Утримання цуценят, щінних сук та сук, які годують цуценят

5.3.1. Племінні собаки та цуценята, як правило, утримуються в розплідниках установ виконання покарань (слідчих ізоляторів). В окремих випадках з дозволу начальника установи виконання покарань (слідчого ізолятора) допускається утримання племінних собак за місцем проживання молодшого інспектора-кінолога. У таких випадках племінні собаки та цуценята передаються їм під розписку.

5.3.2. Під час утримання племінних собак та цуценят у домашніх умовах не дозволяється тримати їх на прив’язі або в темних приміщеннях.

5.3.3. За дві неділі до щеніння сука переводиться до щінника (сухе, світле, тепле приміщення з достатнім доступом свіжого повітря, без протягів), поряд з яким обладнуються вигули, загороджені сіткою, для утримання в них цуценят влітку. Над вигулом обладнується навіс для захисту цуценят від сонця.

5.3.4. У разі відсутності в розпліднику установи виконання покарань (слідчого ізолятора) щінника клітка, в якій утримується сука, ретельно вичищається і дезінфікується, будка заміняється невисоким ящиком або лежаком відповідних розмірів. У холодну пору року клітка утеплюється.

5.3.5. З метою недопущення викиднів за щінною сукою у другій половині щінності забезпечується ретельний догляд, собака оберігається від різких рухів та поштовхів. Вигулювання здійснюється до годування не менше двох разів на день тривалістю 1,5-2 години.

5.3.6. Від тренувань та використання на службі суки звільняються за чотири тижні до і на 50-60 днів після щеніння.

5.3.7. Щоб сука випадково не задавила цуценят і не з’їла їх, у день початку родів і 1-2 дні після щеніння організовується чергування працівників відділу охорони виправної колонії (відділу з організації режиму і охорони виховної колонії, відділу з режиму і охорони слідчого ізолятора) для спостереження за собакою.

5.3.8. У теплу пору року і в суху погоду починаючи з 20-денного віку цуценята залишаються разом із сукою на цілий день у вигулі клітки при відкритому лазі до кабіни. Узимку при температурі повітря нижче 10 ˚С цуценята випускаються у вигул спочатку на 5-10 хвилин, а потім час перебування їх у вигулі поступово збільшується до декількох годин.

5.3.9. Влітку цуценята разом із сукою, а після відлучення від суки і без неї утримуються на відкритих майданчиках, загороджених сіткою. На майданчику встановлюється будка та невеликий навіс від сонця, а також спеціальні знаряддя (драбина, невеликі бар’єри тощо).

5.3.10. До 4-5-місячного віку допускається групове (по 5-6) утримання цуценят. Після 5-місячного віку цуценята утримуються окремо в особистих клітках. Передня стінка вигулу кліток, у яких утримуються цуценята, обов’язково повинна бути виконана із сітки.

5.3.11. Підлога і лежаки в клітках, де розміщуються суки, які годують цуценят, один раз у 4-5 днів ошпарюється окропом або обробляється вогнем паяльної лампи. Підстилка для цуценят перебирається декілька разів на день, а місця, що відсиріли, вилучаються із підстилки.

Годування щінних сук і сук, які годують цуценят

 

5.4.1. Годування племінних сук здійснюється за спеціальною нормою, згідно з наказом Департаменту від 05.11.2003 № 205 “Про норми годування штатних тварин установ кримінально-виконавчої системи”.

5.4.2. У відповідності з існуючими нормами добового забезпечення продуктами харчування службових собак та цуценят за висновком ветеринарного лікаря (фельдшера) видається додатково до основної норми: щінним сукам – 100 грамів м’яса, а сукам, які годують цуценят, – 100 грамів м’яса та 500 грамів молока на добу.

5.4.3. Харчовий раціон для щінних сук і сук, які годують цуценят, періодично урізноманітнюється.

5.4.4. Свіжі овочі та різноманітна зелень кладуться до бачка з їжею у сирому подрібненому вигляді. Крім цього, рекомендується щоденно додавати до їжі 10-15 грамів риб’ячого жиру.

5.4.5. Їжа щінних сук та тих, які годують цуценят, видається не менше 3-4 разів на добу. У клітці постійно повинен знаходитись бачок із свіжою питною водою.

5.4.6. Велика витрата організмом собаки мінеральних солей у період щеніння і годування цуценят поповнюється регулярним додаванням до їжі кісткового борошна.

