Розміщення, утримання та збереження службових собак



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розміщення, утримання та збереження службових собак



Розміщення службових собак

 

8.1.1. Службові собаки розміщуються в розплідниках установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та училища підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників кримінально-виконавчої системи.

8.1.2. Розплідники будуються за типовими проектами.

8.1.3. Розплідник являє собою ділянку території, загороджену глухим парканом висотою 2 – 2,5 метра обладнану по периметру електроосвітленням та умовно розділеної на 3 частини, де розміщується комплекс будівель і споруд. В одній частині розміщується адміністративна будівля, у другій – учбово-тренувальні споруди та необхідні снаряди (додаток 28 до цієї Інструкції), у третій – господарські будівлі та споруди.

8.1.4. В адміністративній будівлі розплідника передбачаються наступні основні приміщення:

кабінет начальника відділу охорони виправної колонії (начальника відділу з режиму і охорони виховної колонії, заступника начальника слідчого ізолятора з режиму і охорони), кабінет кінології, учбовий клас, побутовий комплекс (кімнати для миття, сушки робочого одягу, роздягальня, душова кабіна), комора для зберігання спецспорядження та реманенту, кімната для прийому та ветеринарної обробки собак (щеплення, перев’язування тощо), а також приміщення для утримання 1 – 2 хворих собак узимку.

У кабінеті кінології розміщуються наглядні матеріали, що розподіляються за розділами:

образотворчі та текстові матеріали, що відображають питання походження, анатомічної будови, утримання, збереження, годування, розведення та вирощування службових собак;

плакати, фотографії, схеми, малюнки, тексти, що відображають методику та техніку дресирування службових собак, результати змагань і виставок, зразки спецспорядження та літератури по кінології, спеціальні жетони, медалі тощо;

діаграми, графіки та інші аналітичні матеріали, що відображають стан і ефективність практичної роботи, характерні приклади із практики використання розшукових собак у розкритті злочинів, розшуку та затримання злочинців. Тактичні прийоми використання розшукових собак у боротьбі зі злочинністю.

8.1.5. У кухні для приготування їжі собакам передбачається варочний зал, місце для миття посуду, комора для зберігання продуктів, також кухня обладнується холодильником для зберігання м’ясних продуктів.

8.1.6. Щінник представляє собою отоплюване приміщення, що складається із декількох кабін з вигулами, призначене для утримання племінних собак разом із цуценятами.

8.1.7. Поряд із приміщенням щінника обладнуються декілька майданчиків для утримання молодняку в теплу пору року, огороджених металевою сіткою висотою близько 2 метрів. На кожному майданчику встановлюється будка та невеликі тренувальні снаряди (колода, драбина тощо).

8.1.8. Павільйон (приміщення для службових собак) будують за типовим проектом і розміщують на підвищеному сухому місці, віддаленому не менше ніж на 200 метрів від жилих, тваринницьких та господарських будівель. Приміщення повинні бути сухими та світлими.

8.1.9. Кожен павільйон будується на 15 – 20 собак і складається із суміжно розміщених кабін і вигулів. Павільйон розміщують фасадом на північний захід. Ділянка, де розміщується павільйон, кухня і холодильник (погріб), огороджується парканом висотою 2 – 2,5 метра і обладнується електроосвітленням.

8.1.10. Кабіна будується довжиною 2 метри, шириною – 1,8 метра, висотою – 2 метри. Двері в кабіну виготовляються розміром 1,8X1,8 метра, в нижній частині дверей обладнується прохід розміром 0,5X0,5 метра, який взимку закривається фіранкою з брезенту або іншої міцної тканини. Над дверима робиться вікно з металевими гратами (з внутрішнього боку кабіни) розміром 0,3X1,2 метра. Підлога кабіни повинна бути дощаною і піднятою над землею на висоту 18 – 20 сантиметрів. У кабіні на висоті 0,4 метра від підлоги влаштовуються нари.

8.1.11. Вигул має довжину 2 метри, ширину – 2,5 метра, висоту – 2,1 метра. Двері у вигул виготовляються розміром 1,6 – 0,8 метра. Бокові стінки вигулів роблять цегляними або залізобетонними, а передні та двері вигулів – з міцних металевих грат. Підлога стелиться з невеликим нахилом у бік передньої стінки. Перед вигулами (уздовж фасаду) обладнується зацементована канавка.

