Створення централізованої музейних систем

2.1. Перспективним, напрямком удосконалення структури суті музеїв є створення централізованих музейних систем з профільного чи територіальною ознакою, що включають (повністю або частково) музеї певного регіону.2.2. Централізована музейна система має, як правило, таку структуру:головний музей;філії;музеї на правах відділів (секторів) головного музею або філій;самостійні експозиції в окремих будівлях, найчастіше в музеєфіковані пам'ятках історії та культури.В окремих випадках централізовані системи можуть функціонувати без головного музею з підпорядкуванням філій єдиної дирекції. Місце музею в системі визначають склад приміщень і характер архітектурного вигляду будівлі.2.3. В основі діяльності музейного об'єднання лежать централізація управління, єдине планування науково-дослідної, науково-освітньої, господарської та фінансової діяльності, єдина система обліку, зберігання, комплектування та використання музейних фондів.При централізації з'являється можливість створення об'єднаних відділів і служб, орієнтованих на вирішення завдань, спільних для всіх музеїв регіону. Структура об'єднання є в цьому відношенні досить гнучкою, легко пристосовується до місцевої специфіки. Актуальним є виділення особливого структурного підрозділу для розробки архітектурно-художніх рішень і технічного оснащення музейних експозицій. У зв'язку з постійною і планомірною роботою в області обліку, охорони і використання пам'яток історії та культури необхідно створення відділів наукової пропаганди, реставрації і музеєфікації пам'яток. У ряді випадків на об'єднаний музей-заповідник покладаються функції державного органу охорони пам'яток історії та культури. Таким чином, централізовані наукові відділи, лабораторії, майстерні, фондосховища доцільно влаштовувати у спеціально обладнаному приміщенні з урахуванням місцевих умов, конкретних особливостей об'єднання.

2.4. При організації централізованих музейних систем однією з першочергових завдань є розробка генерального плану. До його складання повинні залучатися музеї, наукові установи, громадськість, органи охорони пам'яток, творчі спілки, зацікавлені міністерства та відомства. У генеральному плані уточнюється профіль існуючих музеїв; визначаються тематика експозицій, планованих на перспективу, місце їх розміщення, стан пам'яток історії та культури, намічених для музеєфікації; терміни реставраційних робіт; час відкриття нових експозицій та можливість комплексного обслуговування всієї системи музеїв з урахуванням нового будівництва. Генеральний план розробляється за участю архітекторів на основі наукової концепції, що визначає характер розвитку музейної справи регіону. У централізованих музейних системах при розробці наукової концепції генерального плану вносяться істотні зміни в регіональну музейну мережу. У першу чергу долається одноманітність периферійної музейної мережі; стереотипні районні та міські музеї перетворюються в спеціалізовані музеї, присвячені важливим для даної території історичним подіям, галузями народного господарства, явищ культури і мистецтва. Передбачається переважний розвиток тих профілів, які не були в достатній мірі представлені в мережі: дружби народів, мистецтва, науки і техніки, народної творчості, історії міст і підприємств, а також присвячених конкретним подіям революційної боротьби, соціалістичного та комуністичного будівництва. Разом з розвитком різноманіття експозицій постають завдання їх архітектурно-художнього уявлення.Тематична спеціалізація визначається рядом факторів і, насамперед, особливою значущістю тих чи інших подій, періодів історії регіону в загальному історичному процесі, видатних особистостей, наявністю у фондах зборів місцевих художників, особливо цінних колекцій і унікальних матеріалів. Важливим чинником є безпосередня ув'язка тематичної спеціалізації музею із загальною науковою концепцією і генеральним планом розвитку музейної справи в регіоні.Районні та міські краєзнавчі музеї повного профілю зберігають своє значення в умовах значної віддаленості від обласного центру, за наявності відповідних колекцій, необхідних експозиційних площ. Таким чином, у централізованих об'єднаннях створюється можливість гнучко і раціонально будувати музейну мережу, неухильно підвищувати науковий і архітектурно-художній рівень експозицій.

2.5. Відмінною рисою музейних об'єднань є активізація експозиційної діяльності, яка характеризується більш високим відсотком експонування музейних предметів у постійних експозиціях - 10 - 12 *. * Тут і далі наводяться дані по музеях РРФСР до і після централізації. Високими показниками характеризується розвиток виставкової роботи: зростає кількість виставок, різноманітної стає їх тематика, збільшується насиченість виставок справжніми музейними матеріалами, в 4 рази збільшується кількість предметів, що експонуються на виставках.
Необхідною передумовою розвитку експозиційної та виставкової роботи в об'єднаннях є те, що відбувається в них динамічний перерозподіл фондів між головними музеями та філіями і в першу чергу збагачення нових експозицій та виставок філій за рахунок фондів головного музею: експонати головного музею складають в експозиціях і на виставках, підготовлених філіями, 50 - 80%.

