■ми органами містобудування та архітектури, органами аго самоврядування, що видавали технічні умови на яення до джерел постачання та інженерних комунікацій, шості особливих умов розташування об'єкту (історичні зо-і.) необхідно за вказівкою органів містобудування погоди-жтну документацію з відповідними організаціями, ектна документація набирає чинності після її затверджен-мовником». Затвердження документації «Замовником» е і прийняття під його повну відповідальність всіх рішень ■чених у документації.

—[ проектуванні можуть прийматись як типові так і інди-ьш технічні рішення, що залежить від можливостей пов-о застосування проектів розроблених раніше, але у випад-інженерними мережами це може стосуватись тільки уктивних елементів.

—крджений технічний проект є основою для робочих крес-Іюробка робочих креслень ставить мету уточнити і деталізу-Івення, закладені у технічному проекті. Робочі креслення І», розроблені відповідно затвердженим технічним проек-Ігодженню не підлягають. Вони передаються прямо на івтво, де по ним проводять будівельні і монтажні роботи, вкладу робочих креслень входять наступні матеріали: вяеральний план з нанесенням благоустрою і зовнішніх ервжх мереж;

—шани поверхів, які. не повторюються;

—Шани перекриттів, підлог і дахів, де вказано їх конструк-

— рішення;

—— плани фундаментів і їх січення;

—— фасади і при необхідності в більш крупному масштабі фраг­менти фасадів і деталей;

—— розрізи з показом окремих елементів;

—— креслення інженерного обладнання будівель (опалення, вентиляція, водопровід, газифікація, електропостачання та інше) з показом більш складних вузлів.

—До складу робочих креслень можуть входити також креслення фундаментів під технологічне обладнання, креслення для вста­новлення транспортного і енергетичного оснащення. Робочі крес­лення є кінцевою стадією проектування магазинів і складів.

—Технічний робочий проект розробляється на основі затвердже­ного завдання на проектування. В теперішній час основна маса торговельних будівель будується по типовим проектам. їх проек­тування обмежується розробкою технічного робочого проекту.

—Для прискорення проектних робіт і скорочення кількості про­ектної документації в технічному робочому проекті приводяться тільки ті креслення чи розрахункові дані, які відсутні в типових чи повторно використаних проектах.

—При проектуванні слід виходити з того, що будівництво мага­зинів і складів повинно здійснюватися з врахуванням раціональ­них схем руху товарів, збільшення рівня механізації праці, роз­витку прогресивних методів торгівлі. Рішення цих питань з точ­ки зору народногоеподарчих інтересів припускає проведення робіт по типізації роздрібної і складської мережі.

—

—8.3. Типові та індивідуальні проекти

—

—Типові проекти розробляються для масового, багатократного будівництва будівель і споруд, однакових по призначенню, по­тужності і розмірам. Широке використання типових проектів дає можливість уніфікувати кількість типорозмірів будівельних еле­ментів і встановлення кратності всіх останніх розмірів визначе­ною одиницею вимірювань. Будівництво по типовим проектам частіше повторних будівель має значну перевагу перед індивіду­альним проектуванням.

—Типові проекти створюють умови для уніфікації будівельних елементів будівель і споруд, виявленню більш оптимальних розмірів

підприємств. їх пристосування дає змогу використову­вати прогресивні схеми планування торговельних і складських приміщень, які дозволяють більш раціонально використовувати площі, збільшувати ефективність праці робітників, використову­вати випробувані способи освітлення, вентиляції і отеплення при­міщень, а також типове обладнання.

У випадку потрібності типові проекти прив'язують до конк­ретних місцевих умов, їх уточнюють у відношенні розміщення будівель на генеральному плані, розмірів глибини закладення фундаментів з врахуванням місцевих геологічних умов, заміни окремих елементів конструкцій та інше.

Типовий проект складається з пояснювальної записки, яка має необхідні при використанні типового проекту відомості робочих креслень, паспорту типового проекту, експлікації приміщень (див. табл. 8.4).

