Для утримання тварин і птиці 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Для утримання тварин і птиці



МЕХАНІЗАЦІЯ ТВАРИННИЦТВА

 

 

Методичні вказівки

до проведення лабораторних робіт

 

 

Частина 1

 

МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ

ДЛЯ УТРИМАННЯ ТВАРИН І ПТИЦІ

 

Київ – 2008

УДК 631.363

 

Викладені призначення, будова, принцип дії та характеристики машин та обладнання для утримання тварин і птиці

 

Для студентів економічних спеціальностей

 

Укладач: доц. Ребенко В.І.

 

 

Рекомендовано методичною комісією кафедри механізації тваринництва (протокол №8 від 23 січня 2008 р.)

 

Рецензенти: д.т.н., проф. Фененко А.І., к.т.н., доц. Смолінський С.В.

 

Навчальне видання

 

Механізація тваринництва

Частина 1

Машини та обладнання для утримання тварин і птиці

 

Укладач: Ребенко В.І.

 

Зав. видавничим центром Ковальов С.В.

Редактор Ткаченко Д.М.

 

Підписано до друку 1.02.2008 Формат 60х84 1/16

Обл.-вид. арк. 1,4 Ум. друк. арк. 0,9

Наклад 50 прим.

 

Видавничий центр «Обзор-принт»

02017, м. Київ,

вул. Тургенівська, 18, тел. 482-06-57

Лабораторна робота №1.

 

Мета роботи

Вивчити призначення, будову, процес роботи та характеристики обладнання для утримання тварин і птиці та створення мікроклімату.

 

Обладнання

Обладнання для утримання: ВРХ – стійлове, боксове ОСК-25А, ОСП-Ф-26,

свиней – станкове, боксове (інд./груп.) ОСМ-60, КГО-Ф-10,

птиці – підлогові комплекти, кліткові батареї БКН-3А, КБУ-3

Обладнання для створення мікроклімату: вентиляції, освітлення, опалення.

 

Зміст роботи

 

Технологія утримання тварин і птиці на промисловій основі – це прикладна наука про машинний спосіб виробництва продуктів тваринництва. Технологія утримання тварин і птиці залежить від їх виду та віку, наявності кормів та приміщень, технічної та енергетичної оснащеності господарств, рівня технічного прогресу, а також накопиченого виробничого досвіду.

 

Системи і способи утримання тварин і птиці

 

Залежно від напрямку виробництва ферми великої рогатої худоби (ВРХ) поділяють на молочні, молочно-м’ясні та м’ясні (відгодівельні).

Залежно від напрямку, необхідних умов і можливостей господарств застосовують прив’язний та безприв’язний способи утримання худоби.

При утриманні на прив’язі худоба перебуває взимку у приміщеннях з обов’язковим моціоном, а влітку – на вигульних майданчиках або в таборах. При цьому кожна тварина має своє стійло, в якому її фіксують за допомогою відповідного обладнання. При цьому способі важливе значення має організація систематичного активного моціону тварин на вигульних майданчиках.

При безприв’язному утриманні корови цілий рік перебувають на фермі без прив’язі.

 

Напрямок виробництва свинофермм’ясний (відгодівельний).

Залежно від необхідних умов і можливостей господарств застосовують безвигульний, вільно-вигульний та режимно-вигульний способи утримання свиней.

При безвигульному утриманні тварин від народження до реалізації утримують в приміщеннях з індивідуальними або груповими станками. Цей спосіб використовується на товарних фермах, оскільки інтенсивне ведення свинарства при цілорічному без вигульному утриманні всіх вікових і виробничих груп свиней нерідко веде до ослаблення конституції, зниження їх резистентності і продуктивності. На племінних підприємствах використовують вигульні системи утримання.

При режимно-вигульному утриманні тваринам надається можливість виходу з приміщень на вигульні майданчики лише в час, передбачений розпорядком дня; при вільно-вигульному – тварини мають вільний доступ до місця вигулу. Вигули, як правило, розміщують уздовж стін свинарників і розподіляються на окремі секції.

