V. Участь у випробовуваннях та змаганнях

Дата	Найменування і місце проведення випробовувань або змагань	Оцінка	Отримані дипломи	Прізвище відповідаль-ного експерта
за загальні навички	за спеціальні навички

Продовження додатка 22

 

 

VI. Діагностичні дослідження та щеплення

№ з/п	Дата	Вид дослідження (щеплення)	Результат дослідження	Примітки

Продовження додатка 22

 

VII. Припинення роботи зі службовим собакою

 

(вибракування, причини і дата вибракування, передача до іншої установи виконання покарань

 

 

(слідчого ізолятора), реалізований, убитий під час виконання службового завдання, коли і за яких

 

обставин настала смерть)

 

 

 

Для заміток

Додаток 23

до пункту 6.7 Інструкції з організації кінологічної служби в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах

 

 

МЕТОДИКА

Визначення переваг реакцій у собак

Умови обстеження

1.1. Обстеження собаки проводиться під час годування або через 4 години після нього.

1.2. В обстеженні беруть участь: особа, яка проводить обстеження, його помічник (стороння особа для собаки) і “хазяїн” собаки (власник, молодший інспектор-кінолог).

1.3. Обстеження проводиться за межами приміщення або вольєра, в якому утримується собака. Для обстеження вибирається безлюдне незнайоме для собаки місце з наявністю схованок (кущів, парканів, будов тощо).

1.4. У тому випадку, коли обстеження здійснюється на одній ділянці місцевості, спочатку обстежуються кобелі, а потім суки з метою уникнення статевої збудженості кобелів.

 

Порядок обстеження

2.1. Собака прив’язується на довжину 1 – 1,5 метри до дерева, паркану тощо. Прив’язавши собаку, “хазяїн” відходить у бік, визначений йому особою, яка здійснює обстеження, і ховається. Особа, яка здійснює обстеження, знаходиться від прив’язі собаки на відстані 20 – 30 метрів і розміщується так, щоб він міг спостерігати за поведінкою собаки та одночасно бути видимим помічнику. Особа, яка здійснює обстеження собаки, детально реєструє поведінку собаки, відмічаючи форму проявів реакції та їх стійкість.

2.2. Обстеження та фіксація поведінки собаки здійснюється у такій послідовності:

а) враховуються реакції собаки на нову обстановку до відходу “хазяїна”, на відхід його та на обстановку після відходу;

б) після того як закінчиться орієнтовна реакція собаки на нову обстановку та відхід “хазяїна”, помічник, перебуваючи у схованці в 30 – 40 метрах від нього, за непомітним для собаки зоровим сигналом особи, яка проводить обстеження, здійснює несильний стук палицею по стовбуру дерева, паркану або дошці. Стук повторюється чотири рази протягом 1 – 2 хвилин. Особа, яка проводить обстеження, відмічає реакцію собаки на стук (при врахуванні реакції собаки на звук приймається до уваги його рух у бік звуку, ричання та гавкання тощо);

в) як тільки реакція собаки на звук припиняється, помічник за сигналом особи, яка проводить обстеження, з’являється зі схованки і спокійно, рівним кроком наближується до собаки, ласкаво називаючи його за кличкою, показує йому ласощі (шматочки дрібно нарізаного м’яса). Підійшовши до собаки, помічник називає його кличку та дає йому ласощі, після чого повертається до попереднього місця і ховається. Особа, яка проводить обстеження, відмічає реакцію собаки на появу та відхід помічника;

г) як тільки собака перестане виявляти настороженість у бік помічника, який відійшов від нього, він знову виходить із схованки та здійснює вкрадливі рухи, маючи в руках тонку, гнучку лозину. При підході на 10 кроків помічник здійснює 3 – 4 легких удари лозиною по землі то наступаючи на собаку, то відступаючи від нього (нібито боячись собаки). Дратування продовжуються від 1 до 1, 5 хвилини, після чого помічник знову ховається у схованку. Особа, яка проводить обстеження, відмічає реакцію собаки на дратування (враховується, як швидко собака починає реагувати на помічника, який його дратує, в якій мірі виявляє злобу або боязливість і як швидко заспокоюється після припинення дратування і відходу помічника);

д) після того, як собака заспокоїться, помічник за сигналом особи, яка проводить обстеження, повертається без лозини і, маючи в руці ласощі, показує їх собаці, одночасно називає ласкавою інтонацією його кличку. Спокійно підійшовши до собаки, помічник дає йому ласощі та йде у схованку. Особа, яка проводить обстеження, враховує реакцію на підхід і відхід помічника (чи проявляє собака знову оборонну реакцію чи довірливо бере м’ясо);

е) після закінчення реагування собаки в бік помічника, який відходить, “хазяїн” за сигналом особи, яка проводить обстеження, приносить бачок з їжею, ставить його так, щоб собака був вимушений злегка тягнутися для того, щоб дістати їжу, та йде у схованку.

Особа, яка проводить обстеження, відмічає, як швидко собака починає їсти та з якою жадністю; чи відволікається на відхід “хазяїна” та на інші подразники;

ж) коли буде з’ясована поведінка собаки на їстівний подразник, здійснюється визначення взаємодії між їстівною та оборонною реакціями. Для цього за сигналом особи, яка проводить обстеження, помічник виходить із схованки з лозиною і, наступаючи на собаку, робить спроби протягом 1,5 хвилин відігнати його від бачка з їжею спочатку легким ударом лозини по землі, а потім несильним ударом лозини по самому собаці.

 

Продовження додатка 23

 

2.3. Особа, яка проводить обстеження, відмічає реакцію собаки на дратування, на поїдання їжі та взаємозв’зок між цими реакціями (чи продовжує собака їсти, не реагуючи на дратування помічника, або продовжує їсти, але одночасно огризається, або виявляє боязливість або не припиняє їсти та проявляє лише оборонну реакцію – злобу або боязливість).

При перевірці може бути виявлено, що одна із реакцій більш сильно виражена, чим інші, або, навпаки, дві і більше реакцій виявляються рівномірно.

Ці відомості враховуються при дресируванні собак, але не відіграють вирішальної ролі при оцінці їх службових якостей.