8.1.12. Перед павільйоном влаштовується собакоприв’язь для утримування собак під час чищення. Найбільш доцільними для цього є стовпи діаметром 0,2 метра і висотою до 0,5 метра із закріпленим зверху вертлюгом (кільцем). Відстань між стовпами не повинна бути меншою 3 метрів.

8.1.13. Для розміщення хворих, новоприбулих собак будується ізолятор з розрахунком у ньому місць – 10 % від поголів’я. Ізолятор розташовується окремо, на відстані не ближче 50 метрів від павільйону на території розплідника. Ізолятор огороджується глухим парканом висотою не менше 2 метрів.

8.1.14. Розміщення собак у кабінах і вигулах проводиться з урахуванням їх статі, віку та поведінки. Поруч розміщуються собаки різностатеві, різної поведінки та віку. Суки, у яких спостерігається тічка, за можливістю утримуються на відстані від кобелів. У кабінах вони утримуються без прив’язі, ошийників та намордників. Над вхідними дверима кожного вигулу закріплюється табличка з надписом клички, породи та року народження собаки, а також прізвища молодшого інспектора-кінолога, за яким закріплений собака.

8.1.15. Переведення собаки із однієї клітки до іншої, а також розміщення прийнятих до розплідника нових собак здійснюється у відповідності із вказівкою начальника відділу охорони виправної колонії (начальника відділу з режиму і охорони виховної колонії, заступника начальника слідчого ізолятора з режиму і охорони) і тільки після ретельної механічної чистки та дезінфекції кліток.

8.1.16. Розшукові собаки при необхідності можуть утримуватися за місцем проживання молодших інспекторів-кінологів у разі наявності відповідних умов і дозволу начальника установи виконання покарань (слідчого ізолятора). У таких випадках їх годування здійснюється молодшими інспекторами-кінологами самостійно в межах коштів, що виділяються на утримання собак.

 

Утримання службових собак

 

8.2.1. Однією з основних умов збереження працездатності службових собак є правильне їх утримання та обслуговування, що включає в себе:

огляд собак для визначення стану їх здоров’я;

вигулювання;

чищення;

годування;

прибирання кабін;

прибирання території розплідника.

8.2.2. Приміщення для службових собак прибирають у години, встановлені розпорядком дня. Перед прибиранням собаки вигулюються, прив’язуються до собакоприв’язі та оглядаються. Хворих собак вигулюють в останню чергу.

Після вигулу собак здійснюється прибирання павільйону. Спочатку прибирають кабіни, вигули, а потім територію.

8.2.3. У розпорядку дня з утримання собак передбачаються ранкове і вечірнє прибирання, двохразове годування, огляд, вигул та чищення собак, а також чищення і ремонт спорядження та реманенту.

8.2.4. За кожним собакою закріплюється один комплект предметів спорядження (додаток 24 до цієї Інструкції). На всіх предметах спорядження кріпляться металеві ярлики з надписом клички собаки або його номера. Спорядження та предмети догляду зберігаються на місцях, влаштованих у кожній кабіні або в шафах.

8.2.5. Молодшим інспекторам-кінологам забороняється:

допускати сторонніх осіб і тварин до собак, а також на територію їх розміщення;

переводити собак із однієї кабіни до іншої та розміщувати в приміщенні собак, які не пройшли карантин;

змінювати клички, дані собакам;

курити і їсти під час роботи з собакою.

8.2.6. У випадку загибелі або вибракування собаки закріплений за ним реманент дезінфікується та використовується за призначенням. В окремих випадках (у разі інфекційних захворювань) деякі предмети реманенту знищуються за вказівкою ветеринарного лікаря (фельдшера).

 

Чищення та миття собак

 

8.3.1. Чищення собак здійснюється з метою вилучення з їх шкіри пилу, бруду, шкіряних виділень, залишків шерсті, нашкірних паразитів, а також покращання обміну речовин і тепловіддачі.

8.3.2. Чищення собак здійснюється у спеціально відведеному місці щоденно до годування, а також у всіх випадках забруднення шерсті.

8.3.3. Собака під час чищення прив’язується на короткий поводок, молодший інспектор-кінолог ретельно оглядає його, звертаючи увагу на стан шкіряного покрову, наявність паразитів, а також на ознаки будь-яких захворювань. Після огляду здійснюється чищення собаки.