Таблиця 8.4

Склад типового проекту і область його застосування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Область його застосування		Технологічна частина
Кількість варіантів проектного рішення	Архітектурно-будівельна частина
Типовий проект
Умовно смітна вартість	Робочі креслення	Паспорт	Пояснювальна записка

—Наряду з типовими проектами, по яких будуються більшість торговельних і складських будівель, розробляються і індивіду­альні. Індивідуальне проектування використовують при будів­ництві найбільш крупних торговельних і складських будівель, при відсутності подібних типових проектів і наявності особливос­тей їх будівництва і експлуатації. Індивідуальні проекти, які от­римали високу оцінку будівельних і туристських організацій, можуть бути рекомендовані для повторного використання

У практиці будівництва будівель можуть використовуватися експериментальні проекти нових типів підприємств. їх викорис­тання дає можливість випробувати нові будівельні матеріали, конструкції будівель, технологічні схеми торговельно-оператив­них процесів. Експериментальні проекти після успішного їх вип­робування можуть використовуватися повторно чи переводитися у категорію типових.

Наряду з графічним способом проектування, при якому не­обхідну документацію розробляють окремо по кожній частині проекту, широке розповсюдження отримав макетно-модельний метод проектування. Суть його в тім, що в визначному масштабі (може бути 1:50) складається план проектувальної будівлі. В та­кому ж масштабі виготовляються моделі торговельного облад­нання і складається найбільш раціональні варіанти техно­логічних схем магазину або складу. Ці моделі розставляються на плані і вибирається найбільш оптимальний варіант планування приміщення і розстановки обладнання у ньому. Далі макет фо­тографується. Ці фотознімки і складають технологічну і графічну частину проекту.

Позитивним є те, що макетно-модельний метод проектування дозволяє приймати участь в обговорюванні варіантів планування торговельним спеціалістам, проектувальникам і будівельникам.

Призначення цього методу зменшує об'єм проектної докумен­тації, зменшує вартість її виготовлення, скорочує строки проекту­вання.

В теперішній час основна маса будівель та споруд будується за типовими проектами. їх проектування обмежується розробкою технічного робочого проекту.

Будівництво за типовими проектами будівель, які часто повто­рюються мають значну перевагу перед індивідуальним проекту­ванням. Індивідуальне проектування використовують звичайно для будівництва великих унікальних будівель та споруд. Тому будівництво будівель можна вести за типовими або індивідуаль­ними проектами.

—Індивідуальним проектом називають проект, призначений для возведення тільки однієї будівлі. За такими проектами буду­ють тільки унікальні громадські та промислові будівлі (театри, музеї та ін.)

—Типовим проектом називають проект, затверджений в уста­новленому порядку та призначений для багаторазового викорис­тання. Типовий проект має бути більш сучасний в планувально­му та конструктивному рішеннях порівняно з індивідуальним, а також у найбільшому ступені відповідати вимогам економічності та індустріалізації будівництва. Його особливістю є розробка для обумовленого кліматичного та національного району, але без орієнтировки на визначену ділянку будівництва. В типових про­ектах мають бути враховані кліматичні та побутові особливості даної місцевості, національні художні традиції. Тому типові про­екти зазвичай розробляють для різних кліматичних районів — холодного помірного та південного, а також з застосуванням різних стельових матеріалів великих блоків, панелей, цегли.

—8.4. Ескіз, етапи проектування, генеральні плани ділянок, масштаби

—В процесі проектування необхідно вирішити ряд різних взаємопов'язаних завдань для того, щоб будівля була комфорт­ною для використання, міцною, красивою, задовольняла вимо­гам гігієни та санітарії, та можна було б побудувати її швидко, якісно та дешево.

—Усі ці вимоги мають бути вирішенні комплексно, тобто при од­ночасній розробці та у зв'язці планів будівлі та її розрізів з фаса­дами і розміщенням об'єкту на генеральному плані ділянки. Вка­зані документи відносяться до основних креслень проекту.

—Проектуючи елементи на горизонтальну площину, ми отри­маємо проекцію, котра представляє собою план даного поверху, про їх розміри та форму, про розташування сходів, вікон, дверей та їх розмірах. На планах вказують найменування приміщень та їх площу.

—Якщо уявно розрізати будівлю в якомусь місці вертикальною площиною, то отримаємо проекцію усіх елементів на вертикаль­ну площину — розріз. У розрізах вказують вертикальні розміри — висоту поверхів, віконних та дверних прорізів, рівня східних майданчиків.

—Розрізи креслять в якості, необхідній для повної уяви про конструктивне та об'ємне рішенні будівлі; один із розрізів пови­нен бути виконаний по клітині сходів. Звичайно використовують

—не менше двох розрізів будівлі — поперечний та поздовжній, які в сукупності з планом дають уявлення про об'ємне рішення будівлі. Якщо будівля має складне обємно-просторове рішення, тоді кількість розрізів треба збільшити.