 

Залежно від напрямку виробництва птахоферми поділяють на ферми для виробництва яєць та м’яса.

Залежно від конкретних умов застосовують такі способи утримання: безвигульний і вигульний, без пересадки і з пересадкою, на підлозі та клітковий.

Перевага надається таму варіанту, який забезпечує більш високі продуктивність та життєздатність птиці при менших затратах праці та собівартості продукції і створює при цьому кращі умови для роботи обслуговуючого персоналу.

Утримання птиці на підлозі на глибокій підстилці використовують на м’ясних птахофермах. Підстилку закладають перед посадкою птиці одноразово товстим шаром або виконують кількаразове її внесення протягом всього періоду їх утримання. По закінченню виробництва приміщення повністю вичищається та обробляється для наступного циклу.

Утримання у клітках найбільш розповсюджено на птахофермах по виробництву яєць. При клітковому утриманні можна повністю механізувати і автоматизувати роботи по обслуговуванню птиці, відпадає потреба в підстилці та гніздах.

 

Рис. 1.1. Традиційні приміщення корівників.

 

Рис. 1.2. Сучасні приміщення на фермі ВРХ.

 

Свинарник – приміщення для утримання свиней (рис. 1.3). Ці будівлі розділяють на свинарники-маточники (утримуються свиноматки з поросятами до віку 2 міс.) та свинарники-відгодівельники (поросята на відгодівлі від 2 до 6-10 міс.). Залежно від кількості утримуваних тварин існують типові свинарники-маточники на 50, 100, 130, 200, 250, 330, 576, 600 голів, свинарники-відгодівельники – на 200, 400, 500, 800, 1040, 1120, 1200, 1400, 1500, 1700 голів.

Рис. 1.3. Виробничі приміщення на свинофермах.

 

Пташник – приміщення для утримання птиці. Залежно від кількості утримуваної птиці існують типові пташники при утриманні на підлозі – на 3, 5, 8, 10, 15, 20 тис. голів, у клітках – на 5, 10, 15, 20, 30, 50, 100 тис. голів.

Рис. 1.4. Виробничі приміщення на птахофермах.

 

Рис. 1.5. План та переріз чотирирядного приміщення для прив’язного

Рис. 1.9. Відпочинок корів на глибокій солом’яній підстилці

 

Рис. 1.10. Схема розміщення технологічного обладнання

Рис. 1.12. Бокси відпочинку з підстилкою

 

Рис. 1.13. Бокси відпочинку з піском

 

В деяких випадках для створення тваринам комфортніших умов, крім основних боксів для відпочинку, обладнують кормові напівбокси (комбібокси) перед годівницями (рис 1.11, в). Комбібокси оснащуються також напувалками. Між годівницями передбачені кормові проходи, ширина яких обумовлюється вибором системи роздавання кормів. В разі застосування мобільних роздавачів ширина кормових проходів приймається рівною 2,3 м. Проходи між боксами служать для видалення гною та пересування тварин. Ширину їх встановлюють (2,5-3 м) з таким розрахунком, щоб коли деякі тварини знаходяться в комбібоксах біля годівниці чи в боксах для відпочинку інші в цей час мали б змогу вільно переміщуватися вздовж проходу.

 

 

Рис. 1.23. Комплект технологічного обладнання ОПБ-1

 

При клітковому способі утримання основне обладнання – це кліткові батареї, які забезпечують утримання індивідуальне (одномісні клітки), дрібногрупове (2-6 голів у клітці) і великими групами (по декілька десятків голів у клітці).

У конструкціях кліткових батарей останнім часом відбулися значні зміни, пов’язані з удосконаленням технології утримання птиці. Кліткові батареї бувають (рис. 1.24):

· за кількістю кліток по вертикалі – одно-, дво- і багатоярусні;

· за кількістю кліток по горизонталі – одно-, дво- і багаторядні;

· за принципом взаємного розміщення кліток – одно- та двобічні;

· за принципом розміщення ярусів – вертикальні й каскадні або ступінчасті.