8.3.4. Чищення собаки здійснюється у наступній послідовності: спочатку очищується голова, потім шия, тулуб, хвіст і кінцівки. Голова обережно очищується щіткою, очі та вуха протираються ватою або чистою марлею, шерсть розчісується гребінцем за напрямком її росту, після чого щіткою та суконкою очищується шерстний покрив від пилу і бруду, а потім пригладжується суконкою. Сплутана та зваляна шерсть перед чищенням розбирається руками.

8.3.5. Особлива обережність необхідна при чищенні собаки під час линьки, коли шкіра його дуже вразлива до різних механічних подразників. У цей період шерсть, що линяє, не можна силою вилучати руками або гребінцем.

8.3.6. Після чищення щітка очищується скребницею, із суконки багаторазовим витрушуванням вибивається пил, вичесана шерсть збирається та складається в ящик і у міру накопичення знищується.

8.3.7. Купання собак допускається тільки влітку. У жару собак дозволяється купати у водоймищах щоденно. При цьому необхідно уникати крутих або багнистих берегів, пристаней, плотів, швидкої течії, а також ділянок з інтенсивним рухом на берегах і на воді. Під час купання поводок і намордник із собаки знімається. Тривалість купання залежить від фізичного стану собаки.

8.3.8. Крім чищення та купання рекомендується мити собаку. Миття здійснюється за необхідності, взимку – тільки в спеціально пристосованому для цього приміщенні, де собака перебуває до тих пір, доки повністю не висохне. Перед початком миття собака прив’язується, потім змочується теплою водою та намилюється з ретельним втиранням мильної піни в шерсть. Змивається мило поступово, починаючи з голови. Після миття собака досуха протирається чистою ганчіркою та залишається на короткій прив’язі доки повністю не висохне.

8.3.9. Для очищення шкіри та шерсті собаки від бруду, жиру використовується будь-яке мило. З метою попередження подразнень і сухості шкіри мило з шерстного покриву ретельно змивається.

8.3.10. Купання та миття собаки відразу після годування, роботи та тренування не допускається.

 

Годування службових собак

 

8.4.1. Годування службових собак здійснюється продуктами, що забезпечують потребу організму у вуглеводах, азотистих з’єднаннях, мінеральних речовинах і вітамінах. При годуванні собаки необхідно враховувати його потреби у їжі, що залежать від пори року, віку, живої ваги, умов утримування та індивідуальних особливостей собаки.

8.4.2. Приготування їжі для собак здійснюється тільки з доброякісних продуктів (не уражених плісенню, шкідниками, без різкого стороннього запаху).

8.4.3. Не дозволяється годувати службових собак залишками їжі з їдалень, коли в ній є осколки скла, курячі та рибні кістки, велика кількість пряних речовин.

8.4.4. Годування службових собак здійснюється за нормами, згідно з наказом Департаменту від 05.11.2003 № 205 “Про норми годування штатних тварин установ кримінально-виконавчої системи” (додаток 29 до цієї Інструкції).

8.4.5. З метою отримання додаткових продуктів для покращання годування службових собак, у першу чергу хворих, племінних і щенят, у розплідниках дозволяється створювати прикухонні господарства для відгодовування домашніх тварин і птахів, розведення риби у водоймищах розплідників, вирощування овочів і різноманітної зелені (щавель, салат тощо).

Облік і витрачання продукції прикухонного господарства здійснюється через бухгалтерію установи виконання покарань (слідчого ізолятора) в установленому порядку.

Для підгодовування службових собак можна використовувати паростки зернових (ячменю, вівса), вирощених гідропонним способом, що полягає у наступному: зерна вівса, ячменю насипаються в емальовані або алюмінієві противні (розміром 40Х60 см) із розрахунку 4 кг зерна на 1м² площі. Товщина шару зерна повинна бути не більше 4-5 см. Для попередження гниття зерно попередньо опромінюють 8-10 хвилин лампою ПРК-2. Після цього зерна замочують 20-25 хвилин у воді. Потім воду зливають, противні із зерном закривають мішковиною, фанерою та ставлять для пророщування у темне місце. У кімнаті весь час підтримується температура +20-22°С і вологість повітря 70-85%.

На третій-четвертий день, коли на зернах з’являються паростки, противні ставлять під джерело світла. Освітлення повинно бути 250 вт на 1м². Уранці та ввечері в противні наливають поживний розчин із розрахунку 3-4 літри на 1м² площі. Після зазначеного терміну не засвоєний кореневою системою розчин зливають.