—Генеральним планом називають горизонтальну проекцію ділян­ки, на якій розміщено проектувальну будівлю. На генеральному плані показують контури об'єкту, який проектується, та сусідні будівлі, проїзди і підходи до будівель, озеленення ділянки. Крім то­го, на генеральному плані показують горизонталі та сторони світу.

—Будівлі на горизонтальному плані повинні бути розташовані із збереженням необхідних протипожежних та санітарних роз­ривів, нумерованих будівельними нормами та правилами. Роз­робка проекту починається зі складання ескізу, який уявляє со­бою графічне зображення в декількох варіантах початкової ком­позиційної задумки з урахуванням вимог, вказаних у будівлі на проектування.

—В процесі роботи над ескізом відмічають і варіанти рішення ге­нерального плану, вирішують найбільш вдале розташування будівель на ділянці з урахуванням допустимої орієнтації фасадів по країнам світу та вирішують питання зв'язку будівлі з навко­лишнім ансамблем.

—Наступним етапом проектування є робота над технічним про­ектом, який включає в себе наступні проектні матеріали: плани поверхів, розрізи та фасади, виконані в масштабі 1:100 або 1:200, генеральний план ділянки в масштабі 1:500 або 1:1000, поясню­вальну записку та кошторис.

— Останнім етапом проектування є складання робочих креслень. До складу робочих креслень входять генеральний план (М 1:500), пла­ни поверхів (М 1:100), розрізи (М 1:50 або 1:100), фасади (М 1:100), плани фундаментів (МІ: 100) та їх січення (М 1:50), плани перек­риттів (М 1:100) та даху (М 1:200), розгортки фундаментів та стель (М 1:100 — 1:200) для крупноблочних та крупнопанельних буді­вель, монтажні креслення з специфікацією виробів заводського виготовлення (М 1:100), креслення нестандартних деталей та вузлів (М 1:10 або 1:20), плани мереж, відхилення та вентиляції, електроосвітлення, газифікації (М 1:100), пояснювальна записка та кошторис.

—При складанні робочих креслень будівель використовувати уніфіковані конструкції та деталі необхідно з дійсних каталогів.

 

 

 

 

Запитання та завдання для самоконтролю

 

1. Назвіть складові частини інженерно-технічного устаткування готельних комплексів.

 

2. Розкрийте особливості водопостачання готелів. З яких елементів складається внутрішня водогінна мережа в готельних комплексах. Як поділяються водогони за призначенням?

 

3. Охарактеризуйте принципи дії протипожежних водогонів та систем пожежогасіння у готельних комплексах.

 

4. Які системи гарячого водопостачання використовуються у готелях?

 

5. Дайте характеристику систем опалення, що використовуються у готельних комплексах.

 

6. Назвіть види кондиціонування повітря у готелях. Які вимоги ставляться до центральних систем кондиціонування? Назвіть джерела холодопостачання для систем кондиціонування.

 

7. Охарактеризуйте принципи дії природної та механічної вентиляції повітря у готельних комплексах.

 

8. Розкрийте суть централізованого видалення пилу у готелях.

 

9. Які види сміттєвидалення застосовуються у готельних комплексах різних країн світу?

 

10. Дайте характеристику ліфтового господарства готелів. Назвіть основні пристрої і прилади, необхідні для безпечної роботи ліфтів. Як здійснюється статичне і динамічне випробування ліфтів?

 

11. Охарактеризуйте електроустаткування готельних комплексів залежно від їхньої категорії.

 

12. Які групи торгово-технологічного обладнання виділяють у закладах харчування при готелях? Охарактеризуйте їх.

Основні завдання служби безпеки

 

До вирішення питань охорони і безпеки готельні підприємства підходять по-різному. Деякі невеликі підприємства надають право управління безпекою сторонній організації (приватним охоронним агенціям, міліції). Великі ж готелі, здебільшого, у своїй структурі створюють власну службу безпеки (СБ) і долучають відповідних спеціалістів до штату співробітників. У світовій практиці для визначення кількісного та якісного складу персоналу СБ вважається раціональним з точки зору витрат і ступеня забезпечення безпеки правило "300", тобто один співробітник СБ на 300 номерів, незалежно від їхньої завантаженос