 

Годування цуценят

 

5.5.1. Після відбору та вибракування, здійснених у відповідності з вимогами пункту 5.2.13 цієї Інструкції, повноцінних “зайвих” цуценят, що залишилися, рекомендується вирощувати за допомогою іншої суки, яка годує цуценят, з 2-3 цуценятами, якщо така є в розпліднику, або у працівників виправної колонії.

5.5.2. Цуценят, які відстають у розвитку, необхідно підкладати до задніх, найбільш молочних сосків суки, слідкуючи за тим, щоб їх не відтіснили інші, більш сильні цуценята.

5.5.3. У разі можливості “зайвих” цуценят дозволяється вирощувати в розпліднику шляхом штучного годування, тобто з 3-денного віку годувати їх коров’ячим молоком, використовуючи при цьому гумову соску для немовлят.

Цим способом необхідно вигодовувати цуценят і в тому випадку, коли сука здохла або у неї зникло молоко.

5.5.4. Під час вирощування цуценят рекомендується комбінований спосіб годування, при якому цуценята починаючи з 3-4 дня після народження годуються молоком суки і одночасно підгодовуються коров’ячим молоком.

Цей спосіб необхідно використовувати у тих випадках, коли молока суки недостатньо для харчування залишених 5-6 цуценят, а також у разі необхідності вирощування під сукою більшої кількості (8-10) цуценят.

5.5.5. У випадку, коли виключена можливість використання одного із способів, зазначених у пунктах 5.5.3 і 5.5.4 цієї Інструкції, “зайвих” цуценят дозволяється передавати працівникам установи виконання покарань (слідчого ізолятора) або у виключному випадку вибраковувати і знищувати.

5.5.6. У тих випадках, коли годування цуценят здійснюється за допомогою іншої суки, яка годує цуценят, підкладати цуценят до неї необхідно не пізніше ніж на 2-3 день життя і за умови, що така сука клінічно здорова, має цуценят не старше тижневого віку та достатню кількість молока. При цьому необхідно надягти на суку намордник та бути обережним, так як відрізнивши за запахом своїх цуценят від чужих, сука може загризти підкладених до неї цуценят.

5.5.7. З метою придання “зайвим” цуценятам запаху цуценят суки, яка їх годує, їх поміщають у ящик разом із цуценятами цієї суки і утримують там 1,5-2 години або заздалегідь обмазують їх молоком. Після цього всіх цуценят підкладають під суку. Якщо при цьому вона веде себе спокійно, облизує підкладених цуценят, то можна вважати, що сука їх прийняла, разом з цим, перший час за нею все ж необхідно здійснювати нагляд.

5.5.8. На 10-14 день після народження залишені для вирощування під сукою цуценята обстежуються комісією, склад якої затверджується наказом начальника установи виконання покарань (слідчого ізолятора). До складу такої комісії входять:

голова комісії – перший заступник начальника установи виконання

покарань (слідчого ізолятора);

члени комісії – начальник відділу охорони виправної колонії

(начальник відділу з режиму і охорони виховної колонії,

заступник начальника слідчого ізолятора з режиму

і охорони);

молодший інспектор-кінолог;

бухгалтер установи виконання покарань (слідчого

ізолятора);

ветеринарний лікар (фельдшер).

За результатами обстеження цуценята оприбутковуються, про що складається акт огляду і оприбуткування цуценят (додаток 19 до цієї Інструкції).

5.5.9. У разі достатньої кількості молока у суки підгодовування цуценят рекомендується починати з 15-денного віку. Спочатку необхідно годувати молоком, рідкими кашами і м’ясним супом, потім вареним або сирим м’ясом (фаршем) із розрахунку норми добового забезпечення продуктами харчування для цуценят у віці до 4 місяців.

У якості вітамінного підгодовування для цуценят використовується молода кропива, салат, риб’ячий жир, вітамінні препарати. Для цього доцільно вирощувати салат, щавель, моркву та інші овочі на території розплідника установи виконання покарань (слідчого ізолятора).

5.5.10. З двохмісячного віку цуценята переводяться на індивідуальне годування і за кожним із них закріплюється бачок.

