Проектування внутрішньої водопровідної мережі

Зміст

Вступ

1. Водопостачаня

1.1.Вимоги до якості води

1.2.Проектування внутрішньої водопровідної мереж

1.3.Труби, арматура і санітарно-технічне устаткування

1.4.Розрахунок внутрішньої водопровідної мережі

1.4.1Холодне водопостачання

1.4.2.Гаряче водопостачання

1.5.Розрахунок потреб у персоналі

1.5.1.Чисельність персоналу з обслуговування тварин

1.5.2.Чисельність персоналу для машинного доїння тварин

1.6.Душові потреби

2. Підбір лічильника води

3 Водовідведення

3.1. Проектування внутрішньої водовідвідної мережі

3.2 Труби,пристрої та устаткування

3.3. Перевірка пропускної здатності стояків та випусків внутрішньої каналізації

3.4 Розрахунок випуску

3.5.Видалення гною із тваринницьких приміщень

3.6. Норми виходу гною та гнойових стічних вод

Висновок

Специфікація обладнання та матеріалів

Робочі креслення

Література

 

Вступ

Підприємства великої рогатої худоби (ВРХ) за призначенням поділяють на:[1,п4,1]

– племінні, які призначено для вдосконалення порід і вирощуванням високоцінного племінного молодняку ВРХ з одночасним виробництвом молока і м'яса;

– товарні, які займаються виробництвом молока і м'яса і вирощуванням нетелів.

Товарні ферми ВРХ залежно від напряму поділяють:

– на молочні;

– на м'ясні і м'ясні репродукторні;

– з вирощування ремонтного молодняку;

– з вирощування телят і відгодівлі молодняку;

– з відгодівлі ВРХ.

Для ВРХ молочних і комбінованих порід застосовують дві системи утримання: цілорічне стійлову (безпасовищну) і стійлово-пасовищну. На підприємствах з вирощування і відгодівлі молодняку, як правило, застосовують цілорічне стійлове утримання [1,п3,2].

Своєчасна і достатня кількість споживання тваринами води у поєднанні з раціональною і повноцінною годівлею сприяє підвищенню їх продуктивності. Так, доступ тварин до води протягом доби підвищує надій корів на 25…30%. На один літр молока для корів необхідно від 2,31 до 3,17 л води. Корова з надоєм 12 л молока випиває на добу до 35...40 л води. Науковими дослідженнями встановлено, що на 1 кг сухої речовини корму тварини споживають на добу таку кількість води:

– свині – 5...8 л;

– ВРХ – 4...5 л;

– коні та вівці – 2...3 л;

– птиця – 0,02...0,03 л при вільному доступі до води.

Основні принципи уніфікації і стандартизації в будівництві сільськогосподарських будівель наступні. Ширина будівель приймається рівною 12,0 м, крок крайніх колон 6,0 м; крок середніх колон – 6,0 м, а висота будівлі – 3 м. Довжина будівлі становить 12,0 м.

 

Водопостачання

Вимоги до якості води

Залежно від характеру сільськогосподарського виробництва окремі будівлі агропромислового комплексу (АПК) обладнають системами внутрішнього водопостачання (холодним і гарячим водопроводом), внутрішньої каналізації, внутрішніх водостоків і газопостачання. Умови експлуатації, санітарно-технічне і технологічне устаткування, режими його роботи мають свої особливості. До АПК входять будівлі різного призначення: адміністративні; науково-дослідні; навчальні; господарсько-побутові; виробничі; ті, що обслуговують різні види господарства (тваринницькі, птахівницькі й ін.), складські; підприємства по переробці сільськогосподарської продукції. У цих будівлях характерними є водопій і догляд за тваринами, готування кормів, мийка інвентарю, прибирання приміщень, полив насаджень і інші технологічні процеси [3, с 449-450]

Системи водопостачання тваринницьких ферм і комплексів забезпечують подачу води у необхідній кількості і відповідної якості всім споживачам, а також на протипожежні потреби. Розрахункові розміри водоспоживання визначають відповідно до норм.