2.6. Науково-фондова робота в централізованих системах характеризується і іншими серйозними змінами, перш за все значним зростанням основного фонду в головному музеї і в філіях. Такий зсув можливий в результаті проведення спільних експедицій по комплектуванню матеріалів, а також більш широкого розвитку зв'язків музеїв з науковими установами, архівами, підприємствами, навчальними закладами, вузами, як одному з наслідків створення централізованої системи. Дві третини фондових надходжень припадає на філії, тоді як до централізації вони становили лише одну третину. У зв'язку з цим нагальним завданням є збільшення площ фондосховищ.Перспективним слід вважати створення об'єднаних спеціалізованих фондосховищ за окремими видами музейних предметів. При цьому, створюються найбільш сприятливі умови для зберігання музейних предметів у режимі, що відповідає тому чи іншого матеріалу. Об'єднане спеціалізоване зберігання дозволяє підняти науковий рівень роботи з фондами, сприяє підвищенню кваліфікації співробітників, що займаються вивченням певних видів музейних пам'яток. Створюються також умови для значного підвищення обороту музейних фондів, оскільки посилюється використання колекцій дослідниками, а також засобами масової інформації.У будівлях для централізованого зберігання фондів рекомендується створювати комплексні реставраційні відділи, лабораторії і майстерні, що обслуговують філії об'єднання. У складі приміщень необхідно передбачати спеціальні виставкові зали для нових надходжень і відреставрованих експонатів загальною площею 400 - 600 м2.

2.7. Науково-просвітницька робота. Післяцентралізації в музеях спостерігається процес швидкого і систематичного зростання загального числа відвідувачів. Найбільш інтенсивне зростання відвідуваності спостерігається у філіях. Якщо в цілому по об'єднаннях відвідуваність музеїв зростає на 38%, то по філіях у середньому зростання відвідуваності становить 73%, тобто майже в 2 рази більше. Випереджаюче зростання відвідуваності філій - закономірний і піддається плануванню результат розвитку централізованих музейних систем.Випереджаюче зростання відвідуваності філій веде в свою чергу до зростання іншого важливого параметра об'єднаної музейної системи - питомої ваги філій в системі (на 24,2%). Питома вага філій в системі визначається як відношення річного числа відвідувачів в музеях-філіях до річного числа відвідувачів по об'єднаній системі в цілому.Різко збільшується також кількість проведених екскурсій, масових заходів як в цілому по об'єднаному музею, так і по філіях, розширюється їх тематика, впроваджуються нові форми масової науково-освітньої роботи, збільшується відсоток екскурсійного обслуговування відвідувачів.Успіхи в розвитку науково-освітньої роботи досягаються завдяки впровадженню комплексу організаційно-методичних та архітектурних заходів. Серед них: створення централізованих відділів і секторів екскурсійної роботи, наукової пропаганди, методики науково-освітньої роботи керівництва філіями, внемузейной роботи та реклами музею. Завдяки цьому значно збільшується контингент відвідувачів, а також можливість широко впроваджувати практику комплексних екскурсій, що включають відвідування музеїв, філій, пам'яток історії та культури, пам'ятних місць.Комплексні теми екскурсій стають різноманітніше і займають все більшу питому вагу в екскурсійній тематиці музеїв.Велике значення для підвищення наукового, ідейного та професійного рівня масової роботи має корінна перебудова системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Вона має на меті охопити різними формами навчання всіх без винятку наукових співробітників, екскурсоводів та керівних працівників середньої ланки. Головний музей повинен стати центром професійної підготовки кадрів. Рекомендується в об'єднаному музеї організація шкіл для штатних і позаштатних співробітників.
Архітектурний аспект цієї проблеми - створення спеціально обладнаних центрів, забезпечених аудиторіями і кінолекційним залом на 200 місць.Високий ідейний і професійний рівень науково-освітньої роботи поєднується з редакційно-видавничою діяльністю.
Для цього необхідно передбачати у складі приміщень регіонального центру музеїв редакційно-видавничий і науково-методичний відділи.Першочерговим завданням для створення цілісної системи музеїв в регіоні є будівництво спеціального будинку (або пристосування існуючих будівель) для регіонального центру управління та обслуговування музеїв (РЦМ).

2.8. Рекомендовані склад і площі приміщень регіонального центру музеїв наведено в табл. 1, рис. 1, 2.

