Розміри елементів приміщень для утримання врх

Елементи приміщень	Товарна ферма	Племінна ферма
ширина	довжина	ширина	довжина
Стійла для: корів і нетелів 1,7... 1,9 1,2 1.8...2.0 корів у родильному відділенні бугаїв - плідникуів	1,0...1,2 1,5 —	2,0 —	1,5 1,5	2,0 2.0...2.2
Бокси для: корів і нетелів молодняка у віці: 1...2 роки 6... 12 міс телят від 3 до6 міс	1.0...1.2 0.75...0.9 0,70 0,55	1.9...2,1   1,5... 1,8 1,3... 1,5 1,2	1.0...1.2   0,8... 1,0 0,75 0,60	1..9...2.1   1,7... 1.9 1.5 1.2
Клітки для телят: до 10..-20-ден-ного віку при безпідстилочному утриманні, індивідуальні те саме, при утриманні на підстилці від 10...20-денного віку до 6 міс, групові Денники для глибокотільних і новотільних корів м'ясних порід.	0,5   1,0 За розрахунком   2.0...2.5	1,2   1,2 Не більше З   2.0...2.5	0,5   1,0   За розрахунком     2.0...2.5	1,2 1,2 Не більше 3     2.0...2.5

 

 

У корівниках місткістю до 100 голів стійла розміщують у два, а при 200, 400 і більше голів — переважно у чотири ряди. Будівлі з багаторядним розміщенням стійл більш економічні і компактні. Питомий периметр їхніх зовнішніх стін менший, ніж будівель з дворядним розміщенням стійл. Завдяки цьому скорочується витрата матеріалів на влаштування стін і фундаментів, знижуються тепловтрати. Крім того, у будівлях більшої місткості з багаторядним розміщенням стійл зменшується протяжність комунікацій, ефективніше використовуються засоби механізації. До недоліків багаторядних корівників з кількістю рядів стійл понад чотири слід віднести слабку природну освітленість середніх рядів, що потребує влаштування штучного освітлення. Розміри будівель для великої рогатої худоби приймаються відповідно до уніфікованих параметрів і габаритних схем. Для чотирирядних корівників при мобільному роздаванні кормів звичайно установлюють ширину 21 м. Висота приміщень для утримання тварин без підстилки повинна бути не менше 2,4м при утриманні на глибокій підстилці — не менше 3 м. При забезпеченні механізації трудомістких виробничих процесів допускається спорудження будівель

на 25; 50; 100 і 200 корів.

Застосування одноповерхових будівель для великої рогатої худоби павільйонного типу дозволяє забезпечити будівництво з черговим вводом об'єктів в експлуатацію. При такій забудові простіше вирішуються питання природного освітлення, водовідведення й вентиляції, однак необхідна значна площа ділянки при збільшенні відповідно

протяжності інженерних комунікацій і обсягу робіт по благоустрою.

3 метою більш економного використання орних земель, що відводяться під забудову, одноповерхові основні і деякі допоміжні будівлі блокують, що дозволяє на 30...50 %

скоротити площу ділянки будівництва. Крім того, зменшується периметр стін і площа захисних конструкцій, а значить і витрати на обігрівання будівлі. На малюнку показаний план та розріз корівника на 100 голів прив’язного утримання.

 

1 – стійлове приміщення; 2 – блок підсобних приміщень для телят і молодняку; 3 – фуражна; 4 – прийомна коренеплодів; 5 – приміщення приготування коренеплодів; 6 – приміщення для підстилки і інвентарю; 7 – машинне відділення; 8 – слюсарня; 9 – приміщення навантаження гною; 10 – тамбури.

 

Будівля корівника проектується однопролітна: в якості несучої конструкції прийнята залізобетонна безроскісна ферма, яка опирається на колони; стіни з самонесучих двошарових панелей. Покриття суміщене, вентильоване з азбестоцементних хвилястих листів.

При чотирьохрядному розташуванні стійл та мобільній кормороздачі, ширину корівників приймають 18 – 21м. Приклади чотирьохрядних корівників на 200 та на 400 голів показані на малюнках.

 

1 – стійлове приміщення;2 – приміщення для підстилки; 3 – фуражна; 4 – інвентарна; 5 – тамбур; 6 – приміщення для видалення гною; 7 – венткамера.

 

1 – стійлове приміщення; 2 – фуражна;3 – інвентарна; 4 – тамбури.