Для тваринницьких, птахівничих і звірівницьких будівель і приміщень слід проектувати виробничий водопровід для подачі води питної якості на напування тварин, птиці і звірів, приготування кормів, миття тварин і підлоги, прибирання приміщень, миття й охолоджування устаткування [4,п3,2]

Вода, яку подають на тваринницькі, птахівницькі і звірівницькі ферми для напування тварин, птиці і звірів, має відповідати вимогам ДержСанПіН "Вода питна": [5,табл. 4]

— мінералізація загальна (сухий залишок) – 1000 (1500)* мг/дм³;

— хлориди – 250 (350) мг/дм³, клас небезпеки – 4;

— сульфати – 250 (500) мг/дм³, клас небезпеки – 4;

— твердість загальна – 7 (10) мг·екв/дм³.

За неможливості забезпечення всіх потреб свинарських, вівчарських, конярських підприємств і підприємств ВРХ водою питної якості, допускається якість води (за винятком води для миття й охолоджування молочного устаткування) призначати за відповідними нормами технологічного проектування [4,п3,2], а саме, застосовувати воду з підвищеним сольовим складом [3], граничні норми якого наведено в додатку 1.

Температуру води для напування тварин приймають: для телят – в межах 14...16°С; для іншого поголів'я – 8...12°С. [1,п9,1]

Проектування і розрахунок внутрішньої водопровідної мережі тваринницьких приміщень мають свої технологічні і технічні особливості.

 

Проектування внутрішньої водопровідної мережі

У виробничих будівлях для утримання тварин і птиці у зв'язку з незначними витратами на господарсько-питні потреби зазвичай проектують об'єднаний господарсько-питний і виробничий (технологічний) водопровід[3,с.450], що подає воду для приготування кормів, миття інвентарю, прибирання приміщення й інших технологічних процесів [7, с.329]

Протипожежний водопровід має передбачатися в населених пунктах і на об’єктах сільськогосподарських виробничих зон і, як правило, об’єднуватися з господарсько-питним або виробничим водопроводом[6,п4,13]. Внутрішні водопроводи живляться від зовнішньої мережі села, селища, виробничого комплексу [7, с.329]. Їх доцільно обладнувати водонапірним запасним баком на 20…30% добового споживання і вводом, приєднаним до зовнішньої водопровідної мережі села, селища чи виробничого комплексу[3, с.450].

У даному молочному блоці за типовим проектом 801-17-66 запроектовано господарсько-питний (К1) і виробничий (К3) водопровід. Пожежний об’єднаний з господарсько-питним водопроводом.

 

Труби, арматура і санітарно-технічне устаткування

Прокладання водопровідних труб в будівлях і приміщеннях слід передбачати відкрито – по стінах і колонах, а також по стаціонарних годівницях, клітках, постійних огорожах станків, стійл, стаєнь і ін. [4,п3,8]. Закрите прокладання допускається в місцях, де можливе ушкодження труб чи там, де труби заважають збиранню гною і транспортуванню кормів. Забороняється прокладання труб у місцях, де вони можуть бути забруднені [7, с.329]

Водопровідні мережі, що працюють цілий рік, прокладають у приміщеннях з температурою більше +2°С. У приміщеннях, де температура в окремі періоди року може знижуватися менше +2°С (корівники для безприв'язного утримання худоби тощо), передбачається підігрів води до +16…18°С (у зимовий час), теплоізоляція трубопроводів і прилади для спорожнювання труб (спускні крани, штуцера) [7, с.329].

Встановлення запірної арматури на мережі виробничого водопроводу слід передбачати: на вводі водопроводу в будівлю; на відгалуженнях від магістралі; на підводках до групових напувалок, технологічного устаткування і сіток для підмивання вимені. [4,п3,13]

Арматуру водопровідної мережі тваринницьких приміщень формують з однотипного технологічного обладнання – автонапувалок, вентилів, пожежних кранів, зворотних клапанів.

Крани використовують для випускання води з мережі перед технологічним монтажем обладнання, а також для часткового чи повного перекриття мережі.