Таблиця 1

№ п.п.	Групи приміщень	Орієнтовна площа, м^2
1.	Дирекція та адміністративно-господарські служби
2.	Науково-дослідний відділ
3.	Науково-методичний відділ
4.	Редакційно-видавничий відділ
5.	Науково-довідкова бібліотека
6.	Архітектурно-художні майстерні
7.	Кінолекційна зал
8.	Виставкова зала
9.	Реставраційні майстерні та лабораторії
10.	кінофотолабараторія
11.	Сховища за видами матеріалів
12.	Виробничі майстерні
13.	Обслуговуючі приміщення
14.	Технічні приміщення	По расчету

КЛАСИФІКАЦІЯ МУЗЕЇВ

3.1. Класифікація відображає віднесення музеїв до певного типу, профілю, статусу і категорії.
Тип музею визначається характером суспільного використання. За цією ознакою музеї розподіляються на три основні типи: науково-просвітницькі, наукові і навчальні. 3.2. Профіль музею визначається зв'язком з певною галуззю знань, мистецтва або виробництва (або їх сукупністю). Основні профільні групи музеїв наступні: історичні, літературні, природничо-наукові, мистецтвознавчі та комплексні. Усередині кожної групи відбувається подальша профілізація музеїв, що відображає внутрішню спеціалізацію науки, мистецтва і виробництва.
Архітектурна типологія видається більш загальною, ніж тематична різноманітність музеїв. З архітектурної точки зору меморіальні музеї, наприклад, мають багато спільного незалежно від їх профілю. З точки зору архітектурного проектування, вони поділяються на будівлі з зберігають меморіальні обстановки, будівлі з додатковими приміщеннями для пояснюючим експозиції, нові будівлі музеїв. Типологічний ряд меморіальних музеїв включає: музей-пам'ятник, комплекс меморіальних споруд, комплекс пам'ятника з новою будівлею для пояснюючим експозиції, діорами та панорами. Серед історичних музеїв особливе місце займають військово-патріотичні музеї. За своєю тематичною та архітектурної спрямованості вони можуть бути об'єднані в 6 груп: музеї Великої Вітчизняної війни; музеї героїчної захисту міст і місць, військово-історичних подій; інтернаціонального співробітництва; партизанської, народної і комсомольської слави; меморіальні; пам'ятники-музеї. Для архітектурної класифікації військово-патріотичних музеїв 1 - 4-ї груп істотне значення має комплексний характер експозиції; розвинений склад приміщень, що включає зони для постійної експозиції, тимчасових виставок та лекцій, фондосховища, майстерні та лабораторії, адміністративні, підсобні і господарські приміщення. Історичні музеї поділяються на три групи, що характеризують завдання архітектурного проектування: нові будинки і комплекси, що зберігаються (відновлені) місця і представляють поєднання нових споруд з існуючими. Найбільш значні в архітектурному відношенні - меморіальні комплекси. Загальноприйняте розуміння музею як зберігача справжніх експонатів і місце їх показу тут переакцентував: на перше місце виділяється не показ музейними засобами, а створення пам'ятника архітектурно-художніми засобами. Важливу роль в архітектурно-просторовому формуванні ансамблю має природне оточення, що зберігається або створювана середовище, в яку включається комплекс. Враховуючи яскраво виражену специфіку, музеї науки і техніки можуть бути виділені з архітектури в самостійну групу. Найбільше поширення в практиці проектування отримали художні та історико-краєзнавчі музеї.

3.3. За статусом музеї поділяються на державні та працюють на громадських засадах.3.4. Категорія музею визначається величиною фондів і кількістю відвідувань.При встановленні категорії музею враховуються якісні показники колекції і відвідуваності, які можуть не збігатися з зазначеними в табл. 2.

Таблиця 2

Показатели деятельности	Категория музея
I	II	III	IV	V
Посещаемость музея в год, тыс. чел.	400 и более	150 - 400	100 - 150	20 - 100	10 - 20
Количество единиц хранения, тыс.	150 и более	75 - 150	30 - 75	10 - 30	2 - 10

 

Введіть текст або адресу веб-сайту чи перекладіть документ

Скасувати

Прослухати

3.5. Muzyei podrazdelyayut·sya po organizatsionnomu priznaku na tsentralʹnye, osushchestvlyayushchie nauchno-metodicheskoe rukovodstvo svoyeĭ gruppoĭ; golovnye, imyeyushchie setʹ filialov; muzyei na pravah filialov i otdelov (sektorov); samostoyatelʹnye muzyei.