5.5.11. Відіймання цуценят від суки здійснюється на 45 добу від дня їх народження, а підготовка до відіймання починається на 38-40 добу. Протягом перших двох днів суку необхідно віддаляти від цуценят щоденно три рази на три години, а у подальші два дні допускати її до цуценят один раз на день протягом 20-30 хвилин. Потім 2-3 дні вона допускається до цуценят тільки на ніч, після чого цуценята відіймаються зовсім.

5.5.12. З чотирьохмісячного віку цуценята переводяться на годування за нормою добового харчування, встановленою для дорослого собаки.

5.5.13. У випадку, коли у відповідності з пунктом 3.1 цієї Інструкції племінні собаки та цуценята утримуються за місцем проживання молодшого інспектора-кінолога (працівника установи виконання покарань, слідчого ізолятора) їх годування здійснюється за рахунок коштів, що виділяються в установі виконання покарань (слідчому ізоляторі) на ці цілі.

5.5.14. Наочним показником правильного годування цуценят німецької вівчарки східноєвропейського типу є відповідність їх фізичного розвитку встановленим типовими нормами (додаток 20 до цієї Інструкції).

Виховання цуценят

5.6.1. З метою розвинення у цуценят необхідних для службових собак фізичних, типологічних та корисних навичок починаючи з підсосного періоду з ними регулярно проводяться заняття.

5.6.2. Головним методом виховання цуценят є різноманітні та цілеспрямовані прогулянки з ними. З перших прогулянок цуценят поступово привчають до подразників, з якими вони не зустрічалися на території розплідника виправної колонії. Привчання до різноманітних подразників здійснюється від простого до складного.

5.6.3. До відіймання цуценята виводяться на прогулянки разом із сукою, яка їх годує. Прогулянки здійснюються у місцях, що відповідають ветеринарно-санітарним вимогам. Тривалість та місце прогулянок встановлюються начальником відділу охорони виправної колонії за рекомендацією ветеринарного лікаря (фельдшера).

5.6.4. Прогулянки із цуценятами 2-3 місячного віку поєднуються із привчанням їх до різноманітних подразників міста та сільської місцевості: машин, трамваїв, домашніх тварин і птахів. У цей же період цуценят поступово привчають до клички, нашийника та повідка, пошуку апортивних предметів, молодшого інспектора-кінолога.

Прогулянки із цуценятами старше 2 місяців здійснюються на лугах, в лісистій місцевості, уздовж берегів річки, а також у населених пунктах, поблизу шосейних та залізничних доріг (обов’язково на повідках).

5.6.5. Починаючи з 3-4 місячного віку цуценят рекомендується привчати до купання у водоймищах. При цьому необхідно сторонитись крутих або тонких берегів та швидкої течії. Тривалість купання залежить від фізичного розвитку цуценяти. Повідки під час купання знімаються.

5.6.6. З метою фізичного загартовування цуценят та привчання їх до подолання перешкод необхідно мати на вигульних майданчиках спеціальні пристосування (маленькі бар’єри, драбини тощо), а також предмети для гри (м’ячі, підвішені кістки, лоскути тканини тощо).

5.6.7. Починаючи з 3-4 місячного віку цуценят привчають до подолання невеликих перешкод, ходьбі по драбинах і дошках через канави тощо. Робиться це шляхом поступового кликання на ласощі, захоплення грою або методом наслідування.

5.6.8. П’яти-шестимісячних цуценят починають вигулювати в нічний час, викликаючи у них збудження і настороженість на різноманітні шарудіння, шуми та інші подразники.

5.6.9. Починаючи з 6 місячного віку, шляхом регулярних занять, у цуценят розвивають сміливість, хватку, злість, привчають їх до темних приміщень. Розвинення хватки здійснюється за допомогою м’яких предметів.

5.6.10. У віці 8-9 місяців у цуценят починають розвивати недовіру до сторонніх осіб.

5.6.11. Привчання цуценят до пострілів з вогнепальної зброї вдень і вночі здійснюється обережно, починаючи з 3-4 місячного віку.

Спочатку постріли здійснюються на відстані не менше 200 метрів від місця утримання цуценят, під час годування та в присутності особи, яка здійснює за ними догляд. До 10 місячного віку відстань скорочується на 10 метрів і постріли здійснюються у відсутності молодшого інспектора-кінолога.

5.6.12. Вирощування цуценят продовжується, як правило, до 11 місячного віку. До цього часу вони повинні мати фізичні і типологічні якості, необхідні для підготовки собак за цільовим призначенням.