Вентилі використовують для відключення окремих ділянок мережі під час ремонтно-налагоджувальних робіт.

Для постачання питною водою в побутових будівлях слід передбачати пристрої питного водопостачання (автомати газованої води або фонтанчики для пиття). Кількість пристроїв визначають відповідно до даних залежно від груп виробничих процесів. [11,п3.2.33]

У даному молочному блоці за типовим проектом 801-17-66, водопроводи влаштовані з водогазопровідних труб. Також у даному блоці влаштоване таке устаткування, як УПМ, МХУ, ванни, умивальники, раковина, душі.

 

Розрахунок внутрішньої водопровідної мережі.

Холодне водопостачання.

 

Середньодобову потребу у воді, м³, розраховують за формулою: [8,с. 89]

де, q _{сер доб} – середньодобова потреба у воді на і-й вид споживача,

М_і – кількість споживачів і- го виду,гол;

n – кількість видів споживачів.

Розрахункову кількість споживачів та середньодобова потреба у воді наведена у таблиці 2.

 

Коефіцієнт добової нерівномірності приймають рівним: для молодняку, нетелів і корів – 1,1

Врахувавши коефіцієнт добової нерівномірності, отримаємо:

м³/добу

Максимальну і мінімальну добову потребу у воді,м³/добу, розраховують за формулами:

м³/добу

м³/добу

де, , - коефіцієнти годинної нерівномірності витрати води,

відповідно максимальної і мінімальної, приймають , .

 

Годинні витрати води в системі, л, визначаємо за формулою: [3, с.451;7, с.330]

де, q- добова норма витрати води на одну тварину, л на 1 голову [дод.3].

U – кількість голів худоби в будівлі [табл.1].;

- коефіцієнт годинної нерівномірності, який для всіх груп тварин приймають 2,5

[11.дод 3]

 

Розрахункові витрати у водопровідних мережах доцільно визначити за формулою, л/с:

[3, с.450; 7, с.331]

л/с

де, - загальна витрата води одним приладом, л/с; [11.дод 2]

N_i – кількість однотипних водозбірних приладів;

- коефіцієнт одночасної дії.

Поливний кран N_i =1; =0,3;

Кран мийки N_i =1; =1;

Кран умивальника N_i =8; =1;

Змивний бачок N_i =2; =0,3;

Змішувач з душовою сіткою N_i =2; =1;

Гаряче водопостачання.

При проектуванні гарячого водопостачання температуру і витрату воду слід приймати за нормами технологічного проектування або технологічної частини проекту[4,п4,13]. Температуру гарячої води для виробничих потреб приймають: для підмивання вимені у корів – 40…45^оС; для миття молокопродуктів, молочних резервуарів, відер, посуду, іншого устаткування і шлангів – 55…65 ^оС; для приготування кормів в телятниках – 40..65 ^оС. [1,п9,1]

Воду підігрівають в електричних підігрівачах ємнісного типу об’ємом 0,2…2,0 л.

У даному молочному блоці за типовим проектом 801-17-66 запроектовано підігрів

гарячої води у бойлері.

Таблиця 1

В головах худоби
Категорії робітників	Молочні ферми
Спосіб утримання худоби
Привязаний
Оператори машинного доїння корів
Оператори з догляду за коровами і нетелями
Оператори з догляду за молодняком
Оператори з обслуговування телят
Механізатори з роздачі кормів і прибирання гною	400-800
Чергові оператори в нічний час
Начальник цеху (бригадир)

 

Розрахункова кількість робітників для даної статевовікової групи тварин, осіб

1. Оператори машинного доїння корів

КР₁=m₁ ∕ n₁=150 ∕ 200=1 ос.;

2. Оператори з догляду за коровами і нетелями:

КР₂= (m₁+m₂)∕ n₂=224 ∕ 100= 3 ос.;

3. Оператори з обслуговування телят:

КР₄=m₃ ∕ n₄=12 ∕ 100=1 ос.;

4.Механізатори з роздачі кормів:

КР₅= m ∕ n₅=236 ∕ 500=1 ос.;

5.Чергові оператори в нічний час:

КР₆= m₂ ∕ n₆=24/1=24 ос.

