Витрати житлово-експлуатаційних організацій по утриманню житлового фонду їх динаміка та структура.

Житловий фонд – сукупність усіх видів і категорій житла – житлових будинків, квартир, інших приміщень, призначених і придатних для постійного проживання у них, а також для використання у встановленому порядку як службових житлових приміщень та гуртожитків.

Витрати житлово-експлуат організацій на утримання та ремонт житлового фонду залежить від таких чинників: 1) від техн. параметрів житлового фонду (тип будівлі, склад матеріалів будівельних констурцій, поверховість та вид покрівлі, оснащеність будівель інженерним обладенням) 2) від місця знаходження 3) від терміну і якості експлуатації будівлі,ю ступеня його зносу, періодичності здійснення капітального ремонту.

Витрати ЖГ, пов’язані з виробництвом і реалізацією робіт та послуг, групуються за такими типовими статтями: сировина та матеріали (використання піску та інших матеріалів для посипання територій у зимовий період, використання води для поливання та мття територій та зелених насаджень, посадка зелених насаджень); паливо та енергія для використання з техн. метою (витр на освітлення місць загального користування в житлових будинках та дворах); покупні ресурси; роботи та послуги виробн. харак сторонніх підпр та організ (вивезення снігу; прибирання; вивезення та знешкодження сміття і очищення неканалізаціних люків, очищення димоходів та вентиляційних каналів, дизенфекція тощо); зворотні відходи; витрати на оплату праці (ґрунтується на галузевій тарифні угоді, аналізі числ персоналу підпр, порівняння її з численністю працюючих на аналогічних підпр); витрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання; загальновиробничі витрати; загальногосп витрати; та поза виробничі (комерційні) витрати.

Витрати підпр ЖГ, пов’язані з утриманням будинків та прибудинкових територій, відображають специфіку цієї галузі місцевого господарства, тому крім типових статтей калькуляції, в ЖГ застосовують додаткові статті:

- підготовка житлового фонду до експлуат в зимовий період

- поточний ремонт житл фонду

- виховна на фізкультурна масова робота з населенням

Підготовка житлового фонду до експлуат в зимови період вкл. Витрати на випробування під тиском систем опалення, водопостачання та водовідведення,.

Поточни ремонт житлового фонду – вкл. Витрати на матеріали, енергію, оплату праці ремонтних працівників, відрахування на соц. Заходи, транспортні витрати тощо.

 

Фінансування робіт по технічному обслуговуванню житлових будинків, проведення поточного ремонту та вивезення сміття.

Згідно з чинним законодавством витрати на техн. обслуг (10-15%)внутрішньо будинкових сис тепло-, водопостачання та водовідведення і зливовою каналізацію враховуються підпр ЖГ при формуванні тарифів на послуги з утримання будинків і споруд на прибудинкових територіях, тобто вкл. До складу і відшкодовується за рахунок квартирної плати.

Витрати на обслуг внутр. газопроводів і газового обладнання в житл будинках в насел пунктах України – відносяться на експлуат витрати згаданих спеціалізованих підпр. Витрати ЖГ на обслуговування внутрішньо будинкових мереж енергопостачання підлягають відшкодуванню з боку електроенергетичних підпр.

Поточний ремонт (до 10%) об’єктажитлового фонду вважається комплекс ремонто-будівельних робіт, які передбачають системне та своєчасне підтримання на належному рівні експлуатаційних якостей будівлі, попередження передчасного зносу її конструкцій і сис інженерно-техн обладення ат усунення в низ дрібних пошкоджень і несправностей. Існує 2 види поточного ремонту: профілактичний і непередбачений. Відповідно до п.19 постанови КМУ від 12 липня 2005 року №560 витрати на поточни ремонт конструктивних елементів, інженр сис та техн. пристроїв будинків та елементів зовн благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, компенсуються за рахунок оплати користувачів відповідних послуг. Витрати на поточний ремонт передбачаються у розмірі не більше 1 % загальної вартості житлового господарства

Житлові організації оплачують витрати на вивезення і знешкодження сміття (до 10%) за рахунок кошторису експлуатаційних витрат, а вивезення і знешкодження відходів з приватних неканалізованих будинків оплачується їх власниками.

 

102. Особливості планування витрат на капітальний ремонт житлового фонду.

Під капітальним ремонтом будівля розуміють комплекс ремонто-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлення та модернізацію конструкцій та обладнання будівель у зв’язку з їх фізичним зношенням, руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також поліпшення планування будівлі та благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта.

Витрати на капітальний ремонт плануються у межах амортизаційних відрахувань і складаються із двох частин: обсягу витрат та джерел фінансування.

Обсяг витрат на капітальний ремонт житлового фонду планується з огляду на середньорічну вартість житлового фонду і середній розрахунок відсотків амортизаційних відрахувань. Норми таких відрахувань на капітальний ремонт житлового фонду встановлюються у відсотках до балансової вартості будівель відповідно до класифікації — кам'яні, цегляні, дерев'яні, змішані та ін.

Джерелами фінансування капітального ремонту житлового фонду є доходи від оренди нежитлових приміщень, перевищення доходів над видатками з експлуатації житлового фонду, бюджетні асигнування.

 

Тарифна політика держави та місцевих органів влади в сфері житлового господарства.

Згідно зі ст.14 Закону України: «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги поділяються на три групи:

— перша група — житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;

— друга група — житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

— третя група — житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Порядок формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги з усіх груп встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

Згідно з п.2 цього «Порядку …» розмір тарифів, визначаються за кожним будинком окремо, залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг. Це сьогодні майже не виконується.

П. 3 і п.14 вказаного «Порядку …» вимагає, щоб під час формування тарифу на послуги повинна забезпечуватися прозорість усіх його складових з визначенням вартості кожної з них з розрахунку на 1 кв. м загальної площі квартир. ЖЕКи зобов’язані надавати споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік складових послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо, що не виконується.

Загальна площа квартир визначається проектною документацією будин­ку з уточненнями по кожній квартирі за обмірами інвентарбюро.

Вар­тість опалення нараховується на кожну квартиру без урахування площі бал­конів і лоджій. Але це правило нерідко порушується.

Із вартості послуг повинні відніматися кошти, одержані ЖЕКами за орен­ду приміщень спільної власності мешканців будинку, що також не виконується.

Сьогодні немає ефективних методології і методики ціноутворення у сфері комунальних послуг, а головне — механізму дієвого контролю за цінами.