Підлога з керамзитобетонних плит

8 – цементно - піщаний розчин; 10 – щебінь;

11 – керамзитобетонні плити.

 

 

Дощата підлога на лагах звичайної конструкції з підпіллям непригодна для тваринницьких будівель, тому що рідкі нечистоти, які потрапляють в підпілля, застоюються і розпадаються в ньому, крім того така підлога піддається гниттю, тому в тваринницьких будівлях з дощатою підлогою, підпілля не роблять. В цьому випадку настил з дошок, товщиною 37мм, прибивають гвіздками до просмолених лаг підлог, які втоплюють в глинобитну підготовку товщиною 120 мм. Лаги, трапецеєвидного перетину товщиною 60-70 мм і шириною 100-120 мм, укладають на відстані 1000- 15000мм одну від другої, широким розпилом вниз, а проміжок між ними заповнюють щільно утрамбованою глиною або бетоном.

Дощатний настил, ретельно антисептований, укладають на прошарок із бітумної мастики товщиною 2-3 мм так щоб, він щільно прилягав до неї без повітряного прошарку.

Дощата підлога проста в улаштуванні, має низьку теплопровідність та еластичність. Основним недоліком їх застосування для тваринницьких будівель є те, що вони від вологи згнивають.

Крім того, дощатий настил вбирає рідкі нечистоти, робиться слизьким та малогігієнічні.

Дощаті підлоги застосовують в стійлах і боксах для корів, в станках для свиней, інколи в стійлах для коней, лабораторіях, а також в складських приміщеннях.

 

Дощата підлога

17 – дошки; 18 – лаги;

19 – глинобитна підготовка

 

¹⁹

Торцеві підлоги з дерев’яних шашок, прямокутної або шестигранної форми, укладають на глинобитну, гравійно - щебеневу або бетонну підготовку так, щоб волокна деревини мали вертикальне, направлення. Дерев’яні шашки виготовляють із деревини хвойних або деяких твердих листяних порід, крім пихти, берези, бука і дубу.

Для отримання гладкої поверхні підлоги шашки укладають на сухий піщаний прошарок або на прошарок з бітумної мастики товщиною 2-3 мм. Прямокутні шашки кладуть паралельними рядами, перпендикулярно направленню руху, з перев’язкою швів не менше чим на 1/3 їх довжини. Незалежно від матеріалу прошарка, шашки повністю занурюють в гарячу мастику, крім верхнього торця, та швидко укладають щільно одна до другої. Шви між шашками заповнюють бітумною мастикою.

Торцева підлога з дерев’яних шашок має малий коефіцієнт теплозасвоєння, пружна з малим пилоутворенням, мало стирається, але ця підлога дорога і на неї йде багато деревини.

Дерев’яна підлога з торцевих шашок

8 –прошарок с піщаної, бітумної або дьогтьової мастики;

10 – торцеві шашки; 19 – бетон або шлак.

 

 

Гратчасті підлоги можуть бути з дерев’яних, залізобетонних, чавунних, керамічних, азбестоцементних решіток, з металевого прокату та пластмаси, які укладають на цегляні або бетонні стінки гнійних каналів на одному рівні з підлогою, гній провалюється через решітку в підпілля, звідти його видаляють механізмами або гідрозмиванням.

Дерев’яні решітки збирають з окремих планок, які укладають одну від одної, на визначеній відстані, на обв’язку. Планки антисептують бітумом,

кам’яно - вугільним маслом або сумішшю його з антраценовим маслом. Дерев’яні решітки найбільш доступні і дешеві, але не довговічні.

 

 

 

Залізобетонні решітки виготовляють з бетону марки М400 з арматурою,а для захисту від дій агресивного середовища, покривають епоксидною поліефірною смолою.

Залізобетонні решітки теж не довговічні, із за їх недостатньої хімічної стійкості.

 

 

Чавунні решітки – кращі ніж дерев’яні та залізобетоні, але вартість їх в 2-3 рази більша залізобетонних і виготовляють їх з дефіцитного матеріалу – сірого чавуну

 

Гратчасту підлогу посипають тонким шаром тирси, щоб не була слизькою. Тирса сприяє нагріванню гною в підпіллі, осушує його, що спрощує прибирання гною транспортером. Розміри прорізів та ширина планок в гратчасті підлозі приймаються згідно норм технологічного проектування відповідних підприємств.

Гратчасту підлогу використовують: в свинарниках – відгодівельниках - в станках; в корівниках зі стійловим утриманням тварин - в половині стійла, в гнійних проходах.