6. Начальник цеху (бригадир):

КР₇ = 2 ос

Загальна кількість персоналу

КР=32осіб.

При обслуговуванні молочного стада ВРХ – 28% мужчини і 72% жінки

(кількість мужчин – 9, кількість жінок - 23).

 

Таблиця 2

Розподіл тварин на групи з врахуванням того, що у структурі стада 90% корів

 

№	Групи тварин	Розрахункові коефіцієнти	Кількість поголівя, гол	Норма водоспоживання на 1 голову, м^3/добу[дод3]
	Корови,в тому числі:	1,00		0,105
а) дійні	0,75
б) сухостійні	0,13
в)новотельні і глибокостельні в пологовому приміщенні	0,12
	Нетелі(за 2-3 місяця до отелення)	0,12		0,04
	Телята профілакторного періоду(до 14-20 денного віку)	0,06		0,018
Всього:	2,18

Душові потреби.

Необхідно пам’ятати по те, що приймання душу відбувається наступної години після завершення зміни.

Оскільки в нашому молочному блоці працюють працівники таких основних професій як: оператор машинного доїння та оператор тваринницьких комплексів і механізованих ферм, та робітники з очистки гноєсховищ, то в них визначальна група виробничих процесів Iв.

Витрата води на душові потреби, л, в добу найбільшого водоспоживання

:

л/добу

де, - норма витрати води за добу на душові потреби виробничого персоналу у побутових приміщеннях,л, яку приймають за додатком 5 [11];

N – кількість душових сіток, приймають згідно з завданням N=2.

n – кількість змін роботи підприємства доба^-1;n=2;

Максимальна секундна витрата води, л, на душові потреби. :

л/с

де, - витрата води, л/с, душовою сіткою, що її приймають [11,додаток2].

Сумарні розрахункові втрати напору і витрати води є вихідними технічними даними для підведення води до тваринницького приміщення і даними для розрахунку зовнішньої водопровідної мережі від приміщення до водонапірної башти.

 

Підбір лічильника води.

Для визначення витрат води в будівлях на вводі встановлюють лічильники води, які розраховують на пропуск максимальної секундної витрати води.

Якщо будинок має один ввід або лічильник води не розрахований на пропускання повної розрахункової витрати води на внутрішнє пожежогасіння, обов’язково передбачають обвідну лінію, на якій встановлюють засувки. Обвідна лінія повинна бути розрахована на пропускання максимальної (з урахуванням протипожежної) витрати води [2, п.11.7].

Лічильники води встановлюють на вводах біля зовнішньої стіни будівлі в зручному та легкодоступному приміщенні зі штучним або природним освітленням і температурою повітря не нижче 5^оС [2, п.11.5].

З кожного боку лічильника води слід передбачати прямі ділянки трубопроводів (довжиною не менше п’яти калібрів лічильника до нього та не менше одного калібру після), вентилі чи засувки. Між лічильником води і другим (за рухом води) вентилем чи засувкою слід установлювати спускний кран [2, п.11.6]. Для крильчастих лічильників води діаметр крану 15 мм.

діаметр умовного проходу (калібр) лічильника води слід підбирати за середньогодинною витратою води за період споживання (добу, зміну) [2, п.11.2]; ця витрата не повинна перевищувати експлуатаційної, наведеної в [2, табл.4].

Середньогогодинну витрату води визначають за [2, формула (9)]:

м^3/год

де – загальна норма витрати води споживачем за період найбільшого

споживання, л/год; п1.4.1 для корів. Для персоналу (для цехів без тепловиділення);

Т – період максимального водоспоживання, год.Т=24 год;

Для попереднього розрахунку приймаємо крильчастий лічильник води марки СКВ-40 (ГОСТ 14167-83) з калібром Dу=40 мм.