Рис. 1.24. Схеми кліткових батарей:

а – вертикальна однорядна триярусна; б – вертикальна дворядна чотириярусна; в – каскадна трирядна; г – каскадна чотирирядна;

д – горизонтальна чотирирядна.

 

Підлога в кліткових батареях для несучок має схил 5-6º, щоб знесене яйце викочувалось з клітки у яйцезбірний жолоб чи на транспортер. На відміну від підлогового утримання при клітковому можливості переміщення птиці відносно обмежені. Це полегшує догляд за птицею. Дозволяє підвищити щільність посадки в розрахунку на одиницю площі і значно збільшити місткість пташника.

Перехід на кліткове вирощування і утримання дозволяє: ліквідувати сезонність виробництва; стимулювати ріст і розрахунок молодняку, що створює сприятливі умови для збереження поголів’я та зростання продуктивності птиці; знизити затрати кормів; в 2-3 рази збільшити ефективність використання виробничих площ і технічних засобів та в 1,5 рази підвищити продуктивність праці; покращити якість і знизити собівартість продукції.

Пташники для кліткового утримання рекомендується будувати без вікон. Внутрішнє планування та висота пташника залежить від обладнання, що використовується. Більшість серійних кліткових батарей мають значну довжину, тому їх встановлюють вздовж пташника (рис. 1.25). Проходи між ними повинні забезпечувати зручності обслуговуючого персоналу при догляді за птицею, ширину їх приймають залежно від типу обладнання. При встановленні одноярусних батарей з годівницями всередині кліток і каскадних батарей з ланцюговими чи канатно-шайбовими кормороздавачами ширина проходів може бути всього лише 0,5 м. В разі використання багатоярусних батарей проходи повинні бути більш широкими (1-1,2 м між елементами, що виступають).

Рис. 1. 25. Розміщення технологічного обладнання при клітковому

утриманні птиці (на прикладі комплекту ОКН):

 

Промисловість випускає ряд комплектів машин та обладнання для комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів при утриманні птиці в кліткових батареях. Для утримання маточного поголів’я курей сумісно з півнями призначені комплекти механізованого обладнання К-П-5 „Прогрес” і К-П-9. Промислове поголів’я несучих курок утримують в автоматизованих кліткових батареях БКН-3А (триярусні, каскадні) або КОН-А (чотирирядні, вертикальні тощо). Ремонтний молодняк вирощують від 1 до 140 днів в триярусних кліткових батареях БКН-3В та К-П-8. Комплекти обладнання двоярусних кліткових батарей 2Б-3 або триярусних БКМ-3Д застосовують для вирощування бройлерів від першого дня до забою. Селекційну роботу з породами курей яєчного напрямку провадять у кліткових батареях БКС-2.

Кожна кліткова батарея – це відокремлена система сітчастих кліток для розміщення птиці, які оснащені годівницями і напувалками (жолобковими або краплинними). Батарея обслуговується засобами роздавання кормів та прибирання посліду, що провалюється крізь сітчасту підлогу кліток. В разі утримання курей-несучок батарея має також яйцезбірну лінію.

Каскадна триярусна батарея БКН-3А (рис. 1.26) призначена для утримання промислового стада курей-несучок.

Рис. 1.26. Схема (а) та поперечний розріз (б) кліткової батареї для

утримання курей-несучок БКН-3А:

1 – поперечний транспортер яєць; 2 – лінія збирання яєць; 3 – лінія роздавання кормів; 4 – привод скребків для прибирання посліду; 5 – елеватор яєць;

6 – пульт керування; 7 – бункер-дозатор кормів; 8 – стояк; 9 – клітки верхнього ярусу; 10 – система бачків лінії напування; 11 – настил для посліду;

13 – напувалки; 14 – скрепер для прибирання посліду

 