 

Порядок передачі цуценят

 

5.7.1. Цуценята, які виросли в розпліднику до 11 місячного віку та визнані придатними для службового використання, за рапортами молодших інспекторів-кінологів і на підставі наказу начальника установи виконання покарань (слідчого ізолятора) передаються молодшим інспекторам-кінологам для дресирування і, в першу чергу, тим, у яких закріплені собаки підлягають вибракуванню.

5.7.2. Після відіймання (на 45-50 добу від народження) цуценята можуть закріплюватись і передаватися молодшим інспекторам-кінологам, які виявили власну ініціативу до їх подальшого вирощування. Підставою для закріплення та передачі цуценят є рапорти зазначених працівників і наказ начальника установи виконання покарань (слідчого ізолятора).

5.7.3. Придатність собак, вирощених для дресирування, до розшукової, вартової та спеціальної роботи, визначається комісією, склад якої зазначений у пункті 5.5.8 цієї Інструкції, і оформлюється актом обстеження та приймання собаки (додаток 21 до цієї Інструкції) у двох примірниках. Перший примірник акта разом із рапортом молодшого інспектора-кінолога про закріплення цуценяти подається до бухгалтерії установи виконання покарань (слідчого ізолятора) для постановки на облік службового собаки, а другий – долучається до справи собаки (додаток 22 до цієї Інструкції).

5.7.4. За розпорядженням начальника установи виконання покарань (слідчого ізолятора) цуценята можуть безоплатно передаватися іншим установам виконання покарань і слідчим ізоляторам та реалізовуватися організаціям, відомствам, працівникам органів і установ кримінально-виконавчої системи, а також приватним особам у порядку, визначеному у пункті 10.6 цієї Інструкції, за вартістю не нижчою від витрат на їх вирощування.

Згідно з рапортом начальника відділу охорони виправної колонії (начальника відділу з режиму і охорони виховної колонії, заступника начальника слідчого ізолятора з режиму та охорони), або заявою від приватної особи, або листа від установи виконання покарань (слідчого ізолятора), організації (відомства) складається оціночний акт, який є підставою для реалізації цуценят і оприбуткування коштів.

Кошти, отримані від реалізації цуценят, зараховуються до доходу по спеціальному фонду Державного бюджету України за кодом 25010400 “Кошти, що отримуються бюджетними установами від реалізації майна” і витрачаються на покриття витрат, пов’язаних з їх утриманням.

5.7.5. Передача цуценят із балансу одних установ виконання покарань (слідчих ізоляторів) на баланс інших здійснюється безоплатно за погодженням між начальниками установ і з дозволу начальника територіального органу управління Департаменту, якому підпорядкована установа виконання покарань (слідчий ізолятор), що передає цуценят.

5.7.6. Начальники територіальних органів управління Департаменту, у підпорядкуванні яких перебувають міжрегіональні розплідники, щорічно до 25 червня та 25 грудня інформують управління охорони, нагляду і безпеки Департаменту про кількість, вік і стать цуценят, які можуть бути передані до установ виконання покарань і слідчих ізоляторів.

Начальники територіальних органів управління Департаменту з урахуванням заявок, що надійшли від установ виконання покарань і слідчих ізоляторів свого регіону або інших територіальних органів управління Департаменту, за погодженням з управлінням охорони, нагляду і безпеки Департаменту, складають рознарядку на розподіл цуценят, які підлягають передачі, та направляють її на місця.

5.7.7. Підставою для передачі цуценят із міжрегіональних розплідників є рознарядка та довіреність на їх отримання, що видається бухгалтерією установи виконання покарань (слідчого ізолятора) – отримувача.

5.7.8. Цуценята із міжрегіональних розплідників передаються до інших установ виконання покарань і слідчих ізоляторів у віці, як правило, не менше 2 місяців і після того, як їм буде проведена профілактична дегельмінтизація та щеплення від чуми.

5.7.9. З метою збору інформації, необхідної для комплексної оцінки племінних собак, начальники відділів охорони, яким підпорядковані міжрегіональні розплідники, направляють запити для отримання інформації на собак, які виведені в цих розплідниках та передані до інших установ виконання покарань (слідчих ізоляторів), організацій чи відомств, а також приватним особам.

Отримана інформація заноситься до відповідних розділів облікової картки та свідоцтва на племінного собаку і враховується в подальшій племінній роботі розплідника.