Лічильник води з прийнятим діаметром умовного проходу належить перевіряти:

а) на пропуск максимальної (розрахункової) секундної витрати води, при цьому втрати напору в лічильниках води не повинні перевищувати: 2,5 м – для крильчастих, 1,0 м – для турбінних;

б) на пропуск максимальної (розрахункової) секундної витрати води з урахуванням подачі розрахункової витрати води на внутрішнє пожежогасіння, при цьому втрати напору в лічильниках води не повинні перевищувати 10м.

Втрати напору в лічильниках води слід визначати за: [2], формула 18 Калібр ЛЛТ-50

де q^с – розрахункова витрата, л/с (12, табл.1); п1.4.1

S – гідравлічний опір лічильника, м/(л/с)²(12,табл.3) [2, табл. 4].;

Отже, приймаємо крильчастий лічильник води марки СКВ-40 (ГОСТ 14167-83) з калібром Dу=40 мм. Його характеристики: експлуатаційна витрата для цього лічильника ⁼ 6.4 м³/год., максимальна витрата = 16 м³/год., мінімальна витрата = 0,16 м³/год (ДСТУ 3580-97, ГОСТ 14167-83). Даний лічильник не розрахований на пожежну витрату, тому вона буде проходити по обвідній лінії (байпасі).

 

Водовідведення

 

Розрахунок випуску

Розрахунок каналізаційних випусків з будинку зводиться до підбору такого похилу, при якому задовольняється вимога згідно з формулою:

де V – середня швидкість руху стічних вод, м/с; Н/D – наповнення труб; k – коефіцієнт, для трубопроводів з пластмасових труб k = 0,5.

При цьому швидкість руху рідини повинна бути не менше 0,7 м/с, а наповнення трубопроводів – не менше 0,3.

Розрахункову витрату стічних вод, л/с, при довжині випуску l ≥ 3 м визначають за формулою:

де n – коефіцієнт шорсткості внутрішньої поверхні труб: для пластмасових – n = 0,011;

К – коефіцієнт, який залежить від наповнення H/d;

V – середня швидкість руху стічних вод.

Для випуску в колодязь №1 завдовжки l = 5,2 м при наповненні пластмасових каналізаційних труб H/d = 0,495 коефіцієнт 1000К = 0,84, та середня швидкість руху стічних вод:

, 0,71 (м/c) > 0,7 м/с

Тоді випуск системи К1: л/с.

Тоді випуск системи К2: л/с.

 

 

діаметр, м, пластмасових каналізаційних труб при H/d < 0,5

Тоді для випуску К1:

, 0,077 (м)=100 мм

Тоді для випуску К2:

, 0,079 (м)=100 мм

 

 

Висновки

На основі запроектованої за ТП 801-17-66 системи холодного водопроводу було підібрано лічильник води. В ході роботи був виконаний проект системи каналізації в молочному блоці, підібрана необхідна кількість персоналу, виконаний розрахунок випусків внутрішньої каналізації та розрахунок видалення гною з тваринницьких приміщень.

 

 

Література

1.НТП 1-99. Норми технологічного проектування підприємств великої рогатої худоби. М-1999.

2. СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. – 56 с.

3. Кедров В.С., Ловцов Е.Н.. Санитарно-техническое оборудование зданий. – М.: Стройиздат, 1989. – 495 с.

4. СНиП 2.10.03-84*. Животноводческие, птицеводческие и звероводческие здания и помещения / Госстрой СССР, 1985.

5. ДержСанПіН "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання". – Наказ Мінохорони здоров’я України № 383 від 23 грудня 1996 р. (зареєстровано в Мінюсті №136/1940 від 15 квітня 1997р.). – 24 с.

6. ВБН 46/33-2.5-5-96. Сільськогосподарське водопостачання. Зовнішні мережі і споруди. Норми проектування. – К., 1997.

7.Пальгунов П.П., Исаев В.Н. Санитарно-техническое устройство и газоснабжение зданий: Учеб. для техникумов. – М.: Стройиздат, 1991. – 416 с.