Виробничі процеси у батареї механізовані. Роздавання кормів здійснюється ланцюгово-шайбовим конвеєром у жолобчасті годівниці. Напувають птицю з ніпельних (краплинних) напувалок, вода до яких потрапляє з водопровідної мережі через групові бачки постійного рівня, які змонтовані з двох боків на кожному ярусі батареї. Настили для посліду під другим і третім ярусами кліток нахилені до середини батареї і утворюють просвіт по всій її довжині для скидання посліду скребками у траншею, в якій встановлений скребковий механізм МПС-1М. Яйця скочуються по сітчастій підлозі, яка має нахил від середини, на стрічкові транспортери і подаються ними до торця батареї, де за допомогою похилих елеваторів опускаються на поперечний конвеєр.

Універсальна кліткова батарея КБУ-3 призначена для вирощування ремонтного молодняка курей від одного до 140 днів без пересаджування в інші батареї. Вона складається (рис. 1.27) з металевого каркаса, кормороздавача, годівниць, напувалок, механізму прибирання посліду, приводу та електроустаткування з пультом керування.

а б

Рис. 1.27. Кліткова батарея КБУ-3:

а – загальний вигляд; 1 – секція кліток; 2 – годівниця; 3 – кормороздавач;

4 – каркас;

б – конструктивна схема: 1 – каркас; 2 – кормороздавач; 3 – годівниця;

4 – напувалка; 5 – напірний бачок; 6 – знімні дверці; 7 – сітчаста підлога;

8 – скрепер; 9 – настил для посліду

 

Каркас батареї поділений за висотою на три яруси, кожний з яких має настил з азбестоцементних плит для посліду. Над настилом є сітчаста підлога і також сітчасті клітки (в кожній батареї по 40 спарених кліток довжиною по 0,9 м). Клітки оснащені знімними дверцятами. У батареї передбачена можливість регулювання відстані від підлоги до кромки годівниці та вкладиші в годівниці на перший період вирощування курчат.

Роздають корми в годівниці за допомогою навісного рухомого роздавача, який з кожного боку батареї має по три дозувальних бункери з рукавами. При переміщенні роздавача корми з бункерів витягуються ланцюгом, прокладеним вздовж годівниці, у лотік останньої. Норму видачі корму регулюють засувками, розміщеними в розвантажувальних отворах бункерів. Для напування птиці є ніпельні (краплинні) напувалки, встановлені в розрахунку одна напувалка на 10 голів. Клітки за розміром можна пристосувати до різного віку птиці за допомогою грат на передній стінці. У період вирощування курчат від 1 до 30 днів у кожній клітці розміщують по 30-40, а потім по 10 голів. Механізм прибирання посліду має скребки і тяговий канат.

Багатоярусні кліткові батареї «Техна» ТБКМ, ТБКА призначені для утримання курей-несучок, а ТБЦ – для молодняка та вирощування курчат від 1 до 118 днів (рис. 1.28). Вони мають системи годування, напування, гноєвидалення, збирання яєць та вентиляції.

Рис. 1.28. Характеристики кліткових батарей ТБК і ТБЦ:

 

 

Рис. 1.29. Схема клітки батареї ТБК-3М:

 

Рис 1.31. Вигляд осьових вентиляторів

 

Тваринницькі приміщення опалюють переважно шляхом підігрівання приточного повітря, а також завдяки використанню нагрівальних приладів із гладких труб (рис. 1.32).

Рис. 1.32. Нагрівальні прилади із гладких труб:

а – змійовик; б, в – регістри; г – гладкі труби, розташовані у три ряди

 

Крім того для локального обігріву об’єму і поверхонь приміщення використовують килими з електропідігрівом та інфрачервоні лампи розжарювання (рис. 1.33)

Рис. 1.33. Інфрачервоні лампи розжарювання

Одним із суттєвих факторів мікроклімату, який впливає на продуктивність тварин і особливо птиці є освітлення приміщень. Воно повинно відповідати нормам технологічного проектування. Для освітлення приміщень доцільно максимально використовувати денне світло, а для регулювання тривалості дня і додаткового освітлення – штучне освітлення з використанням люмінесцентних ламп і ламп розжарювання.