Склад поживного розчину (на 1000 літрів води): калійної селітри – 500 г, суперфосфату – 500 г, аміачної селітри – 200 г, сірчанокислого магнію – 300 г, хлорного заліза – 6 г, борної кислоти – 0,72 г, сірчанокислого марганцю – 0,45г, сірчанокислого цинку – 0,06 г, сірчанокислої міді – 0,02 г.

На шостий день з моменту проростання зерна вирощена зелена маса подрібнюється та згодовується (разом із супом) собакам.

8.4.6. Кухня для собак забезпечується необхідним обладнанням, посудом і реманентом (додаток 30 до цієї Інструкції). У ній вивішуються: норми добового годування собак, розкладка продуктів на тиждень (додаток 31 до цієї Інструкції), розпорядок годування собак, опис майна.

8.4.7. На кухні ведеться пронумерована книга, в яку заносяться відомості про здійснення контролю за якістю приготування їжі собакам. Контроль здійснюється молодшим інспектором-кінологом і начальником відділу охорони виправної колонії (начальником відділу з режиму і охорони виховної колонії, заступником начальника слідчого ізолятора з режиму і охорони).

8.4.8. При підготовці продуктів дотримуються наступні правила: м’ясо промивається у чистій воді та розрублюється на куски не більше 1 кг, солонина перед варкою вимочується для недопущення сольового отруєння собак (тривалість вимочування залежить від міцності засолу солонини, величини кусків, що вимочуються, та частоти заміни води); крупа промивається та попередньо замочується 2-3 години в невеликій кількості води; картопля перебирається, ретельно миється, очищається від шкірки та нарізається на частини.

8.4.9. Їжа для службових собак готується щоденно. Із підготовлених продуктів вариться суп-каша із розрахунку 1,5-2 літри на дорослого собаку (на одне годування).

8.4.10. Приготування їжі здійснюється в наступній послідовності: у котел заливається вода (на одного собаку 2-2,5 літра) і закладається м’ясо, яке вариться 40-50 хвилин з моменту закипання бульйону, потім засипається крупа і вариться при кипінні протягом 50-60 хвилин, після чого закладається картопля та овочі. У кінці варки засипається сіль. Суп вважається готовим, коли м’ясо легко відділяється від кісток, картопля розминається, а крупа розварилась.

8.4.11. Перед годуванням варене м’ясо подрібнюється та одночасно з розливанням їжі розкладається по бачках. Два рази на тиждень за рахунок установленої норми собакам згодовують по 150-200 грамів сирого м’яса.

8.4.12. Середній об’єм їжі для разового годування службових собак не повинен перевищувати двох літрів. Об’єм їжі змінюється за рекомендацією ветеринарного лікаря (фельдшера) у залежності від пори року, а також росту, ваги собаки та його службового навантаження.

8.4.13. Годування службових собак здійснюється не менше двох разів на добу та за півтори-дві години до занять або після них. Годування та поїння службових собак здійснюється тільки із закріпленого за ним посуду, що нумерується та зберігається в чарунках стелажу за тим же номером.

8.4.14. З метою запобігання захворювання собаки на розлад шлунково-кишкового тракту годування його гарячою, холодною та мороженою їжею забороняється. До моменту роздачі їжі вона охолоджується до температури +25-30°С.

8.4.15. Перед годуванням собаки молодший інспектор-кінолог перевіряє якість їжі. У разі наявності в ній мілких кісток і сторонніх предметів вилучає їх.

8.4.16. Використання їжі, що залишилася в бачках, для підгодовування інших собак забороняється.

8.4.17. У випадках відмови службового собаки приймати їжу молодший інспектор-кінолог доповідає про це начальнику відділу охорони виправної колонії (начальнику відділу з режиму і охорони виховної колонії, заступнику начальника слідчого ізолятора з режиму і охорони).

8.4.18. Після закінчення годування собак бачки миються гарячою водою, ошпарюються кип’ятком і ставляться до своїх чарунок на стелажах. Улітку в кожній кабіні та на постах вартових собак повинен знаходитися бачок із свіжою питною водою.

8.4.19. Годування службових собак, які знаходяться у тривалих відрядженнях, здійснюється м’ясними, м’ясо-рослинними консервами, вареним м’ясом, хлібом, а також супом, що приготовлений з м’ясних консервів, хліба та гарячої води.



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.107.77 (0.013 с.)