 

8. Добрянський І.М., Дмитрів Г.М. Водопостачання та водовідведення будівель і споруд: Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2008. – 120 с.

9. СНиП 2.04.02-84*. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1985. – 136 с.

10. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика. – М.: Госстрой СССР, 1983. – 136 с.

11. Внутрішнє водопостачання та водовідведення підприємств великої рогатої худоби: Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Проектування водопостачання та водовідведення для малих об’єктів» для студентів базового напрямку 6.060103 «Гідротехніка (водні ресурси)» / Укладач: Орел В.І. – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2010. – 32 с.

12. Водопостачання та водовідведення будівлі. Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни ‘‘Водопостачання та водовідведення’’//Укл. А.С. Пасічнюк, В.І. Орел, Н.М. Тазалова– Львів. Видавництво НУЛП, 2006 -36с.

13. ВНТП-АПК-09,06 Системи видалення, обробки,підготовки та використання гною. Київ6Мінагрополітики України,2006-100с

14. Калицун В.И., Кедров В.С., Ласков Ю.М. Гидравлика, водоснабжение и канализация: Учеб. пособие для вузов. – М.: Стройиздат, 2002 – 397 с.

15. Встановлення лічильників холодної води Ду=20..200мм у водомірних вузлах на вводі Д=50..200мм. – ГУП.Водоканал,Санкт Петербург,2000 – 130с..

16. СТО 02494733 5.2-01-2006 Внутренний водопровод и канализация зданий.

Москва-2006.

 

Зміст

Вступ

1. Водопостачаня

1.1.Вимоги до якості води

1.2.Проектування внутрішньої водопровідної мереж

1.3.Труби, арматура і санітарно-технічне устаткування

1.4.Розрахунок внутрішньої водопровідної мережі

1.4.1Холодне водопостачання

1.4.2.Гаряче водопостачання

1.5.Розрахунок потреб у персоналі

1.5.1.Чисельність персоналу з обслуговування тварин

1.5.2.Чисельність персоналу для машинного доїння тварин

1.6.Душові потреби

2. Підбір лічильника води

3 Водовідведення

3.1. Проектування внутрішньої водовідвідної мережі

3.2 Труби,пристрої та устаткування

3.3. Перевірка пропускної здатності стояків та випусків внутрішньої каналізації

3.4 Розрахунок випуску

3.5.Видалення гною із тваринницьких приміщень

3.6. Норми виходу гною та гнойових стічних вод

Висновок

Специфікація обладнання та матеріалів

Робочі креслення

Література

 

Вступ

Підприємства великої рогатої худоби (ВРХ) за призначенням поділяють на:[1,п4,1]

– племінні, які призначено для вдосконалення порід і вирощуванням високоцінного племінного молодняку ВРХ з одночасним виробництвом молока і м'яса;

– товарні, які займаються виробництвом молока і м'яса і вирощуванням нетелів.

Товарні ферми ВРХ залежно від напряму поділяють:

– на молочні;

– на м'ясні і м'ясні репродукторні;

– з вирощування ремонтного молодняку;

– з вирощування телят і відгодівлі молодняку;

– з відгодівлі ВРХ.

Для ВРХ молочних і комбінованих порід застосовують дві системи утримання: цілорічне стійлову (безпасовищну) і стійлово-пасовищну. На підприємствах з вирощування і відгодівлі молодняку, як правило, застосовують цілорічне стійлове утримання [1,п3,2].

Своєчасна і достатня кількість споживання тваринами води у поєднанні з раціональною і повноцінною годівлею сприяє підвищенню їх продуктивності. Так, доступ тварин до води протягом доби підвищує надій корів на 25…30%. На один літр молока для корів необхідно від 2,31 до 3,17 л води. Корова з надоєм 12 л молока випиває на добу до 35...40 л води. Науковими дослідженнями встановлено, що на 1 кг сухої речовини корму тварини споживають на добу таку кількість води:

– свині – 5...8 л;

– ВРХ – 4...5 л;

– коні та вівці – 2...3 л;

– птиця – 0,02...0,03 л при вільному доступі до води.