 

В якості несучих елементів покриття широко використовують стояково-балкові конструкції, (прольоти 7,5+6,0+7,5м), шарнірні рами, консольні балки, сталезалізобетонні ферми.

В районах зі значною кількістю опадів та низькими температурами, застосовуються будівлі горищного типу.

Будівля корівника з горищним дахом має зовнішні несучі стіни із цегли та внутрішній залізобетонний каркас з колон і балок горищного перекриття, розташованих з шагом 6м. На балки кладуть залізобетонні ребристі плити, пароізоляцію та утеплювач. Над залізобетонними колонами в горищному приміщенні встановлюють в два ряди дерев’яні стояки, які служать опорою для дерев’яних підкрокв’яних прогонів. Крокви – приставної системи. Нижніми кінцями крокви обпираються на мауерлати, а верхніми - на підкрокв’яні прогони і зв’язуються попарно регілями. Для зменшення робочих прольотів, прогонів і крокв використовують повздовжні та поперечні підкоси. Для освітлення та провітрювання горищного приміщення в його стінах передбачають прорізи, які заповнюють жалюзійними гратами та заскленням.

При сітці 6х6м (ширина корівника 18м) можливе поперечне та повздовжнє розташування несучих конструкцій (балок, прогонів), перекриттів та покриттів, а при сітці 7,5+6,0+7,5+6м – тільки поперечне.

Внутрішня висота основних приміщень для великої рогатої скотини при прив’язному і безприв’язному утриманні без підстилки повинна бути не менше 2,4м, а при утриманні на глибокій підстилці не менше 3,3м від рівня чистої підлоги до низу виступаючих конструкцій покриття (перекриття) і забезпечити при необхідності вільний проїзд мобільних засобів механізації технологічних процесів. До виступаючих частин підвісного технологічного обладнання висота в усіх випадках повинна бути не менше 2м.

При безприв’язному утриманні тварин бокси та кормові ділянки розміщують в чотири ряди і передбачені два проїзди для мобільних кормороздатчиків, уніфікована ширина корівника дорівнює 27м. Використовують слідуючи системи гноєвидалення: самосплавну по підпільним каналам з улаштуванням гратчастої підлоги, за допомогою скреперних пристроїв, а також з використанням підпільних гноєсховищ. На малюнку показані план і розріз корівника на 400 корів боксового утримання. Будівля вирішена – з повним залізобетонним каркасом стояково-балкової конструктивної схеми з прольотами 9+9+9м. Покриття – суміщене вентильоване з поперечним розміщенням рядів боксів.

 

 

 

1 – стійлове приміщення; 2 – венткамера; 3 – електрощитові; 4 – тамбур; 5 – інвентарна

 

Більш економічними є підприємства крупного рогатого скота з безприв’язним утриманням тварин на глибокій підстилці, яка не міняється.

При будівництві таких ферм розповсюджені будівлі горищного типу. Горище використовують для зберігання підстилки, в тюках, яка при необхідності скидається через люки в перекритті в стійлове приміщення. Вирішується будівля по стояково-балкової схемі. Внутрішні колони в стійловому приміщенні утрудняють чищення його від гною. Крім того, горищні будівлі на 8 – 10% дорожчі без горищних. Тому частіше такі будівлі будують без горищними шириною 18 – 21м без внутрішніх опор.

На молочних фермах і комплексах молочного напряму на 400; 600 і 800 голів будують родильні відділення з кількістю місць, що визначають, виходячи з 12 % чисельності корів на підприємстві (48; 72; 86 місць). Розроблені типові проекти родильних відділень на 48; 72 і 96 корів. Приміщення родильного відділення на 96 місць має розміри у плані 21х60м (див. мал). У приміщенні два ряди стійл для при в'язкого утримання глибокотільних і новотільних корів і денники для отелення. Розміри стійл для корів 1,2х2,0, для денників — 2,5х3,0 м. Для утримання телят передбачені ізольовані секції з індивідуальними клітками 0,42 х1,2 м. Проектом передбачені механізовані системи годівлі, доїння і гноєвиділення.

Конструктивне рішення родильних відділень вирішується повнозбірним з рамним каркасом та суміщеним вентильованим покриттям.