Крім обігріваючих та освітлювальних ламп на фермах широко використовуються опромінювальні ультрафіолетові (ерітемні) лампи. Їх використовують для обробки приміщень з метою знищення патогенної мікрофлори, а також для опромінювання тварин і птиці з метою утворення в їх організмах речовин, які не потрапляють з їжею (зокрема вітамін Д).

 

 

Структура звіту

1. Призначення машин і обладнання.

2. Схеми обладнання ОСК-25А, ОСМ-60, ТБКМ-3.

3. Дати порівняльну характеристику обладнання.

 

5. Контрольні запитання.

1. Способи утримання ВРХ, свиней, птиці.

2. Яке обладнання використовується при прив’язному, безприв’язному способах утримання?

3. Яка різниця між ОСК-25А і ОСП-Ф-26?

4. З чого складається станкове обладнання ОСМ-60?

5. Для чого призначено обладнання КБУ-3, КГО-Ф-10, ЦБК-12, ОСП-Ф-26, ТБКМ?

6. Яке обладнання призначено для створення мікроклімату?

7. Яке освітлювальне і опромінювальне обладнання ви знаєте?

 

 

Література

 

1. Механізація виробничих процесів у тваринництві. За ред. Ревенка І.І. – К.:Урожай, 1994 р. - 264с.

2. Посібник-практикум з механізації виробництва продукції тваринництва. За ред. Ревенка І.І. – К.:Урожай, 1994 р. - 288с.

3. Механизация и электрификация животноводства. /За ред. Л.П. – М.:Агрпромиздат, 1987. – 480с.

 

 

МЕХАНІЗАЦІЯ ТВАРИННИЦТВА

 

 

Методичні вказівки

до проведення лабораторних робіт

 

 

Частина 1

 

МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ

ДЛЯ УТРИМАННЯ ТВАРИН І ПТИЦІ

 

Київ – 2008

УДК 631.363

 

Викладені призначення, будова, принцип дії та характеристики машин та обладнання для утримання тварин і птиці

 

Для студентів економічних спеціальностей

 

Укладач: доц. Ребенко В.І.

 

 

Рекомендовано методичною комісією кафедри механізації тваринництва (протокол №8 від 23 січня 2008 р.)

 

Рецензенти: д.т.н., проф. Фененко А.І., к.т.н., доц. Смолінський С.В.

 

Навчальне видання

 

Механізація тваринництва

Частина 1

Машини та обладнання для утримання тварин і птиці

 

Укладач: Ребенко В.І.

 

Зав. видавничим центром Ковальов С.В.

Редактор Ткаченко Д.М.

 

Підписано до друку 1.02.2008 Формат 60х84 1/16

Обл.-вид. арк. 1,4 Ум. друк. арк. 0,9

Наклад 50 прим.

 

Видавничий центр «Обзор-принт»

02017, м. Київ,

вул. Тургенівська, 18, тел. 482-06-57

Лабораторна робота №1.

 

Мета роботи

Вивчити призначення, будову, процес роботи та характеристики обладнання для утримання тварин і птиці та створення мікроклімату.

 

Обладнання

Обладнання для утримання: ВРХ – стійлове, боксове ОСК-25А, ОСП-Ф-26,

свиней – станкове, боксове (інд./груп.) ОСМ-60, КГО-Ф-10,

птиці – підлогові комплекти, кліткові батареї БКН-3А, КБУ-3

Обладнання для створення мікроклімату: вентиляції, освітлення, опалення.

 

Зміст роботи

 

Технологія утримання тварин і птиці на промисловій основі – це прикладна наука про машинний спосіб виробництва продуктів тваринництва. Технологія утримання тварин і птиці залежить від їх виду та віку, наявності кормів та приміщень, технічної та енергетичної оснащеності господарств, рівня технічного прогресу, а також накопиченого виробничого досвіду.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 833; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.103.8 (0.087 с.)