Основні принципи уніфікації і стандартизації в будівництві сільськогосподарських будівель наступні. Ширина будівель приймається рівною 12,0 м, крок крайніх колон 6,0 м; крок середніх колон – 6,0 м, а висота будівлі – 3 м. Довжина будівлі становить 12,0 м.

 

Водопостачання

Вимоги до якості води

Залежно від характеру сільськогосподарського виробництва окремі будівлі агропромислового комплексу (АПК) обладнають системами внутрішнього водопостачання (холодним і гарячим водопроводом), внутрішньої каналізації, внутрішніх водостоків і газопостачання. Умови експлуатації, санітарно-технічне і технологічне устаткування, режими його роботи мають свої особливості. До АПК входять будівлі різного призначення: адміністративні; науково-дослідні; навчальні; господарсько-побутові; виробничі; ті, що обслуговують різні види господарства (тваринницькі, птахівницькі й ін.), складські; підприємства по переробці сільськогосподарської продукції. У цих будівлях характерними є водопій і догляд за тваринами, готування кормів, мийка інвентарю, прибирання приміщень, полив насаджень і інші технологічні процеси [3, с 449-450]

Системи водопостачання тваринницьких ферм і комплексів забезпечують подачу води у необхідній кількості і відповідної якості всім споживачам, а також на протипожежні потреби. Розрахункові розміри водоспоживання визначають відповідно до норм.

Для тваринницьких, птахівничих і звірівницьких будівель і приміщень слід проектувати виробничий водопровід для подачі води питної якості на напування тварин, птиці і звірів, приготування кормів, миття тварин і підлоги, прибирання приміщень, миття й охолоджування устаткування [4,п3,2]

Вода, яку подають на тваринницькі, птахівницькі і звірівницькі ферми для напування тварин, птиці і звірів, має відповідати вимогам ДержСанПіН "Вода питна": [5,табл. 4]

— мінералізація загальна (сухий залишок) – 1000 (1500)* мг/дм³;

— хлориди – 250 (350) мг/дм³, клас небезпеки – 4;

— сульфати – 250 (500) мг/дм³, клас небезпеки – 4;

— твердість загальна – 7 (10) мг·екв/дм³.

За неможливості забезпечення всіх потреб свинарських, вівчарських, конярських підприємств і підприємств ВРХ водою питної якості, допускається якість води (за винятком води для миття й охолоджування молочного устаткування) призначати за відповідними нормами технологічного проектування [4,п3,2], а саме, застосовувати воду з підвищеним сольовим складом [3], граничні норми якого наведено в додатку 1.

Температуру води для напування тварин приймають: для телят – в межах 14...16°С; для іншого поголів'я – 8...12°С. [1,п9,1]

Проектування і розрахунок внутрішньої водопровідної мережі тваринницьких приміщень мають свої технологічні і технічні особливості.

 

Проектування внутрішньої водопровідної мережі

У виробничих будівлях для утримання тварин і птиці у зв'язку з незначними витратами на господарсько-питні потреби зазвичай проектують об'єднаний господарсько-питний і виробничий (технологічний) водопровід[3,с.450], що подає воду для приготування кормів, миття інвентарю, прибирання приміщення й інших технологічних процесів [7, с.329]

Протипожежний водопровід має передбачатися в населених пунктах і на об’єктах сільськогосподарських виробничих зон і, як правило, об’єднуватися з господарсько-питним або виробничим водопроводом[6,п4,13]. Внутрішні водопроводи живляться від зовнішньої мережі села, селища, виробничого комплексу [7, с.329]. Їх доцільно обладнувати водонапірним запасним баком на 20…30% добового споживання і вводом, приєднаним до зовнішньої водопровідної мережі села, селища чи виробничого комплексу[3, с.450].

У даному молочному блоці за типовим проектом 801-17-66 запроектовано господарсько-питний (К1) і виробничий (К3) водопровід. Пожежний об’єднаний з господарсько-питним водопроводом.