 

 

 

 

1 – стійлове приміщення; 2 – профілакторій на 12 міст; 3 – молочна мийна; 4 – приміщення для санобробки животних; 5 – приміщення для персоналу; 6 –електрощитові; 7 –вакуум насосна; 8 –приміщення для підстилки; 9 –фуражная; 10 –аптека;11 –приміщення мийних і дезинфіцируючих срецтв; 12 – інвентар;

13 – побутова приміщення; 14 –приміщення гноєвідділення;15 -тамбур.

 

Від мікроклімату тваринницьких приміщень залежить стан здоров’я тварин та їх продуктивність.

Створення в тваринницьких приміщеннях сприятливого клімату впливає також на умови роботи обслуговуючого персоналу, термін служби будівлі, покращення умов експлуатації технологічного обладнання.

Складовими мікроклімату є температура, вологість, швидкість руху та загазованість повітря, наявність пилу і шкідливих мікроорганізмів, освітлення приміщень.

Температура впливає на продуктивність тварин і на те скільки кормів вони з’їдають.

Особливо негативно впливає на організм великої рогатої скотини підвищення температури повітря.

Для тварин різного віку потрібна різна температура в стійлових приміщеннях.

Вологість внутрішнього повітря тваринницьких приміщень залежить від вологості зовнішнього повітря, а також від кількості вологи, яку виділяють тварини, вологи яку вносять з кормом, напуванням тварин, чищенням приміщень за допомогою води.

При невисокій вологості тварини краще переносять низьку температуру. Через велику теплопровідність вологого повітря при низьких температурах тварини втрачають багато тепла, мерзнуть та хворіють. Особливо шкідлива висока вологість при високій температурі повітря. Волога є також сприятливим середовищем для розвитку хвороботворних мікробів, грибків та плісняви.

Підвищення вологості повітря та вміст вологи в матеріалах огороджуючих конструкцій, веде до зниження теплозахисних якостей останніх, збільшенню витрати тепла, зниженню температури внутрішнього повітря і на внутрішній поверхні огороджень.

Висока відносна вологість повітря в стійлових приміщеннях та сконцентрована вода наносить велику шкоду довговічності будівлі, машин та обладнання. З іншого боку, небажана і дуже низька вологість повітря стійлових приміщень, так як сприяє захворюванню тварин, мінімально допустима вологість 50%.

Вентиляція та тепловий баланс тваринницьких приміщень розраховують згідно норм.

При утриманні тварин в закритих погано вентильованих будівлях, в повітрі стійлових приміщень накопичується велика кількість вуглекислого газу (СО₂), який виділяється при диханні, при цьому зменшується вміст кисню, що знижує нормальний обмін речовин у тварин, їх продуктивність та чинять опір захворюванням. Стійлові приміщення забруднюються також аміаком (NH₃) і сірководнем (H₂S). Шкідливим є забруднення приміщень пилом. Утворення пилу значно зменшується при переході до безпідстилочного утримання тварин.

Світло виявляє позитивний біологічний вплив на організм тварин, особливо на ріст та розвиток молодняку, сприяє підвищенню продуктивності скота, чинить опір організму тварин, захворюванням. Пряме сонячне світло володіє також дезинфікуючими властивостями, вбиває або затримує розмноження хвороботворних мікроорганізмів. Достатнє освітлення сприяє оздоровленню праці робітників та підвищенню їх продуктивності. Освітлення будівель розраховується, згідно норм.

Важливим фактором, який впливає на продуктивність і здоров’я тварин, є не тільки саме освітлення, але й тривалість світлового дня. Інколи тривалість світлового дня забезпечують за рахунок включення штучного освітлення на певний час.

В багатьох будівлях для великої рогатої худоби використовують бокове освітлення. Висоту від підлоги до низу вікон в тваринницьких будівлях приймають 12м. В будівлях з безприв’язним утриманням тварин на глибокій підстилці вікна з внутрішнього боку приміщення захищають гратами на висоту не менше 2,4м від чистої підлоги.

 

Питання для самоперевірки

1. Поясніть системи утримання великої рогатої худоби.

2. Охарактеризуйте об’ємно-планувальні та конструктивні рішення будівель для утримання великої рогатої худоби у стійлах.

3. Охарактеризуйте об’ємно-планувальні та конструктивні рішення будівель для утримання великої рогатої худорби в боксах.

4. Охарактеризуйте будівлі для групового утримання великої рогатої худоби.

Література: Л.12 с.152-184 Л.23 с.34-54