В тваринницьких та інших сільськогосподарських будівлях для відводу рідини, яка попадає на підлогу, передбачаються лотки та трапи. Підлогу в таких випадках роблять з нахилом в сторону стоку рідини, для цього виконують відповідне планування ґрунту основи. Створення нахилу, шляхом потовщення підстилаючого шару, допускається при збільшенні його товщини не більше 40мм. Направлення схилу підлоги повинно забезпечити стік рідини до лотків та тропів і не перетинати проходів. Нахил підлоги в сторону стоку рідини приймають: для бетонної, цементно - піщаної, керамічної та мозаїчної підлог - не менше 0,02; земляної і глинобитної - не менше 0,03; для інших видів підлог - не менше 0,015.

Ґрунти основи під підлоги повинні виключити можливість деформації підлоги. В необхідних випадках передбачають укріплення ґрунтів, наприклад: ущільнення щебенем. Якщо в основі є ґрунти які збільшуються в об’ємні при замерзанні, необхідно улаштовувати по основі теплоізоляційний шар або заміняти грунт який спучується. Деформаційні зкрізні вертикальні шви улаштовують в бетонному монолітному підстилаю чому шарі підлоги і покриття через 6 –8 м по взаємно перпендикулярним направленням для попередження утворення щілин в наслідок коливання температури або усадки бетону. Шви заповнюють дошками які обертають толем або струганими дошками обмазаними гарячим бітумом. Дошки видаляють по закінченню твердіння бетону, а шви заповнюють бітумною сумішшю. В бетонний підстилаючий шар закладають анкери та пропки для кріплення деталей окантовки підлоги або залишають гнізда для слідкуючої цих деталей.

Деформаційний шов

5 – заповнення деформаційного шва; 6 – компенсатор з оцинкованої

покрівельної сталі; 7 – покриття; 8 – бетонний підстилаючий шар.

 

Стики в місцях примикання підлог різного виду обрамляють кутиками з прокатної сталі, які закріплюють до анкерів з гнутої смугової сталі. Розміщують анкери через 500 - 600 мм по довжині обрамлюючих кутиків.

 

3 – окантовка з кутикової сталі 40х40х4 – 50х50х5;

4 – анкерна закладна деталь.

 

 

Огороджуючи стінки каналів та приямків, улаштованих в підлогах для прокладки комунікацій, наприклад: водо – і теплопроводу, виконують з бетону або з дерева з чвертками для опирання плит або решіток покриття.

1 – бетонна обв’язка; 2 – чавунна решітка; 3 – окантовка – кутикової сталі

40х40х4 – 50х50х5; 4 – анкерна закладна деталь.

 

 

При інтенсивній дії на підлоги виробничої рідини в місцях примикання підлоги до стін, колон та інших конструкцій будівлі роблять плінтуса зазвичай з того ж матеріалу, з якого виконано покриття підлоги.

9 – стіна; 10 - бетонна, цементно – піщана, асфальтна,

керамічна підлога; 11 – штукатурка; 12 – плінтус; 13 – цегляна

підлога

 

Питання для самоперевірки

 

1. Дати визначення підлоги, назвіть основні елементи і вимоги до них.

2. Вкажіть зони застосування і конструкцію глинобитної, цементної, бетонної, асфальтобетонної підлоги.

3. Вкажіть зони застосування і конструкцію торцевої, цегляної підлог та підлоги з дрібних плит.

4. Назвіть особливості влаштування дощатої підлоги.

 

Література Л.12 ст. 62-75.

Тема 2.8 Інші конструктивні елементи сільськогосподарських будівлі і споруд

 

Питання:

1. Перегородки стаціонарні і переставні, їх конструктивне вирішення огородження станків і стійл.

2. Годівниці.
3. Санітарно-технічне обладнання будівель для утримання тварин.

 

Огородження індивідуальних та групових станків можуть бути решітчасті, дерев’яні, металеві та збірні бетонні.

Дерев’яні огородження виконують з жердин або брусків в обв’язках, з отворами між вертикально установленими елементами: в індивідуальних станках для свиноматок 60-70 мм, в інших станках 100-120 мм.

В санітарних станках роблять суцільне, огородження, яке не рекомендується для звичайних станків, тому що воно перешкоджає провітрюванню станків і знижує температурний та світловий режим приміщення.

Огородження станків улаштовують розбірними. Така конструкція огородження дає можливість міняти розміри станків в залежності від експлуатаційних вимог.

В станках для поросят, а також в свинарниках – відгодівельниках повздовжнє огородження нерідко роблять з горизонтальною решіткою з брусків або жердин. Недолік огородження з горизонтальною решіткою в тому, що тварини можуть ставати ногами на бруски і обламувати їх.